Російська влада “вбиває інтернет”

Соціально активні росіяни виходять на акції протесту проти тотальної онлайн-цензури. Влада каже: захищаємось від кібер-атак Заходу.

Цифрова завіса Росії

Із винаходом, а згодом стрімким розвитком інтернету, для тоталітарних режимів настали важкі часи. Адже чимало протестів та революцій в останні 20 років не відбулись би, а кілька диктаторів і досі сиділи би у своїх кріслах, якби не сила всесвітньої павутини. Сьогодні протест можна зібрати за кілька годин за допомогою мессенджера або повідомлення у Facebook – тож, не дарма найвідоміші диктатори світу роблять усе, аби ізолювати своє населення від цієї напасті.  

Не виняток і російська диктатура…

Держдума Російської Федерації ухвалила у першому читанні законопроект “Про суверенний Інтернет”. Нібито так Росію мають захистити від “постійних кібер-атак Заходу”. Автори законопроекту Андрій Клішас, Людмила Бокова і депутат від ЛДПР Андрій Луговий (це той самий, якого Великобританія звинувачує в отруєнні Олександра Литвиненко) кажуть, що це тільки на випадок, якщо таки Рунету доведеться існувати автономно. Скільки точно буде коштувати така незалежність Росії – допоки точно невідомо, проте у федеральному бюджеті на ці цілі вже виділили 1,8 млрд рублів. Законопроект ще мають допрацювати до другого читання – проте враховуючи ентузіазм російських законотворців (334 за та 47 проти) та підтримку з боку російського уряду – залишається мало шансів на його провал. Голосування в остаточній редакції має відбутись на початку квітня.

Що передбачає скандальний законопроект?

У двох словах, документом пропонують запровадити примусову маршрутизацію трафіку. Йдеться про передачу під контроль держави точок обміну трафіку і транскордонних точок переходу трафіку, а також про створення систем передфільтрації з обладнанням глибокого аналізу (DPI) – тобто усі дані що надходять до росіян будуть попередньо перевірятись. За якими критеріями – вголос законотворці не кажуть, проте знаючи авторитарні повадки російської влади, експерти кажуть про очевидне запровадження цензури.

Функції нагляду, за задумом авторів законопроекту, передадуть славнозвісному Россельхознадзору. Тобто у будь-який момент за рішенням цього органу (або за рішенням уряду – як пропонують альтернативно) можна буде заблокувати доступ до російських користувачів для будь-якого іноземного ресурсу. Якщо дуже треба російські високопосадовці зможуть взагалі відрізати росіян від зовнішнього світу, залишивши їх наодинці із зручними російськими ЗМІ. На щастя,  – привід в особі ворожого Заходу завжди під рукою.

Також, автори пропонують обмежити обсяги надання інформації щодо росіян за кордоном та визначити трансграничні лінії та точки обміну трафіком. І звісно ж – збільшити можливість відслідковування його джерел. Іншими словами, російська державна машина отримує тотальні важелі контролю за мережею Рунет із можливістю блокування небажаних ресурсів, бізнесу або соціальних мереж. Будь-яка активність у мережі більше не буде залишатись автономною. Оператори зв’язку у переважній більшості розкритикували законопроект. І то не дивно, адже їхні видатки на забаганки влади коштуватимуть до 100 млрд рублів. Тож, інтернет скоріш за все подорожчає, а його якість знизиться.  Суто із практичної точки зору, реалізація ідеї автономного Рунету призведе до сповільнення передачі даних та перебоїв у мережі, бо зросте навантаження на національну мережу.

Переслідування іншодумців

Загрозу встановлення суцільного контролю у мережі не залишила стояти в осторонь соціально активних та опозиційно налаштованих російських громадян. У минулі вихідні 10 березня у Москві, Санкт Петербурзі та Хабаровську пройшли акції протесту проти ініціативи російської влади. Активісти обклеїли двері офісу Россельхонадзору плакатами “Тут вбивають російський Інтернет”. На санкціонованому мітингу в Москві затримали 13 чоловік. В Хабаровську пройшло без ексцесів.

“Ті обмеження інтернету, які вводять наші так звані депутати, стосуються всіх. Інтернет чудовий тим, що в ньому можна ділитися інформацією, займатися бізнесом, спілкуватися, в кінці кінців. Закон, який наші депутати прийняли в першому читанні, дозволяє їм робити все що завгодно. Вони залишили для себе такі широкі можливості, що в кращому випадку вони просто можуть пиляти бюджет, а в гіршому випадку вони влаштують нам Північну Корею” – розповів Радіо Свобода один із організаторів столичного протесту Олександр Ісавнін.

У нього немає ілюзій щодо справжніх мотивів влади: “Наша держава звернула увагу на те, що інтернет використовується для вільного обміну інформацією, в тому числі і опозиційними силами, і тому дуже хоче поставити його собі під контроль. На чолі нашої держави знаходиться колишній кагебешник і його друзі. Вони вважають, що з тих пір, коли вони в Німеччині і в Росії займалися масової прослуховуванням, цензурою і переслідуваннями інакодумців, нічого не змінилося”.

За прикладом Китая та Куби

Ідея ізоляції Інтернету зовсім не нова. Так, у комуністичному Китаї із 2003 року існує так званий “Золотий щит” – тотальна система фільтрації у мережі. Жодні небажані дані не потраплять до монітору, а тож і у голову пересічного китайця. Подібну ж систему використовують М’янма і Куба. Але це не так вже й погано, якщо подивитись, що у Північній Кореї вихід до Інтернету мають всього трохи більше тисячи IP адрес, тобто організації, що мають дозвіл уряду. Для всіх інших мережа Інтернет – непізнана ціліна.

“Загалом, є два шляхи розвитку інтернету – відкритий, із доступом кожному, або ж він еволюціонує в щось схоже на те, що пропонують Росія та Китай, і в такому випадку будуть існувати такі собі «острівки інтернету». Якщо їм це вдасться, то єдиного інтернету, як це є сьогодні, не буде – буде багато різних “інтернетів”, які будуть або не будуть взаємодіяти між собою. Таким чином, росіяни зможуть контролювати і блокувати інформацію з інших країн. Росія має можливість від’єднатися від світової павутини. Звичайно, вона за це заплатить високу ціну, адже інтернет є частиною економіки” – каже БРУНО ЛЕТЕ, – каже експерт German Marshall Fund of the USA.

Комерційний інтерес Ашманова – “ідейного виконавця” і натхненника Кремля 

Питання створення власного інтернету в Росії давно лобіюється виробниками програмного забезпечення, які тісно співпрацюють із російською владою. Так, ще у 2013 році одночасно із публікацією «доктрини Герасимова», де згадуються інформаційні операції як частина військових операцій, про необхідність зміцнення «інформаційного суверенітету» Росії активніше заговорив і Ігор Ашманов – близький до владної еліти експерт у сфері кібербезпеки.

Як пояснює Ашманов, метою сьогоднішнього закону є забезпечення спроможності залишатись онлайн, якщо, наприклад, Америка сама вирішить Росію від інтернету відключити, і при цьому він вважає, що таке відключення зі сторони Америки було б актом воєнної агресії. Тобто цей Закон є «відповіддю на прийняття Стратегії національної кібербезпеки США», яку в Росії сприйняли надзвичайно вороже.

Більше того, Ашманов вважає, що інформаційний чи «цифровий суверенітет» повинен бути у компетенції Міністерства оборони, (а не Россельхознадзору) того міністерства, одним із керівників якого і є Валерій Герасимов.

Варто зауважити, що Ігор Ашманов і його дружина Наталя Касперська покривають 50 ринку Росії у сфері захисту корпоративних даних. Вони обоє беруть участь в робочих групах інформаційної безпеки програми цифрової економіки Кремля, тож мають усі важелі впливу. Втім, ніякі лобісти не змогли б просунути подібний законопроект, якби він не грав на руку Путіну, та його бажанню максимально обмежити кількість незгодних у російському суспільстві.

Статтю підготували Вікторія Розендал та Марта Барандій 

Web
Analytics