Преса про Україну: «50 тисяч євро на туалетний папір проти із агітацією, образа на Папу та нова хвиля холодної війни»

Picture

Головні новини минулого тижня щодо України, були у контексті її європейських прагнень. Водночас, все частіше звучить негативна інформація, як-то констатація високого рівня корупції, злочинності та процвітання оліграхату. 

«В Україні майбутнє Європи від загрозою» – пише на сторінках впливової нідерландської газети De Volkskrant  нідерландський історик Дірк Ян ван Баар.

«На початку лютого я був у прес турі у Києві та Львові, за запрошенням американського посольства. І це зробило рахунок 2-0 (проти асоціації –ред.). Із такими подорожами стає усе на свої місця. Я бачу Україну, як країну в якій все не є таким, як здається, проте за два роки після Майдану країна незаперечно зробила культурний перехід. Зрозуміло, що Україна – перехідна держава, на яку впливають усі сусідні. Водночас, Путін своєю брутальною політикою залякування серйозно зіпсував емоційні зв’язки між Москвою та Києвом, це відчутно в українських серцях, також у російськомовних містах таких як Дніпропетровськ та Одеса, і це зіграло проти Кремля. У Львові я купив туалетний папір із головою Путіна. І моя кишка каже 2-3 – на користь вільного демократичного заходу» – пише автор.   

Він каже, що російська пропаганда намагається представити Майдан, як бунт ультра націоналістів, проте в Києві він бачить більше європейських прапорів аніж в Гаазі.

 Проте табір опонентів України також не спить. У меді масово зявляютья статті із заголовками на кшталт: «В Україні корупція – це система», «Корупція, насильство та політична криза»  та інші тому подібні.
З’явилась новина про те, що на туалетний папір із агітацією проти України держава виділила 50 тисяч євро субсидії.
Автором ідеї став таке собі закрите товариство «Распутін», його голова 29 річний Амхемер Рубен Рамсмар. Його аргументація проти України – у тому, що в «Європі вистачає своїх проблем» – пише видання NU.nl. 100 тисяч рулонів із надписами проти асоціації він планує розповсюдити по всій країні.

Усього пише видання, активісти запросили 180 субсидій на агітацію за та проти України, із них 72 в уряді підтримали.
Великого відголоску у європейській пресі також отримала зустріч патріарха Московського всея Русі Кирила із Папою Римським Франциском. Преса називає цю зустріч «історичною», оскільки голова греко-католиків та російських православних зустрілись вперше за кілька століть. Водночас, преса надає і реакцію представників української церкви.
«Українські греко-католики відчувають себе зрадженими папою. Заява, яку підписала після зустрічі два лідери церков, свідчать про «подвійні стандарти» – заявив архієпископ Святослав Шевчук. Він побачив у документі «непряму підтримку апостольського престолу російської агресії в Україні» – пише впливове нідерландське видання De Telegraaf.

Французька Le Figaro вирішило присвятити статтю «скромному» життю патріарха Кирила «Кирило – нелюбий патріарх РПЦ».
«Прихожанка із Підмосков’я Антоніна має чітку думку щодо голови Російської Церкви. «Все, що він робить немає нічого спільного із життям простих вірян та вірою, а має спільне із державою та політикою» – каже 38 річний адвокат» – пише видання та зазначає, що для своїх критиків Кирило – патріарх, який любить коштовні годинники та .   
Преса також активно пише про нову хвилю, так званої, «холодної війни» між Росією та Заходом, яка почалася із анексії Криму, та зараз набирає обертів через Сирію.

«Із анексії Криму в 2014 році та операції із дестабілізації Росією ситуації в Україні, відносини між Вашингтоном та Москвою постійно деградують. І щодо ситуації у Сирії  сторони проводять опосередковану холодну війну» – пише французька Le Figaro.  Нагадаємо, Росія та Захід не можуть знайти спільної позиції щодо майбутнього Сирійського президента Башара Асада. Сторони звинувачують одна одну у підігріванні кризи в країні.

 


Преса про Україну: скандал в уряді, “маски революції” та працевлаштування Стросс-Кана в українському банку 

Picture

Після нетривалої паузи Україна знову у заголовках Європейських ЗМІ. Головним приводом до цього став скандал в уряді.
«Україні загрожує нова політична криза після відставки міністра, що відповідає за реформи. Це створило тиск на курс гривні. У понеділок вартість державних облігацій почала знижуватись» – пише впливове фінансове нідерландське видання Financiele Dagblad  про гучну заяву міністра Айварас Абромавічуса.

Видання зазначає, що в своєму інтерв’ю міністр заявив, мовляв, тільки уряд технократів здатний надалі здійснювати реформи, і процес реформування країни потребує більшої прозорості.
Видання пише, що реформи у країні відповідає президент: «Казково багатий бізнесмен, який два роки тому був обраний у якості наступника корумпованого екс-комуніста Віктора Януковича. Порошенко має просувати реформи та пригортати корупцію. Але, які часто буває у колишніх радянських республіках виявляється через деякий час, що самі «реформатори» є корумпованими» – пише видання.

“Це викликає занепокоєння серед західних країн – пише бельгійське видання Knack – Криза може підірвати підтримку із боку західних країн. Україна відчайдушно потребує цих коштів оскільки останні два роки відчайдушно бореться із економічною кризою”. 

На цьому тлі набирає обертів питання референдуму у Нідерландах. Впливове нідерландське видання NRC Handelsblad вийшло  із ґрунтовним аналізом «за» та «проти» Угоди про Асоціацію із Україною.

Серед аргументів «за» видання наводить: покращення торгівлі, зокрема це добре для нідерландських експортерів, стимулювання реформ в Україні, «голосування проти – означатиме голосування за Путіна», угода про Асоціацію означає більше стабільності на зовнішніх кордонах ЄС, тож і для Нідерландів, угода покращить ситуацію із правами людини в Україні.
Аргументи проти: «через угоду про асоціацію Україна отримає гроші нідерландських платників податків, які осядуть у карманах корумпованих олігархів; угода – це крок до членства, Україна перебуває у війні – навіщо її наближувати до ЄС?; Угода спростить візовий режим, і це призведе до потоку мігрантів та криміналітету;  в країна панують неонаці, не відомо, хто збив MH17, може це були українці, і ви хочете із ними укладати угоду».

Великого резонансу у пресі набула презентація фільму «Україна: Маски революції» на французькому каналі Canal+
У керівництві каналу заявили про успіх фільму, та намірах повторити покази. Проте провідні ЗМІ Франції його нещадно розкритикували.

«Кажучи про те, що «військові усюди», що «праворадикали нав’язують свої вимоги» (…) це спроба дизінформації, яка не є оригінальною, оскільки фільм відображає елементи мови Кремля, ї його глашатаїв таких як Спутнік.
Видання зазначає, що канал підігрує Путіну, який «під приводом загрози та приниження Заходу хоче розчленувати Європу».
Також у більшості ЗМІ новиною пройшла інформація про те, що колишній учільник МВФ Домінік Стросс-Кан увійшов у раду директорів українського банку Кредит Дніпро, що належить українському олігарху Віктору Пінчуку.


Преса про Україну: “За Україну агітують в МВФ, виключені радари та зростання підтримки в Нідерландах”

Picture

У Нідерландській пресі набирає обертів інформаційна кампанія щодо угоди про асоціацію із Україною. В інформаційному просторі все більше звучать, як аргументи «за», так і «проти».

У одній із найвпливовіших нідерландських газет Volkskrant вийшла стаття у співавторстві членів ради директорів МВФ та Світового Банку Менно Снела та Франка Хеймскерка під заголовком «Україні дуже потрібна наша підтримка»

«Для нас це питання очевидне. Вибір на користь більшої європейської асоціації підтримає перехід України до збільшення рівноправ’я та зменшення кулуарної політики, призведе до більшої юридичної впевненості та зменшення залежності від примх впливових олігархів – до збільшення конкуренції та зменшення бюрократії», – пишуть автори.

Як економісти вони оперують у своїй статті фактами. «Це добре для економічного зростання, створення робочих місць та боротьби із бідністю в Україні. Угода про асоціацію також надає більше шансів для європейських, а тож і нідерландських інвесторів та експортерів в Україну, а це ринок у 45 мільйонів споживачів. Економіка починає потрохи оговтуватись. МВФ очікує, що у найближчі роки зростання повернеться на рівень 4 відсотків», – кажуть автори.   
Закінчують вони твердженням, що підтримати Україну означатиме підтримати прагнення народу до кращого життя та кращої економіки.

Водночас набирає сили і негативна інформація щодо України. Так, в ЗМІ активно обговорюють тему катастрофи MH17. За новою інформацією директора Європейського контролю за повітряним простором «Євроконтроль» Джо Султана Україна не повідомила, що у момент аварії вона відключила систему радарного контролю із технічних причин. І про це відповідні служби нікого не повідомили. Бельгійське видання De Morgen надає реакцію одного із родичів загиблих. «Томас Скансман, батько 18-річної Квін, яка була у літаку вважає, що наразі твердження України стають ще більш неймовірними: «Україна не може пояснити, чому вона не мала радарів у часи війни, коли літаки збивали у небі. Неможливо повірити у те, що у України не було радарів» – пише бельгійське видання De Morgen
Водночас, брюссельське видання Politico пише, що за час активної кампанії «за», яка триває лише кілька днів, кількість тих, хто буде голосувати за угоду про асоціацію із Україною збільшилась.
«Нідерландські виборці проти ратифікації Нідерландами угоди про асоціацію ЄС із Україною, але різниця між «ні» та «так» стає меншою. «44 відсотка будуть голосувати за угоду, і 55 – проти. У грудневому дослідженні було 38 відсотків «за» та 62 відсотки «проти». Кампанію «за» формально розпочали у понеділок.

 


Преса про Україну: “Голандців закликають залишатись вдома, плани щодо повернення  Криму та санкції у дії”

Picture

Головною новиною щодо України у пресі минулого тижня стала підготовка до референдуму у Нідерландах щодо угоди про асоціацію.
Про це все більше пишуть нідерландські ЗМІ, сперечаються політики та активісти. Уряд країни виділив субсидії для тих, хто хоче агітувати «за» та «проти» асоціації. Тож, незабаром кампанія набере ще більших обертів – пишуть ЗМІ.
Водночас, питання, наскільки голландці залучені до питання референдуму, залишається відкритим. Для того, аби він відбувся, необхідно аби до дільниць прийшло 30 відсотків виборців, тобто це 4 млн. нідерландців.
«У спеціалізованих журналах громадських організацій не знайти інформації, чому угода добра або погана для того чи іншого сектора, оточуючого середовища, прав людини, економікиб чому громадяни мають голосувати «за» чи «проти». Ймовірно лише партія D66’ (один із ініціаторів референдуму – ред.) та інші будуть роздавати листівки у торгових центрах. Інші у свою вільну суботу мають важливіші справи. Також більшість громадян не матимуть контакту із 50-ма акціями, які субсидіював нідерландський уряд» – пише нідерландське видання Politiek TPO
Залишатися нідерландців вдома заохочують і деякі нідерландські політики. Так, із таким закликом до своїм виборців через Твіттер звернувся член партії прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте Ван Херсма Бума «Я не проти референдуму, але це питання спрямовує виборців на хибний шлях. Бажання скасувати угоду не може бути реалізоване на практиці. Це призведе до ще більшого розчарування виборців політикою. Воно збільшить розрив між громадянами та політикою» – цитує політика видання AD.nl. 
Інше нідерландське видання Follow the money вирішило запустити спеціальний проект із нагоди референдуму, де будуть аналізуватися ті чи інші наслідки його проведення. Видання зазначає, що у цьому зв’язку панує багато емоцій, проте нідерландцям важко зробити вибір, оскільки фактів залишається в обмаль.
«Це велике питання, чи буде виконане Гаагою та Брюсселем рішення референдуму у випадку, якщо населення скаже «ні». Референдум не має обов’язків, і із 1 січня угода вже діє. Водночас, це волевиявлення має велике значення, оскільки нідерландці можуть висловитись щодо важливого політичного питання» – пише видання.
Бельгійська преса, яка надає значно меншої уваги референдуму, написала про заяву президента Петра Порошенко щодо початку судових позовів проти Росії у зв’язку із анексією Криму.
«Український уряд звернеться до міжнародних судів проти Росії у зв’язку із анексією Криму у 2014 році. – пише бельгійське видання Het Laatste News. – За словами президента будуть зроблені кроки у рамках захисту державних інтересів. Україна обсудить ситуацію у Криму із ЄС та США. Особливу увагу приділять  людям, яких нелегально утримують в Криму, правам кримських татар та плану із повернення Криму в Україну».
Видання зазначає, що Київ хоче повернути Крим за допомогою санкцій, міжнародного тиску та судів.
Про те, що санкції боляче б’ють по російській економіці, пише французьке видання Le Monde у статті «Міжнародні санкції та падіння ціни на паливо: російська економіка у кризі».
«Російська економіка постраждала від падіння цін на нафту та західних санкцій у зв’язку із українською кризою. Падіння ВВП в Росії в 2015 році склало 3, 7 %  після збільшення на 0, 6 % у 2014-му згідно із офіційними статистичними даними, оприлюдненими у понеділок, 25 січня. Як заявив президент Путін та у Міністерстві економіки, цей спад протримається скоріш за все і в 2016-му році,» – пише видання.  

 

Преса про Україну: “Нідерландців залякують українські військові, чи російська провакація?”

Picture

Головною новиною минулого тижня щодо України стала відверта провокація, із відео буцімто знятим бійцями добровольчого батальйону “Азов”. В ньомувони попереджають Нідерланди: якщо ви проголосуєте проти угоди про асоціацію, вам не місце на нашій землі.

Герої роліку загрожують  звернутись до своїх братів із Ісламської держави, та помститися, у разі негативного голосування голландців. Закінчується промовисте відео театральним палінням нідерландського прапору.  

Незважаючи на відверту провокацію, новина розійшлася великими тиражами у нідерландській пресі на телебаченні.
«Озброєні кулеметами чоловіки у балаклавах на відео від імені батальйону Азов кажуть про те, що Нідерланди не мають суперечити Україні, інакше «це призведе до хаосу» – пише популярне нідерландське видання De Telegraaf   – «Ми вас усюди знайдемо. Ми маємо людей у Нідерландах, які готові виконати будь-який наказ».
Видання зазначає, що в Азові назвали відео підробкою, та наводить реакцію українського посольства, де називають його «скандальною провокацією».

Хоча поважні видання переважно тверезо оцінили ситуацію. «Нідерландці мають добре поміркувати перед референдумом про асоціацію, який має пройти 6 квітня щодо угоди про асоціацію із Україною. Принаймні, якщо вони подивляться на фільм, який нагадує криваві роліки бойовиків ІГІЛ, там озброєні українські військові або псевдо військові попереджають нідерландців про те, що «наші брати у Нідерландах вас знайдуть» – пише нідерландське видання Financial Dagblad у статті «Нідерландським виборцям загрожують в українському відео»

Видання наводить думку українського експерта Андрія Бойцуна, який каже, що на створення фільму провокаторів могла надихнути Росія.  Видання також пише про те, що українське міністерство закордонних справ попередило пресу про очікувані масштабні провокації проти України напередодні референдуму.

Пропагандистська війна навколо референдуму щодо України набрала новий віраж – пише поважне видання NRC Handelsblsd.
«За словами радника міністра Авакова Антона Геращенко та члена українського парламенту, українські експерти зможуть довести, що це відео зроблене в Росії. «Путін робить усе можливе, щоб отримати негативний результат референдуму» – каже Геращенко» – пише видання у статті «Українці» загрожують у разі «ні» на референдумі.
Видання зазначає, що навіть російські видання скептично поставилися до розповсюдженого відео. «Російські сайти ще не дуже розповсюдили фільм. Це свідчить про те, що більшість медіа, незважаючи на сильну антиукраїнську позицію, не хочуть марати руки цим відео».

Новину також проігнорувало одне із найвпливовіший нідерландських видань De Volkskrant. Втім супротивники угоди про асоціацію із Україною, зокрема ініціатива  GeenStijl її активно використали у своїй кампанії.
Бельгійські та французькі видання новину переважно проігнорували.

 


Преса про Україну: Торгове ембарго, загроза континентальної кризи та перші загиблі

Picture

Головною новиною минулого тижня щодо України стала нова торгова війна із Росією.
«Україна призупиняє вільну торгівлю із Росією. Так, Київ відповів на здійснений раніше демарш Москви» – пише бельгійське видання De Standaart.

Більшість європейських ЗМІ написали про ембарго, яке Україна запровадила щодо російських товарів, у відповідь демарш Москви. Воно почало діяти із 10 січня, та має протривати принаймні до серпня цього року.

«Нещодавня суперечка щодо імпорту та експорту розпочалась після того, як Україна підписала угоду із Європейським Союзом. Російська влада зреагувала на торгові преференції, які отримала Україна. В Росії упевнені, що закриття кордонів є неминучим, оскільки країна має захищати власне сільське господарство та промисловість» – пише бельгійське видання De Morgen.

 Видання також нагадує про борги України перед Росією, із часів Януковича. «Україна на цьому тижні повідомила, що призупиняє виплати за російськими боргами, оскільки Москва відмовляється йти на поступки у питанні полегшення боргового тягаря. Згідно із діловою газетою Financial Times Росія збирається вдаватись до юридичних кроків, щоб отримати назад 3 мільярди євро» – пише видання.

В нідерландській пресі активно обговорюють питання підготовки до референдуму щодо угоди про асоціацію із Україною. Нагадаємо, 6 квітня голландці мають проголосувати «за» або «проти» угоди про асоціацію із Україною. Ініціативу запровадила євро скептична політична сила GeenPijl. І хоча результати не будуть мати обов’язкового характеру, уряд буде вимушений до них дослухатись.
Так у провідному виданні NRC Handelsblad  вийшло інтерв’ю із головою Європейської комісії Жан Клодом Юнкером, в якому він попереджає, що ця ситуація може обернутись «континентальною кризою».

«За словами Юнкера це гратиме на руку популістам, які хочуть підірвати ЄС. «Давайте не допустимо, щоб цей референдум перетворився на референдум щодо Європи. Я щиро сподіваюсь, що Нідерланди не скажуть «ні» із причин, які не мають нічого спільного із угодою про асоціацію» – пише видання.  

Європейські медіа також широко роз тиражували скандал навколо Coca-Cola.Нагадаємо, компанія спочатку вивісила у соціальній мережі карту Росії без Криму; а потім після скарг «поправилась» та внесла Крим, а заразом і Курильські острови. Але, як виявлось, то робила рекламна агенція – передає брюссельське видання Politico
Видання наводить заяву компанії: «Ми вибачаємось на непорозуміння. Ми не підтримуємо жодного політичного руху або партії. Наше завдання створювати високоякісні напої».

Більшість видань також написали про перших загиблих в результаті збройного конфлікту на Сході України. Так, бельгійське видання De Redactie пише новий рік вже приніс перші смерті українських військових. 


Огляд №47

Преса про Україну: “Драки в парламенті та питання продовження санкцій”

Picture

Найбільше минулого тижня Україна пригорнула до себе увагу витівкою депутата від Блока Петра Поршенко Олега Барни у парламенті та бійка, яка послідкувала після цього.  Кадри із підняттям прем’єра Яценюка облетіли усі провідні канали. Звісно, це зіграло не на руку Україні, навколо якої і так останнім часом створюється імідж анархічної країни.
Більшість онлайн ЗМІ також надали промовисте відео. Так, сайт нідерландського каналу  NOS  розповідає передісторію про доповідь Яценюка, яку він мав оголосити у Верховній Раді..

«Це не перший раз коли в парламенті у хід йдуть кулаки – каже Герт-Ян Деннекамп, репортер  Nieuwsuur – Ці парламентарі є достатньо грубі. Але прем’єр раніше міг завжди залишатись на своєму місці. Тож це нова точка падіння» – пише видання.
Та додає: «Український кореспондент каналу Девід-Ян Годфройд також не здивований. «Вони просто не знають в Україні, що таке демократія, вони не дуже сильні у тому». Ці кадри також з’явились у сатиричному журналі VKMAG

«Ми знаємо, що якщо тебе звати Арсеній Яценюк, і на твоїй візитці написано, що ти є прем’єр-міністр України – твоє життя не завжди усипане трояндами. Складна країна, складні історія, складна ситуація. Приємно, якщо хтось із опозиції візьме для тебе букет троянд. Але що він не повинен робити, так то тягнути тебе. Тоді отримуєш ти бійку. Щоправда, це більш цікаво дивитись, аніж на наших міністрів» – пише видання.   

У Брюссельській пресі активно обговорювали питання продовження санкцій проти Росії у зв’язку із ситуацією на Сході Україні. Здавалось, що воно вже вирішене – оскільки низка європейських лідерів раніше казали, що попереднє рішення ухвалили. Проте, на заваді стала позиція Італії, зокрема проросійського прем’єра цієї країни Маттео Рензі.

«Санкції мали продовжити у середу, але цього не сталося після того, як італійський уряд надав інструкції своєму послу висловити заперечення під час закритого засідання представників країн-членів ЄС, на якому продовження санкції мали затвердити без зайвого політичного галасу» – пише Politico

Італія наполягла на тому, що рішення мають обговорити на високому політичному рівні. Тож, його винесуть на засідання голів урядів, яке відбудеться 17 грудня. Джерела видання зазначають, що італійський прем’єр наполягає: ЄС має взяти до уваги допомогу Росії у Сирії, вирішуючи питання подовження санкцій.

«Рензі відомий своєю проросійською позицією, проте дипломати ЄС вважають, що він на справді не хоче блокувати подовження санкцій – він працює на підвищення свого політичного профілю» – пише видання.
Інше Брюссельське видання Euractiv  пише про те, що ймовірно рішення ухвалять цього тижня до зустрічі європейських лідерів. Оскільки на тому саміті головними темами мають стати міграція, терористична загроза та Британські переговори із ЄС.
«Дипломати кажуть, що є небагато бажання серед країн-членів виносити це питання у порядок денний лідерів і це мало ймовірно. Якщо це станеться, це висвітлить відсутність єдності із цього приводу всередині ЄС, яке стає все більшим» – пише видання.


Огляд №46

Преса про Україну: скандал навколо вкрадених картин, Крим без струму та безвізові перспективи

Picture

Минулий тиждень позначився низкою провокативних матеріалів щодо Україні у ЗМІ. Головним скандалом стала інформація про те, що нібито українські волонтери мають картини, вкрадені із музею Westfries у місті Хорн.
Європейська преса, яка переважно характеризується виваженістю, сліпо розповсюдила заяви із пресс-конференції директора музею Ада Гердінка. Він, без жодних доказів, заявив, що 24 картини знаходяться в руках у представника українського добровольчого батальйону ОУН. І за них він нібито вимагає 5 млн. євро. Водночас, за ним якимось чином стоять лідер «Свободи» Олег Тягнібок та колишній голова СБУ Валентин Налівайченко.
«Десять років тому у 2005-му картини пропали із Музею  Westfries. Цього року влітку вони знайшлись в Україні. Заступник командира одного право-радикального волонтерського батальйону міліції на Сході України, який бореться проти Росії, Борис Гуменюк каже, що має картини» – пише поважне нідерландське видання NRC Handelblad

 На цій прес-конференції також був мер міста, який заявив, що нібито українські військові, які мають картини погрожують продати їх комусь іншому Тому, вони хочуть публічності, щоб цього не допустити.
Цю тему підхопили більшість нідерландських ЗМІ. На центральному телебаченні NPO  у новинний прайм-тайм продемонстрували загрозливі фото українських націоналістів, які тримають картини.

На тлі референдуму про угоду про Асоціацію, який має відбутись в Нідерландах 6 квітня, звісно редактори каналу забажали поговорити на цю тему. Тож, запрошені експерти переважно казали про те, що Україна – анархічна країна, де президент не має влади над армією.

Водночас, у відповідь з’явився лише коментар українського посла. Жодних коментарів від представників ОУН або зазначених політиків канал не взяв…

Також питання винесли в Нідерландах на політичне обговорення. Сайт каналу RTL цитує політиків: «Член парламенту від D66 Щорд Шурдсма поклав відповідальність на Україну. «Якщо Порошенко справді хоче зробити із України стабільну правову державу, тоді це важливо аби картини повернули назад до Нідерландів».

Інший «негатив» щодо України у пресі стосувався припинення постачання електрики до Криму, інцидент із порушенням лінії електропередач стався два тижні тому. Тоді преса поклала провину на українських націоналістів. Наразі так звані «кримські власті» заявили про те, що у ялтинському зоопарку загинув тигреня відомої Тигрюлі, яку зоопарку подарувала Юлія Тимошенко. Це сталося через відсутність струму, тож і опалення. «Загиблий білий тигр – провина України» – зокрема під таким заголовком подала цю новину бельгійська De Morgen.

У тому ж виданні вийшла публікація під заголовком «Росія не поважає Мінські домовленості».
У ній йдеться про зустріч Петра Порошенко із американським віце-президентом Джо Байденом у Києві.
«Під час нових боїв із проросійськими сепаратистами, всупереч домовленостям, було вбито вісім українських солдат – кажуть у армії. Москва повинна конструктивно співпрацювати із Києвом, аби провести місцеві вибори у районах Донецьку та Луганську контрольованих сепаратистами, вважає Байден. Росія знаходиться у Мінській групі переговірників щодо конфлікту на Сході України, проте не визнає себе стороною конфлікту» – пише видання.

Є і позитив для України. Так, Брюссельські ЗМІ повідомили про засідання Ради Україна-ЄС, яке відбулось у понеділок. «Україна у трьох відсотках від зеленого світла для безвізового режиму» – пише видання EUObserver  посилаючись на позитивну доповідь, щодо прогресу України у виконанні необхідних вимог. Проте головною проблемою залишається вимога боротьби із корупцією.
«В ЄС попереджають, що Україна має завершити антикорупційні реформи до кінця року аби отримати підтримку безвізового режиму» – пише видання. 


Огляд №45

Преса про Україну: «Олланд наближує захід до Путіна, нова газова війна та Порошенко в Нідерландах»

Picture

Проблема боротьби із Ісламською державою та терористична загроза, якою передусім переймається Європа – грає на руку Росії. Про це свідчать публікації у європейських ЗМІ за минулий тиждень. 

Так, показовим став візит президента Франції Франсуа Олланда до Москви 26 листопада. Це перший раз, як лідер європейської держави відвідав Росію із часів анексії Криму та запровадження санкцій – пише європейська преса. Нагадаємо, лідер Франції відвідав Росію із тим, щоб домовитись про співпрацю у боротьбі із ІГІЛ. 

«Путін передусім був у підвищеному настрої тому, що він нарешті отримав із візитом голову європейської держави – вперше після того, як ЄС внаслідок анексії Криму та початку війни на Сході України ввела жорсткі економічні санкції. Візит Олланда грає на внутрішній імідж Путіна. Він працює на його політичні цілі – продемонструвати, що він все ще серйозний гравець на міжнародній арені. Але чи вдасться це йому, після його вторгнення в Україну та Сирію, це ще велике питання. Тому французький президент  ризикує отримати докори у тому, що він дозволив із собою гратись. Навіть якщо ця критика буде несправедливою» – пише бельгійське видання De Morgen у статті «Олланд зближує протилежності». 

Видання демонструє фото тижневих візитів Олланда, зокрема, як він вітається із іншими лідерами – Меркель, Обамой, Кемероном та Путінам. Навіть на фото видно, що із останнім він тримає дистанцію. 

«Франція оголосила про те, що хоче об’єднати дії своїх сил із Росією та США у боротьбі із ІГІЛ, після атак у Парижі, що призвели до 130 смертей 13 листопада. Проте можливість цієї коаліції підірвана збиттям у понеділок російського військового літака Туреччиною, східною державою, членом коаліції проти ІГІЛ, яка стверджує про порушення свого повітряного простору» – пише французьке видання Midi Libre

 Ще одним каменем спотикання – є подальша доля президента Сирії Башара Асада. США та ЄС наполягають на тому, що він має залишити свою посаду, в Росії – кажуть, що «це мають вирішити сирійці».   
У Брюссельському онлайн-виданні EU Observer  із цього приводу вийшла авторська колонка «Подумай двічі перед тим, як об’єднуватись із Путіним у Сирії». Видання пише про те, що з одногу боку Заходу потрібна допомога Росії; з іншого – зрозуміло, що Москва виставить свою ціну. 

«Неминуче, питання санкцій, виконання Мінську ІІ та статус Криму будуть виставлені на обговорення. Через наполегливість Заходу щодо незаконної анексії Криму важко повірити, у те, що тут буде знайдений компроміс (…) Найбільше чого можуть досягнути, так це підтвердження підтримки Мінська ІІ в обмін на поступове послаблення санкцій, тих, що не стосуються Криму. Водночас, Західні країни можуть дати більше простору вимогам Росії у питаннях мирних переговорів по Сирії, включаючи перехідну роль для президента Ассада – це те, що відверто обговорюють у ці дні на різних подіях» – пише видання.

Іншою темою стала нова хвиля напруги у відносинах України та Росії. «Знову напруження між Росією та Україною. Росія зупинила постачання газу та вугілля до України через саботаж українських націоналістів, яка залишила анексований Крим без електроенергії. Як захід у відповідь Україна заборонила російським літакам літати над своїм повітряним простором» – пише бельгійське видання De Morgen

Видання зазначає, що допоки Україна має достатні запаси вугілля, принаймні на півтора місяця перебоїв із електроенергією не очікується. Водночас, Росія працює наразі над побудовою лінії електропередач, яка має забезпечити Крим на 40 відсотків. 
Видання також зазначає, що на цьому тлі активізувалися бої на Сході України. 

Нідерландська преса у свою чергу активно писала про візит українського президента Петра Порошенко до Нідерландів, який відбувся 26 листопада. Звісно, головною темою став референдум щодо угоди про асоціацію із Україною, який має пройти в Нідерландах 6 квітня. Зустріч Порошенко із нідерландськими політиками широко висвітлювали місцеві ЗМІ. Інтерв’ю президента з’явилось на найбільшому каналі NOS. 

«За словами Порошенко, навіть можливе «ні» не означатиме кінець угоди. «Ніхто не може нас утримати. Для нас це останнє продавання із Радянським Союзом, із комунізмом» – цитує видання NOS президента 

Водночас прем’єр Нідерландів Марк Рютте зазначив, що угода про асоціацію – ще не означатиме членства для України. На цій тезі грають супротивники української інтеграції, зокрема організація GeenPeil. У свою чергу президент Порошенко зазначив, що вони грають на руку Путіна – ця цитата широко розійшлася у ЗМІ.      


Огляд №44

Преса про Україну: Диверсія у Криму, не розслідування справ Майдану та квиток на Євро

Picture

Терористична загроза в Європі посунула питання України на другий план, проте деякі європейці це розуміють, та намагаються цьому завадити. Головною новиною минулого тижня, про яку написали більшість ЗМІ стало відключення Криму від електропостачання.

Водночас, висвітлюючи це питання, журналісти часто цитували саме російську пресу, яка звичайно не зволікала із тим, щоб покласти провину на «українських радикалів».

«Крим без енергії: саботаж українських націоналістів?» – із таким заголовком вийшло нідерландське онлайн-видання Elsevier 
«На кримському півострові, який із початку минулого року був анексований Росією, близько 1, 8 млн. чоловік залишились без електроенергії. Власті оголосили надзвичайний стан» – пише видання.

І далі переходить до цитування російських медіа: «Russia Today пише, що радикальна група «Правий сектор» намагалась зупинити спроби полагодити опори».

На сайті онлайн-видання каналу NOS також з’явилися інформація про українських націоналістів. Видання поставило скріншот на Twitter із наступним текстом: «Українські терористи, що підірвали лінії постачань до Криму, залишили 2 млн. мешканців у темряві та холоді, роблять селфі»

Іншою важливою темою в ЗМІ країн Бенілюксу став спільний “вояж” міністрів закордонних справ Нідерландів, Бельгії та Люксембургу до України. Не дивно, що там поговорили і про референдум в Нідерландах щодо угоди про асоціацію із Україною. Нагадаємо, за ініціативою GeenPeil 6 квітня нідерландці мають висловитись, чи вони «за», чи «проти» угоди. Парламент вже її ратифікував, тож результати референдуму матимуть рекомендаційний характер.
Онлайн видання популярної програми новин NU.nl вийшло із статтею під заголовком «Угода із Україною працює на майбутнє Європи»

Видання цитує міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який каже, що поважає право нідерландців висловитись щодо референдуму. «Я абсолютно впевнений, що нідерландське населення розуміє про що йдеться на цьому референдумі, зокрема про європейські цінності, які ми поділяємо» – каже міністр закордонних справ» – пише видання.
У публікації також цитують слова міністра закордонних справ Нідерландів Берта Кундерса, який каже, що угода про асоціацію не означатиме членства для України в ЄС. Таким чином ЄС тільки хоче підтримати економіку Києва, а отже – і сприяти необхідним реформам.

«У часи, коли світ обіймається із нападами у Парижі та війною із ІГІЛ, дуже важливо не забувати ситуацію в Україні» – сказав Кундерс. На сході України досі проходять бої між українською армією та про-російськими сепаратистами, незважаючи на Мінське домовленості, які мають гарантувати режим припинення вогню» – пише видання.

Про те, що на тлі терактів у Парижі важливо підтримувати той самий рівень участі в конфлікті в Україні – про це заявив і міністр закордонних справ Бельгії Дід’є Рейндерс під час спільного візиту до Києва. Про це пише популярне бельгійське видання Het Laatste Niuews  під заголовком «Рейдерс: зараз важливо здійснити візит в Україну».

Проте видання зазначає, що деякі моменти стали розчаруванням. «Окрім іншого міністри відвідали собор Святого Михайла, де під час революції лікували поранених. «Через два роки після революції, де загинули понад сто чоловік, досі ніхто не засуджений» – розповіла делегації громадська активісткаТетяна Мазур. Міністр Дідє Рейндерс заявив пізніше, що протягом дня він так і не отримав відповідей щодо розслідування цих фактів» – пише видання. Та зазначає, що міністр зустрічався із президентом Петром Порошенко, прем’єром Арсенієм Яценюком та іншими посадовцями.

Іноземні міністрі пообіцяли слідкувати за розвитком подій. Водночас, вони запевнили, що будуть тиснути не тільки на Україну із вимогами виконання реформ, проте й на Росію. «Якщо не буде справжнього прогресу, ми подовжимо санкції» – цитує видання міністра.

Також більшість європейських ЗМІ написало про замах на директора інститут судових експертиз Мінюсту Олександра Рувіна. Преса зазначала, що він бере участь в розслідуванні трагедії MH17.

Є й приємні економічні новини. «Україна більше не в стані дефолту» – пише французьке видання Le Figaro, посилаючись на дані рейтингового агентства Fitch, яке підвищило рейтинг України із RD (обмежений дефолт) до CCC (можливий дефолт).

Але головним позитивом тижня щодо України став вихід нашої збірної до Євро-2016. Про це написали спортивні відділі абсолютної більшості видань. «Україна отримала свій квиток на Євро»  «Україна також проходить на Євро»,  – такими були заголовки із цього приводу. 


Огляд №43
Преса про Україну: другий тур виборів та широка коаліція у Сирії

Picture

Головною новиною щодо України минулого тижня в європейських ЗМІ передбачуване став  другий, вирішальний тур, місцевих виборів. Хоча і ця новина була затьмарена терактами у Франції.
Найбільше уваги пригорнули переможці у Києві, Дніпропетровську та Львові.
«44-річний Клічко, глава партії «Солідарність» (…) отримав від 65 до 71 відсотків голосів. Його опонент, ультранаціоналіст Борислав Береза із ультраправого «Правого Сектора» отримав 30 відсотків – пише бельгійське онлайн-видання De Redactie  – Клічко, який може представити небагато досягнень, окрім яскравих виступів, має завдячувати у своїй перемозі головним чином слабостям опонента».

Видання також зазначає, що у Львові передбачувано переміг Андрій Садовий, а в Івано-Франківську Руслан Мартинків «із партії «Свобода», яку звинувачують у фашистських ідеях».

«Боротьба у великому східному місті Дніпропетровську обіцяла бути запеклою. Але кандидат олігарха у вигнанні Ігоря Коломойського Борис Філатов отримав переконливу перемогу» – пише видання.
Преса активно писала про зустріч лідерів G20, що відбулася на вихідні в Анталії. На ній нагадаємо, окрім інших був президент Росії Володимир Путін та президент США Барак Обама. Незважаючи на те, що головною темою була боротьба із тероризмом, сторони також говорили і про Україну – про це повідомляють міжнародні агентства.

На тлі цієї зустрічі пресу облетіла новина про те, що Росія готова піти на поступки у питанні держборгу України.
«Москва більше не вимагає аби Україна виплатила до кінця року 3 мільярди доларів боргу. Проте він (Путін) бажає аби український борг був під гарантії США та ЄС» – пише Нідерландське видання NRC Handelsblad у статті «Путін робить поблажки Києву у питанні боргів».

Видання зазначає, що реструктуризація, запропонована Путіним, передбачає, що Україна виплачує не три мільярди одразу до кінця року, а по одному мільярду протягом трьох років.
«Росія готова дати Україні більше часу щоб погасити свої борги. Уряд у Москві вважає, що настав час для широкої коаліції із заходом проти Ісламської держави. Щоб завершити ізоляцію Росії, які наразі стає на шляху до співпраці, Кремль готовий піти на поступки Україні» – пише видання.  

Брюссельське видання Politico у статті «Атаки у Франції ставлять НАТО перед складним вибором» пише  про те, що останні події вимагають більш рішучих дій Альянсу. Зокрема йдеться про застосування п’ятої статті НАТО, коли усі члени колективно відповідають на атаку на одного із членів. Водночас, для більш рішучої відповіді НАТО потребує співпраці із Росією, яка веде активні бойові дії у Сирії – пише видання та цитує експерта Іво Далдера, який був представником США при НАТО: «Дехто побоюється, що занадто активна співпраця із Росією буде за рахунок України».

Ще однією темою стала багатостраждальна поправка до Трудового Кодексу, яка має гарантувати рівні права сексуальним меншинам в Україні. Із другої спроби парламент таки ухвали цю норму. Проте для багатьох членів «це була угода» – пише Брюссельське видання EUObserver у статті «Україна надає рівні права робітникам геям, щоб порадувати Брюссель»
«Європейський союз наполягав на включенні анті-дискримінаційної норми для лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансвеститів та інтерсекс людей, як на передумові для безвізового режиму для українців у країнах Шенгену» – пише видання.
Та зазначає, що це рішення також було у контексті бажання наблизитись до ЄС і страху перед Росією. «Краще мати гей-парад на Хрещатику (головна вулиця Києва), аніж російські танки в центрі української столиці» – цитує видання народного депутата від Блока Петра Порошенка Юрія Луценко.

Тим часом в Нідерландах набирає обертів кампанія щодо угоди про асоціацію в Україні. Нагадаємо 6 квітня голландці на референдумі мають визначитись, чи вони «за», чи «проти» співпрацю із Україною. І хоча рішення не матиме зобов’язуючого характеру, уряд матиме на нього відреагувати. Влада виділила 2 мільйони євро субсидій, які повинні стимулювати дискусію із цього приводу.
«Доступна 2 мільйони євро субсидії на ініціацію кампаній до референдуму щодо угоди про асоціацію із Україною…Ці гроші доступні, як для тих хто виступає проти угоди, так і за, але також «нейтральні події» можуть бути організовані» – пише  нідерландське видання NOS 

 


Огляд №42

 

Преса про Україну: провал безвізового режиму, референдум у Нідерландах та антипропаганда

Picture

Європейські ЗМІ активно писали минулого тижня про євроінтеграційні прагнення України. Зокрема, про провал законів, які мали забезпечити українцям безвізовий режим.

«Українські парламентарі відхилили закон щодо прав геїв, та ймовірно вбили шанси на безвізовий режим з ЄС до кінця року – пише Брюссельське видання EUObserver – тільки 117 із 450 членів Верховної Ради проголосували за зміни до Трудового Кодексу які мали б заборонити дискримінацію на підставах сексуальної орієнтації. Рада проведе повторне голосування, поки що невідомо коли. Проте буде важко переконати опонентів».

Видання пише, що це рішення викликало хвилю критики з боку європейських правозахисників. Та нагадує, що голова Єврокомісії Жан Клод Юнкер обіцяв рекомендувати надати безвізовий режим Україні, якщо вона виконає умови ЄС.

«Антікорупційні спроби також стоять на місці. Європейські дипломати та провідні неурядові організації, такі як  Transparency International кажуть, що українська прокуратура, наприклад, працює, як організований злочинний синдикат.

Тим часом голосування у четвер демонструє, що українське суспільство ближче до Росії у сенсі соціальних переконань, аніж до західної Європи. Обидві країни дискримінували гомо сексуальність після розпаду Радянського Союзу» – пише видання.

 Головною темою в Нідерландах щодо України став референдум щодо асоціації, який має відбутись 6 квітня. В суспільстві йдуть активні дебати. Водночас, низка експертів наголошують: сили, що виступають проти української євроінтеграції – в Нідерландах це  GeenPeil та Громадянський комітет ЄС – часто маніпулюють фактами.

Так, у поважному виданні De Trouw вийшла колонка експерта Роба де Вайка під заголовком «Чому я маю проводити кампанію за угоду із Україною?»

Експерт каже про те, що у суспільстві не вистачає об’єктивності щодо угоди із Україною.  
«Уряд має чітко пояснити, що ця угода у наших національних інтересах і чому «ні» їм нашкодять. Причини? Це торгова угода, із якої Нідерландські виробники, наприклад аграрії, отримають вигоду. Це підприємства, які постраждали від торгового бойкоту Росії. Також Нідерланди в вже роками знаходяться у топ-5 інвесторів в Україну. І «ні» зашкодить європейській економіці» – пише експерт.  
 «Європейський союз звернув увагу на російську дезінформацію. Брюссель хоче надавати якомога більше прикладів відвертої дезінформації, яку надають деякі російські ЗМІ. Мета – продемонструвати європейському суспільству дизінформаційні атаки Москви, окрім інших і щодо трагедії MH17» – пише нідерландське видання De Volkskrant

Видання пише про спеціально створену групу експертів East Stratcom Team, яка має має відслідковувати неправдиву інформацію, що запускає РФ в інформаційному просторі.

«Згідно з ЄС – це розповсюджена проблема, йдеться на сайті представництва ЄС в Україні. Так званий «Огляд дезінформації» щотижня публікується та компілюється Європейською цільовою групою» – пише видання.
Та надає реакцію Росії, де назвали цю ініціативо такою, що «суперечить свободі думки».
«Також Russia Today зреагувала на план ЄС. «ЄС намагається виключити можливості для альтернативної думки в іноземних медіа» – сказала головний редактор Маргарита Сімонян» – повідомляє видання.

Іншою новиною стало рішення Володимира Путіна відвідати кліматичну конференцію в Парижі, що пройде 30 листопада. Про те, що він підтвердив свою участь заявив міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус.  Зустріч пройде на найвищому рівні, окрім Путіна на ній очікують президента США Барака Обаму. Тому журналісти підозрюють, що йтиметься там не тільки про клімат.
 «Після запуску російської повітряної військової кампанії в Сирії Путін знову грає видатну роль на міжнародній сцені.  Тому ймовірно, що конфлікт у Сирії може стати на порядку денному у рамках кліматичних переговорів, так само, як і криза в Україні» – пише бельгійське видання De Morgen.


Огляд №41
Преса про Україну: референдуму в Нідерландах бути, скандал навколо бібліотеки та візит Саркозі до Москви

2/11/2015

Picture

Головною новиною минулого тижня про Україну стало оголошення референдуму у Нідерландах щодо угоди про асоціацію України з ЄС. Незважаючи на намагання оскаржити проведення референдуму у судах – його таки призначили.
«Референдум щодо угоди про асоціацію із Україною буде проведений у середу 6 квітня 2016 року. Так визначила комісія із Референдуму. Обрали дату через 5 місяців, щоб було достатньо часу для публічних дебатів. Також місцеві органи влади матимуть час на підготовку» – пише нідерландське видання NOS.nl
Ця тема набула також розголосу в інших ЗМІ. «Прем’єр-міністр Марк Рютте каже, що угода вигідна для Нідерландів. Вона зміцнює торгові відносини та може призвести до збільшення стабільності та процвітання в Україні. За його словами – це звісно не перший крок до членства в ЄС – пише бельгійська  De Morgen
Водночас зазначає, що дехто в Нідерландах вважає, що в квітні – буде вже пізно, це не сприятиме явці. «Депутат ліберальної партії D66 Кіс Верхувен попереджає, що 6 квітня вже буде запізно. «Із 1 січня 2016 року набуде чинності економічна частина угоди про асоціацію. І це може створити враження, що голосування не має сенсу» – пише видання.   
Водночас, більшість видань зазначають, що результати референдумі не матимуть обов’язкового характеру. Проте у разі негативного для України рішення, уряд матиме «взяти його до уваги».

Великого розголосу набрали обшуки в Бібліотеці української літератури в Москві. Нагадаємо російські правоохоронці увірвалися у бібліотеку через те, що там нібито розповсюджують екстремістську літературу та проводять антиросійську пропаганду. Після допитів поліція заарештувала директора бібліотеки Наталлю Шаріну.

«Обшуки поліції в українській бібліотеці в Москві покриті містикою» – пише бельгійське видання De Trouw
«Директор Шаріна наразі перебуває під вартою за підозрою в розпалюванні етнічної ненависті, її будинок обшукали російські слідчі. Проте не зрозуміло, чи існує достатньо причини тримати її під вартою. Ця справа – виглядає, як політично мотивована – кажуть деякі російські адвокати. Тому, що зазвичай такі правопорушення караються грошовим штрафом» – пише видання.  
Французька преса активно писала про візит до Росії колишнього президента Франції Ніколя Саркозі 29 жовтня, який був і залишається одним із найбільших прибічників президента Путіна в Європі. Саркозі, який має гарні шанси на наступних президентських виборах у Франції у 2017 році виступає проти санкцій ЄС щодо Росії. Він не полінився зайвий раз про це нагадати.
«Зранку виступаючи перед студентами Інституту міжнародних відносин Саркозі був помітно більш критичним, аніж в вечорі напередодні, спілкуючись із французькою общиною в Росії в Гранд Отелі після візиту до Ново Огарево. «Я не знаю, хто видумав цб систему санкцій, проте вони ігнорують історію» – вважає колишній президент Франції, який виступає за скасування санкцій проти Росії за ї участь в конфлікті в Україні. «Я є прибічником Трансатлантичного союзу, проте хто сказав, що ми маємо сліпо слідувати нашим союзникам – він додав: «Якби я був президентом, то не дозволив, щоб Росію виключили із G8, оскільки він і так вже дуже малий» – пише французька Le Monde

На диво, останні події в Дніпропетровську із затриманням політиків від партії УКРОП допоки не отримали розголосу в європейській пресі.  

Web
Analytics