197 порушень свободи слова зафіксували у 2021 році в Україні

Чисельні випадки порушень свободи слова оприлюднили експерти Інституту Масової Інформації в Україні у 2021 році. З них 145 випадків стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Для порівняння: у 2020 році ІМІ зафіксував 229 випадків порушень свободи слова, з них 171 випадок стосувався фізичної агресії. Такими є річні підсумки моніторингового дослідження Інституту масової інформації “Барометр свободи слова“.

Основними категоріями порушень свободи слова в Україні у 2020 році були:

• Перешкоджання законній журналістській діяльності – 99 випадків (для порівняння: 2020 року було 125 випадків, 2019-го – також 99).
• Побиття і напади, які супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, – 24 випадки (у 2021-му – 20 випадків, у 2019-му – 23).
• Обмеження доступу до публічної інформації для журналістів – 18 випадків (торік – 22 випадки, 2019-го – 21).
• Кіберзлочини щодо медіа та журналістів – 16 випадків. У 2020 році в цій категорії було зафіксовано 11 випадків, у 2019-му – 15.

Головні тренди року

1. Фізична агресія щодо журналістів лишається найпоширенішим типом порушення свободи слова в Україні. У 2021 році, як і у 2020-му, на неї припало 74% всіх зафіксованих ІМІ порушень свободи слова в Україні. Основними причинами такої ситуації є карантинні обмеження, корупція і агресивне ставлення до її викриття, закритість влади всіх рівнів та високий рівень безкарності за напади на журналістів. Станом на грудень 2021 року суди ухвалили лише 10 вироків за “журналістськими” статтями.
2. Зростання випадків цензури в Україні в порівнянні з 2020 роком. Так, за словами медіаекспертки Катерини Дячук, 2020 року ІМІ зафіксував лише два публічно відомих випадки цензури, а у 2021 році – вісім. Тренд до посилення цензури зафіксовано як з боку представників влади, так і з боку медіавласників.
3. Зменшення кількості перешкоджань у 2021 році було пов’язане зі спокійнішою політичною ситуацією (2020 року в Україні відбувалися місцеві вибори), а також з тим, що журналісти більше працювали онлайн, ніж офлайн (опитування ІМІ свідчать, що як мінімум третина редакцій протягом року підтримувала віддалений формат роботи через коронавірус).

Найчастіше право журналістів на професію порушували приватні особи, місцева влада, судова влада, Офіс президента та правоохоронці.

Загалом порушення свободи слова у 2021 році зафіксовано у всіх 23 регіонах країни. За кількістю порушень традиційно лідирує Київ з областю (74 випадки). Друге місце посіли Запоріжжя та Одещина (по 12 випадків), третє – Харківщина та Полтавщина (по 10), четверте – Хмельниччина та Волинь (по вісім), і п’яте – Черкащина, Рівненщина, Львівщина та Миколаївщина (по сім випадків).

Окремо слід відзначити Харківщину, яка цього року посіла третю позицію серед областей, де найбільше порушують права журналістів. Цьогоріч у цій області збільшилася кількість випадків застосування фізичної агресії проти журналістів, також зафіксовано обмеження доступу до інформації та кіберзлочини. Крім того, піднялася в антирейтингу порушень Хмельниччина, де цього року теж збільшилася кількість фізичної агресії. Зокрема, був скоєний напад на хмельницьку журналістку та регіональну представницю ІМІ Альону Березу.

Утиску своїх прав зазнали 72 журналісти та 56 журналісток.

Також експерти ІМІ зафіксували дев’ять випадків пошкодження майна журналістів, вісім випадків цензури, шість юридичного тиску та чотири непрямого тиску.

Нагадаємо, січень “відзначився” масовими систематичними недопусками журналістів на сесії Запорізької міської ради. Через безвихідь журналісти пікетували будівлю міськради. Лютий був “багатий” на тілесні ушкодження для журналістів (постраждало п’ятеро осіб). Протягом березня “відзначилася” представники судової гілки влади, які неправомірно не допускали журналістів на відкриті судові засідання.

У квітні також експерти ІМІ фіксували недопуски журналістів з боку місцевої та судової влади на засідання сесій, виконкомів та судове засідання. У травні антигероями свободи слова стали охоронці народного депутата від ОПЗЖ Віктора Медведчука та знову ж нардеп Ілля Кива. У червні порушниками свободи слова стали судова та місцева влада, а також приватні особи. Крім того, ІМІ зафіксував дуже серйозний кейс, який був фактично замахом на вбивство: у Чернівцях продюсеру Чернівецької філії Суспільного мовника Максиму Волошину підрізали гальма автомобіля.

Липень відзначився гучними побиттями та нападами на журналістів. Так, травм зазнали оператори телеканалу ОТВ Ігор Гутнік і телеканалу Д1 Сергій Файзулін (Дніпро). У Києві представники праворадикальних організацій напали на журналіста видання “Букви” Олександра Кужельного, його вдарили по обличчю, плюнули в нього, а також штовхали й погрожували. Крім того, у Києві співробітник поліції двічі застосував газ проти журналіста “Апострофа” Романа Пєтушкова.

У серпні напади на журналістів продовжилися: п’ятеро журналістів отримали тілесні ушкодження під час виконання своєї професійної діяльності. Три випадки побиття медійників стались у Києві під час акцій протесту під Офісом президента та на алеї Героїв Небесної сотні. У двох випадках на журналіста “Букв” Олександра Кужельного та оператора ТСН Антона Філіппа напали активісти, в одному (постраждалий журналіст “Апострофа” Роман Пєтушков) – поліцейські.

У вересні зафіксовано недопуски журналістів на судові засідання та до міських рад.

У жовтні серед випадків перешкоджань міжнародного розголосу набув напад на журналістів програми “Схеми” під час інтерв’ю з головою Укрексімбанку Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті. Інший гучний випадок стосувався спроби зірвати показ фільму “Слідства.Інфо” “Офшор 95” про Президента України Володимира Зеленського через нібито ремонтні роботи в Малій опері. Зрештою, через суспільний розголос комунальний заклад змінив своє рішення, і прем’єра таки відбулася.

Крім того, про тиск із боку Офісу президента заявили спочатку на Суспільному, а потім про аналогічний тиск заявили телеканал “Прямий” та ток-шоу “Свобода слова Савіка Шустера”.

У листопаді було вчинено напад на представницю ІМІ, журналістку-розслідувачку Альону Березу та тиск Державного бюро розслідувань на головного редактора “Цензор.Нет” Юрія Бутусова через оприлюднене відео, на якому він стріляє з гаубиці Д-20. Серед випадків цензури зафіксовано закриття англомовного видання Kyiv Post, редакція якого заявила про тиск власника Аднана Ківана. До категорії “цензура” також зараховано заяви колишніх журналістів телеканалу “Дом” про отримання з Офісу президента вказівок та про цензурування новин.

Джерело: ІМІ