1 червня – Міжнародний день захисту дітей

У Міжнародний день захисту дітей директорка українського представництва Amnesty International Оксана Покальчук виклала свої міркування з приводу цього свята.

Ми – дорослі – завжди намагаємося вберегти дітей від усього поганого і злого, що є в цьому світі. Із розумом, певна річ, адже деякі труднощі можуть і справді загартувати характер. Утім, сьогодні я би хотіла привернути вашу увагу до тих труднощів, із якими не має стикнутися жодна дитина на світі:

– це коли все твоє дитинство – спроба втекти від війни, і в тебе нема вибору, ким стати, коли виростеш, адже тобі банально не дають можливості отримати базову освіту. Так зростають п’ять мільйонів дітей у Бангладеш, які ніколи не бачили класної кімнати. Серед них і пів мільйона дітей народу рохінджа в таборах біженців у Кокс-Базарі – https://bit.ly/3eBR26Q

– це коли тебе викрадають і примушують іти вбивати, а чи бути за «дружину» котромусь із «солдатів». Така ситуація наразі в Нігерії, де озброєне угруповання «Боко Харам» викрали тисячі дітей, примушуючи хлопчиків іти на війну, а дівчаток ставати «дружинами» членам угруповання – https://bit.ly/2TClQfJ

– це коли рано-вранці у твій дім приходять незнайомці зі зброєю й забирають твого тата. А потім ти бачиш його лише на судових засіданнях і в колоніях за тисячі кілометри від дому. Це сталося і продовжує ставатися з сотнями дітей кримських татар після анексії Криму – https://bit.ly/2XRM0fx

– це коли дорослі з грошима та владою позбавляють тебе будь-яких шансів на майбутнє. Саме це відбувається в умовах кліматичної кризи, коли ризик втратити планету до болю наочний, але корпорації та політики(ні) нехтують наукою заради статків і тим самим забирають у молоді шанс жити у світі без надзвичайної кліматичної ситуації – https://bit.ly/3cp9tdr

– це коли весь світ закриває кордони, упроваджує карантин, і ти опиняєшся в зачиненому домі з «рідними», які чинять насильство над тобою чи над твоїми домашніми. У такій ситуації опинилися діти по всьому світу, зокрема, і в Україні, де ефективність роботи поліції щодо протидії домашньому насильству під час карантину лишає бажати кращого – https://bit.ly/2ZYbHOy

Я би хотіла, щоб ми – дорослі – частіше згадували про захист дітей саме в таких контекстах. Згадували і діяли. Потім знову згадували і діяли. Аж доки всі ці жахливі історії і справді не залишаться лише поганим спогадом про світ, якого більше не існуватиме.