Європейська преса про Україну 2015 – Огляд 1-40

Огляд №40
Преса про Україну:
«Затриманий Чубакка, скандальний підручник Оксворда та інтереси Путіна у Сирії»

28/10/2015
 
Головною новиною минулого тижня про Україну передбачувано стали місцеві вибори, які відбулися у неділю.

«Українці у неділю вирушили до виборчих дільниць на регіональні вибори, які мають стати наступним кроком до формування демократії після Революції на Майдані. Вони стали важливим тестом для президента Петра Порошенко – який більше не популярний – і мають стати випробуванням для адміністративних можливостей країни» – пише бельгійське видання De Standaart у статті  «Українські вибори ймовірно пройдуть у хаосі (проте можуть багато змінити).
Інше бельгійське видання De Morgen вийшло із оглядом низки виборів, які відбулись у неділю не тільки в Україні, але також у Польщі, де обирали парламент та Аргентині (обирали президента).
У блоці щодо Польщі та Аргентини видання зробило акцент на переможцях, а ось щодо Україні наголосило – на хаотичності процесу.
«У портовому місті Маріуполь із півмільйоном населення на Сході країни після дискусії щодо виборчих бюлетеней, не відкрились виборчі дільниці – пише видання – вони були надруковані на друкарні олігарха Ріната Ахметова союзника про-російського президента Віктора Януковича,  який втік на початку 2014-го. Щоб запобігти фальсифікаціями бюлетені мають надрукувати на нейтральній друкарні».
«Були фальсифікації, кримінал, технічні кандидати, насилля, повальна апатія виборців та роздача гречки, деякі вибори навіть були скасовані після того, як з’ясувалось наприкінці дня, що типографія, на якій друкували виборчі бюлетені належала олігарху який фінансує одного із кандидатів.  Проте після оголошення екзіт-полів, президентська партія може претендувати на скромну перемогу. Це не була повна перемога у будь-який спосіб, із великими поразками на Сході та перемогами найбільших ворогів. Проте тверда підтримка у центральних регіонах надала Петру Порошенко дуже необхідний костиль, із яким він зможе хромати надалі» – пише брюссельське видання Politico у статті  «Порошенко продовжує костиляти».
Проте головною новиною щодо українських виборів, яка розлетілась більшістю ЗМІ стала історія із Чубаккою. Нагадаємо героя Зоряних війн заарештували за незаконну агітацію в день виборів в Одесі.
«На персонажа Зоряних війн Чубакку у неділю вдягли наручники в українському портовому місті Одеса.  Волосатий звір був затриманий не за військові злочини підчас війни між повстанцями та імперіалістами, а за звичайну виборчу агітацію за свого нового хазяїна Дарта Вейдера. Чоловік у костюмі виступав за кандидата на вибори Дарта Вейдера, якого згідно його паспорта і справді так звати» – пише бельгійське видання  Het Laatste nieuws  та додає відео сюжет с Youtube.
Подібні приклади грають не на руку Україні, на нідерландському телебаченні вийшло кілька сюжетів, де її представляють, як країну, в якій панує анархія. Це особливо важливо у контексті референдуму, ініціатори якого політсила Комітет громадян пропонують скасувати ратифікацію угоди про Асоціацію із Україною. Допоки точаться суперечки у нідерландських судах щодо доцільності проведення референдуму, у суспільстві йде активна дискусія із цього приводу.  Незважаючи на активну критику України, в суспільстві є і її великі прибічники.
Так, в одному із найбільших видань De Volkskrant вийшла авторська колонка поважного політика Барта ван Вінсена, в якій він закликає міжнародну спільноту не залишати Україну.
«Перед Україною стає майже нездійснена задача. Проте є й просвітлення. Війна, в якій загинуло 8000 чоловік та, яка залишила без домівок півмільйона українців, стихає. Біженці повертаються, та ми бачимо проблиски економічних реформ, принаймні на 2016 рік, які мають призвести до зростання. Зброї не чутно, лише є деякі інциденти. Сепаратисти на сході жаліються, що більше не отримують зброї від Росії. Відбулось відведення озброєння з обох боків на 15 кілометрів від лінії фронту. Також здійснюються важливі кроки задля подолання корупції, яка проникла в усі сектори, не в меншому ступені і парламент» – пише  політик під заголовком «Ми не повинні залишати Україну напризволяще»
Інша нідерландська газета NRC Handelsblad вийшла із аналітичною статтею, присвяченою зміні інформаційної політики Путіна, та зміщенню акцентів  – із України на Сирію.

«Російських глядач більше не бачить Україну. Сирія стала полем бою, де Путін хоче створити гарні декорації» – пише видання
Журналіст цитує аналітиків, які кажуть, що Сирія стала можливістю для Путіна вийти із ізоляції.
« Путін таким чином, каже Буйонов знайшов вихід із політичної ізоляції, в яку він засів після війни в Україні. І це має особливе значення для внутрішнього фронту. Росія поступає так само, як США, демонструють російські новини кожного дня.  «Більше немає картинок руїн та цивільних жертв на Сході України на Донбасі» – каже Буйонов.
Видання переліковує кілька можливих завдань, які стоять перед Путіним у Сирії – це утримання впливу на Близькому Сході, вихід із ізоляції, а також відведення українського питання на других план.
Преса також висвітлила дипломатичний скандал між Україною та університетом Оксворда, який опублікував хибні дані щодо належності Крима.
«Стався дипломатичний скандал між Україною та поважним університетом Оксворд. Причина – публікація нового підручника для середньої школи  авторитетного видавництва Oxford University Press. У ньому Крим більше не називають частиною України. Так не має бути – кажуть у Києві. Росія захопила Крим минулого року військовим шляхом, проте юридично Крим завжди був і залишається частиною України (….)  Oxford University Press заявив, що зупинив продаж атласу, проте не може повернути вже продані екземпляри» – пише видання De Standaard у статті «Україна зла на університет Оксворду»
Деякі видання також відзначили новий віток у конфлікті між Україною та Росію – закриття прямого авіасполучення між країнами.
«Відсьогодні більше немає прямого авіасполучення міє Україною та Росією. Цей новий епізод у кризі відносин Києва та Москви зачепить сотні тисяч пасажирів у двох сусідніх країнах» – пише De redactie


Огляд 39
Преса про Україну: Україна серед винних у трагедії MH17, Росія стверджується в образі окупанта і протистояння в Сирії

Найбільш важливим інформаційним приводом про Україну минулого тижня стала презентація результатів розслідування трагедії MH-17 нідерландською комісією з розслідування (OVV), 13 жовтня. Про це говорили провідні ЗМІ Європи весь тиждень, аналізуючи наслідки і зіставляючи факти, намагаючись встановити винних.

Хоча для більшості журналістів стало розчаруванням, що експерти не відповіли на найважливіше питання: хто винен?
Тепер вважається доведеним фактом, що літак збили ракетою БУК, запущеної з території, контрольованої сепаратистами. У той же час, деякі камені полетіли і в Україні, на думку експертів, вона не прийняла ситуацію досить серйозно і не закрила небо над конфліктними районами.
Ця тема активно обговорювалася на телеканалах і в пресі, де було багато критики у бік української влади.
“Україна повинна була закрити повітряний простір з обережності, кажуть представники слідчого комітету (OVV), які сьогодні представили свої висновки по краху рейсу MH17. Літак за словами OVV збили ракетою російського виробництва БУК. Росія стверджує, що ракета була запущена з території України” – пише голландська “Де Volkskrant” у прямому блозі про події під заголовком: “Ракету запустили з проросійського району“.
Видання цитує спікера OVV тіббу Юстра (Tjibbe Joustra): “Всі думали, що це було безпечно, хоча вони знали, що збройний конфлікт був у прогресі. Але ніхто не взяв до уваги можливість того, що цивільний літак на висоті 10 кілометрів може бути у небезпеці”.
Україна наполягає: не було очевидних причин, щоб закрити повітряний простір – повідомляє газета і цитує Юстру: “Але ми прийшли до висновку, що було досить підстав”.
Газета також повідомляє, що Росія не згодна з висновками комісії і називає їх упередженим. Дається й інша версія, російського виробника ракети БУК компанії Антей, фахівці якого припускають, що смертельна ракета була українською. Хоча журналіст видання критично дивиться на спроби РФ і називає конференцію Антей спробами визначати інформаційні потоки.
Інші голландські ЗМІ були не менш критичні по відношенню до української влади. “Україна взяла” до недостатньої уваги можливість атаки на літак цивільної авіації на крейсерській висоті “, йдеться в доповіді. До речі, це не часто трапляється, що країна закриває повітряний простір через військовий конфлікт. Тим не менш, військовий конфлікт між Україною та проросійськими сепаратистами тривав протягом кількох місяців, перш ніж сталася трагедія. Було шістнадцять збитих українських вертольотів і літаків, зброєю, яка як було відомо, могла досягти висоти вище, ніж літають цивільні літаки. Незадовго до аварії був збитий з великої висоти вантажний літак української армії, “Антонов”, вбивши двох членів екіпажу “, – пише NRC Handelablad у статті” MH-17 ніколи не повинен був летіти над Україною “.

Ця тема отримала широкий відгомін в ЗМІ інших країн.
Так, в репортажі для бельгійської популярної газети “Het Laatste nieuws” журналіст задається питаннями.
“Чи означає це, що Росія стоїть за трагедією?” – Запитує журналіст і відповідає, що, імовірно, ракета була запущена з території, контрольованої про-російськими сепаратистами. Але, хто це зробив ще потрібно встановити в ході розслідування.
Інше питання, пускає тінь на Україну: “Чому Україна також отримала частину звинувачень”. З цього приводу він зауважує: “Україна не закрила повітряний простір” і “всі думали, що літати було безпечно”.

У той же час, більшість голландських ЗМІ представили позицію посла України в Королівстві Нідерланди Олександра Горіна, який сказав, що “Україна не могла передбачити трагедію MH-17”, тому що “ми не знали, що сепаратисти мали зброю, здатну досягати висоти в 10 км “. Він наводить приклад Сирії та Іраку, де також були війни, але повітряний простір не закривали доти, поки не стало відомо про присутність російських ракет в районі – пише De Telegraaf.

У той же час Росія все більше і більше утверджується в образі окупанта в очах європейців. “У Фландрії на Міжнародному кінофестивалі Гент сьогодні був попередній перегляд норвезького серіалу “Окупована”, це спірний політичний трилер (на основі ідеї Несбі), в якому Росія проводить” оксамитову “окупацію Норвегії” – пише бельгійське видання De Morgen.
Російське посольство в Норвегії вже висловило протест проти фільму, назвавши його таким, що зроблений в “в традиціях холодної війни” .Серіал вже крутять по норвезькому ТБ, і він користуєт?
?ся успіхом – пише видання.

Французька “Le Monde” вийшла із заголовком на першій сторінці: «Чому Путін почав війну в Сирії?”. Газета пише, що Росія створила коаліцію на Сході з Сирією, Іраком і Іраном, щоб боротися проти Ісламської держави, але і як противагу для США . Вже зараз політичні лідери шиїтів Ірану починають думати про союз з Росією, замість США.
“Військове участь росіян в Іраку як і раніше обмежена, але Вашингтон зауважує посилення координації між Багдадом і Москвою. На початку вересня американці зіткнулися з ігноруванням Іраку їхніх вимог закрити повітряний простір для літаків, що перевозять російські війська і озброєння. Наприкінці вересня влада Іраку оголосила про запуск координаційного центру спільного забезпечення безпеки між Іраком, Іраном, Росією і Сирією для інформаційного обміну та координації атак в Сирії “, – повідомляє газета.


Огляд № 38

Преса про Україну: «зелені чоловічки» їдуть до Сирії, очікування результатів по MH17 і чергові гастролі в Донецьку

 

Гарячою темою в європейських ЗМІ минулого тижня стало російське втручання в конфлікт у Сирії. Більшість засобів масової інформації активно аналізували це в рамках нової хвилі протистояння між Росією і США на Сході.
“Російський чоботи ступили на сирійську землю, але вони не визнають, що вони росіяни. Йдеться про« добровольцях ». Вони тягнуться з України, для участі в наступній війні», – пише бельгійська газета De Morgen у статті “Зелені чоловічки” тепер збираються до Сирії “
Автор проводить паралелі з українським Кримом, де, спершу російська влада також не визнавали наявність регулярної армії, і називала “зелених чоловічків” добровольцями. А потім, вже коли це вже було неможливо приховувати, визнали, що Крим був анексований за допомогою російської армії.
“Російські бомбардувальники в Сирії отримують підтримку від озброєних росіян на землі. Ці сили накопичуються. Кремль говорить навіть зараз.” Загін російських добровольців, ветеранів війни, ймовірно, з’являться в рядах сирійської армії “, сказав глава думського комітету з оборони -” Цього не зупинити . “
Тим часом конфлікт між Росією і США в Сирії стає все глибше. Більшість засобів масової інформації це підкреслюють.
“Тон спорів, між США і Росією з приводу військової операції в Сирії стає все важче. США відмовилися поділитися з росіянами їх розвідувальними даними, необхідними для бомбардування цілей. Для Росії, це стало доказом того, що США не ведуть війну з терором серйозно” – повідомляє голландська газета “De Volkskrant” .
Французька “Le Monde” вийшла зі статтею, присвяченій нещодавній зустрічі НАТО по Сирії (8 жовтня), де були підняті серйозні побоювання з приводу російського втручання.
“Ми бачимо тривожну ескалацію”, сказав генеральний секретар Північноатлантичного альянсу, Янс Столтенберг, говорячи про останні російські удари. “Росія робить ще більш небезпечною і без того дуже серйозну ситуацію,” сказав британських міністр, Майкл Фаллон. Москва “втягнута в свою ізоляцію”, критикував у другій половині дня Держсекретар США Ештон Картер, “- повідомляє газета.
І пише, що ця зустріч була підготовка до саміту НАТО у Варшаві, який пройде в наступному році. Він буде вирішальним, вважає автор, з тієї точки зору, що Росія може знову стати головним ворогом.
У Нідерландських медіа багато писали про очікування результатів трагедії розслідування MH17. Їх повинні оголосити 13 жовтня. Деякі подробиці вже просочилися в пресу.
“Як офіційно стало зрозуміло: осколки належать ракеті БУК, це може бути новий доказ участі Росії в трагедії MH17. Ракета БУК, вироблена і поставляється Росією, в Україні є низка ракет БУК радянської епохи. Для того, щоб виключити, що це була українська ракета, Київ зробив доступними для дослідження дві БУКа, які знаходяться в його розпорядженні “- пише голландська газета NRC Handelsblad

У нідерландської пресі звучало багато критики щодо голландського уряду, який відмовляється робити публічними більшість документів розслідування трагедії. Низка ЗМІ NOS Nieuws, RTL Nieuws і Volkskrant вирішили почати судовий процес, щоб добитися більшої прозорості розслідування.

Брюссельський EUObserver пише про вибори і Білорусії і рішення ЄС призупинити санкції проти Олександра Лукашенка. Таким чином, Європа хоче зменшити фінансову залежність Мінська від Москви.

“Послаблення дозволить номенклатурі Лукашенко відновити контроль над замороженими активами в ЄС. Також 14 фірм виключать з чорного списку і вони зможуть робити бізнес у Європі. Найбільші грошові мішки Лукашенко, його калійні і нафтопродукти експортери, не були під санкціями. Рішення буде супроводжуватися фінансовою допомогою” , -. пише видання.

“Це відбувається на тлі спаду в білорусько-російських відносинах і на тлі геополітичного перетягування каната за визначення майбутнього колишніх радянських республік – пише видання -. Лукашенко, цього тижня, сказав, що йому” не потрібна “запропонована Росією нова військово-повітряна база, яка обмежила б контроль над оборонною політикою, він піддав критиці анексію Криму Росією і її вторгнення в східну Україну.
Він також закривали очі на білоруських націоналістів, які їздили боротися на боці України проти Росії у східній Україні. Спад у відносинах пов’язаний з побоюваннями, що в один день реваншиз?
? Кремля торкнеться Білорусі”.
Також європейські ЗМІ писали про американську хард метал групу Limp Bizkit, яка вирушає з концертами на Схід України, у Донецьку і Луганську області. Соліст Фред Дерст повідомив пресі, що він збирається відвідати з 20 російських міст, а також Луганськ і Донецьк “тому, що місцева влада попросили про це”


 

Огляд № 37

Преса про Україну: Паризькі переговори, контрабанда на кордоні та студенти про референдум в Нідерландах

Головною новиною про Україну минулого тижня стала зустрічі чотирьох лідерів – Ангели Меркель, Франсуа Олланда, Петра Порошенка і Володимира Путіна в Парижі. Правда статті з цього приводу у французьких ЗМІ були в більшій мірі зосереджені на Сирії. Таким чином, в засобах масової інформації конфлікт в Україні був відсунутий на другий план.

Наприклад, у статті Le Monde з приводу зустрічі слово “Україна” згадується тільки один раз, коли журналіст повідомляє причину зустрічі, але надалі увага зосереджена на розбіжності з приводу Сирії.
“Президент Росії, який не був у Парижі з червня 2 014 отримав холодний душ від його французького колеги замість” ласкаво просимо Володимир ». На зустрічі два керівники держав обмінялися думками “з основним умовам, висунутим Францією” для розгляду питання співпраці з Росією в Сирії.
“Я закликаю президента Путіна до того, що атаки (Росії) повинні бути спрямовані тільки на Ісламську державу, виняткових його і не мати будь-яких інших цілей”, – сказав Олланд під час прес-конференції “, – повідомляє Le Monde у статті” У Парижі Володимир Путін підтвердив свою підтримку, якщо Режим Асада “

Газета пише, що реакції Володимира Путіна не послідувало і робить висновок про неможливість досягти угоди.
Європейський засоби масової інформації, зокрема, брюссельський EUObserver все-таки більше зосередився на Україні, хоча і торкнувся сирійського питання. У статті «Паризькі переговори закінчуються російсько-українським перемир’ям”  пише: в даний час ясно, що реалізація Мінських домовленостей виходить за межі графіку т.к Україні потрібно 3 місяці, щоб підготувати законодавство, яке дозволить провести вибори на окупованих територіях.
“Збільшення терміну реалізації Мінських домовленостей ставить під питання санкції ЄС по Росії, які закінчуються в січні, але тільки якщо Мінськ буде виконаний” – повідомляє ЗМІ.

І також нагадує про дії Росії в Сирії, зазначаючи, що це викликало спекуляції про можливе торзі Росії, яка прагне до скасування санкцій ЄС в обмін на співпрацю в Сирії. “Захід в Париж приходить після того, як Путін почав повітряні удари в Сирії, викликавши спекуляції, що він спробує торгуватися співпрацею в Сирії для ослаблення санкцій. Але ЄС зі свого боку, Меркель сказала ЗМІ:« Ми не пов’язуємо питання Сирії з Мінськом .. ці питання не пов’язані “. Меркель і Олланд також скаржилися, що удари Росії б’ють по помірним, прозахідним повстанцям у Сирії “, – повідомляє ЗМІ.
І також повідомляє про досягнення: “Інші рішення в Париж передбачають обіцянки України і Росії відвести малокаліберна зброя, наприклад, міномети, протягом найближчих 41 днів, починаючи з суботи; розширення доступу до окупованих територій для ОБСЄ, міжнародної групи моніторингу; розгортання спостерігачів ОБСЄ; і нова операція з розмінування ОБСЄ “. Видання також наводить коментарі експерта, який говорить, що обіцянкам Росії навряд чи можна довіряти.
Le Monde вийшла з репортажем з кордону між Україною та окупованими територіями.
Le Monde вийшла з репортажем з кордону між Україною та окупованими територіями. Під заголовком “На кордоні між двома Українами: блокада і контрабанда” 
“Зруйновані мости в Луганську і пробки на в’їзді в Донецьк є результатом блокади, введеної Києвом проти сепаратистських регіонів. За останні місяці законодавство стало більш суворим, кожен день доступ до регіонів стає все більш і більш складним. Починаючи з середини червня лише авторизовані вантажівки можуть поставляти елементарні продукти і ліки в гуманітарних конвоях. Люди переходять лінію фронту пішки або на авто, вони можуть мати 50 кілограмів товарів, крім алкоголю, сигарет та інших речей, які можуть бути використані в военнихцелях “- повідомляє газета.

Журналіст голландської газети De Trouw вирушив до Києва, щоб поговорити з людьми про їхнє ставлення до ініціативи GeenPeil в Нідерландах. Руху Gein Peil між Україною та ЄС вдалося зібрати 400 000 підписів більше, ніж необхідно для проведення референдуму. Журналіст говорить на цю тему зі студентами університету Шевченка.
“Я читав про референдум по Інтернету, і я був в шоці. Більш 400000 підписів, це неймовірно багато” – реагує студент юридичного факультету Вла?
?ислав ячменю “- повідомляє газета у статті “Референдум корисний для України ” 
Газета нагадує, що багато хто із студентів взяли участь у демонстраціях на Майдані, «які інші докази, що ми хочемо в Європу, повинні бути” – задається питанням інший студент.
Далі автор описує українські реалії, де люди мають дуже низьку зарплату, щоб отримати візу в ЄС і в сподіваються на безвізовий режим. Йдеться про високий рівень корупції в Україні та відсутності перспектив для молодих людей. При цьому журналіст цитує слова студента, який вважає, що в підсумку референдум піде на користь Україні: голландці нарешті зрозуміють, що це не Росія.


Огляд № 36

Преса про Україну: «скандальний референдум у Нідерландах, участь РФ в сирійському конфлікті та процес над Савченко»

 

Головною новиною минулого тижня став успіх ініціативи маргінального руху GeenStijl в Нідерландах, якому таки вдалося зібрати 300 тис. підписів на користь референдуму, що ставить під сумнів українську євроінтеграцію. Теоретично, за новим законом, уряд має оголосити про волевиявлення щодо питання підписання Україною угоди про асоціацію. Ініціатори референдуму виступають за скасування ратифікації угоди, їх підтримують й інші партії євро скептиків.

«Під лозунгом «Зберегти демократію» (GeenPeil) GeenStijl ініціював переконливу кампанію із щоденними оновленнями, інтерв’ю та «лайфстрімами» із процесу підрахунку голосів. Серед інших її підтримали партії PVV та SP. Волонтер зробив спеціальний додаток, який дозволяє зробити цифровий підпис. Після цього процес пішов дуже швидко; за тиждень зібрали 8- тис. підписів. До дедлайну їх назбирали 451, 666» – пише нідерландське видання De Volkskrant у статті «Голосуємо, але чому точно?»

Видання зазначає, що ініціатори референдуму не жалкували коштів: «Ніякі кошти не залишись не використаними. Минулого тижня GeenPeil купив оголошення на сторінку в  Telegraph – і це на європейські субсидії».

Видання наводить аргументи ініціаторів референдуму, які кажуть, що Україна лежить у зоні боротьби за вплив між ЄС та Росією. А санкції вже коштують дорого економіці ЄС. Окрім цього вони кажуть, що тільки половина українців виступили за підписання асоціації та звинувачують західних політиків, які їздили на майдан та агітували за ЄС. Мовляв, таким чином втягнули Україну у кризу.

Водночас видання наводить слова експерта Роба Де Вайка, який називає ці аргументи чистою демагогією.
«Тоді росіяни змушували їх не підписувати. Ми повинні це також робити? Із цим референдумом ми граємо на руку Путіну. В Кремлі радіють цьому» – цитує видання експерта.

Та також наводить позицію уряду, який не поспішає поки що оголошувати референдум, та зазначає, що у ЄС «є більш важливі питання» на зразок «міграційної кризи».

Ця новина отримала широкий розголос у виданнях інших країн, зокрема в Бельгії. «Комітет GeenPeil зібрав у Нідерландах зібрав необхідні 300.000 підписів для проведення референдуму щодо угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Згідно із комітетом, кя угода коштуватиме нідерландським платникам податків додаткові мільярди євро. За словами GeenStijl у неділю в вечорі на 19 годину вони зібрали 443 тис. підписів» – пише бельгійське видання De Morgen та нагадує, що проведення референдуму коштуватиме нідерландському бюджету близько 30 мільйонів євро.

У нідерландському виданні NRC Handelsblad вийшла стаття присвячена участі Росії у збройному конфлікті в Сирії. Під заголовком «Сирія розмінна карта Путіна» автор називає рішення Кремля надати допомогу президенту Башару Ассаду «втручанням», та висловлює думку про те, що таким чином Путін намагається зберегти обличчя в конфлікті із Україною.

«І знову Володимир Путін обвів Захід навколо пальця. У березні минулого року законспіровані «зелені чоловічки» анексували Крим до того, як США та Європа встигли зрозуміти, що коїться.  Наразі Росія без запрошення вмішалася у конфлікт в Сирії і поставила міжнародну коаліцію, яка бореться із Ісламською державою перед звершеним фактом» – пише видання.

Та зазначає, що Росія і тут не відступилася від своєї ролі – створити противагу «американському домінуванню у регіоні». Проте автор не виключає, що це гра на те, щоб знайти причину вийти із конфлікту в Україні: «Російська інтервенція створює тиск для західних союзників та їх друзів. І Путін матиме із цього зиск.  У Кремля є усі можливості для елегантного рішення війни в Україні та зняття західних санкцій, які починають бити більше і більше. Сирія – для Путіна розмінна монета».

Французьке видання Le Monde присвятило статтю процесу над Надією Савченко – він розпочався 22 вересня в ростовському Донецьку. Українську льотчицю звинувачують у вбивство, замаху на вбивство та незаконному перетині кордону.  «Це все брехня» – цитує видання реакцію Савченко після зачитування  їй 186 сторінок тексту обвинувачення. За цими статтями їй загрожує до 25 років ув’язнення.
Видання зазначає, що процес не можна було знімати на камери.  Адвокати наполягають на «абсурдності» процесу. Проте існує думка, що він прямо пов’язаний із ходом мирних переговорів між Росією та Україною.

«Без ілюзій щодо звільнення Савченко,
її адвокати кажуть, що тут має зіграти роль міжнародний тиск. «Її звільнення багато у чому залежить від візиту Путіна до ООН, якщо він домовиться із заходом ситуація почне вирішуватись набагато швидше» – цитує видання адвоката Савченко Миколу Полозова.
Та нагадує, що 2 жовтня має відбутись зустріч за участю Путіна, Олланда, Меркель та Порошенко, на якій обговорять Мінські домовленості.


Огляд №35

ЗМІ про Україну: звинувачення в цензурі, Путін і Берлусконі у винних погребах та гібридна війна Росії у Європі

 

Головною новиною щодо України минулого тижня стала інформація про так званий «чорний список», який запровадила українська влада. Серед нев’їзних в  Україну опинились журналісти низки поважних і впливових видань. «Україна боїться жорсткої критики через чорний список журналістів» – пише про це нідерландське видання De Trouw.

Видання констатує, що до «небажаних» в Україні потрапили десятки європейських журналістів та наводить реакцію міжнародних організацій, які висловлюють свою «розгубленність».

«Уряду можуть не подобатись ті чи інші повідомлення, вони можуть бути із ними не згодні, проте розглядати журналістів, як можливу загрозу національній безпеці – це є адекватною відповіддю» – цитує видання Ніну Огнянову координатора із Східної Європи Комітету захисту журналістів.

Видання додає, що також «ОБСЄ засудила цей крок як “серйозну загрозу для права журналістів, вільно збирати інформацію”.

Олії до вогню додала інформація про зняття з ефіру «1+1» шоу Савіка Шустера. Нагадаємо, минулого тижня програма вийшла тільки на каналі 112. «За словами каналу це сталося через надмірну політизацію програми, проте продюсер та ведучій Савік Шустер каже про цензуру з боку уряду» – пише нідерландське видання De Telegraaf .

Великий резонанс також отримала новина про спільний вояж президента Путіна та екс-прем’єр Міністра Італії, якому на батьківщині дали умовний вирок Сільвіо Берлусконі, до Криму. Друзі посмакували 240 літнього вина на заводі «Массандра», чим викликали обурення в Україні. Прокуратура навіть розпочала кримінальне провадження.

«Українські прокурори зрозуміли винну дегустацію неправильно. 240 річне вино має коштувати десятки тисяч євро; гроші, які згідно із прокуратурою справ мають бути спрямовані до української скарбниці» – пише нідерландське видання De Volkskrant.

В іншому нідерландському виданні NRC Handelsblad  вийшло інтерв’ю із міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним під заголовком «Путін шукає у правих і лівих в Європі голоси проти України». Міністр дає відповідь на нещодавню активну кампанію щодо референдуму в Нідерландах, який має поставити під сумнів підписання Україною Угоди про Асоціацію.

«Політичний клас та суспільство є достатньо обізнаними, щоб протистояти анти-європейському референдуму щодо угоди України про асоціацію» – цитує видання міністра.

«Путін знаходить не тільки послідовників серед крайніх, на кшталт GeenPeil (ініціює референдум – авт..). Навіть члени партії колишнього президента Ніколя Саркозі поїхали до Криму, щоб легалізувати анексію. Кремль має все більше прибічників в Європі» – запитує журналіст міністра. Та отримує відповідь:  «Це частина гібридної війни проти України. Я вірю у цілісність європейської політичної еліти. Але вона має бути інформована про політику Путіна, і тісно співпрацювати із партіями правого та лівого толку. Не тільки ЄС, як об’єднання має зберігати єдність, а й політичний клас в Європі».

“Це частина гібридного війни проти України. Я вірю в цілісності європейської політичної еліти. Але вони повинні бути інформовані про політику Путіна тісно співпрацювати з партіями на лівій і правій. Не тільки ЄС, як союзу повинні зберігати єдність, політичний клас в Європі “.


 

 

Огляд № 34

Преса про Україну: антиукраїнська петиція в Нідерландах, «м’ясник Європи» та берлінська зустріч

 

Минулий тиждень позначився потужною інформаційної кампанією із елементами дезінформації проти України в Нідерландах.  У країні тюльпанів набирає обертів петиція проти ратифікації угоди про асоціацію із Києвом.  Її ініціатори Громадянський комітет ЄС збирають у Нідерландах підписи за скасування угоди про асоціацію. Наразі зібрано вже перші необхідні 150 тисяч підписів.

Якщо організаторам вдасться схилити на свій бік 300 тисяч чоловік до 28 вересня – влада країни, згідно нещодавно ухваленому закону, буде зобов’язана оголосити референдум із цього приводу. Супротивники України активно працюють із громадською думкою.

Так, на шпальтах одночасно двох впливових виданнях NRC Handelsblad та Financieele Dagblad з’явилась стаття українофоба Тєрі Баудета, який лобіює ухвалення петиції. У ній серед аргументів – відверта дезінформація.

«Угода складається із двох частин: одна економічна, друга – політична. Україна ратифікувала політичну частину в березні, але економічну частину досі не підписала. І це не дивно тому, що угода із ЄС поставить під загрозу відносини із торговим партнером Росією.  Зрозуміло, що Росія не розуміє, як вона може і далі тримати відкритими кордони із Україною, коли Україна свободо пускає продукти із Європи» – пише публіцист.

Водночас,  насправді, Україна підписала усі дві частини угоди про асоціацію. Проте економічна складова почне діяти пізніше (ймовірно із 2016 року) через позицію Росії.

Далі автор аналізує наслідки дії угоди про асоціацію:

«Це перші конкретні  кроки, спрямовані на залучення фінансової підтримки Європи у проекті розвитку Україні та встановлення «безвізового режиму».   Україна відома, як одна із найбільш корумпованих країн у світі. Ми очікуємо, що наші гроші потраплять за призначенням? Чи гарна це ідея зняти кордони у той час, як Україна є світовим лідером у торгівлі жінками, дитячої проституції та продажу наркотиків – і водночас залучена у громадянську війну».

В газеті не вийшла протилежна точка зору, проте критично цю публікацію проаналізували деякі інтернет-ресурси, наприклад The Post Online , наголосивши на наявності дезінформації.

Водночас в іншому виданні DeVolkskrant вийшла новина про те, що через інвестиції нідерландських банків в Україну страждають голландські фермери. Із посиланням на Центр досліджень мультинаціональних корпорацій видання пише про те, що Україна завалила ринок дешевою курятиною. Мовляв, через відсутність європейських норм голландським фермерам, які дотримуються високих стандартів важко конкурувати із українськими виробниками.

Видання зазначає, що такі банки, як ING та Rabobank інвестувала в Миронівський хлібокомбінат, найбільшого виробника курятини в світі, близько 170 мільйонів євро.

«Підприємство у східній Європі стало конкурентом, якого ми самі усадили у сідло» – цитує видання дослідника.

Та зазначає: «Україна більше не житниця Європи; останні роки вона намагається себе позиціонувати як «м’ясник Європи», зокрема в галузі курятини. Це вже не перший раз, коли українська курятина і яйця стають предметом дебатів».

Видання нагадує, що минулого року деякі парламентарі намагались заборонити імпорт яєць із України, проте їхня ініціатива провалилась, чим викликала роздратування місцевих фермерів.

Преса також звертає увагу на погіршення ситуації на Сході країни. «Війна в Україні стає все більш похмурою» – пише нідерландське видання HP De Tijd  

Видання цитує доповідь експертів ООН. «В доповіді йдеться про те, що рівень насилля сягнув максимуму за останні 3 місяці, все більше цивільних втрачають життя. Мають місце грубі порушення прав людини, які скоюють обидві сторони конфлікту. Близько 105 цивільних особи загинуло за останні 3 місяці і 308 отримали поранення. У попередньому кварталі було 60 смертей серед цивільного населення і 102 отримали поранення» – пише видання.

На відміну від правозахисників – дипломати більш оптимістичні. У пресі з’явились повідомлення із берлінської зустрічі міністрів закордонних справ Німеччини, Франції, України та Росії.

«На зустрічі міністрів закордонних справ Німеч?
?ини, Франції, Росії та України в суботу ввечері в Берліні домінував оптимізм навколо мирного процесу в Україні. Режим припинення вогню, який набув чинності 1 вересня, в значній мірі поважається, а щодо таких чутливих питань, як відведення зброї та місцеві вибори був досягнутий прогрес» – пише бельгійське видання De Standaart у статті «Обережний оптимізм щодо України»

Видання пише, що ця зустріч стала підготовчою до зустрічі 2 жовтня в Парижі, де зберуться голови держав.


Огляд № 33

Преса про Україну: “Росія стала ворогом офіційно, паспортна ініціатива комуністів та новий проект “Газпрому”

 

Міграційна криза в ЄС стала головною темою минулого тижня в європейських ЗМІ, новини про Україну на цьому тлі були помітно відсунуті на другий план.

Головною, новиною, було ухвалення Україною нової військової доктрини, в якій Київ називає Росію «ворогом». Цю інформацію розповсюдили більшість європейських ЗМІ.

«Україна відсьогодні офіційно називає Росію «ворогом». Про це йдеться в доктрині з безпеки, яку сьогодні ухвалила Рада з національної безпеки та оборони України…В доктрині також говориться про те, що країна має прагнути до вступу в НАТО, це те, проти чого активно виступає Росія» – пише нідерландське видання NRC Handelsblad

Автор зазначає, що це рішення з’явилось у складний для української влади момент.

«Цей крок Ради безпеки з’явився у момент, коли Порошенко знаходиться під тиском через його плани із надання більше політичної влади регіонам. Це також стосується районів, які знаходяться в руках проросійських сепаратистів. Супротивники цього плану вважають що український уряд відступає від боротьби за ці райони» – вважає журналіст.

Також важливе місце в інформпросторі отримала новина про ініціативу російських комуністів – надати жителям окупованих територій російські паспорти.  Відповідний проект російська Держдума буде обговорювати наступного місяця. І хоча Кремль допоки мовчить щодо свого ставлення до такої ініціативи – в ЗМІ аналізують можливі причини і наслідки цього кроку комуністів.

Так інше нідерландське видання “De Volkskrant” наводить позицію прибічників такого рішення, які кажуть, що Україна фактично «залишила жителів цих територій», та нагадує, що Київ припинив виплату пенсій та інших виплат на територіях контрольованих бойовиками.

«Тоді Україна почне розуміти, що одна справа власних громадян вбивати, а інша – вбивати російських громадян» – цитує журналіст одного із проросійськи налаштованих мешканців, так званих, «республік».

Та нагадує про схожу ситуацію у Грузії: «Росія вже використовувала подібні стратегії в Південній Осетії та Абхазії, два регіони, які відділилися від Грузії. Мешканці тих регіонів також отримали російські паспорти, а потім Росія заявила про свої права захищати «власних» громадян проти Грузії. Два регіони згодом за підтримки Росії оголосили про свою незалежність».

Видання зазначає, що наразі не відомо, чи підтримає Кремль ініціативу комуністів. Якщо так – це поставить хрест на Мінських домовленостях. Журналіст не виключає, що пропозиція комуністів – прийом із тим, щоб натиснути на Київ:

«Можливо Кремль використовує це як засіб тиску на Київ, щоб він надав більше автономії регіонам, захопленим сепаратистами, відповідно до Мінських домовленостей.  Минулого понеділка біля українського парламенту відбулася кривава демонстрація, після того, як парламентарі підтримали у першому читанні закон щодо надання більше автономії регіонам, контрольованим сепаратистами».

Французька “Le Monde” пише про те, що Євросоюз вирішив подовжити ще на півроку санкції проти українців та росіян, які причетні до російської агресії в Україні. «Чорний список» налічує 150 осіб та 37 компаній буде діяти поки що до 16 березня наступного року.

«Київ, НАТО, ЄС та Вашингтон звинувачують Росію у спрямуванні військових та зброї проросійським сепаратистам, які воюють з української армією на Донбасі.  За шість місяців внаслідок конфлікту загинуло понад 6 800 осіб. Через шість місяців після підписання Мінських домовленостей, які встановлюють режим припинення вогню між Росією та Україною, у регіоні постійно відбуваються бої»  – пише видання.

Проте деяким особам із «чорного списку» таки вдається уникнути санкцій. Брюссельське видання  EUObserver  пише про «виключення», яке із «гуманітарних питань» Італія зробила для Йосіфа Кобзона. Шоу-мен, відомий своїми дуетами із сепаратистами, поїде в Європу лікувати рак. Водночас, він не забурився похвалитись, що сам Путін використав свої зв’язки в Європі, щоб йому зробили виключення.

У тому ж виданні вийшла критична публікація щодо української влади, зокрема, йдеться про відсутність реформ у галузі боротьби із корупцією.

У статті «Реформи ЄС в Україні: обвинувачення обвинувача» 
пише, що нові українські прокурори не далеко пішли від старого Віктора Пшонки, який був за часів Януковича. Видання нагадує, що коли активісти увійшли до його оселі, то знайшли там золоті ванни.

«Проте нові генеральні прокурори – спочатку Олег Махницький, потім Віталій Ярема, а зараз Віктор Щокін  – очолювали систему, яка досі більш нагадує злочинний синдикат, ніж правоохоронний орган» – пише видання. Та пригадує, як українські ЗМІ опублікували фото будинку Яреми у 10 тис. квадратних метрів.  «Щокін також провокував скандали тим, що намагався запобігти  антикорупційним розслідуванням щодо свого клану» – пише видання.

Стаття базується на коментарі Калмана Міжея, голови правоохоронної місії ЄС в Україні: «Корпоративне рейдерство досі  дуже поширене в Україні. Наприклад, якщо велика українська фірма хоче придбати активи конкурента, вони можуть звернутись до своїх друзів у прокурорському або податковому офісі, щоб ті розпочали кримінальне провадження».

Автор стверджує, що проблема йде куди далі: «Але сам український президент – олігарх, який ніколи так і не продав свій бізнес…». Проте зазначає, що є й позитивні тенденції: «Порошенко продемонстрував зацікавленість у реформах та має більшість у парламенті для їх просування. Міжей каже, що нова транспортна поліція завоювала довіру суспільства».

Також великий резонанс у ЗМІ викликало нещодавнє створення нового консорціуму із будівництва нових гілок «Північного потоку» – газопроводу в обхід України.

До нього увійшли окрім “Газпрому”, якому там належить контрольний пакет акцій, німецькі E.ON, BASF / Wintershall, бельгійська OMV, французька ENGIE і нідерландсько-британська Royal Dutch Shell.

Проект передбачає побудову двох додаткових ниток газопроводу в добавок до двох вже існуючих в рамках проекту “Північний потік” з’єднує Росію і Німеччину по дну Балтійського моря.

«Газпром» посилює хватку» – так про це написало брюссельське видання “Politico”.

«Брюссель намагається знизити свою залежність від Росії, після початку подій в Україні. Чиновники в ЄС шукають шляхи укладання нових газових угод. Є також питання, чи потребує ЄС додаткову потужність від «Північного Потоку»….В червні в комісії заявили, що тільки 57 % потужності російської транспортної інфраструктури, що існує, використовується» – пише видання.

Журналіст також нагадує, що ЄС раніше фактично заблокував побудову іншого проекту в обхід України «Південний потік» назвавши його таким, що суперечить «третьому енергопакету ЄС».

Наразі також розглядається справа щодо зловживання «Газпромом» монопольним положенням, яка загрожує російському газовому монополісту величезним штрафом – у 10 % від виручки.


Огляд № 32

Преса про Україну: події під Верховною Радою, вирок Сенцову та безвізовий режим

 

Україна – знов повернулась на сторінки європейських ЗМІ, проте переважно в негативному плані. Посилення ескалації на Сході та теракт під Верховною Радою у понеділок – стали головними темами тижня, також писали і про європейське турне Порошенко, яке завершилось обіцянками безвізового режиму.

Практично усі європейські видання широко висвітлювали заворушення під Верховною Радою та протести проти законів про децентралізацію влади. За словами влади, вони мають забезпечити виконання мирних угод, протестувальники вважають, що це «здача інтересів України». Матеріали супроводжували відео та фото із місця подій.

«Біля будівлі парламенту в столиці України Києві пройшли серйозні масові заворушення. Ультранаціоналістичні демонстранти атакували будівлю парламенту та кинули гранату» – пише бельгійське видання De Morgen  у статті «Є загиблий та десятки поранених під час масових заворушень у Києві»  .

«За словами нідерландського журналісти Стефана Хайбома, який знаходиться на місці, демонстранти перекривають шлях пораненим до швидких. Камерамен прес агенції Ройтерс, який був поряд, коли вибухнула граната, каже, що їх буквально відкинуло вибухом. Двом поліцейським допомагали прямо на місці, повсюди були великі калюжі крові на вулиці» – пише видання.

Голосування у понеділок не було вирішальним, закони ще має підтримати конституційна більшість, тобто 300 голосів.

Про те, що у самій коаліції є багато супротивників законів про децентралізацію – пише французька Le Figaro

«На думку опозиціонерів (закону), він послаблює Україну у її боротьбі проти проросійських сепаратистів, у той час, як перемир’я досягнуте у лютому, постійно порушують. «Ці зміни до Конституції – є антиукраїнськими, вони служать інтересам Путіна у його прагненні зруйнувати Україну» – каже голова Радикальної Партії Олег Ляшко.  «Ця децентралізація не є шляхом до миру, навпаки вона змушує нас відмовитись від частини нашої території» – каже колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко» – пише видання. Та надає позицію уряду: «Ухвалення цього закону доводить нашим європейським партнерам натиснути на Росію із метою виконання трьох елементів Мінських домовленостей – припинення вогню, відведення російських військових із української території та відновлення контролю за кордоном» – каже Максим Бурбак, депутат від Народного Фронту, партії прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Нідерландське видання De Volkskrant  пише, що після подій під Верховною Радою в Європі знову постане питання праворадикальних партій в Україні. «Після кривавих заворушень в Києві без сумніву піднімуться питання щодо впливу екстремістських партій в Україні. У плані чисельності вони не налічують багато, проте вони мають великий вплив оскільки є основою багатьох добровольчих батальйонів, які грають важливу роль у боротьбі проти проросійських сепаратистів. Останнім часом уряд змусив багато батальйонів підкоритися його владі, проте бійці Правого Сектора досі цьому опираються» – повідомляє видання.

Ця ж газета написала про конфуз російського новинного порталу «Ділове життя», яке ненароком опублікувало дані щодо російських військових, загиблих в Україні. Інформацію майже одразу прибрали, проте європейський ЗМІ встигли її розтиражувати .

«Російський діловий веб-сайт із необережності написав, що більш ніж 2000 російських солдатів загинули в Україні. Ці цифри виникли у повідомленні щодо нових правил служби російських військових, проте їх наразі прибрали» – пише видання.

Документ під назвою «Збільшення зарплат солдатам, які беруть участь у бойових діях в Україні» видання надрукувало ще в березні. Проте після того, як це повідомлення побачили українські ЗМІ, контраверсійні строчки зникли.

Проте журналістам таки вдалося побачити ці цифри. «Там написано, що отримують контактники армії за кожний день перебування в Україні: 1800 рублів в день, це приблизно 23 євро. Родичі тих, хто там загинув отримують приблизно 50 000 євро, і приблизно 25000 євро якщо солдат став там інвалідом. Із лютого 2015 компенсацію надали близько 2000 солдатів та 3200 пораненим» – пише видання та надає «скріншот» початкової публікації.

Ще однією новиною став вирок українському режисеру Олегу Сенцову, якого ?
?асудили до 20 років. Російський суд інкримінує йому спробу організації теракту.

«Суд в Росії засудив українського режисера Олега Сенцова до 20 років в’язниці. Його звинувачують у тероризмі.  Amnesty International має сумніви у справедливості процесу» – пише бельгійське видання De Standaart. Та додає: «Сенцов дав ясно зрозуміти, що виступає проти анексії Криму Росією. Він був однією із видатних фігур Майдану, протесаного руху, який призвів до падіння режиму українського президента Віктора Януковича. Процес викликав також міжнародний протест. Правозахисники кажуть про судилище з неправдивими звинуваченнями і доказами. Amnesty International заявила у липні “що звинувачення перебільшені та підняла питання про катування під час допиту, організація має сумніви в справедливості судового розгляду» – пише бельгійське видання De Standaart   

Журналіст зазначає, що на підтримку режисеру піднялись європейські митці, зокрема вони відправили відкритий лист на адресу президента Путіна із вимогою «негайного та безумовного» звільнення Сенцова.

Були для України і позитивні новини: зокрема у ЗМІ з’явились оптимістичні повідомлення щодо візиту Порошенко до Брюсселя, нагадаємо український президент відвідав ЄС наприкінці минулого тижня.

«Жан-Клод Юнкер (голова Європейської комісії) сказав, що він підтримає безвізовий режим із ЄС для України, незважаючи на політичний клімат щодо міграції» – пише впливове брюссельське видання EUObserver .

Видання цитує євро чиновника, який каже, що Україна зробила «надзвичайний прогрес», проте головна перепона – антикорупційне законодавство. Юнкер каже, що все залежить від країн-членів ЄС, які мають дати свою згоду, проте є всі шансі, що українці зможуть їздити в Європу без віз вже наприкінці року.

«Коли його запитали, чи не спричинить міграційна криза опір щодо віз у європейських столицях він сказав: через позитивну оцінку, яку дала комісія щодо прогресу України, я не сумніваюсь, що країни члени підтримають безвізовий режим. Немає зв’язку між безвізовий режимом для України та міграційною кризою» – цитує видання голову Єврокомісії.

Водночас, видання цитує джерела у дипломатичних колах ЄС, деякі з них досить скептичні щодо безвізових перспектив України.


 

Огляд №31

Преса про Україну: берлінські зустрічі, заяви Лаврова та “фарбовий” патріотизм
Головною темою минулого тижня навколо Украtraїни стало загострення ситуації на Сході та активізація дипломатичних зусиль, щоб її погасити.

«Порошенко попереджає про небезпеку вторгнення Росії» – пише бельгійське видання “De Morgen” 

«Президент оголосив, що незважаючи на пусту казну, дезертирство та завдання МВФ заощаджувати, армію будуть збільшувати» – пише видання. Журналіст цитує президента у частині, де він каже про посилення присутності російських військових на кордоні із Україною:

«Порошенко звинуватив Росію у тому, що вона спрямувала три великих конвої в напрямку Луганська, Донецька та Дебальцево. Це сталося на «тому тижні». «Москва надала сепаратистам 500 танків, 400 артилерійських систем та 950 одиниць бронетехніки» – додав голова держави, щоправда не уточнив, за який період йдеться».

Видання також пише про ідею польського президент Анджея Дуди залучити до переговорного процесу ЄС та США. Наразі у вирішенні українського конфлікту беруть участь Німеччина, Франція, Росія та Україна. Із цією метою він поїхав до Берліну де на початку тижня зустрілись французький, німецький та український лідери.

Щоправда більшість видань написали, що головним питання порядку денного була все ж таки проблема мігрантів, Україна – стояла питанням №2.

Про нове європейське турне українського президента пише і впливове брюссельське видання Euractive 

У статті «Юнкер отримає Порошенко 27 серпня» видання аналізує можливий зміст зустрічей. «Український лідер каже, що зустріч у Німеччині – проводиться із ініціативи України. «Ми не задоволені із невиконанням головних складових зобов’язань, взятий російською стороною, зокрема відведенням важкої зброї» – пише видання. Та додає іншу версію: «Інші вважають, що зустріч у Берліні спрямована на те, щоб натиснути на Порошенко і змусити покластись на Мінські домовленості».

Видання пише про загрозу того, що Росія може почати активно тиснути на Україну; настільки – що під загрозою може опинитись вступ в дію угоди про вільну торгівлю із ЄС, яка має набути чинності із наступного року.

«В ООН вражають, що цей конфлікт, найгірший в Європі із 1990-х війн на Балканах – вбив понад 6800 людей і змусив 1, 4 мільйон покинути свої домівки» – підсумовує видання.

«Росія хоче аби Німеччина та Франція більше тиснули на президента України Петра Порошенко, щоб посилити мирний процес в Україні. Про це дав зрозуміти міністр закордонних справ Сергій Лавров напередодні зустрічі Порошенко із канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Франсуа Олландом в Берліні» – пише бельгійське видання De Standaart 

В нідерландські пресі широкого розголосу набула інша заява Лаврова. «Нідерланди ховають факти розслідування збиття літака  MH17 від Росії. Це звинувачення зробив російський міністр закордонних справ Сергій Лавров» – пише нідерландське видання De Volkskrant 

Видання також писали про День Незалежності. Так, нідерландська NRC Handelsblad  у статті «Що поділяють Україна, ЄС та IKEA» пише про національні кольори українського прапору та шукає інших «шанувальників» жовтого і синього.

«Неділя – день національного прапору України: це прекрасний привід закривати очі на фарбовий патріотизм на заході країни. Після повалення президента Януковича і початку війни на сході України українці на заході почали розмальовувати свою країну у кольори національного прапора» – пише видання та надає низку фотографій, присвячену неочікуваним об’єктам у синьо жовитих кольорах.


Преса про Україну: «Посилення боїв, Путін у Криму та референдум щодо української асоціації» 

 

Головною новиною про Україну минулого тижня стало відновлення бойових дій на Сході. «Ситуація на Сході України – вибухонебезпечна» – пише провідне бельгійське онлайн видання  «De Redactie».

«Офіційно діє режим припинення вогню, проте ситуація на Сході України залишається небезпечною. Згідно із українською стороною, останнім часом Москва відправляє все більше солдат до регіону. Німецький міністр закордонних справ назвав ситуацію «вибухонебезпечною» – пише видання.

Та цитує представників українського уряду, де кажуть про збільшення кількості російських військових в районі конфлікту:

«Тим часом знов настала ескалація. Українські військові командувачі кажуть, що кількість російських військових у районі кордону збільшилось до 50 000. 9 000 із них можуть діяти в Україні – про це йдеться в доповіді уряду, який отримала британська газета «The Independent»

«Вісім людей загинули за останні 24 години»  – пише нідерландське видання NRC та зазначає, що сторони звинувачують одна одну.

«Росія звинувачує Київ в ініціації нового наступу. За словами міністра закордонних справ Сергія Лаврова, Київ саботує політичні напрацювання домовленностей Мінська II, де одним із пунктов було припинення вогню на Донбасі» – пише журналіст.

Та надає позицію Києва: «Український президент Порошенко спрямовував тим часом критику на свого російського колегу Путіна. Сьогоднішній візит російського лідера до Криму, минулого року анексованого півострова, має на меті посилити свари на Сході України, написав Порошенко у Фейсбук. Він підкреслив, що Крим має майбутнє тільки у складі України» – зазначається у публікації.

Посилення напруження змусило захвилюватись і міжнародне співтовариство.

«В ЄС засуджують нещодавню ескалацію насилля поблизу Маріуполя, українського міста біля Азовського моря, між російським кордоном та Кримом, незаконно анексованим Росією» – пише брюссельське видання Euractive.

Видання зазначає стратегічне значення Маріуполя, який в Брюсселі розглядають, як точку із якої можуть початися нові санкції: «Останні тижні Західні дипломати попереджали Росію, що Маріуполь – це «червона лінія» яку краще не переходити».

Видання також цитує міністра закордонних справ Нічеччини Франка Волтера Штайнмаєра. «Він сказав, що запропонував негайну зустріч між представниками Києва та проросійських сепаратистів із представниками Організації із безпеки та співробітництва в Європі для переговорів щодо зниження напруги».

Бельгійське видання «De Trouw» присвятило велику статтю подорожі Путіна до Криму, яка відбувається цими днями.

«Друге літо під владою Москви вже майже минуло, і так само як минулого року, демонструє туристичний сектор мало ознак відновлення. Раніше 6 мільйонів туристів проводили свої канікули на скелястих берегах Криму. Більшість були українці, які наразі тримаються подалі. Щоб компенсувати цю втрату Путін хоче спонукати більше росіян проводити канікули на півострові» – пише видання у статті «Путін намагається знов заповнити кримські пляжі».

Водночас  журналіст скептичний щодо кримських перспектив. Він зазначає: Путін обіцяв кримчанам, що буде опікуватись півостровом краще аніж це робила Україна, проте «життя протягом півтора року під російською владою виявилась не такою, як очікували жителі»

В Нідерландському виданні De Volkskrant, відомому своєю активною проукраїнською позицією в конфлікті, з’явилась авторська колонка із критикою щодо євро інтеграційних прагнень України.  Автори колонки «Найкращий час, щоб включити аварійні гальма для розширення ЄС»  Арян ван Діксхорн та Пепайн ван Хувелінген мають відношення до Комітету громадян ЄС – організації, яка ініціює референдум в Нідерландах щодо надання Україні статусу асоційованого члена. Нідерландський парламент вже ухвалив рішення про ратифікацію, проте організатори наполягають, що треба почути думку народу.  Минулого місяця в країні ухвалили закон, що дозволяє влаштовувати подібні референдуми, за умови збору 300 тисяч підписів.

«Чому ми хочемо рефере?
?дум щодо угоди про асоціацію? Згідно опитуванням із 1996 року постійно більшість нідерландців виступає проти вступу України в ЄС» – пишуть автори.

Вони звертаються до європейського почуття самозбереження, мовляв, мати справи із Україною – небезпечно. «Україна – є банкротом. Країна втягнута до громадянської війни. Асоціація із Україною також загрожує подальшому миру у Європі» – кажуть вони.

Та додають, що після референдуму щодо України, проведуть інший…про ЄС.


Огляд №29

Преса про Україну: «закрите питання «Містралей», критика Росії за знищення їжі та «чорний список» діячів культури

 

Головною темою минулого тижня стала ситуація навколо військових кораблів Містраль, які Франція мала поставити Росії за контрактом 2009 року. Стало відомо, що французький президент під тиском громадськості остаточно вирішлив розірвати контракт із Кремлем. Франція має заплатити «неустойку».  Про те, що ймовірно Росія не отримає бажаних кораблів було зрозуміло вже кілька місяців тому, але питання стояло у розмірі відшкодування, який Париж мав заплатити.

«У листопаді 2014 року Париж посилаючись «на нові обставини» не доставив перший корабель «Владивосток», рішення було мотивоване аннексію Росією Криму, потім роллю Росії у війні на Сході України. Із цього часу тривали принципові дискусії щодо розміру відшкодування. Російська влада називала не достатніми французькі пропозиції відшкодувати 785 євро авансу, вже отриманого та підрахували нанесену шкоду у приблизно 1. 1163 мільярди євро» – пише французьке видання Le Monde у статті «Париж та Москва дійшли згоди щодо «Містралей».

Як зазначає журналіст, Кремль пояснює свої претензії тим, що вже почав будувати інфраструктуру та обладання для «Місталей».

«Завершення цього фельєтону – гарна новина для президента Франсуа Олланда. Ця справа більше не буде утримувати французьку дипломатію від відігрівання головної ролі у конфлікті в Україні, а також припинить ускладнювати відносини із Росію та дратувати деяких європейських партнерів» – пише видання.

Водночас точної суми угоди допоки не оголошують. «За інформацією Le Figaro, Франція прийняла суму відшкодування Росії трошки меншу за мільярд євро. Ця цифра стала компромісом між вимогою Росії (1, 2 млрд) та пропозицією Франції (800 млн.) – пише Le Figaro. 

Наразі Франція вільна продати ці кораблі, загальною вартістю 1, 2 млрд. євро іншій країні. «Французьки міністр оборони Жан-Ів Дріан оголосив, що ці два військові кораблі наразі виставлені на продаж. Він сказав, що окремі країни «заявили про свій інтерес» – пише брюссельске видання EUObserver.

Іншою важливою темою тижня – стала річнця продуктового ембарго Росії щодо виробників в ЄС. Її в Кремлі вирішили «відзначити» масовим знищенням продовольства.

«Щоб відзначити річницю заборони, Росія у вівторок знищила їжу, яку як вона каже імпортували із порушенням санкційного режиму. Знищення почалось у Белгороді із державним телебаченням, яке демонструвало бульдозер, який розривав семитонну гору сиру, який, як підозрюють, потрапив із ЄС. Бекон, фрукти та інші продукти також знищили» – пише інше брюссельське видання Politico у статті «Росія починає війну проти теруара»   

Видання зазначає що ці дії викликали обурення, оскільки 10 відсотків населення Росії живе за межею бідності.

«Петиція на сайті Change.org, яка закликає Путіна зупинити знищення та віддати сир незахищеним верствами населення, зібрала 307 тис. підписів до п’ятниці ранку. У петиції запитують: «Чому ми повинні знищувати їжу, коли ми можемо використати її щоб нагодувати ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних родин та людей, постраждалих від природних катаклізмів» – пише видання.

Європейськими виданнями «пройшла» тема про те, що Україна створила «чорний список» діячів культури, відтепер їхні витвори будуть заборонені до показу.

«У своєму поясненні український уряд завив, що вони «створюють загрозу національній безпеці- пише нідерландське видання De Volkskrant у статті «Україна занесла 14 російських діячів культури до чорного списку» – Російський уряд відреагував заявою заступника голови правлячої партії «Єдина Росія»: єдине, що вони зробили не так, це казали, що думають». Гарне зауваження із вуст путінського режиму, який повільно, проте впевнено душить свободу думки у своїй країні».

На одному із найбільших нідерландських каналів NOS у прайм тайм під час вечірніх новин запустили низку сюжетів «Вздовж Волги: війна в Україні», де кореспондент подорожує на кораблі по Росії та вивчає суспільну думку щодо подій в Україні.

«Олександр брав участь у анексії Криму і отримав за це відзнаку. Потім він знов взяв участь у місії. Через сім днів він загинув. Оф
іційно –  під час тренувань на Півдні Росії, проте його односельчани кажуть, що він загинув у війні в Україні» – йдеться у 4 сюжеті.

«Ніхто не наважується казати про це на камеру. Два російських журналісти, які робили розслідування щодо загиблих солдат, минулого місяця були заарештовані» – каже журналіст. Та цитує російську опозиціонерку голову організації «Голос» Людмилу Кузьміну: «Люди бояться говорити із пресою. Немає преси, яка може про це писати тому, що пресу фінансує та контролює уряд».


Огляд №28

 

Преса про Україну: «Посилення російської ізоляції через вето в ООН, Кремль «замовив» Литвиненко та нев’їздний Депард’є».

 

Головною темою минулого тижня в Європейських ЗМІ стало голосування в Раді Безпеки ООН  з питання щодо створення Трибуналу у справі MH17.  Нагадаємо, Росія стала єдиним постійним членом РБ, який висловився «проти» та заблокувала створення спеціального міжнародного органу, який надав би слідчим у справі більше повноважень для пошуку винних у трагедії.  Це викликало шквал критики на адресу влади у Кремлі.

«Росія показала себе із поганого боку у Раді Безпеки ООН. Вона стала єдиною країною, яка виступила проти створення трибуналу ООН, який мав би встановити та знайти винних у збитті літака MH17. Через російське вето, на жаль, створення трибуналу знято із порядку денного.  Він надавав найкращі механізми для пошуку винних. Зірвана Росією резолюція зобов’язувала усі країни до «всеосяжної співпраці із трибуналом», резолюції РБ ООН в міжнародному праві мають силу закону. Це також стосується видачі підозрюваних» – пише нідерландське видання De NRC Handelsblad у статті «Наразі терміново шукають альтернативні варіанти для справи MH17».

Та зазначає, що позиція Росії не стала несподіваною, оскільки там і раніше казали, що виступають проти Трибуналу. «Тим не менш, голосування по резолюції було корисно. Увесь світ наразі може побачити якою широкою є підтримка для пошуку винних і якою ізольованою є Росія у своєму опорі рішенню, яке запропонувала група країн у тому числі Нідерланди, які втратили багато громадян у цій трагедії» – пише видання.

Та зазначає, що наразі іноземні дипломати шукають нові варіанти для створення ефективного механізму пошуку винних .  Серед інших варіантів – суд ініційований Генасамблеєю ООН, або 5-ма країнами – Нідерландами, Малайзією, Австралією, Бельгією та Україною; інший варіант – створення трибуналу в одній із країн.

Водночас, експерти кажуть, що суд під егідою РБ ООН означав би, що усі країни-члени організації будуть зобов’язані видати злочинців, у тому числі і Росія, якщо вони знаходяться на її території. Інші опції таких привілеїв не дають. Нідерландська преса цитує російських дипломатів, які не приховують, що Росія не бажає міжнародного суду для підозрюваних. Там називають слідство «заангажованим» тож вважають, що російські суди здатні розібратись краще.

«Стаття 61 нашої Конституції забороняє їх видавати. Але це не означає, що ми не хочемо покарання для винних, Російська Федерація хоче продемонструвати, що ми до цього не причетні» – цитує нідерландське видання  “Volkskrant” голову російського посольства Бориса Жилко у статті  «Рютте знов намагається переконати Путіна у необхідності трибуналу» .

Ця подія отримала резонанс і в ЗМІ інших країн, які засудили позицію Москви.

«Звиклий до військової логіки та державних інтересів, де життя людей значать не багато, він сприймає смерті пасажирів MH17 не більше як похибку. Все сталося так нібито не йдеться про загиблих пасажирів. Ти можеш грати у диктатора із живими, але хто не пам’ятає мертвих…» – пише про Путіна у авторській колонці «Спочивайте з миром»  на сторінках De Standaart Пітер ван Дорен.

Це був не єдиний  удар по іміджу Кремля минулого тижня. Другим – стали слухання у справі про вбивство колишнього російського розвідника та дисидента Олександра Литвиненка та звинувачення у цьому злочині Кремля. Нагадаємо, він викривав російську владу та звинувачував особисто Володимира Путіна у зв’язках із російською мафією. У 2006-му році його отруїли полонієм-210 у Лондоні, усі сліди вели до колишніх колег Литвиненко Дмітрія Ковтуна та Андрія Лугового, з якими він мав зустріч у той день.

«Хто вбив у Лондоні колишнього шпіона Олександра Литвиненко? Після 7-місячного розслідування та сенсаціонних свідчень Скотланд Ярд каже: Кремль» – пише впливове бельгійське видання De Redactie у статті «Кремль дав завдання вбити Літвиненко»

Видання задається питанням, чому російська влада вирішила вбити Литвиненко тільки 2006-го, хоча він почав її викривати набагато раніше. Та чи був він для неї небезпечним?

«Чому його не вбили п’ять років тому? Тому що Литвиненко почав розслідування зв’язків російської мафії із Кремлем – кажуть у Скотланд Ярді. Литвиненко, який працював на британську службу зовнішньої безпеки, водночас допомагав іспанській розвідці у ліквідації криміналу, російських кар
телів. Він дійшов висновку, що Росія при Путіні стала «мафіозною державою». Він був важливим свідком у низці судових справ» – пише видання.

У французьких ЗМІ пройшла інформація про Жерара Депардье, якого в Україні оголосили персоною нон-грата на 5років. Французи самі недолюблюють актора через те, що він змінив своє французьке громадянство спочатку на російське, а потім ще й отримав бельгійське, щоб платити менше податків. Тому преса до рішення Києва поставилась із зрозумінням.

«Преса припускає, що таке рішення української влади пов’язане із проросійськими висловленнями актора. У серпні у розпал боротьби між проросійськими сепаратистами та українською армією була у розпалі, він поставив під сумнів суверенітет України, заявивши: «Я люблю Росію та Україну, яка є частиною Росії» – пише французьке видання Le Figaro

Огляд № 27

Преса про Україну: «французький десант в Криму, трибунал MH17 та експеримент гей-пари у Києві»

Особливо багато минулого тижня про Україну писали французькі ЗМІ. Причиною тому став скандальний візит 10 французьких сенаторів до Криму. Поїздку організувало Франко-російський Діалог, яке очолює французький сенатор Тьєррі Маріані.  Переважна більшість політиків належить до Республіканської фракції в парламенті, що підтримує екс-президента Ніколя Саркозі.

«Ця поїздка ілюструє відхил західної громадської думки. Але не всі росіяни дурні. “Це пропагандистська операція, схожа на ті, що робилися в радянські часи, аналізує Дмитро Орєшкін, незалежний експерт. ЗМІ має тенденцію навмисно перебільшувати важливість цього візиту, щоб створити враження, що у нас є лобі в парламенті» – пише французьке видання Le Parisien у статті “Французькі парламентарі в Криму: місія, що дуже бентежить”

Видання цитує представників так званої «місії», які  грають на антиамериканських настроях у Франції. «США хочуть війни в Криму, але тут переважає мир» – цитує видання одного із членів, так званої, «місії» Жака Міара. Також автор наводить слова голови місії Маріані: «Наша мета – надати Росії іншого образу в очах громадськості».

Також видання наводить слова  Наримана Джелялова, заступника голови Меджлісу: «Це дуже скандально, що французькі депутати приїхали до Криму і кажуть, що тут все добре.  Наші засоби масової інформації зазнають цензури, татарські  активісти були викрадені, деякі вбиті, а поліція закриває очі».

Видання також наводить реакцію французького МЗС, який сказав, що візит став «шоком».

Французькі ЗМІ також широко роз тиражували фото сенатора Івса Бозо ді Борго, який придбав в Криму футболку із надписом: «Обама – ти чмо»

ЗМІ рясніли короткими повідомленнями із цієї поїздки, де депутати закликали зняти санкції з Криму та Росії та розповідали про гарне «життя людей на півострові».

«Російська влада радіє. “Це найбільша делегація політиків і західних парламентаріїв від початку «Кримської весни»,  каже Леонід Слуцький депутат, проти якого накладені  санкції ЄС. Він супроводжує у Криму десять французький парламентарів, усі члени опозиції, крім Жерома Ламбера (PRG), на чолі з Тьєррі Маріані. Для республіканців півострів, який Росія приєднала в березні 2014-го із порушенням міжнародного права, “є частиною Росії” – пише французьке видання Le Monde у статті «Візит французьких парламентів до Криму підняв галас»

Видання зазначає, що цей прецедент Кремль активно використав на свою користь. «Знак розділеної Європи, цей «історичний візит» підтверджує російську стратегію. Підтримка Путіна в ЄС стають все більш помітною. Офіційне інформаційне агентство «Супутник» (започатковане Кремлем – прим.) 15 європейських депутатів із різних партій розглядають можливість поїздки до Росії. Вони належать до групи «За новий діалог із Росією», яку утворили минулого місяця в Європарламенті під головуванням Надін Морано» – пише видання.

Іншою важливою темою став трибунал ООН для встановлення та притягнення до відповідальності винних у трагедії Боїнга MH17. За нього виступають усі 5 країн, які беруть участь у розслідуванні цієї трагедії. Минулого тижня в Раді Безпеки мало відбутись голосування з цього приводу, проте його відклали через позицію Росії, яка проти створення органу та ймовірно б заблокувала це рішення. «Міністри будуть знову наполягати на трибуналі MH17» – пише нідерландське видання De Volkskrant

“Нідерланди разом з іншими країнами, які беруть участь у MH17-катастрофи, знову наполягають на створенні трибуналу ООН для пошуку винних у збитті літака. Міністр Берт Кундерс (закордонних справ) зробив такий заклик з колегами в Малайзії, Австралії, Бельгії та України на сторінках в Financial Times” – пише видання.

«Міністри посилаються на резолюцію 2166, яку Рада Безпеки ООН ухвалила одноголосно невдовзі після трагедії в Україні. У резолюції йдеться про те, щ?
? мають бути знайдені винні у трагедії і що усі країни-члени мають співпрацювати. Трибунал ООН відповідно – найкращий варіант» – пише видання.

Були на порядку денному Європейської преси і внутрішньополітичні проблеми України, зокрема пов’язані із конфліктом навколо «Правого сектора».

Брюссельське видання EUObserver публікує колонку «Праворадикальна проблема України» , написану Аліною Поляковою заступником директора Центру Євразія Атлантичної Ради.

Авторка пише про те, що «Правий Сектор» має «небезпечні плани». «У найбільш відвертому виклику київському уряду «Правий Сектор» оголосив, що він почне організовувати національний референдум щодо недовіри населення українському парламенту, Кабінету та президенту. Заклик до незаконного та неконтрольованого референдуму ані об’єднає українців ані допоможе українським реформаторам керувати країною у складних економічних умовах» – пише авторка.

Далі вона зазначає, що Україні вкрай потрібна фінансова допомога, адже економічні проблеми спричиняють падіння рейтингу президента Порошенко до 17 відсотків «згідно до деяких опитувань».

«Волонтери, які повертаються із лінії фронту повідомляють про те, що вони борються із регулярною російською армією, а не з українськими сепаратистами. У той час, коли український уряд постійно каже про те, що десятки тисяч російський військових борються у східній Україні, він відмовляється назвати конфлікт війною, надаючи перевагу двозначному терміну АТО. Уряд має підстави для цієї неоднозначності: назвати конфлікт в Україні війною, означатиме відрізання України від дуже потрібної фінансової допомоги від міжнародних кредиторів на кшталт Міжнародного валютного фонду, який не надає дорогу країнам у стані війни» – пише видання.

ЗМІ також написали про важливу для Європи тему – ставлення до сексменшин. Зокрема пройшла низка публікацій щодо експерименту, який провели Тимур Левчук и Зорян Кись. Гомосексуальна пара вирішила пройтись вулицями столиці. Видання пише, що спочатку, коли пара ходила вулицями за руку, нічого особливо не відбувалось. Але, коли вони вирішили сісти на коліна, то підійшла група молодчиків і почала їх бити. В результаті у ситуацію вмішались перехожі.

«Висновки пари прості: Україна є дружньої до геїв, за виключенням «деяких радикальних елементів» – пише видання.


Огляд №26


Преса про Україну: річниця трагедії MH17 і грузинські аналогії

 

Про Україну на минулому тижні написали практично всі основні європейські ЗМІ. Причина тому – річниця катастрофи «Боїнга» MH17. Вже за кілька днів до трагічної дати 17 липня в пресі з’явилися публікації на тему.

Так, у Музеї в місті Амстелвен відкрили спеціальну експозицію, присвячену трагедії. Вона являє собою поле соняшників. Тих, хто першими прибув на місце трагедії минулого року, вразило велике поле цих квітів.

«Оператор Йоріс Хентенар і журналіст Руді Баума робили репортаж на місці катастрофи. Вони зібрали квіти для сім’ї загиблого пасажира, якого вони знали. Поступово, виникла ідея виготовити такі букети для всіх сімей жертв »- пише нідерландське видання De Telegraaf про історію виникнення символу.

Церемонія вшанування пам’яті загиблих пройшла також в Австралії, Малайзії та Україні. Нідерландська преса пише про те, як вона відбулась на місці, де сталася трагедія.

«Під час вшанування пам’яті трагедії польоту MH17 протиборчі сторони в Україні не тільки мовчать в пам’ять про загиблих, але й шукають винних. Президент Петро Порошенко закликав міжнародне співтовариство покарати «убивць», в той час, як прем’єр повсталого Донецького регіону під час скорботній церемонії назвав «українських злочинців» відповідальними за трагедію – пише нідерландське видання De Volkskrant у статті «Українці звинувачують один-одного під час церемонії пам’яті загиблих» 

Видання пише, що за рік слідство так і не наблизилося до того, щоб назвати можливих винних. «Через рік після катастрофи рейсу MH17 голландський уряд досі не може сказати, хто несе відповідальність за скоєне. У жовтні повинні з’явитися результати розслідування, але не очікується, що експерти назвуть винних ».

Це ж видання пише про те, що прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте поговорив з президентом Росії Володимиром Путіним з приводу створення спеціального трибуналу ООН для пошуків і притягнення до відповідальності винних.

«Президент Росії Володимир Путін, заявив прем’єр-міністру Марку Рютте, що бажання Нідерландів створити трибунал ООН є “контрпродуктивним “. Він також назвав пропозицію «передчасною» – пише видання і додає, що нідерландські дипломати провели низку зустрічей в цьому напрямку.

Нідерландське видання De Telegraaf присвятило трагедії три смуги п’ятничного номера, великий матеріал вийшов під заголовком «Розслідування повно пасток».

«Інсинуації російських шпигунів, помилкові свідки, маніпуляції з судовими показаннями, свідки, яким загрожують, секретні служби, які приховують інформацію. Шлях до пошуку вбивць 298 пасажирів рейсу MH17 переповнений юридичними пастками. Судових доказів здавалося б багато. Але чи достатньо це для того, щоб засудити винних? »- починає статтю журналіст.

«Міжнародна слідча група фокусується на фото і відео матеріалах, на яких зафіксована система БУК. Ця установка була привезена в Україну з Росії незадовго до трагедії, ймовірно її запустили поблизу селища Сніжне та потім відразу ж перекинута назад через російський кордон. У перехоплених телефонних розмовах чути, як сепаратисти кажуть про транспортування системи »- пише видання.

І наводить слова Фреда Вестербеке, голови Міжнародної слідчої групи: «Всі розуміють, що це був оплот сепаратистів. Але територія перебувала в руках маленьких протиборчих груп, це можуть бути різні загони сепаратистів, які пустили ракету БУК. Тому ми проводимо розслідування конфлікту цілком, щоб зрозуміти, які групи перебували на яких позиціях 17 липня».

Журналіст також зауважує, що участь України в міжнародній слідчій групі може вплинути на об’єктивність розслідування. Однак, експерти кажуть, що це було неминуче т.к. Україна забезпечує доступ до доказової бази. А надані нею свідоцтва «перевіряються з подвійною ретельністю».

Бельгійське видання Nieuwsblad вийшло з репортажем із Тереза, де був збитий літак «Українська жінка не може забути жертву краху, що впала на її дах». Журналісти поговорили з місцевими жителями, які знаходили у себе в садах і городах тіла загиблих.

«Діра у літній кухні, прибудові де українці готують влітку, досі помітна. Її «полагодили» за допомогою дерев’яних дощок. Тіпоєнова та її син щодня говорять про жертву: «Я б хотіла знати, хто вона. Може фото подивитися, щоб щось дізнатися про її коротке життя »- говорить вона» – пише видання.

Іншою «нашумілою» темою стала самовільна зміна російс?
?кими військовими державного кордону з Грузією. «Російські військові раніше на цьому тижні пересунули позначки, заявивши, що «державний кордон »має бути на 450 метрів глибше в Грузію від лінії демаркації з Південною Осетією. Це означає, що Росія отримує контроль над 1,6 км відрізком нафтопроводу Баку-Супса, що належить британській BP. Він також поставить російських військових в декількох метрах від траси E60, яка з’єднує Тбілісі з іншою частиною країни. А також відрізає грузинських фермерів від 10 гектар полів і пасовищ»- пише брюссельське видання EUObserver у статті «ЄС закликає Росію припинити провокації »

Видання наводить реакцію ЄС, де назвали дії Росії «провокацією». «Міністр закордонних справ Лінас Лінкевічус додав «зелені чоловічки в Україні, зараз «зелені знаки» в Грузії – російська агресивна неповага до суверенності повинна зупинитися. Під «зеленими чоловічками» розуміються російські сили, які прибрали свої розпізнавальні знаки під час операції в Криму на Сході України. Грузинсько-українські паралелі спонукали активістів у Києві провести марш солідарності в Києві »- пише видання.


Огляд №25

Преса про Україну: «Ісламісти воюють на українському фронті, кримінальні справи проти російських дезертирів та скандал навколо українського тенісиста»

 

Європейська преса згадувала минулого тижня про Україну переважно у зв’язку із посиленням напруги на лінії фронту.
«Конфлікт в Україні все більше серйозно бе по громадянах: один із дев’яти наразі потребує гуманітарної допомоги, про це у п’ятницю заявили в ООН.  Із п’яти мільйонів українців, які потребують допомоги, найбільше страждають ті, хто мешкає на лінії фронту, або й районах, контрольованих бойовиками  – каже представник управління ООН із координації гуманітарних питань Єнс Ларке» – пише бельгійське видання De Standaart 
Бельгійський журнал De Knack вийшов із статтею «Ісламістські військові йдуть на фронт в Україну: «Ми завжди воювали проти Росії»
Видання пише про те, що в українському війську масово служать чеченці.  «Українці вважають, що це грає проти них те, що західні уряди відмовляються надавати їм військову підтримку. Це те, на що за їхніми словами, можуть розраховувати сепаратисти від Росії. Окрім цього, робота корумпованого та недостатньо фінансованого війська не ефективна. Тому прихід закордонних ісламістський бійців на фронт стає доречним подарунком» – пише видання.
Журналіст цитує слова одного із таких чеченських бійців, який забажав залишитись анонімним. «Ми завжди із радістю воюємо проти Росії. Ми завжди це робили. Я йду по цьому шляху вже 24 роки. Війна для нас ніколи не закінчувалась. Ми ніколи не припияли нашої війни із Росією, і ніколи цього не зробимо» – каже боєць.

Преса також широко розтиражувала інформацію російського видання Gazeta.ru про те, що російська влада переслідує десятки військових, які відмовляються їхати воювати в Україну.
«В Росії порушили десятки кримінальних справ щодо солдат, яких підозрюють у дерезртирстві. Чоловіки втекли із Ростовської області Росії тому, що вони боялися, що їх відправлять служити в Україну. Про це повідомляє російське видання  Gazeta.ru» – пише бельгійське видання De Morgan.
Видання зазначає, що офіційно Росія заперечує участь своїх військових у конфлікті та каже, що там воюють добровольці. «На думку заходу та України розгортання бойових дій координується Кремлем» – підсумовує видання.

Нідерландське видання De Volkskrant дає репортаж зі Сходу «Ти ніколи не знаєшь що принесе вечір в Донецьку» пише про життя жителів так званих республік, яке стає все біднішим. «Через рік після приходу заколотників життя в Донецьку стає все біднішим. Вулиці пусті, багато із населення поїхало із міста. Магазини закриті, і населення із заздрістю слухають повідмолення із Греції, що греки максимум 60 євро можуть зняти. Це гарно, у Донецьку вже півроку закриті банки, банкомат пусті, а середня зарплата становить 250 євро на місяць» – пише видання. Та зазначає, що економічна блокада українського уряду дається в знаки. Проте надає точку зору місцевих жителей, які вважають, що вона налаштовує населення проти Києва, а також породжує коррупцію на кордоні: «Жителі Сходу України чекають годинами, щоб виїхати із Народної республіки Донецьк в Україну. Там вони можуть отримати гроші та продукти, яких не вистачає у них».

17 липня настане річниця із катастрофи «Боїнгу» MH17, який було збито у небі над Сходом України. Це спричинило низку публікацій із цього приводу.
Нідерландське видання De Telegraaf у статті «Мішель ван Ерп зворушений поїздкою в Україну» пише про те, що нідерландських режисер вирішив зняти фільм про події трагедії «Боїнга» – «MH17: печаль Нідерландів».  Режисер каже, що ця трагедія стала великою травмою для людей, що живуть у тому районі.
«Я хотів показати, що трагедія літака MH17 мала багато жертв із різних боків. В Україні вона досі викликає багато печалі та нерозуміння. Люди у маленьких селах, в яких я побував, досі дуже хвилюються» – цитує видання слова режисера.
Він також розповідає, що місцеві жителі добре опікуються монументом та пам’ятної дошкою, які стоять на місці трагедії. «Українці хотіли би побачити родичей загиблих. Вони у прямому у сенсі у своїх садах знаходили тіла, і задавались питанням, ким був цей чоловік або жінка» – пише видання.

Французька Le Figaro пише про те, що родичі загиблих зібрались разом із тим, що вимагати справедливості та пошуків винних.
Водночас, видання зазначає, що Москва виступає проти міжнародного трибуналу ООН  для притягнення до відповідальності винних у трагедії. Раніше із відповідною ініціативою виступив уряд Нідерландів, оскільки вважав, що це буде найкращим механізмом, який дозволить покарати винних.
Також широкий розголос здобув скандал навколо українського тенісиста першої «ракетки» України Сергія Стачевського, який заявив в інтерв’ю, що у жіночому турнірі WTA «кожна друга лесбійка» – про це написало більшість нідерландськх та бельгійських журналістів. 
«Дискримінаційні заяви українського тенісиста Сергія Стачевського викликали гнівні реакцій в тенісному світі. «Це прикро, що досі існують обмежені люди, які говорять із презирством про жінок на основі їхньої сексуальної орієнтації» – заявила генеральний директор Жіночої ліги WTA Стейсі Алластер.
Генеральний директор чоловічого турніру АТР Кріс Кермод назвав слова українця “образливими і неприйнятними” – пише AD.Nl. Організація проводить внутрішнє розслідування з цього приводу – пише видання.


Огляд № 24
Преса про Україну: «Грекзіт» на руку Росії, газова війна та міжнародний трибунал для винних у падінні «Боїнгу»

 

Найбільше минулого тижня європейські ЗМІ переймались питаннями Греції.  З’явилася навіть думка про те, що це питання відволікає увагу від проблем України.

«Грецьке фіаско отримує усю увагу, у той же час ми забуваємо про війну в Україні. Такими у вільному перекладі були слова Олександра Хуга заступника голови місії спостерігачів ОБСЄ в Україні. Хуг цими днями відвідав кілька Європейських інстанцій в Брюсселі. Він та Україна отримають усе менше уваги» – пише  нідерландське онлайн видання HP DeTijd у статті «Як Греція змушує забути про війну в Україні».

Можливий вихід країни із Єврозони розглядали під різноманітними ракурсами. Один із найпопулярніших геополітичних контекстів пов’язаний із Росією, зокрема у пресі активно шириться думка  про те, що Москві вигідний негативний сценарій розвитку подій.

«Грекзіт» – ідеальний сценарій для Росії та Китая» – пише впливове нідерландське видання NRC Handelsblad.

Автор нагадує, що Росію та Грецію вже пов’язують добрі стосунки, зокрема нещодавно сторони підписали контракт на побудову газопроводу, який має забезпечити вихід до Європи для російського Турецького потоку, який поки що, правда, тільки у планах.

Видання зазначає, що дві зацікавлені країни прагнутимуть на тільки скористатися ситуацією в економічному плані, але й в оборонному.

«Після настання «Грекзіт» на думку американського Бюро IHS, Греція стане “привабливим плацдармом” для росіян і китайців, щоб отримати доступ до оборонної інфраструктури Греції, яку вона збудувала  в останні десятиліття під егідою НАТО. “Чи можете ви собі уявити, більше дешеве промислове шпигунство?” – сказав у Брюсселі чиновник із почуттям гумору» – пише видання.

Також у нідерландські пресі пройшла новина про те, що незважаючи на кризу та не здатність розрахуватися за боргами, Греція таки знайшла кошти, щоб заплатити за російський газ.

«Греція заплатила вчасно за поставку газу Газпромом. Про це повідомило російське державне підприємство… Проте не повідомляється якою була сума рахунку» – пише нідерландське видання NU.nl

Натомість енергетичні відносини Росії із Україною не такі солодкі. У пресі активно розійшлася новина про призупинку купівлі-продажу газу для України через незгоду через ціну.

«Україна припинила купувати російський газ, а Росія припинила поставки, сторони обмінялися коментарями після того, як закінчився тимчасовий контракт на постачання та ціну із «Газпромом» – пише брюссельське видання Politico статті «Українсько-російський газовий конфлікт набирає обертів».

Видання зазначає, що європейські чиновники, які намагались допомогти залагодити конфлікт, не приховували свого роздратування та нарікали на відсутність «політичної волі сторін».

«Раніше Україна була майже повністю залежна від російського газу, проте протягом останнього року вона відчайдушно розширювала свій газовий зв’язок із країнами Європи та заходу. Це стало результатом ворожості Росії, за якою настала анексія Криму та її підтримка сепаратистів, які розпалюють війну на сході країни. Наразі Україна отримує суттєву газову підтримку від Словаччини, Угорщини та Польщі, якими компенсує 7 мільярдів кубічних метрів, які їй потрібні у період від сьогодні і до жовтня» – пише видання.

Однією із головних тем у нідерландські пресі щодо України стало підтвердження інформації щодо того, що Нідерланди планують створити міжнародний трибунал ООН для притягнення до відповідальності винних у трагедії MH17. Про це вже офіційно заявили в уряді країни.

«Як один із п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, Росія має право вето та може заблокувати це рішення. Проте цього року Малайзія стає тимчасовим членом Ради Безпеки, і що на думку Кундерса (міністр закордонних справ Нідерландів) дає більше шансів на те, що доцільність створення трибуналу ретельно дослідять» – пише нідерландський онлайн ресурс NOS.nl у статті «Нідерланди хочуть трибуналу ООН»

«Нідерландський уряд прагне міжнародного трибуналу ООН для притягнення до відповідальності винних у трагедії «MH17» – пише бельгійське видання De Morgen – Тут буде не легко отримати підтримку Росії. «Ми маємо подивитись, чи ?
?уде підтримка» – каже прем’єр Нідерландів Марк Рютте. Проте трибунал, на думку його Кабінету, найкращий спосіб заручитись підтримкою усіх країн. «Це дає найкращі шанси на те, щоб притягнути винних до відповідальності» – каже Рютте.

Преса проводить аналогії із справою Локербі 1988 року, коли літак із 243 людиною на борті збили у небі Шотландії. Тоді в ООН створили спеціальний трибунал, і під дипломатичним та економічним тиском змусили тодішнього лідера Лівії Муаммара Каддафі видати підозрюваних – двох агентів лівійських спецслужб.

Французьке видання “Le Figaro” у статті «Економічна блокада Донбасу має місце» пише про те, що «Київ все більше ізолює режим сепаратистів, щоб налаштувати проти нього населення».   Видання зазначає, що Київ вибудовує все більш потужну систему захисту, що позначається на споживчому ринку регіону: овочі на ринках іноді у три-чотири рази дорожчі через транспортні проблеми. Проте видання зазначає, що на пунктах перепуску також існує корупція. «Буде коштувати 150 -200 тисяч гривень, щоб пройти грузовику у 20 тон. Проте, це не дає повної гарантії що він пройде» – розповідає транспортник із Донецька Павло» – пише видання.


Огляд №23
Преса про Україну: інтерв’ю з Януковичем, Нідерланди хочуть міжнародний трибунал для винних у трагедії із «Боїнгом» та попередження НАТО

 

Минулого тижня уся увага європейської преси була присвячена Греції та її можливому дефолту. Україна та інші питання на цьому тлі відійшли на другий план.

Рішення щодо подовження санкцій, як з боку ЄС та і бойкот Росії переважно преса висвітлювала досить сухо, оскілки воно не стало сюрпризом, про такий розвиток подій було відомо раніше.

«Взаємна торгова війна б’є по обох сторонах. Російські споживачі не можуть купити їжу із Заходу. Але для багатьох європейських сільхозвиробників це означає втрату експорту до Росії, тож комерційні та фінансові втрати» – пише бельгійське видання De Standaart у статті «Росія подовжує бойкот»

Інше бельгійське видання De Tijd вийшло із статтею про інтерв’ю із Віктором Януковичем, яке він дав BBC. У статті «Янукович визнав відповідальність» видання зазначає: «Янукович називає війну “кошмаром”, а анексію “трагедією”, якої б не відбулося, якби він не був повалений. За словами Януковича, президент Росії Володимир Путін врятував йому життя. Він не має хороших слів для своїх опонентів, які здійснювали переворот. “Вони зламали країну і залучили до цього конфлікту світ”.

Новиною пройшла інформація про те, що в на Сході Україні дітей починають використовувати у військових цілях – проблема широко розповсюджена у країнах Африки.

«Сепаратисти на Сході готують невелику армію дітей-солдат. Про це кажуть лідери у Києві, підтримувані заходом. Деякі школи повернулись до радянської традиції, прививати військові навички у школі» – пише бельгійський журнал De Knack  у статті «Українські діти-солдати: я хочу побачити війну»

Видання зазначає, що допоки ЮНІСЕФ (дитячий фонд ООН) не підтвердив цю інформацію. Проте видання посилається на інформацію із Харциска, де так звана організація «Патріотичний Донбас» влаштувала військові заняття для дітей. У школі навчається близько 20 підлітків. Журналіст наводить приклад 14-річного Дениса, який навчається у школі, хлопець вже знає як тримати Калашнікова, та з ентузіазмом каже, що хоче на війну.

Бельгійське видання Het Laatste Nieuws пише про те, що НАТО посилює військову підтримку України, зокрема через відкриття нового (6-го) трастового фонду. «Новий фонд має піти на фінансування систем розмінування і боротьбу проти саморобних вибухових пристроїв, сказав Столтенберг після зустрічі в Брюсселі міністрів оборони 28 країн-членів НАТО… “Це важливо, щоб рятувати життя”, сказав Столтенберг, говорячи про конфлікт, в якому вже загинуло понад 6400 чоловік.

Брюссельське видання EUObserver у статті «Путін не завершив на Сході України» посилається на слова командувача НАТО в Європі Філіпа Брідлава, який попереджає, що «Росія накопичує амуніцію та приладдя у обсягах достатніх для проведення операцій».

«Він сказав, що, незважаючи на Мінськ II, російська сторона має “важкі озброєння” поблизу контактної лінії і відмовляє у доступі міжнародним спостерігачам» – передає видання.

Великою новиною у Нідерландах стало повідомлення про те, що уряд нібито збирається домагатись створення міжнародного трибуналу, щоб покарати винних у трагедії Малайзійського «Боїнгу». Лунає інформація, що дипломати вже почали лобіювати це рішення через ООН. Зокрема про це повідомляє  De Volkskrant у статті «Нідерланди лобіюють спеціальний MH17 трибунал» видання пише, що для цього потрібна згода Ради Безпеки ООН, тож і підтримка резолюції з боку Росії.

«Нідерланди хочуть через правові і політичні механізми створити міжнародний трибунал, за підтримки ради Безпеки ООН, повідомляє агентство Reuters. За даними анонімних джерел, уряд хоче щоб трибунал був у Нідерландах» – пише нідерландське видання NOS


Огляд № 22
Преса про Україну: “Ефект санкцій, НАТО готується до приходу “зелених чоловічків” та Турецький Потік”

Головною темою минулого тижня навколо України та її конфлікту із Росією стало подовження санкцій, та відповідно їх вплив та ефекти.

«Економічні санкції, які Європейський Союз запровадив проти Росії кусаються. Вони накладаються на проблеми, які вже відчуває російська економіка» – пише бельгійська De Standaart у недільному випуску на розвороті «Холодильник багатьох росіян опустошив».  Видання зазначає, що ЄС пішов на жорсткі заходи проти Росії після трагедії із Малайзійським «Боїнгом» MH17
Журналіст задає питання: чи досягли санкції своєї мети?

Та надає відповідь: «Правильно буде сказати, що економічні санкції, які наразі подовжили, у першу чергу слугують для того, щоб змусити сторони, що воюють на Сході України (Донецьк та Луганськ), виконувати мінські домовленості. Вони у тому числі передбачають припинення вогню. Наразі все ще відбуваються жорстокі бої, проте існує враження, що Росія менше підтримує сепаратистів. Це враження тому, що складно напевно зрозуміти про що домовились щодо України російські військові та радники тих, хто ухвалює рішення».

Видання зазначає, що можна було б допустити, що «санкції були також введені за анексію Криму», проте це вже «втрачена справа» оскільки Росія взяла територію офіційно до свого складу.

Санкції боляче вдарили по економіці Росії, проте вони не стали вирішальними – впевнений автор. Важливим фактором російської економіки є нафта, її падіння у ціні зіграло не останню роль у проблемах Росії.

Видання наводить заяву прем’єр-міністра Росії Дмітрія Медвєдєва згідно, із якою минулого року санкції коштували російській економіці 24 мільярди євро.  Закриває статтю думка  європейських економістів, які сподіваються, що «ця ситуація протриває ще не довго».

Більшість бельгійських та французьких видань написали про заморозку російських активів у зв’язку із позовом у справі Юкоса

Брюссельське видання Politico написало про прогрес Росії у напрямку побудови трубопроводу в обхід України «Турецький потік» у статті «Росія виборює трубопроводні угоди, щоб оминути Україну». Видання зазначає, що все більш «дружня Греція» (у пресі циркулює інформація про зближення Москви та Афін на тлі розходжень останніх із ЄС) підписала із Росією контракт на проект у 2 мільярди євро. Він передбачає побудову газопроводу через Грецію, який поєднають із суперечливою схемою «Турецького потоку», який проштовхує Росія.

На цю ж тему пише інше брюссельське видання EUObserver – у статті «Турецький потік заслуговує більше довіри, аніж кажуть критики».

Про життєспроможність проекту журналісту повідомило джерело в Міжнародному агентстві енергетики. Але є й інша точка зору: «Турецьке джерело каже, що Росія на має коштів збудувати його. «Ніхто у Туреччині не сприймає це дуже серйозно» – він зазначає. Росіяни ізольовані. У них виник той самий рефлекс, як у іранців: оголосити новий проект із Туреччиною, головна ідея якого показати, що вони ще мають міжнародних партнерів» – пише видання.

Французьке видання Le Figaro вийшло із репортажем зі Сходу України, де знов ситуація загострилась.

«Лідери Народної Республіки Донецьку звинувачують у нападі прокиївські сили, але  саме їхні війська почали напад 3 червня на Маріїнку в 15 км на північ від центру Донецька (
…) Проте  про-російські війська зіткнулися з сильним опором української армії, яка відбила нападників» – пише газета у статті «Донецьк йде у напрямку незалежності»

“Le Figaro” пише про нові реалії життя у регіоні. «У торгівлі рубль витісняє гривню. На касах супермаркетів АТБ, деякі із яких націоналізовані та перейменовані у «Головний супермаркет Республіки», ходить рубль. Згідно із російським виданням Slon.ru Росія щомісяця надає 4 мільярди рублів територіям, контрольованим сепаратистами» – повідомляє видання.

«НАТО ставить сили швидкого реагування на поготові» – повідомляє Нідерландська газета NRC Handelsblad.

У ліді до статті видання зазначає, що новостворені підрозділи надшидкого реагування проводять тренування уперше, і нідерландські військові беруть у ньому участь.

«Із загальною кількістю 15 тисяч військових, західні союзники хочуть показати зуби. Президенту Путіну? Військовим заборонили це розголошувати» – пише видання.

Та надає реакцію Путіна, який каже, що це «це не ми, а НАТО постійно підходить ближче до наших кордонів».

Далі зазначає: «Якщо «зелені чоловічки» на зразок тих, що були в аннексованому Росією українському Криму, з’являться у країнах-членах НАТО таких як Польща або країни Балтії війська мають бути готові протягом 48 годин, щоб утримати ворога. При чому є домовленість, що цей час починає бігти із моменту запиту у одній із цих країн».

Деякі ЗМІ також написали про гучну відставку Валентина Налівайченко із посади голови СБУ.

«Налівайченко союзник та товариш мера Києва Віталія Кличко працював над чисельними файлами випадків корупції за участі колишніх та нинішніх українських чиновників. Минулого тижня колишнього заступника прокурора у кришуванні незаконної переробки нафти. Він стверджував, що має вагомі докази» – пише бельгійська газета “De Morgen” у статті «Український парламент звільнив шефа секретної служби»


Огляд № 21
Преса про Україну: можливість дефолту, нова «Холодна війна» та зустріч Путіна із понтифіком 

 

Найбільше минулого тижня європейська преса переймалася проблемами Греції, можливість виходу країни із Євросоюзу затьмарила усі інші новини, у тому числі і публікації щодо української кризи.

Проте поряд із новинами щодо фінансових проблем Греції, з’явились і фінансові проблеми України.

«Міжнародний валютний фонд буде і надалі підтримувати Україну, навіть якщо країна збанкрутує. Про це повідомила голово МВФ у відкритому листі. МВФ розробив програму фінансування у 40 мільярдів доларів, яка має привести до ладу державні фінанси країни. Україна намагається досягти угоди із кредиторами щодо держборгу у 70 мільярдів доларів. Міністр фінансів Наталя Яресько бажає аби інвестори пішли на компроміс щодо 15 мільярдів доларів. Яресько вже підготувала закон згідно із яким Україна може припинити виплати, якщо угоди досягнути не вдасться» – пише нідерландське видання NU.nl

Потужним інформприводом стало рішення США розмістити важке озброєння у Східній Європі. Про це написало більшість ЗМІ у контексті відновлення «Холодної Війни».

«Уряд США розглядає можливість розміщення важкої військової техніки в Польщі та Прибалтиці, щоб стримати Росію від військових авантюр на зразок України. США ще мають затвердити це рішення, проте згідно із Польщею та Литвою, про це вже домовлено» – пише бельгійське видання “De Morgen” у статті «Холодна війна на задньому дворі Росії».

Видання посилається на інформацію New-York Times згідно із якою Білий Дім розмірковує над тим, щоб відправити в країни Балтії та Польщу військового матеріалу, якого було б достатньо для забезпечення 5 тисяч військових.

Видання зазначає, що будуть перекинута «тільки зброя, а не підрозділи», проте у разі потреби, туди треба буде доставити тільки військових, а не зброю, що значно спрощує завдання.

«Раніше країни НАТО не йшли на цей крок із страху зіпсувати відносини із Росією. Розміщення додаткових підрозділів у цих країнах вступає у конфлікт із угодою, яку Росія та НАТО підписали у 1997 році. Тоді НАТО пообіцяло, що в нинішньому світовому порядку не буде розміщати додаткові війська вздовж кордону Росії. На думку НАТО Росія порушила угоду вторгнувшись до Криму та підтримуючи сепаратистів в Україні. У договорі Росія обіцяла поважати територіальну цілісність країн та їхнє право обирати, як забезпечувати власну безпеку» – пише видання.  Далі журналіст аналізує військові потужності Альянсу. Під заголовком «НАТО показує Путіну мускули» видання зазначає, що блок проводить та планує чисельні військові навчання в Європі.

У схожому тоні пишуть про це і інші видання. Так бельгійська «De Standaart» у статті «США вже розміщують танки»  наводить слова Володимира Путіна під час візиту до Італії минулого тижня: «Тільки божевільний може подумати, що Росія атакує НАТО». Видання додає коментар: «Проте його заспокійливі слова справляють мало враження після анексії Криму».

«Останній раз це було у часи Холодної Війни, коли американці мали важку зброю в Європі. Проте в НАТО вважають це занадто ризиковано втрачати багато часу на доставку матеріалів у разі якщо Росія почне нападати. Той факт, що танки будуть стояти напоготові у перші години бою, може зіграти важливу роль» – пише видання.

Французькі ЗМІ активно писали про візит Путіна до Італії, зокрема  – й про його годинне запізнення на зустріч із Папою Римським. Широко процитували заяву Ватикану, згідно із якою, стає зрозуміло, що понтифік намагався переконати московського гостя в необхідності встановлення миру в Україні.
«Папа Франциск закликав Володимира Путіна докласти  “щирих та всеосяжних зусиль” для досягнення миру в Україні, повідомляє Ватикан….сторони погодились із необхідністю відновити атмосферу діалогу в Україні та реалізації мирних угод, підписаних у Мінську – йдеться в заяві» – передає “Le Figaro”

Нідерландське видання “De Volkskrant” опублікувало уривки із інтерв’ю із послом США в Україні Джеффрі Паєтом під заголовком «Ніхто в Києві не думав про небезпеку цивільних польотів».

Дипломат розповідає, що за кілька днів до 17 липня, коли збили MH17 на зустрічі дипломатів, ніхто не піднімав питання щодо безпеки польотів.

Водночас, за його словами, Київ вже то
ді намагався пригорнути увагу світової спільноти до участі Росії в конфлікті.

«За словами посла Київ намагався усіма способами донести до світового товариства справжню ситуацію на сході України. Але було багато скептицизму під час таких зустрічей, особливо в європейських країнах, сказав Пайат. “Чи є там насправді росіяни? Хіба це не просто локальне заворушення? Ми були в той час вже переконані в причетності Росії, але наші союзники – ні” – цитує видання слова посла.

Преса також регулярно надає повідомлення із лінії фронту, із інформацією про нові жертви серед українських військових внаслідок активізації насилля у зоні конфлікту.


Огляд №20

Преса про Україну: поширення санкцій проти РФ, наступи на Маріїнку та скандал навколо ЧМ

 

Головною темою минулого тижня стало посилення напруги на Сході, у зв’язку із новим наступом бойовиків, та відповідно, очікування посилення санкцій проти Росії. 

“Лідери двох країн домовилися про те, що тривалість санкцій повинна бути чітко пов’язана із повним виконання Росією Мінської угоди і повагою суверенітету України”, на цьому наполягає американська сторона, після двосторонньої зустрічі Барака Обами і Ангели Меркель. Французька сторона, трохи більш гнучка: оновлення напруги не повинно автоматично приводити до посилення санкцій. “Це занадто швидко, це не дуже добре працює”, попередили в Єлисейському палаці. Європа буде розглядати це питання в кінці червня. Тільки повне виконання Мінських угод дозволить переглянути санкції. Зацікавлені сторони до кінця року мають виконати свої зобов’язання» – пише французька Le Fogaro у статті «Україна у центрі уваги G7».

Зустріч лідерів G7 широко висвітлювалась і в англомовних брюссельських ЗМІ, що пишуть на теми ЄС.

«Західні лідери використовувати саміт, щоб G7 згуртувати підтримку проти вторгнення Росії в Україну. Європейські лідери приєдналися до Сполучених Штатів у закликах підтримати економічні санкції проти Росії, допоки Москва не припинить свою підтримку сепаратистів в східній Україні» – пише впливове видання Politico у статті «Європейські лідери прагнуть відновлення санкцій проти Росії».

Формально санкції мають продовжити наприкінці липня, під час чергового саміту Європейської Ради. Проте її голова Дональд Туск наполягає на тому, щоб рішення ухвалили раніше – це має стати відповіддю на новий наступ проросійських сепаратистів.

Iнше онлайн видання EUObserever цитує слова Туска щодо виключення Росії із клубу найвпливовіших країн світу.

«Пригадуючи виключення Росії в минулому році із від того, що зазвичай називали саміти G8, Туск сказав: “Росія не серед нас тут сьогодні і не буде запрошена до тих пір, доки вона  поводиться агресивно проти України та інших країн” – пише видання у статті «Європейські лідери працюють над розширенням санкцій проти Росії». Видання також пише про позицію російського президента, який в інтерв’ю італійським ЗМІ заявив, що США використовують Україну у своїх геополітичних інтересах.

Французьке видання Le Monde вийшло із інтерв’ю із Петром Порошенко, який він напередодні саміту G7 дав низці крупних світових ЗМІ.

«Ці угоди мають вагу: з середини лютого, не було великого наступу. Але й немає припинення вогню. Незважаючи на це, у нас немає іншого вибору, ці угоди – наші єдине рішення. У цьому процесі дуже важлива політична частина: тільки демократичні і вільні вибори мають продемонструвати голос народу Донбасу» – цитує видання президента у статті «Мінські домовленості – наше єдине рішення»

Водночас, лунає все більше застережень щодо можливості маштабного відновлення насилля.

«Напад на Маріїнку – це перше велике зіткнення із часів захоплення повстанцями в лютому стратегічного міста Дебальцево. Із тих пір діють домовленості, хоча невеликі зіткнення були постійно, передусім в районі донецького аеропорту. Також в районі портового міста Маріуполь, який після боїв повернувся до контролю Українців» – пише нідерландське видання  De Volkskrant у статті «Українські війська мають готуватись до тотального вторгнення»

Інша бельгійська газета De Trouw наводить слова українського президента Петра Порошенко про небезпеку повномасштабної інвазії Росії. «Нові бої на Сході України підвищують напругу.  Президент Петро Порошенко попереджає про небезпеку тотальної війни із Росією» – пише видання.

«Насилля останніх днів – це грубе порушення домовленостей досягнутих 4 місяці тому. Тоді окрім іншого Київ та повстанці домовились відвести важку зброю від лінії зіткнення. Наразі спостерігачі від ОБСЄ повідомляють про велику ймовірність повернення зброї до лінії фронту із тим, щоб почати бої під Маріїнкою. Обидві сторони звинувачують одна одну в ініціюванні боїв» – передає видання.

Бельгійське видання De Standaart присвятило розворот питанню можливостей втрати Росією ЧМ-2018 та посиленням боїв в Україні.

«Згідно із Києвом, Росія ініціювала новий наступ, в якому задіяні принаймні 10 танків та тисячі чоловіків. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив вчора, що НАТО має інформацію згідно із якою Росія поставила сепаратистам передову зброю. Інформацію про великі поставки військового матеріалу також підтверджують спостерігачі ОБСЄ» – пише видання.

На тій же полосі йдеться про сканадльну ситуацію навколо Чемпіонату Світу в Росії та Катарі.

«Чи ставить американське розслідування проти ФІФА у небезпеку проведення Чемпіонату Світу в Росії (2018) та Катарі (2022)? Англійці на це сподіваються, проте шанси малі. Влада Катару та Росії у спортивному світі надвелика» – пише бельгійське видання  De Standaart у статті «Спортивні руки Росії та Катару достають далеко».

Видання надає приклади впливу королівської родини Катару на футбольний світ, зокрема держава є інвестором таких клубів, як Барселона, Малага і Парі Сен Жермен.

«У Путіна навіть контакти у світі спортивних босів навіть кращі, аніж у арабських шейхів. Не слід недооцінювати вплив Росії в УЄФА» – пише видання.

Проте є й інша думка із цього приводу. Європейські ЗМІ також широко роз тиражували заяву голови комісії ФІФА по аудиту Домініко Скала, який має керувати організацією до виборів нового голови після відставки Йозефа Блаттера.

Якщо буде доведено, що Росія і Катар частково купив розподіл організації Кубка світу, обидві країни можуть втратити організацію. Це говорить ФІФА головний виконавчий Доменіко Скала.

«Якщо буде доведено, що Росія і Катар частково купили рішення щодо розподілу організації Чемпіонату Світу, обидві країни можуть втратити право на проведення. Про це каже новий «топмен» ФІФА Доменіко Скала» – пише бельгійське видання  Nieuwsblad.

Та цитує футбольного функціонера: “Якщо на стол будуть покладені докази корупції, існує ймовірність, що обидві організації ЧМ будуть скасовані. У цьому випадку будуть нові вибори – каже він – Але досі немає ніяких свідоцтв корупції Росії або Катару”.


Огляд № 19

Преса про Україну: Росію можуть позбавити ЧМ, мобільні крематорії на Сході та спірне призначення Саакашвілі

 

Головна тема минулого тижня в європейських ЗМІ, а саме гучний корупційний скандал у ФІФА із арештом 10 впливових чиновників організації опосередковано торкнувся і українсько-російських відносин.  Преса почала не тільки активно висвітлювати скандал по суті, а й ставити під сумнів проведення чемпіонату світу 2018 в Росії, та 2022 – в Катарі.

«Поборники посилення санкцій проти Росії кажуть, що вона має втратити право проведення Чемпіонату Світу 2018 року, якщо шведські слідчі знайдуть корупцію в її заявці» – пише впливове брюссельське видання EUObserver у статті «ФІФА скандал кидає тінь на Росію». Видання розповідає про дві справи щодо футбольних функціонерів – ініційовану американським прокурором щодо вимагання нібито 150 млн. доларів та  окрему справу, розпочату швейцарським прокурором щодо порушень (відмиванні коштів та місменеджменті) при рішенні щодо місць проведення ЧМ 2018 та 2022.

Видання цитує Білла Брауна, британського бізнесмена, який тривалий час виступає за посилення санкцій проти РФ. Він закликає перенести місце чемпіонату у випадку, якщо підозри із махінаціями виправдаються.

«Ідея скасування ЧМ в Росії вже з’являлась через її  вторгнення в Україну.  Український представник при ЄС закликає до цього майже на кожному засідання міністрів закордонних справ ЄС останні роки.  У документі ЄС, щодо можливих варіантів санкцій проти Росії, підписаний у вересні, який бачив EUobserver, написано: «Можуть бути розглянуті координовані дії…рекомендувати при зупинку участі Росії у висококласних міжнародних культурних, економічних, або спортивних подіях (гонки Формула 1, УЕФА турніри, ЧМ 2018 та ін.)

Інше брюссельське видання, що пише на теми ЄС Politico вийшло із заголовком: «Росія та Катар: лузери у скандалі ФІФА»

«Росія зустрічається із все більшими закликами від європейських та американських політиків із тим, щоб позбавити її Чемпіонату Світу 2018 через її втручання на Сході України. У відповідь на звинувачення до ФІФА, російський президент Володимир Путін звинуватив США у перевищення повноважень» – пише видання.

Та додає інформацію про контакти Путіна на Блаттера (учільника ФІФА, якого незважаючи на скандал, переобрали на черговий термін). «Блаттер регулярно зустрічається із Путіним, який не є фанатом футболу, проте розуміє, який престиж принесе найбільш популярна спортивна подія світу країні, що знаходиться під обстрілом» – пише видання.

Тим часом, з’являється все більше інформації щодо участі Росії у військовому конфлікті в Україні, зокрема широко поширили розслідування Bloomberg. «Путін використовує мобільні крематорії на Сході України»– пише бельгійське видання DeKnack. І додає: «Згідно із американським сайтом Bloomberg, Росія використовує  на Сході України мобільні крематорії, щоб безслідно позбутися загиблих солдатів. Bloomberg посилається на секретну доповідь американських спецслужб».

ЗМІ також активно писали про указ президента Путіна, яким засекречується інформація про кількість загиблих військових.

«Скільки російських військових загинуло під час «спеціальних операцій» у мирний час, наразі стає державною таємницею в Росії. Президент Володимир Путін підписав відповідний указ. Критики пов’язують  це рішення із передбачуваною присутністю російський військових на Сході України. Цифри, щодо загиблих у військовий час вже були державною таємницею» – пише бельгійське видання De Morgen

Ще однією темою стало суперечливе призначення колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі на посаду губернатора Одеської області.

«Саакашвілі має мало спільного із Москвою. Він керував Грузією,  у тому числі під час короткої війни з Росією. Призначення Саакашвілі на посту губернатора в Україні є спірним, тому що у себе на батьківщині щодо нього проводять розслідування у кримінальній справі за зловживання владою. Грузія на початку минулого місяця звернулась про його екстрадицію, але Україна відмовилася» – пише нідерландське видання Nederlands Dagblad статті «Колишній президент Грузії став губернатором в Україні».

Французьке видання Le Figaro із цього приводу зазначає, що президент України роком раніше вже призначав ін?
?земців на державні посади, зокрема наводить приклад міністра фінансів Наталії Яресько, яка мала американське громадянство, та потім прийняла українське. Також журналіст наводить реакцію з цього приводу прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва: «Саакашвілі – глава Одеської області. Шапіто-шоу продовжується. Нещасна Україна».

Європейська преса також активно писала про чорний список, який запровадила Росія, нібито у відповідь на заходи з боку ЄС.  Уряди Нідерландів, Бельгії та інших країн засудили його.

Водночас французька преса писала про візит голови партії «Національний Фронт» та одного з найретинговіших політиків Франції Марін Ле Пен до Москви. Вона є однією із найбільших прихильниць Путіна в Європі та відома своїми проросійськими поглядами, зокрема і на російсько-український конфлікт.

“Французький уряд Франсуа Олланда, як і його попередник Ніколя Саркозі, знаходиться під впливом США,” сказала вона журналістам – пише Le Monde –  Але все може змінитися “, в 2017 році, коли президентом стане Марін Ле Пен” сказала вона запустила широку посмішку».

Водночас група європейського парламенту ALDI закликає провести розслідування щодо контактів Ле Пен із Путіним – передає брюссельське видання Euractiv

Про те, що міжнародне напруження у відносинах із Росією останнім часом збільшується пишуть бельгійські медіа. Зокрема, посилаючись на Фонд Михайла Горбачева, про це повідомляє De Morgen у статті «Горбачев очікує важку конфронтацію між заходом та Росією».  «Небезпека ескалації міжнародних конфліктів і нової холодної війни наближається» – цитує видання доповідь його фонду.


Огляд № 18
Преса про Україну: зруйновані надії на членство в ЄС, затримані російські військові та вбивство лідера сепаратистів

Головною темою щодо України минулого тижня був природно саміт Східного Партнерства, який відбувся у Ризі. Більшість ЗМІ написали про нього у ключі розбитих надій на членство у ЄС.

«28 країн-членів Європейського Союзу у Ризі провели у п’ятницю 22 травня засідання із шістьма країнами колишнього Радянського Союзу, з нагоди саміту Східного партнерства, затьмаренне українською кризою.

Лідери ЄС, із Ангелою Меркель на чолі, не тільки запевнили, що вони будуть зміцнювати своє співробітництво з країнами Сходу, але й зруйнували надії на членство, щоб заспокоїти Росію, ворожу до будь-якого “вторгнення” в сферу свого впливу. “Східне партнерство не є інструментом розширення Європейського Союзу, але є інструментом зближення з Європейським союзом”, підкреслила канцлер Німеччини прибуваючи до Риги» – пише «Le Monde» у статті «Ангела Меркель зачиняє двері для розширення ЄС перед самітом у Ризі»

І додає: “Ми не хочемо викликати помилкові очікування, які згодом ми не будемо в змозі задовольнити”  сказала вона, в той час як Україна, Молдова і Грузія, за підтримки їхніх сусідів країн Балтії та Польщі, голосно висловлюють претензії та бажання вступити в ЄС».

Водночас, видання пише, що канцлер дала чітко зрозуміти, що повернення Росії в G7 наразі неможливе через її підтримку сепаратистів на сході України. Та зазначає, що наразі країни Східного партнерства зорієнтовані на лібералізації візового режиму із ЄС.

Інше французьке видання Le Figaro нагадує передісторію саміту, коли Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоціацію. Видання також доходить до думки, що євро інтеграційні надії стали жертвою інтересів Росії.

«Перспективи вступу в ЄС для шести країн партнерства (Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан та Білорусь) наразі дорівнюють нулю. Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер дав зрозуміти, що ніяких нових членів протягом наступних п’яти років бути не може. Його головний дипломат Федеріка Могеріні почала шукати “конструктивний підхід до відносин з Москвою”, говорить Ельжбета Kaca, експерт Польського інституту міжнародних справ» – пише видання у статті «Саміт Європейського Союзу у Ризі»

У схожій тональності вийшли й деякі інші видання. Так, нідерландська “De Trouw” у статті «Наразі жодні Східноєвропейські країни не стануть членами ЄС»наводить слова міністра закордонних справ Нідерландів Берта Кундерса: “співпраця важлива, ніж будь-коли, особливо зараз, коли Росія незаконно анексувала Крим і створює дестабілізацію в Східній Україні. Кращий спосіб уникнути конфлікту, сплотитись”.

Але партнерство не повинно розглядатися як вибір проти Росії – цитує міністра видання та додає, що у Росії інша думка із цього приводу, яка назвала партнерство «ідеалізованим геополітичним проектом».

Втім в пресі є і критика невизначеної позиції Євросоюзу щодо країн Східного Партнерства.

«Колишні радянські країни потребують більше ясності з боку ЄС» – пише брюссельське видання EUObserver.

«Україна, Грузія та Молдова кажуть, що вони повністю підпадають під статтю 49 угоди ЄС. Стаття каже «будь-яка європейська держава яка поважає цінності (ЄС) може подати заявку на членство у Союзі». Але ЄС ніколи не давав визначення, що таке європейська держава та не казав, що вважає такими 6 вищеназваних партнерів по Східному Партнерству» – пише видання, та зазначає, що європейські лідери мають бути готовими дати відповіді на ці питання, коли Україна, Грузія та Молдова підвищать свої демократичні стандарти до вимог ЄС.

Особливу увагу преси пригорнув арешт двох російських військових Олександра Олександрова та Євгена Єрофеєва.  Хоча деякі європейські видання пишуть про це із застереженням «як стверджує українська влада, російські військові» з’явилась низка публікацій із приводу можливого розвитку подій.

«Затримка двох військових, які свідчать, що вони служать в російській армії – перевага для України. Уряд у Києві та НАТО від початку конфлікту кажуть, що Росія постачає сепаратистів, які воюють проти влади у Києві. Росія заперечує, що має військових в Україні» – пише у статті «Говірливі солдати – проблем для Москви
» бельгійське видання “De Standaart”.

Видання додає, що ймовірно російських полонений можуть обміняти на українського пілота Надію Савченко, яку утримують у Росії.

Увагу європейських ЗМІ також пригорнуло суботнє вбивство лідера сепаратистів, комбата батальйону «Привид» Олексія Мозгового. Журналісти побачили у цьому фактор нестабільності.

«В Україні знову зросла напруга після того, як в суботу вбили командира проросійських сепаратистів. Сепаратисти вказують пальцем на уряд, але там відкидають причетність до смерті» – пише бельгійська “De Morgen”.

Преса також повідомляє про підготовку саміту G7, куди не покликали Росію. «Країну не запросили через її участь в подіях в Україні. США, Німеччина, Франція, Великобританія, Японія, Італія і Канада складають G7. Із Росією зустріч називають G8» – передає нідерландський телеканал NOS .


 

 

Шановні, читачі!
Через канікули ми робимо двотижневу паузу у випусках огляду преси. Ми повернемось 27 травня!

 

Огляд № 18 від  3/05/2015

Преса про Україну: євроінтеграційні надії на тлі повільних реформ, наступ на бізнес президента та конфлікт у Чечні 

 

Головна двостороння подія Саміт Україна-ЄС, що відбувся минулого тижня у Києві у першу чергу пригорнув увагу брюссельських ЗМІ, які пишуть про справи ЄС. Лейтмотивом більшості публікацій став контраст між очікуваннями української влади та підходами і оцінками її дій з боку європейців.

Наявні публікації та оцінки журналістів не особливо оптимістичні. Так, видання Politico.eu (колишній European Voice) у статті «ЕС дає Україні слова, але не зброю та масло» проводить контраст між заявами Петра Порошенко про те, що «допомога з боку ЄС має посилити віру українців у безповоротності європейського майбутнього України» та чиновників ЄС, чиї заяви,  на думку журналіста видання, більш помірковані. «До сьогодні бюрократи ЄС, які готують різноманітні заяви по результатах саміту вдаються до всіляких вербальних вивертів, щоб  уникнути згадування про те, що Україна колись має шанс приєднатись» – пише видання. І додає: «На відміну від Литви, ЄС відрікся від продажу Україні зброї, і наразі немає ознак зміни цієї політики. Посилення анти-мігрантських популістів в Європі залишає не багато надій на візову реформу, яка могла б відкрити ЄС для 45 мільйонів потенційних мігрантів.

Економіка країни у глибокій кризі, проте незважаючи на масштаб проблем вклад ЄС маленький. Банківська система ледь функціонує. МВФ очікує падіння економіки на 5, 5 відсотків цього року, проте багато економістів називають цю цифру оптимістичною. Тімоті Еш, економіст у Standart Bank очікує скорочення економіки на 6-10 відсотків».

Інше брюссельське видання Euroactive у статті “Саміт ЄС-Україна затьмарився посиленням насильства» більш оптимістичне щодо політичних результатів зустрічі. Хоча зазначає, що вона позначилась посиленням атак сепаратистів та вбивством військового в зоні АТО.

«На Росію накладені санкції ЄС за, як кажуть західні уряди та Київ, очевидну підтримку повстанців. Нема секрету у тому, що вона протидіє українським спробам у напрямку інтеграції із Європейським рухом. Вона забезпечила відкладання імплементації зони вільної торгівлі, яка має відштовхнути Україну далі від російської орбіти, до січня 2016-го. Але Україна у понеділок забезпечила визнання чиновників ЄС про те, що більше таких затримок не буде, незважаючи на російські запити» – пише видання.

Нідерландське видання De Volkskrant у статті «Порошенко: протягом 5 років Україна буде готова для ЄС» пише про відповідну заяву Українського президента на зустрічі у Києві із головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером та президентом Європейської Ради Дональдом Туском. Проте зазначає, що в плані реформ Україна не особливо наблизилась до ЄС за останній рік: «Зусилля із реформування пронизаної корупцією економіки та більшої відповідності європейським вимогам, із часів приходу Порошенко до влади отримали не багато імпульсів. За обіцянки глибоких структурних реформ та обмеження державних витрат Україна отримала мільярдні міжнародні кредити» – пише видання.

Накладення арешту на майно кондитерської фабрики президента Петра Порошенко Roshen у Росії пройшла новиною у деяких європейських ЗМІ. Журналісти не забарювались нагадати, що президент обіцяв продати фабрику.

«Російський суд наклав арешт на Фабрику Roshen конфетну фабрику українського президента Петра Порошенко. Згідно із представниками Roshen, росіяни хочуть не допустити продажу фабрики. Підприємство буде оскаржувати ці дії (…) – пише бельгійське  видання De Morgen  – (…) до свого призначення Порошенко на?
?ивали «шоколадним королем», він обіцяв що продасть фабрику. Проте наразі дав зрозуміти, що на продаж доведеться чекати ще місяці або роки».

Це стало приводом для критичної публікації щодо бізнесу президента на нідерландському сайті 925.nl під авторством Арно Велленса «Президент України хоче податків від Нідерландів, та сам ухиляється від податків у Нідерландах». Сайт не входить до числа найпопулярніших, проте публікація з’явилася у сюжетах Google щодо України. В публікації дається лінк на дослідження Global Research, інституту, який регулярно публікує дослідження у ракурсі, вигідному Росії.

Журналіст у статті наводить дані щодо фінансової допомоги Україні та демонструє документи на яких можна побачити Нідерландську та Кіпрську «прописку» підприємств Порошенко.
«Нідерланди та Кіпр підписали податкову угоду щодо уникнення подвійного оподаткування. Порошенко настільки розумний, або відкрити офіси, як в Нідерландах так і на Кіпрі». Далі журналіст описує схеми, які буцімто використовуються для ухилення від сплати податків та задається питанням: чи заслуговує Порошенко кошти від ЄС?

У європейських ЗМІ особливу увагу пригорнув конфлікт між лідером Чечні Рамзаном Кадировим та керівництвом  російських правоохоронців. Почали навіть подейкувати, що загостренням конфлікту на Кавказі Путін може виправдати росіянам завершення бойових дій в Україні.

«Кремль відростив власного чеченського монстра» – пише інше Нідерландське видання NRC Handelsblad. Московський кореспондент видання відкриває статтю, цитуючи вбиту журналістку Анну Політковську, яка після зустрічі із Кадировим сказала, що «Кремль вирастив дракона». Журналіст розповідає про те, що минулого тижня відбувся конфлікт між президентом Чечні Рамзаном Кадировим та керівництвом російських правоохоронних органів. Зокрема йдеться про заяву оголошену на засіданні уряду у Грозному, коли Кадиров наказав чеченським силовикам «відкривати вогонь на ураження» по представникам силових структур Россії в Чечні будь-то «ставропольчанин» чи  «москвич».

Причиною став захід на чеченську територію правоохоронців із Ставропольського краю Росії. Намагання затримати  чеченського підозрюваного завершились його вбивством. У російських правоохоронних органах назвали заяви Кадирова «неприпустимими».

«Минулого тижня він вступив у відкритий конфлікт із міністерством внутрішніх справ та впливовою службою ФСБ. Російські медіа спекулюють щодо його відставки. Але питання у тому, чи може Москва його убрати.  «Якщо Кадирова звільнять із його посади, це може призвести до громадянської війни в Чечні» – каже Олексій Малащенко, експерт центру Корнегі у Москві» – пише видання.

Та зазначає, що чеченський лідер має тривалий конфлікт із секретними службами Росії, але водночас він має і особисті відносини із Володимиром Путіним, що базуються на принципах феодалізму.

«Чеченський лідер та російський президент мають унікальні відносини, що мають ознаки феодалізму. Коли батька, колишнього президента Чечні Ахмада Кадирова в 2004 році було вбито, Рамзан поїхав до Москви, щоб налагодити відносини із російським сеньйором.  Путін прийняв його як втраченого сина. Із тих пір, Кадиров постійно демонструє свою лояльність президенту. У свою чергу Путін не жалкує надати чеченському лідеру кілька мільйонів, якщо державна казна стає пустою» – пише видання.

Французька газета Le Monde у формі коміксів публікує матеріал «Дебальцево» фотографа Жана-Філіпа Стассена, який подорожує по Україні та веде блог «Україна Схід та Захід».

Там він цитує донського казака Ворона: «Нам треба перемогти цих зрадників. І якщо це вдасться ми підемо на Берлін».

Фотограф також спілкується із місцевими жителями Дебальцево. «Як більшість жителів Дебальцево Олексіс та Марія переконані, що усі бомбардування чинить українська армія. Також у той час, коли сепаратисти бомбардували українських солдат під час відступу із міста, це вони називають «Дебальцевським котлом» – пише журналіст.


Огляд № 17                                                                                                    Русскую версию читайте здесь

Преса про Україну: «Атаки на Газпром, травневі свята по-європейські та  історичний саміт»

 

Головною темою минулого тижня у європейських ЗМІ була трагедія із нелегальними мігрантами у Середземному морі.  Водночас питання України переважно відійшло на другий план.

Найбільше преса приділила уваги наступу ЄС на російського газового монополіста «Газпром».  «Російське газове підприємство «Газпром» чинить анти конкурентні дії в Східній Європі. Через це ціна на газ може підніматись до 40 відсотків, ніж в інших країнах. Про це вчора повідомив Єврокомісар Маргрете Вестагер. Наразі підприємство має 2 тижні на те, щоб зреагувати. Якщо воно не змінить своєї комерційної політики, може бути штраф. Частка ринку «Газпрому» в країнах Східної та Центральної Європи – від 50 до 100 відсотків» – пише бельгійське видання «De Standaart» у статті «Європа поставила відносини із Росією під ще більший тиск звинуваченнями у антиконурентній діяльності» .

Газета наводить реакцію голови російського МЗС Сергія Лаврова, який називає дії Європи «неприпустимими» . Мовляв, на момент підписання усі контракти «Газпрому» відповідали чинному законодавству.

«У своїй реакції російський уряд одразу надав цій справі політичну окраску. «Газпром» часто розглядають, як продовження Кремля. Російському уряду належить 50, 002 відсоток компанії. У повідомленнях преси підкреслюється, що «Газпром» є стратегічним державним підприємством. Після попереднього рішення європейців щодо запровадження торгових санкцій проти Росії, як реакція на участь у війні в Україні, це може стати новим каменем спотикання для російського президента Володимира Путіна» – пише видання.

Французькі ЗМІ активно писали про зустрічі президента Франсуа Олланда, спочатку із президентом України Петром Порошенко у Парижі, а потім із його російським опонентом Володимиром Путіним в Єревані з нагоди річниці геноциду вірмен. Стрижневою темою цих зустрічей – були «Містралі».

«Пан Олланд у середу 22 квітня заявив, що Париж поверне Москві кошти, якщо два військові кораблі не будуть доставлені. «Якщо кораблі не надійдуть, я не бачу, як вони можуть бути оплачені. Тут діє дуже простий принцип – заявив він на спільній конференції із своїм українським колегою Петром Порошенко. І з цієї точки зору у нас с президентом Росії повна ясність,  у відповідності до різних гіпотез, буде або оплата або повернення» –  у статті «Олланд заявив, що Франція поверне Росії кошти, у разі якщо не забезпечить доставку Містралей» пише “Le Monde”

І додає: «Париж і Москва ведуть переговори із пошуку рішення «як покласти край кризі», заявив у неділю без уточнень французький президент. 72 години раніше голова російського уряду дав зрозуміти, що Росія очікує погашень з боку Парижа вже виплачених сум контракту, загальною вартістю майже 1, 2 млрд. євро, підписаного в червні 2011 Ніколя Саркозі. Із цієї суми Москва вже заплатила 800 млн. євро».

Візит президента Порошенко до Парижа не обійшовся без інциденту. «Ліва Партія», відома своїми проросійськими поглядами, назвала його «позором для республіки», заявивши, що Олланд мав відмовитись від зустрічі – передає “Le Figaro”.

«Франція не повинна сліпо слідувати мілітаристським інтересам США. На батьківщині прав людини не можуть розстілати червону доріжку для режиму злоби та зневаги» – цитує видання заяву партії, та додає що її неодноразово звинувачували в лобіюванні російських інтересів.

Брюссельське видання EUObserver у статті «Питання безпеки та Україна – головні у порядку денному цього тижня» пише про саміт Україна-ЄС, який відбувся цього тижня у Києві.

«Цей саміт перша така зустріч із часів анексії Росією Криму минулого року, там будуть обговорювати, окрім іншого, імплементацію торгової угоди між двома сторонами.  Дискусія відбудеться після листа німецького міністра закордонних справ  Франк-Валтера Штайнмайера до Європейської комісії, який закликав «проявити гнучкість, наскільки це можливо у рамках угоди» із Росією» – пише видання.

Напередодні саміту в іншому виданні, яке пише про справи ЄС Euroactiv, вийшло інтерв’ю міністра закордонних справ України Павла Клімкі
на. Під заголовком «Бізнес, як завжди»  із Росією – це поганий жарт», де міністр розповідає про актуальні питання відносин Україна-ЄС .

Бельгійське видання «De Morgen» пише про рішення української влади змінити порядок  святкування травневих свят, вбачаючи у цьому новий привід та протистояння із Москвою.

«Новий розкол між Москвою і Києвом. В Україні відзначають Другу світову війну вже не як в Росії. Відтепер урочистості більш схожі на Європу. Про це сьогодні оголосив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Європа відзначає  капітуляцію фашистської Німеччини 8 травня. У час, коли Третій рейх підписав капітуляцію в 1945 році, в Москві було вже за північ, тобто 9 травня. Тому Росія святкує закінчення війни 9 травня. Наразі Україна святкує обидва дні. 8 травня стає днем примирення між тими, хто боровся проти фашизму та тими, хто після війни боровся із комуністами. І 9 травня День Перемоги» – пише видання у статті «Новий розкол з Росією? Україна відзначає Другу світову війну по-європейські» .

У європейських ЗМІ пройшла новина про список найбагатших британців, який очолив виходець з України Лен Блаватник, власних компанії Warner Music.

«Лен Блаватник, власник Warner Music, є найбагатшим британцем. Мільярдер народився в Україні має 18, 4 млрд. євро він посунув братів Шрі-й Гопі Хіндужа у рейтингу найбагатших британських людей і сімей який щороку складає Sunday Times щорічно публікує» -пише нідерландське видання “De Trouw” .

У більшості ЗМІ пройшла й інша позитивна для України новина – перемога «Дніпра» над бельгійським «Брюгге» та вихід команди у перше в своїй історії в півфінал Ліги Європи.


Огляд № 16        Русскую версию читайте здесь

Преса про Україну: «Хто скоїв резонансні вбивства, реванш Москви та голландець, який втік із «бананової республіки» Крим»

Головною «українською» темою в Європейських ЗМІ минулого тижня – стала низка гучних політичних вбивств. Особливо, увагу привернув фатальний замах на журналіста та проросійського активіста Олеся Бузіну. Це стало приводом та публікацій на тему останніх замахів на проросійських діячів в Україні.

Так бельгійська газета “De Standaart” присвятила цьому питанню велику  п’ятничну статтю під заголовком «Вбитий проросійський журналіст». «Його смерть настала через день після вбивства Олега Калашнікова.  – пише газета про вбивство Олеся Бузіни – (…)  Співробітник МВС Антон Геращенко не виключає, що ці два вбивства пов’язані один із одним. Обидві жертви були запеклими противниками Майдану, який призвів до падіння режиму Януковича. Він каже, що обидва були ключовими свідками у справі проти проросійських активістів, які скоїли важкі злочини проти протестувальників на Майдані».

Видання пише і про перші версії причин кривавих подій минулого тижня, зазначаючи, що за словами Геращенко «вбивства могла зорганізувати Росія, яка таким чином хоче дестабілізувати Україну».  Видання зупиняється подрібніше на цій версії.

«На даний момент триває більше 20 кримінальних розслідувань проти політиків від Партії регіонів щодо злочинів які вони зробили щоб припинити Майдан. Згідно із гіпотезою працівника внутрішніх справ, ті, хто бачив такі злочини або знає про них ліквідуються, щоб не допустити надання ними свідчень» – пише видання.

Проте наводить і протилежну точку зору: про те, що це може буди справа рук українських «месників»: «Але це також можливо, що прихильники старого режиму стали жертвами, убивць, які хочуть звести старі рахунки. В про-західному таборі також є чоловіки, які не дотримуються прав людини та воліють взяти справу у свої руки».

Журналіст додає, що так на початку тижня вбили журналіста Сергія Сухобока, відомого своєю проросійською позицією. Наприкінці статті згадується коментар щодо вбивств в Україні президента Росії Володимира Путіна під час своєї «прямої лінії», який назвав їх «політично мотивованими».

На тій самій сторінці видання надає статтю із більш докладним описом цієї події, цитуючи Путіна, у тій частині, де він каже, що російських військових в Україні немає. Також, журналіст наводить обіцянки російського президента: «протягом двох років ми вийдемо із кризи», зробивши це заголовком.

Інше популярне бельгійське видання “Nieuwsblad” у статті «Українські націоналісти вимагають політичних смертей» пише про те, що відповідальність за ці вбивства взяла невідома організація Українська повстанська армія (раніше так називались підрозділи ОУН-б, що виступали проти Радянської Армії, проте наразі такої організації в Україні  за словами СБУ не зареєстровано – авт.)

«Про те, хто саме стоїть за УПА, думки розділилися. У загальних рисах є чотири варіанти: банда психопатів без будь-яких зв’язків із партією або державою, екстремістські елементи в уряді на зразок Правого Сектора або «Свободи», ударні війська українського олігарха, або росіяни» – пише видання. Та зазначає, що в урядових колах у Києві «обрали останній варіант».

Водночас, Нідерландське видання NRCHandelsblad винесло у заголовок слова міністра закордонних справ Павла Клімкіна «Вбивства в Україні скоєні щоб дестабілізувати ситуацію». У ліді до статті зазначається: «український міністр не має доказів, але підозрює про руку Москви».

Видання наводить цитати із зустрічі із міністром, яка відбулась в Гаазі минулої п’ятниці. «Міністр не називає імен, проте дає зрозуміти, що проросійські налаштовані сили в Україні, це може бути сама Росія» – пише видання.

А французьке “Le Monde” у суботній статті «Дві проросійські фігури вбиті в Києві»  проводить паралелі із вбивством російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Видання відштовхується від заяви українського президента, який назвав ці події «про?
?окацією, яка дестабілізує ситуацію в Україні».

«Провокація – те ж саме слово використовували у Кремлі під час вбивства свого політичного опонента  Бориса Нємцова 27 лютого, який мав опублікувати доповідь про наявність на Сході України російської армії. Подвійне вбивство одразу отримало великий відгук в Росії. У Москві під час традиційної прямої лінії (….) один із презентаторів   перериває хід питань та відповідей та повідомляє: «Ми щойно дізнались про смерть Олеся Бузіни» – повідомляє французьке видання.

Та наводить докладніше реакцію Путіна, який звинуватив Захід у мовчанні щодо цих подій в Україні. «Москва бере свій реванш. Не тільки Порошенко відреагував так само, як Путін після смерті Нємцова, але й сам Путін робить подібні порівняння: «Що стосується нас, ми практично одразу встановили вбивць. Україна – демократична держава, але де тоді вбивці».

Далі видання зазначає, що в Україні і справді діють радикально налаштовані націоналісти, проте робота російських спецслужб також реальна.

Іншою важливою темою у ЗМІ стало рішення Скандинавських країн посилити роботу у галузі оборони. У статті «Скандинавія об’єднується  проти Москви» журналіст бельгійського видання “De Morgen”  пише що «допоки конфлікт в Україні не вичерпано, скандинавські країни також відчувають гаряче дихання Росії собі у спину».

«Балтійські країни, Норвегія, Данія, Ісландія є членами НАТО, проте Швеція та Фінляндія – ні. Тому останні дві не можуть посилатись на статтю 5, згідно із якою посягання на одного члена вважається посяганням на всіх» – пише видання.

Та наводить слова військового експерта Паула Івана: «Країна (Росія – авт..) поводиться, як під час Холодної Війни, і хоче показати на що вона здатна. Але подивіться на військові витрати Росії і ви зрозумієте, що це гра, в якій вона не може перемогти». Експерт надає цифри, згідно із якими Росія витрачає на оборону 4,5  відсотка ВВП, у той час, як витрат країн НАТО ледь досягають 1,4  відсотка. «Країни НАТО ще мають місце для збільшення військових трат, Росія вже ні» – підсумовує експерт.

Французьке видання “Le Figaro” зробило підборку фото та відео матеріалів про повалення пам’ятників радянських лідерів в Україні, яка триває після ухвалення Верховною Радою закону про заборону пропаганди комунізму.

«Кілька пам’ятників Леніну були повалені незнайомцями на російськомовному сході України, колишньої радянської республіки, яка має безпрецедентний конфлікт із Росією та прагне позбавитись свого радянського минулого».

Нідерландське видання AD написало про голландця, який із своєю дружиною не витримав «гарного» життя в окупованому Росією Криму, та втік звідти назад.

«Життя в Криму із часів російської анексії гарне. Той, хто із цим не згоден має мовчати або тікати. Той, хто не тримає свій рот на замку, ризикує життям. Не випадково ж нідерландець Єлле та його дружина Катерина втекли» – пише видання.

Журналіст попереряджає, що ім’я голландця та його дружини змінені, оскільки він боїться переслідувань із боку ФСБ. В статті розповідається про його історію. Єлле вважає Крим найкращим місцем на Землі, він працював там в готелі. Проте через побоювання, що його сина можуть відправити служити в російську армію та переслідування корінних українців (такими є родина його дружини) та кримських татар, вирішив повернутись додому.  Він наводить приклади вбивств та нападів на активістів, які розмовляють українською або ж кримськотатарською мовами.

«Крим став притулком для злочинців – розповідає Єлле, туди переїхало багато людей із Донецька та Луганська, і з ними не солодко. Багато злочинців-росіян до них приєднались. Крим перетворився на бананову республіку, ви можете пройти далі, тільки якщо у вас в руках російський прапор» – цитує видання слова нідерландця.


Огляд № 15                                                                                                                                    Русскую версию читайте здесь

  

Преса про Україну: «амністія» для грецьких персиків, нова хвиля повалення пам’ятників та виконання Мінських угод

Головна тема останніх тижнів в Європі – фінансові проблеми Греції також розглядалася у контексті українського питання. Преса активно писала про візит прем’єра Алексіса Ціпраса до Москви та можливі домовленості про кредит в обмін на активну проросійську позицію Афін в питанні санкцій. І справді, грецький політик вельми несхвально відгукувався щодо європейських обмежень відносно Росії, закликаючи навіть до їх скасування. Проте, це не забезпечило особливих преференцій, для країни, яка ризикує зіштовхнутись із дефолтом – пише преса.

«Алексіс Ціпрас повернувся вчора із Москви додому із дещо розмитою обіцянкою про майбутню участь Греції у Турецькому Потоку. Але чи буде російський трубопровід колись збудований?» – пише бельгійське видання “De Standaart” у статті «З пустими руками додому»  .

Правда, французькі видання побачили й інші обіцянки президента Путіна для лояльної Греції.

«Обійти ембарго без роздратування. Саме така «невизначена обіцянка амністії грецьких персиків», на думку Олександра Баумова експерта фонду Карнегі була надана під час візиту 9 квітня в Москву прем’єр-міністру Греції Алексіса Ціпраса. Президент Росії Володимир Путін сам зазначив. «Ми розуміємо, що Греція була змушена голосувати за санкції  проти Росії, і наші заходи у відповідь також торкнулись її. Але ми нічого не можемо із цим зробити, ми не можемо робити виключень для однієї із країн ЄС» – пише французька Le Monde у статті «Путін послаблює ембарго проти Греції». Проте журналісти пишуть, що рішення, яке дозволить Греції мати преференції все ж таки є.

«Знайдене рішення полягає у створенні «спільних підприємств», що дозволить Греції подолати російське ембарго на продукти харчування з ЄС, рішення ухвалене в 2014 році у відповідь на санкції ЄС. Через такі компанії продаж грецьких овочів та фруктів вже не буде вважатись імпортом» – пише видання. Та зазначає, що такі поблажки можуть торкнутися й інших лояльних країн, на кшталт Кіпру та Угорщини.

Нідерландське видання NRC Handelsblad надрукувало статтю із російським економістом Сергієм Гурієвим, який наразі переїхав до Франції у зв’язку із переслідуваннями за політичні симпатії. Під заголовком «Санкції жорстко б’ють по Росії» видання, посилаючись на експерта наводить цифри.  «Відтік капіталу за минулий рік сягнув 12 % від ВВП… Путін хотів це компенсувати шляхом укладання угод із Китаєм, але ці сподівання також були хибними.  Китайські підприємці втомились від корупції, яка після повторного приходу до влади Путіна в 2012-му тільк?
? посилилась. Китайські банки та підприємства поважають санкції, оскільки в іншому випадку США їх суворо покарають. Подивіться на величезний штраф, який отримав французький банк BNP Paribas за порушення режиму санкцій проти Ірану в 2014-му році: 8, 9 млрд. доларів. Від цього увесь світ був шокований, у тому числі і китайці» – наводить видання слова експерта.

За його словами, наразі Путін намагається прихилити деякі європейські країни із тим, щоб через них заблокувати подовження санкцій влітку цього року. «Після того, як він у березні на відео сам визнав, що організував анексію Криму, із втручанням російських солдат.  Раніше він казав, що жителі півострова, самі спонтанно це ініціювали і що він нічого не планував. Після цього європейським країнам буде складніше послабити санкції» – вважає експерт.

Головна тема минулого тижня в українських медіа – рішення Верховної Ради щодо заборони пропаганди комунізму пройшла повз основні європейські ЗМІ, які не приділили їй багато уваги, обмежившись лише короткими публікаціями. Можливо, це пов’язане із тим, що закон ще має підписати президент. Проте й ті повідомлення переважно не є схвальними. «Антирадянський закон небезпечний для України» – пише бельгійське видання De Morgen із посиланням на українського експерта Руслана Бортніка, який вважає, що це сприятиме розколу суспільства.

«Політичні експерти вважають, що закон може бути змінений або президент відмовиться його підписувати, посилаючись на конфлікт із Основним Законом» – пише видання.

А провідний нідерландський ТВ канал NOS показав сюжет із Харкова, де після ухвалення закону почалась масове повалення Радянських пам’ятників.

«Група людей у масках в ніч на суботу в Харкові повалила кілька постаментів радянських лідерів. З цією антиросійською акцією,  вони хотіли, видалити символи комунізму у місті на Сході України» – повідомляє видання.

Більшість ЗМІ написали про нові докази кричущих порушень прав людини з боку сепаратистів. «Правозахисна організація Amnesty International має докази того, що українські сепаратисті стратили чотирьох українських солдатів. Має бути швидка реакція на зростання кількості порушень прав людини в східній частині країни, заявили в організації – пише “De Morgen”

“Нові свідчення цих незаконних вбивств підтвердити те, що ми вже знали. Тепер питання, що сепаратистські лідери з цим можуть вдіяти” – сказав Денис Кривошеєв заступник директора Amnesty по Європі та Центральній Азії.

Із регулярністю у європейських ЗМІ з’являються повідомлення із фронту та, відповідно, щодо процесу виконання Мінських домовленостей.  Цьому питанню була присвячена зустріч міністрів закордонних справ у Берліні, 13 квітня. «Росія і Україна домовилися відвести більше важкого озброєння зі Східної України. Це було сказано після зустрічі міністрів закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини в Берліні. Відновлення насильства турбує міжнародне співтовариство. Якщо подальші кроки не будуть зроблені,  Мінські домовленості залишаться тільки на папері, таким було попередження» – пише велике бельгійське online видання De Redactie .

А Брюссельське видання  Euractiv у статті «Український лідер сепаратистів попереджає про можливість повернення
війни»
( наводить слова голови ДНР Віталія Захарченко, який каже, що Мінські угоди не виконуються.

«Захарченко (…) зазначив, що бунтівний регіон може повернутись до боїв із тим, щоб повернути контроль над деякими містами, який був втрачений в результаті наступу урядових військ минулого року, зокрема важливі міста Маріуполь та Славянськ» – пише видання.

 


 

 Огляд № 14                                                                                                                                                                                 Русскую версию читайте здесь


Преса про Україну: «Російська причетність до трагедії MH17 та нова хвиля інформаційної війни»

Головною новиною минулого тижня в нідерландських та бельгійських ЗМІ стала причетність російського (екс)-військового Сергія Петровського до організації транспортування установки БУК. Із неї, за попередніми даними влітку минулого року збили малайзійський літак MH17 із 283 пасажирами на борту, переважна більшість з яких були громадянами Нідерландів.

У понеділок міжнародна слідча група із розслідування катастрофи опублікувала відеоролик, присвяченій катастрофі. У ньому наведені телефоні розмови, що перехопила СБУ, де сепаратисти обговорюють транспортування БУК. Нідерландські експерти підтвердили справжність записів, та звернулись до громадськості по допомогу у встановленні людей на записі.

В опублікованому слідчою групою відео наведено уривок телефонної розмови, де хтось під ім’ям “Бурятік” запитує натяками: “А куди нам цю красуню вантажити?”. У відповідь голос відповідає: “Цю, ту про яку я думаю?”. “Бурятік” відповідає більш відверто: “Так, так … БУК”. Це стало приводом низки публікацій щодо місця походження фатального БУК.

«Ракета БУК, звідки минулого року був ймовірно збитий літак MH17 була з Росії. Це випливає із телефонних розмов проросійських сепаратистів, що є у розпорядженні міжнародних експертів» – пише впливове Нідерландське видання “Volkskrant” у статті «БУК-ракета MH17 походить із Росії»

Наступного дня, преса дізналася про причетність колишнього російського військового Сергія Миколайовича Петровського.

“Один із чоловіків, який на думку нідерландського прокурора причетний до трагедії MH17, визнаний Україною, як російський розвідник. Це перше конкретне свідчення того, що нідерландський суддя, враховує участь російського (колишнього військового)» – пише Нідерландське видання NRC Handelsblad, яке перше поширило інформацію у статті «Колишнього російського офіцера спецслужб упізнали на записі у справі MH17» 

Журналісти видання пишуть, що в оригінальній версії опублікованого в понеділок відео (деякі шматки були вирізані) чутно, як Бурятік називає свого співрозмовника “Николаевич”.

Він же бере участь, за версією видання, в транспортуванні бука назад в Росію, відразу ж після аварії “Боїнга”.

“В одному з інтерв’ю Петровський розповідає, що в 2014 році його нагородили званням генерал-майора. Але відразу ж після цього він покинув ряди російської армії і приєднався до сепаратистів, ставши заступником Гиркина-Стрєлкова. Але за інформацією видання, двоє посварилися незабаром після катастрофи та Петровський повернувся до Росії» – пише видання.

Цю новину одразу ж підхопили інші провідні ЗМІ. Увесь тиждень виходили статті та телевізійні сюжети щодо особистості Петровського та його ролі в стані сепаратистів.

Інше питання, яке виникло у зв’язку із новими подробицями: чи будуть винні в катастрофі притягнуті до відповідальності та чи підуть Нідерланди на відкриту конфронтацією із Росією?

Провідний Нідерландський телеканал NOS присвятив цьому питанню великий вечірній сюжет. Там журналіст наводить слова експерта з міжнародного права Герта Ян Кноопса, який сумнівається у тому, що винні будуть у суді.

“Ані Росія, ані Україна не є учасниками Міжнародного кримінального суду. У Європейському договорі про видачу, як Росія, так і Україна беруть участь. Але обидві країни мають застереження: вони можуть не видавати власних громадян. У Росії є ще одне застереження – вона може відмовитися від видачі, якщо це загрожує її суверенітету, правопорядку або громадської безпеки. Тобто доставка цих людей можлива тільки при співпраці російських властей “- говорить експерт.

Із можливим питанням екстрадиції, у разі, якщо вона буде потрібна від Росії, журналісти активно звертались до нідерландського уряду. Там не виключають, що суд може відбутись заочно.

«Я думаю, є великі шанси на те, що винних засудять, сподіваюся, що це буде не заочно. Звичайно, дуже важливо, щоб люди причетні до краху MH17 були засуджені публічно. Питання, чи вдасться це? Якщо ні, то процес може пройти без їх участі. Таке заочне засудження означатиме, що їх можуть заарештувати всюди, де б вони не були, в будь-який момент. І це дуже важливо для родичів загиблих» – наводить канал слова Міністра юстиції Нідерландів Арда ван де Стер нідерландським журналістам.

Також минулого тижня знайшла своє продовження тема боротьби із олігархами. Про те, що Україна оголосила війну олігархам пише у статті «Нова битва Києва» французька Le Figaro”.

«Символ відволікання переходу до ринкової економіки, влада олігархів в Україні розглядається як основна перешкода на шляху реформ. Тобто, в очах революціонерів Майдану, це гніт який лежить на українцях протягом двадцяти років, пережиток пострадянської російської моделі, яка заважає зробити стрибок» – пише видання.

Окремо пройшла тема україно-російської інформаційної війни. Преса написала, як про елементи цензури в Україні – щодо заборони російських фільмів, так і про кричущі порушення Росії в Криму.

« Згідно з новим законом, на тих, хто досі малює “Російського агресора” в позитивному світлі очікують величезні штрафи. Критики кажуть відкрито про цензуру з боку уряду, яка відбувається за підтримки ЄС і США в Києві. Москва стверджує, що її турбує зростання «ненависті до Росії» в сусідній країні. Ця русофобія стає обов’язковим елементом в народно-націоналістичному дискурсі можновладців країни, що знаходиться на межі банкрутства. Раніше Київ заборонив всі російські канали і передачі, а художникам, які не є анти-Путінськими відмовляють у візах, також скасовують концерти і виступи артистів, які виступали в Криму» – пише бельгійське видання “De Morgen” у статті «Україна забороняє фільми, які показують Росію в позитивному світлі»

Іншою великою темою стало закриття в Криму кримськотатарського каналу ATR.
«Татари в окупованому Росією Криму, на цьому тижні втратили основний носій інформації. Російська влада відмовилась продовжувати ліцензію на мовлення їхньої телевізійної станції, також закриттю підлягають низка друкованих ЗМІ. Це нове порушення прав корінного населення українського півострова викликало міжнародне засудження» – пише бельгійське видання “De Trouw” у статті «Обурення щодо закриття кримськотатарського каналу»


 

Огляд № 13                                       
                                                                                                  Русскую версию читайте здесь

Преса про Україну: “Війна олігархів”, “шоу” у Кабміні та американські військові в Іваново” 


Відносне затишшя у зоні АТО, а також вибори у Франції та трагедія із падінням літака у французьких Альпах зумовили падіння рівня уваги до України у порівнянні із останніми тижнями.

Головним інформприводом стала нашуміла відставка губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського.  Так, найбільше видання Нідерландів вийшло із великою статтею під назвою «Війна олігархів в Україні».

«Після вчорашнього звільнення президентом Петром Порошенко мільярдера та керівника індустріального міста Дніпропетровськ Ігоря Коломойського є загроза того, що середньовічна натура потужних олігархів знов вийде із фляги – пише видання – Кремль, який донині характеризував Коломойського, як недобросовісного та корумпованого олігарха посміхається із цього. Згідно із російським телебаченням, наразі Україні загрожує небезпека «війни олігархів», яка може завести країну, яка і так на межі економічної катастрофи, до ще більшого хаосу».

Водночас, видання зазначає, що “приструнити” олігархів від Києва вимагав і МВФ, нібито це було однією із умов отримання мільярдного траншу. Коломойський мав неабиякий вплив у регіоні, та має власну армію. Водночас, журналіст каже, що потенційно ситуація вибухонебезпечна і головне питання у тому, чи буде олігарх надалі співпрацювати із владою у питання боротьбі із сепаратистами.  «Зараз Москва може більше грати у гру «розділяй та володарюй» – завершує журналіст статтю, цитуючи одного із українських політологів, чиє ім’я не називає.

Бельгійське видання «De Standaart» пише, що Коломойського називали «секретною зброєю» у боротьбі із Кремлем. І наразі Київ може втратити підтримку олігарха.

«Ігоря Коломойського іноді називають «секретною зброєю» у боротьбі із проросійськими сепаратистами на Сході України. 52-річний мільярдер заснував свою власну приватну армію, щоб боротись із сепаратистськими силами, які окрім Донецька та Луганська, хотіли б захопити і Дніпропетровськ, третє найбільше місто в Україні. Коломойський був важливим союзником уряду у Києві, який не має ані військових, ані фінансових ресурсів для ведення боїв» – пише видання.

Впливове французьке видання “Le Mond” написало про публічні арешти чиновників на засіданні уряду, назвавши їх “шоу”.

«Українська влада, у середу 25 березня, влаштувала неочікуване шоу, звинувативши перед камерами у корупції двох чиновників. Сцена відбулась під час перших хвилин засідання уряду, саме тих, на які запрошують телевізійників, щоб зробити кілька кадрів. Поліція у камуфляжі наблизилась до голови Державної службі із надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського та його зама Василя  Стаєвського»  – пише видання у статті «Київ схрещує меч із олігархами»

Далі по тексту видання цитує міністра економіки України Айварaса Абромавичуса. «Ми маємо показати приклад, поясняє “Le Monde” міністр економіки України  Айварас Абромавичус, який був проходом у Парижі у середу. В іншому випадку, корумповані чиновники вважають, що вони непереможні, а це дратує суспільство. Суспільству потрібна кров. Проте більшість операцій здійснюються не так гласно. За останні тижні були заарештовані троє суддів» – пише видання.

І далі видання нагадує про звільнення Дніпропетровського губернатора. «Ці арешти стали утвердження влади держави, вони стали новою демонстрацією сили після тижня б
оротьби проти олігарха та губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського, у якій його авторитет було суттєво підірвано. У цій боротьбі, схоже, що Київ виграв перший раунд» – пише видання.

Проте, окрім гучних арештів та звільнень були у європейських ЗМІ й інші «українські» теми.  Із регулярністю видання пишуть статті на тему присутності російських військ.

«В Україні загинуло багато російських солдатів, але усі тримають рот на замку. «Тих, хто вижив, купують» – каже Елла Полякова, з організації солдатських матерів. – пише бельгійське видання у “De Morgen” у статті «Офіційно в Україні немає російських солдатів, проте повертаються назад труни»

Вантаж-200. Це було кодове слово для трун солдат, які Радянська влада у надзвичайній таємниці доставляла с Афганістану. Протягом минулого року вантажівки знову повертаються із вантажем-200, проте цього разу із України. Як і у Радянські часи Кремль тримає це у великій таємниці, оскільки офіційно, в Україні російських солдатів нема».

Більшість європейських видань також написали про заплановані спільні українсько-американські навчання, що відбудуться наприкінці квітня на заході України.

«Близько 290 американських десантників приземляться 20 квітня на військовій базі Яворова у Львівській області на кордоні із Польшею, – написав Арсен Аваков у своєму Facebook. Вони будуть навчати 900 воїнів Української Національної гвардії, яка підпорядковується Міністерству внутрішніх справ і створена переважно із волонтерів, які входили до підрозділів самооборони Майдану» – пише французька “Le Figaro”у статті «США будуть формувати українську оборону». Проте зазначає, що такий жест несе й небезпеку: «Ці маневри можуть викликати обурення Росії, яка звинувачує американців в організації Майдана, протесаного руху, який привів до падіння проросійського режиму в Україні».

Окремо у новинних стрічках пройшла й інформацій про партію військових машин, яку США надали Україні

 


 

Огляд № 12                                                                       Русскую версию читайте здесь


Преса про Україну: «м’яка анексія» Осетії, уроки Гітлера та російські літери на
смертельному БУК


Теракт в Тунісі та місцеві вибори у Франції – задавали головний  інформаційний тон минулого тижня. Водночас, публікації навколо російсько-українського конфлікту з’являлись регулярно.

«Росія вже на 12 000 квадратних кілометрів більше» – пише бельгійське видання “De Standaart” у п’ятницю, посилаючись на нову угоду Москви із Південною Осетією, яка передбачає суттєву передачу суверенітету останньої .  «Південна Осетія підписала угоду щодо альянсу та інтеграції із Росією. Вона є копією того, що Росія у грудні підписала із Абхазією. Обидві країни, які раніше декларували свою незалежність, передали значну частину свого суверенітету Москві» – пише видання, яке присвятило цій темі цілий розворот.

Журналіст пише про те, що деякі експерти називають російські угоди із колишніми грузинським територіями «м’якою анексією», яку Кремлю вдається здійснити без прямого військового втручання.

«Під тим, що називається «Співпраця та Інтеграція» передає Південна Осетія Росії свої повноваження в галузі безпеки, це де-факто означає, що кордони між Грузією та її регіоном-відступником  можуть потрапити під контроль російських солдатів. Москва обіцяє підтримувати економіку Південної Осетії, та згодом зрівняти зарплати. Зарплати та пенсії чиновників вже підняли» – пише видання. При цьому зазначає, що анексовані території лягають на російський бюджет усе більш важким тягарем. Цю ж думку підтверджує і низка інших видань.

Окремою темою у ЗМІ пройшла зустріч Європейської Ради у Брюсселі, на якій лідери ЄС мали вирішити, чи продовжувати санкції проти Росії. І хоча формального рішення на весняному саміті не з’явилось, фактично, лідери дали зрозуміти: обмеження проти Росії будуть діяти до кінця року.

Те ж видання пише про зустріч Європейської Ради, яка відбулась 19-20 березня у Брюсселі. Мовляв, європейським лідерам довелось шукати компроміс між одним табором країн, які виступали за негайне продовження економічних санкцій проти Росії. Та другим, що відстоював більш поміркований рух у цьому напрямку, говорячи, що Мінським угодам треба дати шанс.

«Щоб переступити протиріччя, знайшлося креативне рішення. Олланд та Меркель запропонували іншим країнам-членам прив’язати санкції до виконання Місньких домовленостей. Наприкінці року мають бути виконанні найважчі їхні пункти: кордони між Україною та Росією мають знову стати справжніми державними кордонами. Тож де-факто це означає, що санкції залишаться у силі до кінця цього року» – пише видання.

Окрім цього на саміті лідери вирішили і надалі активно рухатись у бік створення Енергетичного Союзу, що дозволить знизити європейську залежність від російського газу. Іншим важливим рішенням стала – офіційно зафіксована боротьба із російською пропагандою.

«Європейський Союз готується запустити свою першу операцію у пропагандистській війні із Росією» – пише впливе Брюссельське видання Euractive.

«Десятки експертів у галузі PR та комунікацій до кінця березня розпочнуть роботу над пошуком відповіді на те, що в ЄС називають  навмисною дезінформацією, координованою Кремлем щодо ролі Москви, спрямованою на Україну та інші країни у Європі. Це перший етап плану, який як очікують лідери ЄС, голова зовнішньої служби Федеріка Могеріні зможе розробити до червня. Він має включати у себе також зусилля із створення та участі у російськомовних програмах, особливо для етнічних росіян у колишніх Радянських республіках» – пише видання.

На цьому тлі великий резонанс викликала інформація про те, що український олігарх Дмитро Фірташ, пов’язаний із Росією,  отримав контроль над українською службою Euronews та рішення Києва відкликати ліцензію мовнику.

«У той час, коли лідери ЄС обговорюють, як боротися із російською проп
агандою, про-Московський український олігарх придвав українську службу Euronews, і Київ вирішив відкликати її ліцензію та мовлення» – пише видання у статті «Україна забороняє Євроньюз»

Водночас інформаційна війна, та погрози Путіна застосувати ядерну зброю (хоч іноді і умовно) не пройшли не поміченими. «Європа хоче приглушити гру проти путінської Росії» – із таким заголовком вийшла французька“Le Figaro” у суботу після саміту.
«Українська криза та напруженість відносин із Росією, змушує Брюссель заморозити процес розширення на Схід» – пише видання.

«Після анексії Криму та втрати Києвом контролю над цією територією, а також після оновлення Росією своєї військової доктрини, згідно із якою дозволяється використання ядерної зброї, до Брюсселя повертається більше реалізму» – стверджує видання. Посилаючись на свої дипломатичні джерела у Брюсселі журналіст пише про те, що для Україні, Грузії та Молдови процес зближення із ЄС наразі заморожено.

Нідерландське видання “De Trouw” поставила під приміткою «рекомендація редакції» статтю свого кореспондента у Центральній Європі Екке Овербейк під назвою «Росіяни йдуть, поляки та прибалти вважають нас наївними» в ілюстрації до якої Путін представлений в образі Гітлера. Авторка каже, що ці країни, як ніхто розуміють справжні наміри Кремля та  проводить паралелі між Мінськими угодами та 30-ми роками минулого століття: «Це нагадує 30-ті роки, коли намагались примирити Гітлера: робили усе більше і більше жертв для хвалькуватого диктатора, щоб зберегти тендітний мир. «Ми маємо нагадати собі та Європі логіку гітлерівської агресії, та політики Сталіна» – повторює колишній польський дисидент Адам Міхник.  Коли Гіларі Клінтон минулого року порівняла договори між Путіним та закордонними політиками, із тим, що підписував Гітлер, наш прем’єр Рютте назвав це порівняння «незрозумілим».

В інформпросторі знов залунали заклики надати Україні зброю. Так, із відповідною колонкою «Озброєняя України збільшить шанси на мир» вийшла нідерландська Volkskrant.

ЗМІ також широко розтиражували заяву головнокомандувача військами НАТО в Європі Філіпа Брідлава, який закликав розглянути усі засоби допомоги Україні, у тому числі і надання зброї.

Журналісти Нідерландських ЗМІ безперервно шукають правду у справі падіння Малайзійського Боїнгу влітку минулого року. І у них з’являється все більше  доказів причетності російської сторони.

«Вперше, є докази того, що політ MH17 був збитий ракетою. Це видно з судово-медичної експертизи, яку RTL доручив зробити із частинами боєприпасів, знайдених під уламками літака. Міжнародні експерти  підтвердили висновок цього дослідження: MH17 збитий ракетою БУК.

Кореспондент Йерун Аккерманс в листопаді минулого взяв кілька взірців смертельної зброї з місця катастрофи для дослідження. Матеріал перевірив незалежний інститут на конфіденційних засадах.

Вивчення хімічного складу показує, що це залишки ракети БУК, у тому числі і фрагменти з боєголовки – вибухова речовина.  Частини боєголовки складаються із сплаву низькосортної сталі, яка типова для цього типу боєприпасів. Електроскопічне збільшення показує, що  на фрагменті є залишки від литих кириличної кодувань з російської мови, також на частково зруйнованому малюнку можна побачити цифру 2» – пише видання  у статті «Докази, що MH17 збитий ракетою Бук» 

Окремо ЗМІ торкнулися теми загибелі сина біглого Віктора Януковича, проте переважно ці новини п
олягали у цитуванні українських ЗМІ.

 


 

 

Огляд № 11Русскую версию читайте здесь

Преса про Україну: бандити у Криму, «ботекс» Путіна та бойкот московського параду

Однією із головних тем минулого тиждня стала річниця аннексії Росією Криму, яку там планують святкувати у середу. Більшість провідних європейських ЗМІ присвятили цій події великі репортажі, описуючи  нові реалії життя на півострові.
«У середу буде рівно рік, як Крим став частиною Росії. Після турбулентної та бурхливої анексії ейфорія спала. Туристичний потік зменшується, а бізнесмени мають виживати» – пише бельгійське видання De Tijd у статті «Ейфорія після анексії в Криму пройшла» своєму суботньому випуску – «Ще рік тому проросійські налаштовані кримчани були у стані ейфорії. Проте після воз’єднання  із батьківщиною вони чекали, що все буде добре. А наразі ця ейфорія спадає, говорить Дмитро Омельчук, політолог з університету у Сімферополі. “Люди думали, що Крим стане Едемом, але цього не сталося”. Видання пише про стрімке падіння туристичного потоку із яким зіткнулися жителі півострова та інші економічні труднощі, у першу чергу пов’язані із проблемами логістики.

«За словами Олександра Трофімова, голови Асоціації курортів Криму, транспортні проблеми – наразі найбільші для півострова. “Найбільш популярним засобом пересування в Крим завжди були потяги, які більше не ходять.” В результаті, росіяни, які все ще хочуть поїхати в Крим, мають чекати до 20 годин, щоб потрапити на поромі до Керчі, у східній частині Криму» – пише видання. Журналіст також цитує представників місцевої торгової мережі, яким доводиться таким же морським шляхом доставляти товари із Росії.

Нідерландське видання De Standaart, яке також присвятило статтю річниці, що наближається, пішло далі. У статті «Кримом керує банда злочинців» журналіст пише: «Рік тому жителі Криму на референдумі вирішили приєднатись до Росії. У цьому районі колись тривали криваві мафіозні бої. Один із бандитів минулого – сьогодні став прем’єр-міністром республіки. «Якщо ви подивитесь на його політику, то побачите сліди минулого» – каже юрист однієї із компаній, якого кілька днів тому захопили озброєні поліцейські» – пише видання.

Французькі ЗМІ пишуть, що через рік Росія нарощує свою владу на півострові. «Кожного дня Росія посилює свою перевагу у владі на цій території перед Україною. Військова присутність, прикордонні пункти, завада свободі:   за будь-яку ціну Росія забезпечує свій суверенітет» – пише Le Monde у статті «Російська анексія».

Особливою темою у ЗМІ стало таємниче зникнення президента Путіна: почали активно з’являтися колажі та жарти на тему у соціальних мережах. Одими із головних версій були  «ботекс» та інсульт. Так, нідерландське видання NRC Handelsblad у статті “Де Путін?”, посилаючись на свого кореспондента у Москві пише, що останнім часом Путін виглядав не найкраще.  «Чутки, що щось не так циркулюють давно – каже Рене Постма.

«Казали, що у 2010 році були якісь проблеми із процедурою «ботекса». Останні місяці дехто каже, про ознаки інсульту» – писало видання до того, як стало відомо,  що президент Росії таки з’явився на зустрічі із своїм Киргизьким колегою.

Великий резонанс у європейських ЗМІ викликав фільм «Крим. Шлях на батьківщину», у якому Путін розкриває подробиці плану із приєднання півострова до Росії. Ці зізнання вже стали приводом для жорсткої реакції української влади. У Європі найбільше говорили про зізнання Путіна про готовність застосувати ядерну зброю у випадку, якби Захід втрутився до процесу ане
ксії.

«Щоб захиститися від будь-якого західного втручання під час анексії Криму до Росії, рік тому, у Кремлі розглядали усі можливості, у тому числі й ядерний варіант. “Ми були готові до цього”, сказав Путін у документальному фільмі» – пише  також Le Monde.

Інше французьке видання «Le Figaro» у статті «Путін утішається Кім Чен Ином» пише: «Росія зближається із кращими друзями часів Холодної війни. Росія та Північна Корея у середу вечорі оголосили, що вирішили зробити 2015 рік – роком дружби між двома країнами…Зближення відбувається у час, коли Росія стає все більш ізольованою на міжнародному рівні через її участь у конфлікті в Україні».

У Європі також активно обговорювали рішення канцлера Німеччини Ангели Меркель, та інших лідерів ЄС бойкотувати парад в Росії із нагоди завершення Другої Світової Війни. В Берліні це відверто мотивували діями Росії щодо України. Водночас, Меркель має намір віддати шану на могилі невідомого солдата, де також буде президент Путін.

«Французький лідер Франсуа Олланд також не піде (на парад). Але його офіс пояснив це розкладом, згідно із яким він має бути на зустрічі щодо кліматичних змін на Карибсьому острові Мартиника. Інші країни ЄС включаючи Естонію, Латвію, Літву та Польшу – бойкотують подію 9 травня. Президент США Барак Обама також заявив, що не збирається. На даний момент лише симпатик Путіна, президент Чехії, єдиний лідер ЄС, який підтвердив свою участь. Греція, Угорщина та Словаччина були запрошені. Проте вони не оприлюднили своїх рішень. Але факт, що Німецький лідер сказала «Ні», незважаючи на історичне почуття провини німців, дозволяю легше сказати «ні» усім іншим»  – пише брюссельське видання EUObserver у статті «Меркель нехтує путінським парадом».

Цього тижня у Брюсселі має пройти засідання Європейської Ради за участі усіх лідерів країн-членів. Одним із питань порядку денного має стати – подовження санкцій проти Росії та можливе їх розширення. Проте, преса, пише, що цього тижня не слід очікувати великих рішень.

«Лідери Європейського Союзу навряд чи зможуть досягти домовленості на саміті наступного тижня, щодо продовження економічних санкції проти Росії, які закінчуються в липні – сказав сьогодні (13 березня) високопоставлений чиновник ЄС. – пише брюссельське видання Euractive у статті «Нових санкцій ЄС проти Росії не буде, доки триває припинення вогню» – Нові санкції проти Росії також на даний момент не актуальні, тому що уряди ЄС хочуть дати крихкому перемир’ю у східній Україні шанс».

Тож, за словами джерела видання, ймовірно, рішення щодо подовження (і запровадження нових санкцій) перенесуть на липень.

У тому ж виданні вийшло інтерв’ю із головою місії України при ЄС Костянтином Єлісєєвим, у якому він закликав Брюссель відрядити до України велику миротворчу місію ЄС.

На великому суботньому розвороті нідерландське видання NRC Handelsblad у статті «Хрещений батько дивиться за тобою» аналізує, чому російське суспільство так легко піддається путінській пропаганді. І наводить слова медійників.   «Петро Помаранцев знає російське телебачення із середини. Син російського емігранта-дисидента виріс у Лондоні, проте у 2006-му вирушив у Росію, щоб працювати на телебаченні. У твердженні, що усе неправда та усе можливе він вбачає найбільшу брехливість російської журналістики, яка створює основу для репресивного режиму Кремля. Російське телебачення запозичує найгірші крайнощі від Американських каналів таких  як  FoxNews, при цьому залишаючись на позиціях відсутності критики до Кремля та підтримуючи агресію проти США. З іншого боку – шляхом трансляції тяжких серіалів із вбивствами і копами підживлює напівкримінальну атмосферу» – пише видання.


 

 Огляд №10                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Русскую версию читайте  здесь

Преса про Україну: «Нові санкції, друзі Кремля в ЄС та повернення РФ у сталінські часи» 

Слідкуйте також за нашими новинами у Facebook: 
https://www.facebook.com/pages/Promote-Ukraine/520057091397328
У разі повного або часткового передруку посилання на Promote Ukraine обов’язкове

Незважаючи на відносне
дотримання режиму припинення  вогню в
Україні, Європейська преса активно обговорює можливості нових санкцій проти
Росії. Антипутинські настрої в Європі підігрілись на тлі вбивства російського опозиціонера
Бориса Нємцова, більшість ЗМІ наголошують на тому, що він був великим антагоністом Кремля.Питання нових санкцій постало у зв’язку із проведенням на минулих вихідних у Ризі неформального саміту міністрів закордонних справ ЄС. Окрім цього 19-20 березня у Брюсселі пройде засідання Європейської Ради за участю лідерів ЄС. Головним питанням порядку денного буде Україна та відносини із Росією. Тоді ж мають обговорити подальшу долю існуючих санкцій та питання запровадження нових.   

«Серед європейців немає єдиної думки щодо додаткових санкцій, які можуть бути застосовані до Росії за участь у війні в Україні.  На неформальній зустрічі у Ризі – яка не передбачала ухвалення рішень  – міністрам закордонних справ вдалося приховати ці розбіжності, шляхом заморожування поточної ситуації» – пише французька  «Le Monde» за результатами зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у столиці Латвії.

“Ми відзначаємо деяке поліпшення ситуації, але ми повинні залишатися дуже обережними” – цитує видання міністра закордонних справ Франції Лорана Фабіуса. І додає коментарій: « Для нього це буде, в будь-якому випадку, “парадоксальним” підняти свій голос проти Москви, у той час, коли порушення режиму припинення вогню відбуваються усе рідше, а важке озброєння відводиться з поля бою».

Видання зазначає, що допоки сепаратисти знов не почали масовані атаки та не пішли на велике портове місто Маріуполь – нових санкцій не передбачається. “Наразі існує хоч і не досконалий, проте режим припинення вогню…. Тому на цьому етапі немає сенсу ухвалення нових санкцій» – цитує видання своє джерело в кулуарах  неформального саміту та додає позицію таких країн як Латвія, які наполягають на подальшій ізоляції Росії.

Втім у Кремля, незважаючи на все, залишилося і чимало союзників у Європі. Брюссельське видання EUObserver пише про візит до Москви італійського прем’єра Маттео Рензі у статті під заголовком «Рензі прагне завершити міжнародну ізоляцію Путіна».

Видання зазначає, що Італія, яка останнім часом зіштовхнулася із тривалою рецесією в економіці, дуже постраждала від санкцій ЄС проти Росії. Тому країна намагається всіляко пом’якшити цей ефект. Брифінг за результатами зустрічі двох лідерів відбувся без можливостей для запитань. Проте Рензі таки дав інтерв’ю, кільком російським медіа.

«В інтерв’ю, він наголосив на необхідності поважати Український суверенітет та відновити повний контроль над кордоном», але також гарантувати «автономію» східним регіонам країни, які є домом для багатьох російськомовних жителів. Рензі запропонував у якості моделі рішення Італії для свого німецькомовного регіону Південний Тіроль» – пише EUObserver.

В іншій статті, присвяченій візиту журналісти зазначають, що тільки за останній час Путін мав контакти із кількома європейськими лідерами: «Кіпріотський Нікос Анастадіадіс був у Москві минулого місяця. Угорський Віктор Орбан також минулого місяця приймав Путіна у Будапешті, у той час, коли грецький Алексіс Тсіпрас має у травні відвідати меморіал Другої Світової Війни. Російські дипломати згідно із джерелами  EUObserver лобіюють накладання цими чотирма країнами вето на відновлення економічних санкцій» – пише видання.

У Європейській пресі часто з’являлись репортажі із похорон російського опозиціонера Бориса Нємцова. «Повернення часів Сталіна» – із таким заголовком вийшла Нідерландська «De Standaart». Видання цитує російського письменника, який побажав залишитись неназваним: «Путіну вдалося повернути назад атмосферу страху та репресій, які панували за часів Сталіна».

Журналіст зазначає, що багато європейських політиків не мали можливості попрощатись із Нємцовим.

«Деякі політики Східної Європи не змогли потрапити на похорон, оскільки їм відмовили у візах, серед них і спікер польського Сенату. Лідера опозиції Олексія Наваль
ного не відпустили від домашнього арешту. І це давало привід очікувати: похорон не стане подією для опозиції» – пише видання.

У неділю та ж газета присвятила велику статтю арештам у справі вбивства – «Багато сумнівів у зв’язку із арештами». Журналіст пише про затриманих. Видання наводить позицію російської влади, за версією, якої вбивство вчинили вихідці із Кавказу, із тим, щоб дестабілізувати ситуацію. Проте, в лавах російської опозиції є багато сумнівів з цього приводу. «Там все більше сумніваються у тому, що окрім виконавців будуть знайдені і притягнуті до суду замовники. І це незважаючи на зізнання Заура Дудаєва, який служив у батальйоні «Північ» під керівництвом  чеченського лідера Рамзана Кадирова» – пише видання. І нагадує про вбивство російської журналістки Анни Політковської. Його також здійснили вихідці із Кавказу, проте замовників так і не знайшли.

У пресі також набирає обертів так звана «українська» версія, яка полягає у тому, що політика вбили через розслідування участі російських військових у конфлікті на Сході.

«Російський ліберальний політик Борис Нємцов, який минулого тижня був застрелений в Москві, контактував із російськими солдатами, які билися в Україні, незважаючи на всі спростування Кремля. За день до смерті він написав листа своєму близькому співробітнику Ользі Шориній, про те, що солдати з Іваново сказали йому, що із них 17 осіб було вбито в Україні» – пише бельгійське видання «De Morgen» у статті «Нємцов говорив із російськими солдатами в Україні».

«В опозиційних колах не виключають, що Нємцов вбитий через те, що він викривав причетність Кремля до боїв проросійських сил» – додає видання.

Минулого тижня в Нідерландах відбулись огляд уламків збитого в Україні «Боїнгу» рейсу MH17. Це стало інформаційним приводом для низки публікацій у ЗМІ. Так, сайт Нідерландського каналу NOS у статті «П’ять запитань щодо MH17» із посилання на свої джерела повідомив, що ймовірно літак збили російські військові.

«Результати розслідування свідчать, що MH17 збили ракетою Бук із російської установки, ймовірно російським військовими. Незадовго до цього її доправили із Росії в Україну. Тому на підтвердження є різноманітні відео» – пише видання. Та зазначає, що скоріш за все винних у катастрофі не знайдуть: оскільки є велика ймовірність того, що їх вже ліквідували.


 

 Огляд №9 від 02.03.15  

                                                                                                            Русскую версию читайте здесь

Преса про Україну: версії вбивства Немцова, «інша Росія» та загроза нової газової війни

Слідкуйте також за нашими новинами у Facebook: 
https://www.facebook.com/pages/Promote-Ukraine/520057091397328
У разі повного або часткового передруку посилання на Promote Ukraine обов’язкове


Вбивство видатного російського опозиціонера Бориса Нємцова – стало головною темою в європейських ЗМІ. І хоча, вона не є суто українською, у більшості видань це розглядали разом із російсько-українським конфліктом. Переважно, журналісти кидають тінь на нинішній російський режим, хоча й версію провокації проти Путіна також не виключають.  У всіх медіа, які пишуть про вбивство можна побачити ключові слова: «опозиціонер», «Кремль» та «Путін».

«Російський політик Борис Немцов був вбитий через те, що він мав докази присутності російських військ на Сході України і хотів їх оприлюднити. Так каже, президент України Петро Порошенко» – пише бельгійське видання De Standaard.

Далі видання надає позицію колишнього міністра енергетики Росії Володимира Мілова: «Колишній міністр енергетики Володимир Мілов впевнений, що Кремль доклав руку до вбивства. “Немає сумнівів у тому, що цей злочин було ретельно сплановано” – Мілов пише у своєму блозі. – “Я розмовляв з знайомим в спеціальній безпеки, і у мене все менше сумніві, що вбивство Бориса Нємцова було підтримано з боку влади”.

Також видання зазначачають, що Путін взяв розслідування під особливий контроль, журналісти шукають відповіді на класичні питання: «хто» і «чому».

Наприклад, видання «DeMorgen» у статті «Нова інформація на відео щодо смерті Бориса Немцова» наводить 5 основних версій трагедії. Перша версія – «політичне вбивство».  «Під час інтерв’ю, яке Немцов дав сайту Sobessedniki.ru на початку лютого він сказав, що боявся “трохи” за своє життя через його позицію проти президента Путіна. Нємцов у 2012 році хотів отримати політичний притулок у Литві» – пише видання. Друга версія – провокація із метою дестабілізації ситуації в Росії. «Путін дав чітко зрозуміти, що цей брутальний замах мав на меті провокацію» – сказав представник Путіна Дмітрій Пєсков» – пише видання. І додає позицію російських комуністів, які вважають, що це зробили задля того, щоб  «спровокувати антиросійську істерію на Заході».

Оскільки після нападу на французький сатиричний журнал Charlie Hebdo Нємцов отримував погрози за засудження цих дій, журналісти не виключають і «екстремістської версії». Її наводять під номером три. І далі – йде версія вбивства через позицію  щодо України, зокрема його розслі?
?ування російської присутності на Сході. Є і версія «екстремістських націоналістів» Росії.

На вихідні європейські видання активно висвітлювали Марш пам’яті Бориса Нємцова. За підрахунками опозиції на нього зібралось близько 70 тис. людей, в поліції ж кажуть про 21 тис.

«Кількість демонстрантів набагато перевищує те, що вдавалося зібрати російським опозиціонерам в останні часи. Її можна співставити із акціями проти Володимира Путіна у 2011 та 2012 роках»  – пише французька  “Le Figaro” у статті «Тисячі росіян вшанували пам’ять Бориса Немцова».

Видання також наводить історію із затриманням на мітингу українського депутата Олексія Гончаренко.

«Є мало надії на те, що слідчі Путіна упіймають вбивць, або що це вбивство приведе до політичних змін – пише брюссельське видання EUObserver у статті Вбивство Немцова спричинило велику антипутінську ходу» – Опозицією вказує на владу, а російські чиновники почали поширювати різноманітні інші теорії.  Наприклад, що Нємцова ймовірно вбила опозиція, щоб дискредитувати Путіна; або російські «ультра-націоналісти», ісламістські екстремісти, або ревнивимй коханець його української подруги. Водночас, російські користувачі Twitter почали заводнювати соціальні мережі звинуваченнями на адресу США, які намагаються посіяти нестабільність. Судячи із того, що я помітив сотні, якщо не тисячі повідомлень: «США вбили Немцова», очевидно, що це проплачена кампанія – написав Майкл МакФол, колишній посол США в Москві».

Проте, незважаючи на увесь скепсис, щодо можливого розгортання протесаного руху у Росії, опозиційна преса Росії написала про це досиь гостро. Зокрема, французька “Le Monde” у статті «Російська преса засудила «атмосферу страху» після смерті Немцова пише:

«Відповідь на вбивство Бориса Немцова були екстраординарними, якою і була ця людина» – пише «Коммерсант», який вбачає у загибелі політика політичні мотиви. «Це вбивств психологічний бар’єр, який щойно перетнула Росія, і все вже ніколи не буде, як раніше» – пишуть «Ведомости» – цитує Le Monde  російську пресу.

Протягом тижня європейська преса також активно писала про події на Сході. Зокрема журналісти поширили нову доповідь ООН, згідно з якої жертвами конфлікту вже стали 6 тис. чоловік.

«ООН засуджує самовільні затримання, тортури і насильницькі зникнення в основному, скоєні збройними групами, але і в деяких випадках і українськими силами» – пише також Le Monde

Преса із обережним оптимізмом дивиться на виконання Мінських домовленостей. «Минулого тижня, як армія так і сепаратисти почали відведення важкої зброї. Окрім цього, згідно із домовленостями відбувся обмін полоненими»  – пише нідерландський канал NOS.nl на своєму сайті.

«Олександр Хаг, заступник керівника місії ОБСЄ в Україні, підтвердив, що в той час як обидві сторони відводять зброю, неясно, чи не буде вона повернена назад. “Ми можемо сказати, що зброя зназодиться в тилу, але це занадто рано, щоб сказати, що вони будуть залишатися там,” сказав він в інтерв’ю в суботу. Він висловив “обережний оптимізм” щодо припинення вогню. “Зараз ми бачимо, що перемир’я у більшості районів 500 кілометрової лінії зіткнення дотримується  досить добре”, сказав він у суботу в Берліні. “Ми бачимо, що обидві сторони зробили кроки, щоб перемістити зброю убік від лінії зіт
кнення. Це перший раз, коли обидві сторони в конфлікті зробили це водночас” – пише бельгійська “De Tijd”

Традиційно великий резонанс у європейській пресі викликають погрози Росії перекрити Україні газ, від чого постраждають і європейські спостерігачі.  Більшість ЗМІ написали про заяви Путіна і Міллєра про те, що якщо Україна не внесе передплату, трубу їй можуть перекрити.

«Путін у першу чергу злий тому, що Київ не поставляє газ бойовикам, що звісно логічно. Якщо інша держава так захопила частину твоєї держави, як це зробив Путін із Кримом, ти не будеш із бажанням поставляти газ бойовикам цієї країни. Крім цього ЄС працює над створенням енергетичного союзу: це низка заходів із тим, щоб налагодити більшу співпрацю, отримувати енергію із різних країн, і щоб вести переговори із Росією від блоку. Я думаю, у цьому головні причини» – наводить  De Morgen слова експерта з Росії доктора Марселя де Хааса. Проте експерти певні: Україна та Росія зможуть узгодити поставки, оскільки Москва наразі не може собі довзолити втратити європейського споживача.


 

 

Огляд №8 від 23.02.15                                                                                     

                                                                                                                                                 Русскую версию читайте здесь

Facebook: 
https://www.facebook.com/pages/Promote-Ukraine/520057091397328
У разі повного або часткового передруку посилання на Promote Ukraine обов’язкове

Преса про Україну: хто винен у смертях на Майдані, мітинг в Москві та нові «руйнівні» санкції проти Росії

Повідомлення про Україну на минулому тижні зводились до трьох головних тем: (не)виконання Мінських угод, річниця Євромайдану та можливе посилення санкцій.

На вихідні деякі ЗМІ вийшли із аналізом ситуації, яка склалася через рік після Майдану. Окрім перемоги громадянського суспільства, що є позитивом для України, журналісти зазначають, що за цей рік уряд так і не вдався до обіцяних реформ.

«Уряд ймовірно має сказати, що вони вже зробили крок до змін, підписавши угоду про асоціацію – каже Ріа Ланен (експерт з Росії) Йдеться про договір із ЄС, який має полегшити торгівлю для України з ЄС та дозволить українцям їздити туди без віз. Підписуючи угоду, уряд взяв на себе обов’язок змінити стан справ. Проте наразі реформи залишаються непочатою цілиною» – пише бельгійське видання De Knack у статті Україна рік після Януковича: Реформи залишились непочатою цілиною.

Видання вдається до опису радянського минулого України та рівня корупції, який отримала вона у спадок. Журналіст наводить слова експерта, яка вважає, що країни пострадянського табору можуть бути успішними лише за умови, що вони мають добрі відносини, як з ЄС так і з Росією.

Інше бельгійське видання “De Morgen” у статті «Рік після потужного вибуху. Розслідування Майдану застопорилось» пише про те, що суспільство так і не з’ясувало, хто стоїть за вбивствами на Майдані взимку минулого року. Журналісти наводять різні версії тих подій. Причому пріоритет віддано версії, що захищає російська пропаганда разом із представниками колишнього режиму.

«Колишній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко у квітні казав, що Беркут був не винуватцем тих подій, а жертвою трагедії Майдану. В результаті витоку телефонної розмови між тодішніми «міністром закордонних справ ЄС» Кетрін Ештон та міністром закордонних справ Естонії Урмасом Паетом, останній дав зрозуміти, що існує «все більше доказів, що за снайперами стояв не Янукович, а хтось із колишньої опозиції. Окрім цього, колишній начальник служби української безпеки Олександр Якіменко пізніше зізнався, що агенти та цивільні були вбиті снайперами, які знаходились в будівлі Консерваторії та готелі «Україна», які на той час були в руках тодішньої опозиції.  На початку жовтня з’явилось найбільш ретельне дослідження подій 20 лютого. У свої роботі «Снайпер» погром на Майдані в Україні» професор Університету Оттави, Канада, Іван Кач
ановський зробив детальну реконструкцію на основі відео, радіорозмов та очовидців. Він дійшов висновку, що більшість людей та правоохоронців були розстріляні членами руху Євромайдану» – пише видання. І додає: «Версія про те, що нинішні можновладці стоять за драмою Майдану, пояснює, чому ніхто не поспішає передати цю справу до суду». Проте наприкінці статті журналісти все ж таки надають слово українській владі, цитуючи Петра Порошенко, який звинувачує у причетності до кривавих подій представників російської влади, зокрема Суркова.

Французька «Le Monde» присвятила велику статтю про історію національно-визвольного руху України, і Євромайдану, як його продовження. У статті «Рік, в якому народ України став українцями»  видання зазначає, що протягом тривалого часу монополію на національну ідентичність мали націоналісти, проте зараз ця ситуація змінилась. Видання цитує громадського діяча Йосіфа Зісельса: «Майдан – це більше цивілізаційний конфлікт, аніж конфлікт ідентичності. Це зіткнення між двома світобаченнями – Євразійським та Європейським» .  І додає: «епіцентр цієї нової України у її боротьбі більше не Львів із його націоналістичним фольклором, а великі російськомовні східні міста близькі до лінії фронту такі, як Дніпропетровськ та Харків».

Інше найпопулярніше видання Франції LeFigaro минулого тижня написало про заяву біглого Віктора Януковича, який планує повернутись до України, а також про звинувачення української влади на адресу помічника президента Путіна Віктора Суркова, у причетності до вбивств на Майдані.

Окремо вийшла стаття про «Пропутінську маніфестацію в Москві».  «Приклад України навчив нас багато чому. І ми не дозволимо, щоб Майдан відбувся у нашій країні» – повідомили організатора напередодні параду, в якому за оцінками московської поліції взяли участь близько 35 тис. чоловік. Паради та аналогічні події відбулись у кількох російських містах включаючи Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Владивосток, Сімферополь…» – пише видання.

Про вибух у Харкові під час мирної ходи у річницю Євромайдану, також написало більшість ЗМІ, але у короткій інформативній формі. Найбільше наразі журналістів хвилює доля Мінських домовленостей, які знаходяться на межі зриву.  В інформаційному просторі знов залунала тема санкцій проти Росії.

«Росія зустрічається із перспективою нових санкцій Європейського Союзу після більш ніж 300 порушень режиму припинення вогню на Сході України» – пише Брюссельське видання “The European Voice” у статті «Туск попереджає Росію про нові санкції». « Ми досягли точки, коли подальші дипломатичні кроки будуть неефективними доки вони не будуть підтримані подальшими діями» – наводить видання слова політика.  І додає: «Туск зазначив, що він провів консультації із лідерами ЄС із метою погодження «підвищення подальшої ціни агресії на Сході України».

Інше Брюссельське видання EUObserver пише про те, що і США всерйоз розглядають посилення санкцій. «Йде серйозна дискусія між нами та нашими Європейськими союзниками, щодо того, якими мають бути наступні санкційні кроки і коли вони ймовірно мають бути імплементовані. І я впевнений, що деякі додаткові кроки будуть здійснені у відповідь на порушення режиму припинення вогню» – цитує видання Держсекретаря США Джона Кері ( ). Журналіст пише про те, що наразі для економіки Росії настають чорні дні, один за іншим рейтингові агентства знижують її позиції до сміттєвих. І новий пакет санкцій може ще більше загнати її у скруту.

«Ймовірно, що новий пакет санкцій буде включати скорочення строків погашення облігацій та позик, доступних низці російських банків, енергетичним та збройним компаніям. «Це рішення може мати «руйнівний» ефект, каже джерело в США, тому, що декілька російських компаній матимуть ризик дефолту, коли їхні доларові борги  мають бути погашені пізніше цього року» – пише видання.


 

 

 

Огляд №7 від 16.02.15                                                                                     
                                                        Русскую версию читайте здесь

 Facebook: 
https://www.facebook.com/pages/Promote-Ukraine/520057091397328
У разі повного або часткового передруку посилання на Promote Ukraine обов’язкове

Преса про Україну: хитке перемир’я, випробування Дебальцевим та чим налякати Путіна.

Українське перемир’я та Мінські домовленості – стали топ-темою минулого тижня у більшості європейських ЗМІ. Чи справді треба чекати миру в Україні? Чи будуть виконані угоди? Яка стратегія Кремля? Нове Придністров’я чи Південна Осетія? Ці та інші питання задавали журналісти європейських газет, ТВ та радіо.

Так, у неділю французька газета “Le Figaro повідомила, що лідери нормандської четвірки обговорили виконання Мінських угод. «Виконання угоди про припинення вогню Франсуа Олланд, Ангела Меркель та президенти України та Росії обговорили телефоном у неділю, вони назвали його «задовільним» незважаючи на локальні інциденти. Дебальцеве – «кишеня», як формує виступ на схід від лінії фронту буде пригортати особливу увагу у наступні дні. Незважаючи на те, що воно оточене повстанцями, які контролюють багато із навколишніх поселень, його доля ледь не стала приводом для зірвання Мінських домовленостей. Вчора  сепаратисти не допустили туди спостерігачів ОБСЄ» – пише видання.

Дебальцево стане принциповим тестом на виконання угод про припинення вогню – вважають журналісти іншого впливового французького видання “Le Monde”.

«Стратегічне місто Дебальцево залишається «найгарячішою точкою» – пише видання – По всій лінії фронту українські позиції були атаковані 60 разів із моменту передбачуваного припинення бойових дій в ніч із суботи на неділю. Ця цифра наведена українською армією, проте вона набагато менша, аніж за кілька днів до початку перемир’я».

Впливовий бельгійський онлайн-ресурс “De redactie” у статті «Після миру: хто в виграв/програв в Україні»  аналізує наслідки Мінських угод для всіх сторін. Журналісти зазначають, що Україна, з одного боку, втратила частину територ?
?ї, проте заручилась підтримкою заходу, як політичною, так і фінансовою. «Це може стати початком введення материкової України до Європи. Тим не менш Україна залишається в значній мірі залежною від російського газу» – пише видання.

З іншого боку Росія, для якої приєднання Криму було стратегічним завданням наразі сильніша за Україну, проте, Путіну доводиться платити велику ціну за це. «Він зазнав великої шкоди іміджу (навіть Китай не підтримує Росію), західні санкції суттєво б’ють по російській економіці. Крім цього, ця криза дала новий імпульс для розвитку НАТО» – пише видання.

Та додає, що у підсумку від цієї ситуації не виграє ніхто. «Поки ще занадто рано говорити про те чи не стане Мінська угода не більш ніж періодом відпочинку в боях, як це було із першими Мінськими домовленостями у вересні минулого року.  Угода ще занадто обмежена, щоб порівняти її із документом, підписаним в Мюнхені в 1938 році, якою союзники передали більшу частину Чехословаччини нацистській Німеччині. Крім того, не зрозуміло, чи призведе нинішня ситуація до краху України як держави, що є кінцевою метою Путіна. Але абсолютно ясно, що  в цьому конфлікті є тільки переможені, і нема переможців. А у дипломатичному сенсі це призведе до тотального розриву відносин між Росією та Заходом на найближчі десятиліття» – пише видання.

У брюссельському виданні European Voice, вийшла авторська колонка Едварда Лукаса, редактора журналу “The Economist” та автора книги «Нова холодна війна», присвяченій російсько-українському конфлікту.  У колонці «Що має налякати путінський режим?» він каже, що нинішні дії заходу не здатні зупинити Путіна. «Якби захід виступив об’єднаним фронтом проти путінського режиму, він би не дестабілізував і не атакував би Україну. Він би не захопив Крим. Він би не розпочав війну в Криму. Він би не вбивав, не бив та не викрадав людей в інших країнах. Він би не погрожував своїм сусідам. Він би не робив усіх цих речей, оскільки боявся б наслідків» – вважає Лукас.

І додає: «Люди в Україні платять жахливу ціну за нашу бездіяльність та обман, і найгірше ще буде. Ми можемо цього не визнавати, але реальна мета дипломатичної місії Франції та Німеччини – домовитись про капітуляцію. Навіть якщо (велике якщо) режим припинення вогню буде дотриманий, Росія залишиться із загарбаною землею; Україна – зламана у фінансовому та військовому плані» – вважає аналітик. На його думку, надсилання Україні зброї, не вирішить проблеми та не змусить Путіна передумати. Він закликає вдатися до більш серйозних санкцій, заборонивши в’їзд до ЄС  не для десятків, а для тисяч росіян, та запровадивши обмеження проти «Газпрому».

У статті «Зірки складаються не гарно для Мінську-2» нідерландське видання  “De Standaart”  пише про те, що у всіх учасників процесу не багато довіри до досягнутих домовленостей. Тож, їх можуть порушити у будь-який момент. Власне, вже зараз з’явилися перші відмінності у підходах до трактування положень договору.

«Росія дала ясно зрозуміти, що не давала жодних обіцянок щодо звільнення українського пілота Надії Савченко, яку ув’язнили у червні, і яка з цього часу перетворилась в Україні на героя та стала членом парламенту. Згідно із представником Кремля, це питання має вирішуватись у суді. Але Порошенко розуміє ці домовленості по-іншому» – пише видання.

Особливо питання амністії хвилює Нідерланди, де бояться, що вона торкнеться і винних у аварії малайзійського «Боїнгу», що сталася минулим літом. Втім, прем’єр Нідерландів Марк Рютте завірив журналістів, що це не стане перепоною до притягнення їх до відповідальності.

Інше нідерландське видання   «NRC Handelsblad», яке на вихідні зробило окремий тематичний блок на кілька сторінок, присвячений Україні наводить слова сепаратистів, які не хочуть миритися із республіками у складі України. «Або Донбас стане окремою державою або регіон увійде до складу Росії. Після всього що сталося люди не зможуть жити в Україні» – наводить видання слова сепаратиста Креста, який не вірить, що перемир’я буде три
вати довго.

З іншого боку, ЗМІ приділяють все більше уваги українській діаспорі у свої країнах. Так бельгійська “Gazet van Antwerpen” вийшла із великим репортажем із українською родиною зі Львова Любомиром та Анною Мовчан, які мешкають в Антверпені.

У статті йдеться про життя українців у Бельгії та їхню інтеграцію в місцеве суспільство. Водночас вони продовжують працювати на користь України. «Останнім часом були організовані показ фільму, збір коштів та акцію із збору одягу. Доходи спрямовуються на добрі справи в Україну» – наводить видання слова подружжя.


 

 

 

Огляд №6 від 09.02.15
Слідкуйте також за нашими новинами у Facebook: 
https://www.facebook.com/pages/Promote-Ukraine/520057091397328
У разі повного або часткового передруку посилання на Promote Ukraine обов’язкове

Преса про Україну: компроміс чи війна, чого хоче Путін та Мюнхенський «дежавю»
2003-го

Європейська преса минулого тижня писала про Україну переважно у «чорно-білих» тонах. Ключовий «мессідж» – компроміс або війна. Озвучив його президент Франції Франсуа Олланд.
«Ставки дуже великі. Французько-німецька місія має попередити «тотальну війну» в Україні  – заявив Олланд напередодні» – пише нідерландське видання Volkskrant у статті «Великий тиск на бесіду із Москвою». І зазначає, що це найпотужніша європейська делегація до цього часу.
Втім вже скоро стало зрозуміло, що миттєвих результатів європейський «десант» не приніс.
У статті «Місія недосяжна для миру в Україні» французьке видання «Le Monde» у досить песимістичній манері аналізує результат «вояжу» канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда до України та Росії.

Видання пише про пропозиції Путіна, які нібито полягають у розширенні (у порівнянні із Мінськими угодами) лінії розмежування та надання більшої (аніж передбачалось) автономії Донецькому та Луганському регіонам – «заходи, які мають паралізувати центральну владу» та перетворити ці території за зразком Придністров’я. «Як відголосок цього віце-прем’єр-міністр Росії Дмитро Рогозін написав у своєму Твіттері провокативний запис: «Придністров’я – має велику цінність для нас. Це чудова земля, частина руського миру» – “Le Monde”. «Водночас, не у планах Меркель та Олланду – змінювати Мінські угоди» – додає видання, зазначаючи, що європейські лідери мають на мети лише розробити дорожню карту для пошуку рішення спірних положень». 

Якщо аргументи Олланда та Меркель будуть не достатньо переконливими, у них залишається традиційний інструмент – санкції. “Мінські переговори мають пройти напередодні саміту ЄС в Брюсселі у четвер. У понеділок ЄС розширить чорний список, серед інших включивши туди заступника міністра оборони Росії Анатолія Антонова. Йдуть також внутрішні розмови щодо економічних санкцій. Проте вихідні продемонстрували серьйозні розходження всередні Європи щодо того, як вирішувати цю кризу” – пише  видання EUObserver у статті “Європейські лідери зустрінуться з Україною і Росією у Мінську”

Втім навіть, якщо вони домоляться, це ще не гарантія успіху – передають деякі медійники. Так, крупний нідерландський  телеканал NOS показав у недільному вечірньому випуску великий сюжет про життя людей на території, контрольованій сепаратистами. Жахливі умови життя у підвалах та постійні обстріли стали повсякденністю – йдеться у сюжеті. Під кінець журналіст робить інтерв’ю із одним із сепаратистів, який сумнівається у намірах виконувати домовленості. «Політики там може про щось і домовляться, але ми не віддамо ні клаптика завойованої землі. Принаймні я такі настрої бачу».  

«Що точно хоче Путін в Україні» – під таким заголовком вийшла бельгійська газета “Trouw”. Журналіст визначає три головні, на його думку положення. Перше: «Східна Україна має отримати спеціальний статус і таким чином потрапити під його контроль». «Конфлікт унеможливлює також вступ України до НАТО» – пише журналіст. Друге: «Тактик Путін хоче створити заморожений конфлікт, коли він у будь-який момент за власним бажанням зможе створити напругу для Києва та Заходу.  Президент має зиск від неспокою у країнах Східної Європи, які раніше були під російським впливом». Третє: «Путін хоче завершення західних санкцій проти Росії, оскільки це б’є по економіці».

У тому ж виданні з’явилася авторська колонка  голови Ліберально-демократичної ?
?рупи у Європарламенті Гая Верховстадта «Україна не буфер і не сателіт». У ній він співставляє два підходи до України – російський та західний. «Ми не можемо дати російському президентові те, що він хоче,  а саме – знову зробити Україну країною-сателітом матінки Росії…. Дуже часто можна почути й інший сценарій: Олланд та Меркель хочуть зробити із України буферну державу у надії, що цього буде достатньо для Путіна, щоб відкликати свої війська. У цьому випадку Україна має стати нейтральною, тож ніяких союзів із ЄС або НАТО, але також ніяких союзів із Росією. Але це може бути лише короткостроковим рішенням, щоб зупинити насилля.

Під кінець євро парламентар закликає до дій. «Настав час діяти. Україна на нашому континенті має стати не буферною державою або державою-сателітом, а нормальною державою, де люди хочуть ростити дітей».

Французьке видання «Le Figaro» у статті «Автономія, федералізація, незалежність… Тернисте питання статусу Донбасу» аналізує можливі варіанти вирішення конфлікту та статус для захоплених територій.  «Київ відхиляє ідеї автономії або федералізації, вважаючи їх порушенням суверенітету з боку Росії» – пише видання. При цьому журналіст зазначає, що мало хто наразі може точно сказати, які плани президента Росії Володимира Путіна щодо захоплених територій: «Він може використовувати сепаратистські рухи із тим, щоб змусити Україну та захід визнати остаточною анексію Криму в обмін на припинення вогню. Але не  можна виключати можливість, що він використає завоювання сепаратистами частини території України із тим, щоб прокласти коридор між Росією та Кримом».

«Захід зараз стоїть перед складним вибором. Україна не здатна виграти цей конфлікт власними силами. Очевидно, що сепаратисти краще організовані і можуть орудувати необмеженим арсеналом російської зброї. Але постачання зброї з боку США можуть спровокувати «посередницьку війну», коли США і Росія будуть вести війну через своїх союзників точно, як це було за часів Холодної війни. Також немає гарантій, що підтримка Путіна впаде після того, як стане ясно, що російські військові вмирають на Сході України. Якщо тіла будуть повертатися після поставок американської зброї  до України, у Кремля з’явиться сильний аргумент щоб покласти провину на Захід – пише бельгійське видання “De Redactie” у статті «Зброя для України?».

А французький “Le Journal du dimanche” вийшов у неділю із обкладинкою з російським президентом та заголовком “Чоловік, який бажає бути царем”.

«Командувач військами НАТО в Європі американський генерал Філіп Брідлав виступив за«військовий варіант », тобто відправку артилерії і комунікаційного устаткування української армії. Як відзначає експерт Франсуа Ейсбур атмосфера в Мюнхені цього року була настільки ж напруженою, якою вона була в 2003-му, за кілька тижнів до вторгнення США до Іраку. Зворотний відлік почався в п’ятницю ввечері в Москві. І ніхто не знає його результат »- пише в неділю видання у статті«Компроміс чи війна».

 


 

Огляд №5 від 02.02.15   
                                                                                                                                                                              Русскую версию читайте здесь
Facebook: 
https://www.facebook.com/pages/Promote-Ukraine/520057091397328
У разі повного або часткового передруку посилання на Promote Ukraine обов’язкове

Преса про Україну: Український солдат-герой, можливість “боснійського сценарію” та Росію ще можуть залишити без ЧМ

Кількість та зміст новин про Україну минулого тиждня в європейських ЗМІ свідчить: в очах єаропейців вона перетворюється на гаряу точку. Газети, ТВ та радіо переповнювали статті на репортажі на військову тематику зі Сходу. Особливо були помітні історії про окремих учасників військових дій, та інших людей, які діють у зоні конфлікту.

Так, бельгійська газета “De Morgen” у статті під назвою «Де знаходяться усі? Тут кожного дня вмирають люди» пише про роботу Емілі Руврой, (Emilie Rouvroy) вона є координатором організації “Лікарі без кордонів”. Жінка у деталях розповідає про критичну нестачу медикаментів та медичних матеріалів у регіоні. У доволі емоційному інтерв’ю вона малює про жахи, які доводиться бачити на місцях, де люди вже пів року не отримують зарплатні, а пацієнтам у домах для психічно хворих навіть не хватає їжі.
«Люди вдячні нам за нашу підтримку, але що буде далі, запитують вони – розповідає Руврой – «Де усі? Де журналісти? Де міжнародне співтовариство? Тут кожного дня вмирають люди».
З’являється в європейскій пресі і все більше «історій із фронту», розповідей про українців, які вимушені були піти на війну. Преса показує їх, як людей із родиною та часто із власним бізнесом або гарною роботою, які вимушені сидіти в окопах.
Так, пресу облетіла історія про лист українського офіцера Олексія Чабана, який став «Інтернет-феноменом та отримав тисячі перепостів у соціальних медіа». Нагадаємо, під час бою за участю Чабана українці пошкодили російський танк і екіпаж був змушений його залишити – пише газета De Morgen у статті «Український солдат залишив життя росіянину і став героєм». Українці дозволили бойовикам піти неушкодженими. Згодом у танку вони знайшли телефон із номерами, але за ними ніхто не відповідав. Тоді Чабан написав відритий лист матері бойвика із танку, включивши туди номери.
«У цьому листі Чабан каже, що українці не фашисти, які їдять малюків та ґвалтують пенсіонерів-інвалідів (як передають російські медіа), але мирні люди, які люблять свою країну та дітей» – пише видання.
І додає історію самого героя. «Чабан (50 років) навчався у Гірничій Академії в Дніпропетровську, індустріальному місті на Сході України. Потім він став фермером. Коли минулого року громадянська війна вибухнула на Сході України, він залишив свою землю у 100 гектарів, і після місячної військової підготовки, вирушив на фронт – щоб стати добровольцем. Його чотири сини поступили так само» – пише видання.
Протилежний образ малюють європейські ЗМІ для бойовиків. У медіа з’явилися жахливі фото і відео тортур над українськими військовими, захопленими у полон.

Телеканал Euronews дав новину про росіянку Світлану Давидову із міста Вязьма, мати 7-х дітей, яку в Росії звинувачують у державній зраді. Жінка, намагаючись вря
тувати життя українців, зателефонувала до посольства у Москві та повідомила, що ймовірно військовики із військової частини біля її дому вирушили на схід України.  Слідство не взяло до уваги те, що у Давидової 2 місячна дитина і обрало їй у якості запобіжного заходу утримання під вартою.

Французьке видання Le Figaro присвятило велику аналітичну статтю конфлікту в Україні «Виникають голоси на користь озброєння Києва», проводячи паралелі із іншими. «Як раніше у Боснії, де сербських бійців підтримувала сусідня Сербія, сепаратисти в Україні підтримуються Москвою. Росія «відрядила туди сотні одиниць зброї, танків, важкої артилерії та сепаратистів….» – пише видання.
Посилаючись на свої дипломатичні джерела, журналісти додають, що Путін використав Мінські угоди у своїх цілях: «Володимир Путін використав Мінські домовленості, щоб зробити паузу у боях і приспати Захід, а потім піти у наступ».
При цьому журналіст зазначає, що донині санкції Заходу не сприяли вирішенню конфлікту, а може навіть навпаки.

«На дипломатичному рівні, санкції, введені Заходом, не дали бажаного ефекту. Вони внесли свій вклад у крах російської економіки, але не мали ніякого впливу на розстановку сил на землі. Вони не змусили Путіна змінити політику. Деякі вважають, що навіть мали зворотний ефект, призвели до збільшення  кількості військових та зміцнили популярність російського президента,  який із своїми союзниками, як в Росії так і на заході презентує себе у якості жертви заходу» – пише французьке видання.
Під кінець статті газета наводить приклад Боснії, де нерішучість західних союзників призвела до великих втрат: «Не взявши участь у конфлікті від початку, силам НАТО довелося здійснювати військове втручання згодом у Боснії (1995 рік) та у Косово (1999). Це те, про що зараз говорять Телбот і Пайфер (американські аналітики – прим.): «Якщо захід не зупинить Росію сьогодні, він зіткнеться із набагато більшими проблемами, і навіть військовими проблемами, які потребуватимуть більше серйозних відповідей».

Не вступивши на початку конфлікту, сили НАТО довелося вдатися до військового втручання проти сербів у Боснії (1995) і в Косово (1999). Передача тепер боявся, що Телбот і Пайфер: “Якщо Захід не підтримати Росію сьогодні, він зіткнеться зі свого боку, також з найсерйозніших проблем, і навіть збройних проблем які вимагають більш дорогих відповідей “.

Втім тема санкція минулого тижня також була центральною. У четвер у Брюсселі пройшла екстрена зустріч міністрів закордонних справ присвячена ескалації конфлікту в Україні. Інтрига була навколо позиції Греції, у якій до влади прийшла коаліція лівих СІРІЗА, що симпатизує Кремлю. Аналітики побоювались, що Афіни можуть заблокувати рішення щодо посилення санкцій проти Росії.

«Важливо, що грецький уряд, який через день після призначення дістанціював себе від заяви ЄС в якій він однозначно звинуватив Росію в підтримці сепаратистів на Сході Україні, вирішив не рвати зв’язки із іншими країнами ЄС. Міністри закордонних справ вирішили одразу подовжити на 6 місяців існуючі обмеження на окремих росіян, які задіяні у бойових діях в Україні, пропогуючи сепаратизм. (… )Міністри також пообіцяли внести до чорного списку нові імена на своїй зустрічі 9 лютого. (…) Можливість посилення найбільш серйозних санкції ЄС – бізнес обмеження, в першу чергу у фінансовому, банківському та оборонному секторах – залишили для вирішення лідерам ЄС» – пише видання і додає, що вони мають зустрітись 12-12 лютого.
Інше видання, що спеціалізується на європейській тематиці EUObserver пише про ефекти, які вже мали європейські санкції, і що може чекати Росію попереду. Аж до втрати права на проведення ЧМ з футболу.

«Низькі ціни на нафту, разом із санкціями ЄС призвели до катастрофічного падіння вартості рубля та зростанню прибутковості облігацій. Міністр спорту росії Віталій Мутко заявив у четвер, що бюджет на підготовку до Чемпіонату Світу 2018 року у 9, 5 мільярдів доларів буде скорочено на 10 відсотків, у рамках антикризових заходів. Але міністри закорд?
?нних справ ЄС погодились розширити економічні санкції, якщо Росія атакує українське місто Маріуполь. Крім того, у документі із варіантами ЄС датованому минулим вереснем, і який як кажуть дипломати досі є актуальним, є загроза заблокувати проведення ЧМ, якщо буде потреба» – пише видання. І цитує текст документа: «Можуть бути розглянуті координаційні дії… рекомендувати утримати Росію від участі у великих міжнародних культурних, економічних, або спортивних подіях (Формула 1,  футбольні чемпіонати УЄФА, ЧМ 2018 і так далі».
Втім, є і позитивна для України новина: незважаючи на складну економічну ситуацію і військовий конфлікт, західні інвестори не ставлять на ній хрест. «Колишній генеральний директор  Philips та інвестор  Рул Піпер (Roel Pieper) збирається зробити нові великі придбання та спрямувати інвестиції в Україну. Він хоче розширити свою діяльність в енергетичному секторі, де його голландський інвестиційний фонд FreezeOil раніше виявляв інтерес до української мережі БРСМ-Нафта» – пише нідерландське видання De Telegraaf 


 Огляд № 4 від 26.01.15                                                            

Русскую версию читайте здесь

Facebook: 
https://www.facebook.com/pages/Promote-Ukraine/520057091397328

Преса про Україну: «Атаки на стратегічний Маріуполь, небезпека гуманітарної катастрофи та нічийні експонати кримських музеїв» 

Про Україну цього тижня в європейській пресі говорили багато – у першу чергу це пов’язане із загостренням ситуації на Сході, та масовими обстрілами бойовиками мирних жителів.

«Кількість загиблих після ракетної атаки в українському портовому місті Маріуполь зросла до 29 і може зрости ще більше. Однак сепаратисти, які випустили ракети, заперечували, що ці обстріли – початок наступу на місто» – пише Нідерландське видання NRC.nl 25 січня )

Проте останні події свідчать про інше. Видання додає: «Для українського уряду втрата Маріуполя стане великою проблемою. Портове місто має вирішальне значення для експорту вугілля і руди зі Східної України. Минулого тижня після запеклих боїв урядова армія втратила навіть частково контроль над аеропортом Донецька, іншого міста в східній частині України».

«Український уряд називає дії повстанців – кричущим порушенням міжнародного права і просить західних союзників про підтримку. А повстанці називають це «провокацією» України. Втім очевидці та правозахисні організації знають краще. Ракетний обстріл здійснили зі Сходу, із сірої зони між Маріуполем та російським кордоном, де діє повстанська армія і де виявлено зростання кількості російської зброї» – пише нідерландське видання Volkskrant у статті «Українські повстанці йдуть у наступ»

Журналісти газети зазначають, що кількість жертв конфлікту в Україні від його початку вже сягнула 5 тисяч.

Міжнародні організації попереджають про гуманітарну катастрофу в Україні – пише впливове європейське видання  Euractiv. Надскладна ситуація на Сході країни викликає велике занепокоєння, тож до України у відрядження відправляється єврокомісар із питань гуманітарної допомоги  Христос Стіліанідес, який пробуде там 26-27 січня. «Згідно даних ООН в результаті конфлікту в Україні з’явилося 610, 413 людей, які втратили дах над головою, 593, 609 – біженців у сусідні країни, 4, 771 вбитих та 10, 360 поранених» – пише видання.

При цьому журналісти зазначають, що людям у Донецькій та Луганській областях вкрай необхідна допомога, проте гуманітарні конвої блокуються, як з боку сепаратистів, так і з боку українців.

«Але як повідомляється в цьому можна звинувачувати не тільки проросійських сепаратистів. Згідно із даними Amnesty International, проукраїнські батальйони добровольців все більше блокують гуманітарну допомогу на схід України. Волонтерський батальйон Дніпро-1, разом із членами батальйону Донбас та Правого сектора, згідно із повідомленнями 24 грудня заблокували 11 доріг, що ведуть до території контрольованої ДНР. Вони відмови
лись пропускати конвой із гуманітарною допомогою тому, що вважають, що ці їжа та одяг потраплять у хибні руки, та будуть продані замість того, щоб роздати їх як гуманітарну допомогу. Вони також наполягають на звільненні полонених, яких утримують сили сепаратистів, в обмін на надання доступу гуманітарній допомозі» – пише видання.

Тим часом українське питання встає наріжним каменем на міжнародній арені. На останній тиждень січня запланована низка екстрених зібрань щодо України –  ООН, ПАСЕ, Рада закордонних справ ЄС.

«Євросоюз погрожує накласти додаткові санкції проти Росії вслід за її новим наступом на південному сході України. Голова служби зовнішньої політики ЄС Федерика Могеріні заявила в суботу 24 січня про те, що «подальша ескалація…неминуче призведе і до подальшого серйозного погіршення відносин… Я відкрито закликаю Росію, застосувати увесь свій суттєвий вплив над сепаратистами та зупинити будь-яку форму військової, політичної або фінансової підтримки» – пише Брюссельске видання EUObserever у статті «ЄС погрожує новими санкціями через напади у Маріуполі».

«Знову умиротворення мотивує агресора до ще більших актів насильства. Час запроваджувати політику, яка заснована на холодних фактах, а не ілюзіях» – наводить видання слова голови  Ради ЄС Дональда Туска. Позачергове засідання щодо України заплановане на четвер 29 січня.

На обстріли у Маріуполі відреагували більшість світових лідерів. «Однозначне засудження» – під таким підзаголовком наводить французька Lе Figaro їхню реакцію . Зокрема Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун «рішуче засудив» атаки на мирне населення. За його словами ракети кинули без розбору на цивільні райони, що є порушенням міжнародного гуманітарного права – пише видання – Своє стурбування з приводу порушення режиму припинення вогню в Україні висловив президент Барак Обама, а віце-президент Джо Байден, який днями зустрівся із президентом України Петром Порошенко, звинуватив Росію у порушення Мінських домовленостей».

Свою стурбованість висловив і Папа Римський Франциск, який закликав до відновлення діалогу та припинення насильства.

Проте європейська преса поки що не пише про наміри європейців визнати ДНР та ЛНР терористичними організаціями, незважаючи на їхні останні дії та попри заклики з боку України. Водночас, Москва наполягає на тому, що жертви серед мирного населення – вина Києва.

«Голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що насильство останніх днів – стало результатом постійних нападів української армії на населенні пункти, що є грубим порушенням Мінських угод» – пише інше впливове французьке видання Le Mond у статті під назвою «Насильство в Україні: тиск на Росію зростає».

“Для мене завжди був ясним той факт, що участь у військовому конфлікті з Росією для нас не буде ефективною відповіддю» – наводить видання слова президента США Барака Обами – Проте Сполучені Штати будуть підтримувати «економічний тиск» та «дипломатичну ізоляцію».

Напередодні світові ЗМІ активно писали про Форум у Давосі та емоційний виступ українського президента Петра Порошенко, який приніс із собою шматок автобуса, в якому загинули люди у результаті теракту у Волновасі.

«На Сході України знаходяться 9000 російських солдат. Каже український президент Петро Порошенко під час конференції у Швейцарському Давосі, де відбувається Світовий Економічний Форум.  За його словами ситуація в Україні стабілізується тоді, коли Росія зачинить кордон та відведе назад своїх військових» – пише бельгійське видання De Standaart у замітці «Порошенко: в Україні 9000 російських солдат».

Нідерландські ЗМІ у свою чергу, особливу увагу приді?
?или зустрічі Порошенко із своїм прем’єром Марком Рютте, яка також відбулась у рамках Форуму у Давосі.  Повідомляється, що вони поговорили про ситуацію в Україні та необхідність виконання Мінських домовленостей. Також торкнулися й теми падіння Малайзійського Боїнгу на території України, на борту якого загинули 298 людей, з них 196 – громадян Нідерландів. Останнім часом ця тема набирає обертів в Нідерландській пресі та стає все більш скандальнішою.  Якщо раніше лунала критика у бік української влади, яка буцімто мала ще у травні закрити повітряний простір, то наразі акценти змінилися. Нідерландська преса пише про те, що дипломатичним представникам у Києві нібито повідомили про небезпеку у повітрі. Тож вони мали донести цю інформацію до своїх урядів.

«У той час як американці, які також отримали цю інформацію швидко донесли її до Білого дому, незрозуміло, що сталося із попередженням в Нідерландах» – пише сайт  Knack.

Інша новина, яка обійшла більшість Нідерландських ЗМІ – ситуація із експонатами кримських музеїв. Колекція «Крим: золото і секрети Чорного моря» приїхала до музею  Алларда Пірсона при Амстердамському університеті на початку лютого минулого року. Проте після завершення виставки керівництво музею не знало кому віддавати експонати – Києву, який отримав гарантії чи Кримським музеям. Звісно, що кожна із сторін наполягала на своїй правоті. Тож, наразі, хто отримає дорогоцінні експонати Криму, вирішитьНідерландський суд. Така справа може тривати роками. У цей час колекцію будуть зберігати у спеціальному приміщенні музею – передає Нідерландський канал NOS

У разі повного або часткового копіювання матеріалів, посилання на Promote Ukraine обов’язкове.


 

Огляд № 3 від 19.01.15                                                  Русскую версию читайте здесь

 

Преса про Україну: заклики пом’якшити санкції, “вона не Шарлі” та сили швидкого реагування у Східній Європі 

«На схід України повертається війна» – пише французька Le Figaro.  Із схожими заголовками протягом минулого тижня виходили багато інших видань. Події останніх днів та відновлення активних бойових дій навколо Донецького аеропорту не сходили із шпальт газет та журналів, ці події також активно висвітлювали радіо та ТВ.

«Спроби Берліну та Парижу наблизити Київ та Москву не дали результатів. В Україні відновлюються бої» – пише франкомовна бельгійська газета Le Soir”. У якості ілюстрації надає 3 фотографії донецького аеропорту – «до» початку конфлікту, «під час» та «зараз».

Звісно, що всі ЗМІ написали про теракт під Волновахою. Деякі згадали і про акцію «Я – Волноваха». Зокрема бельгійський щотижневий журнал DS Weekblad присвятив перші полоси Маршу Єдності у Парижі. А потім надав фото теракту в Волновасі. «Вона не Шарлі. Вона Волноваха, село біля Донецька, де у вівторок потрапив під вогонь повстанців український автобус. Принаймні 11 людей загинули» – пише видання.

Усе це змушує реагувати НАТО. В пресі Нідерландів активно обговорювалось розгортання сил швидкого реагування у країнах-членах Альянсу, яким найбільше може загрожувати Росія. «Сили швидкого реагування можуть бути задіяні після рішення парламентів, протягом 5-30 днів. Окрім цього вже найближчим часом з’являться сили над швидкого реагування, які протягом 48 годин можуть бути приведені у готовність» – пише Нідерландське видання Volkskrant у статті «Нідерландські військові підтримують НАТО».

У статті зазначається, що сили швидкого реагування мають налічувати 15-20 тисяч військових. Проте експерти видання кажуть: проблема ні у кількості військових, а у швидкості з якою їх можуть задіяти.

«Якщо виникне напруга в Україні, Естонії або Польщі, то з’явиться питання чи швидкі достатньо сили реагування НАТО, щоб діяти, а отже – і чи здатні вони достатньо стримувати» – пише видання. І наводить слова міністра оборони Нідерландів Жанін Хенніс: «Якщо ми говоримо щодо гнучкості, то ми не можемо чекати доки рішення ухвалять усі національні парламенти».

Тож, наразі йдуть пошуки рішення: як зробити сили достатньо швидкими та не зашкодити при цьому суверенітетові країн-членів Альянсу.

Минулий тиждень розпочався із новини про те, що біглого екс-президента України Віктора Януковича оголошено в розшук Інтерполом. Разом з ним – ще 7 колишніх чиновників. Серед розшукуваних – екс-міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, екс-прем’єр міністр Микола Азаров, екс-міністр фінансів Юрій Колобов, син Януковича Олександр та інші.

«Генеральний прокурор Росії Юрій Чайка заявив, що не отримав запиту на екстрадицію Януковича та інших політиків. «Якщо Україна зробить запит, він буде розглядатись у відповідності до міжнародних договорів та законодавству Російської Федераці – заявив  він» – пише бельгійське видання De Morgen.

При цьому, так звана, «червона картка» винесена Інтерполом до колишніх українських високо посадовців – не є міжнародним ордером на арешт. Тобто вона не зобов’язує жодну із сторін арештувати підозрюваного, але «інформує їх, що інший член організації потребує допомоги» – 
зазначають європейські видання
.

Водночас, минулий тиждень позначився активними діями і на дипломатичному фронті, а саме – обговоренням українського питання в Європейському парламенті. Парламентарії ухвалили резолюцію щодо України, в якій суворо засудили російську агресію та закликали до посилення санкцій проти Москви. Зокрема, у разі поширення агресії санкції можуть розповсюдитись на ядерний сектор та міжнародні фінансові операції.

Втім безперечна підтримка України в ЄС – далеко не постулат. Все частіше лунають й інші точки зору. Так,  європарламентарі від правих британських євроскептиків – Партії незалежності Об’єднаного королівства (UKIP) звинуватили ЄС у втручанні у справи України, що і призвело до трагічних наслідків.

«ЄС не має права втручатися у справи України – заявила європейський парламентар Аткінсон – пише видання Euractive у статті під назвою “UKIP звинувачує членів європейського парламенту та Верхофстадта у смерті українців» . «Це роздражнило російського ведмедя і він почав діяти, і це призвело до смерті сміливих молодих людей, яких напряму надихнули мої колеги тут (у Європарламенті)» – пише видання. І наводить іншу точку зору: «Елмар Брок, голова комітету із закордонних справ заявив під час сесії: «Здається усі відповідальні за кризу окрім Росії. Але фактично Росія увійшла в іншу вільну країну та анексувала її частину».

Представники інших політичних сил назвали заяви UKIP «низькосортною пропагандою».
Втім на цьому «інша думка» в ЄС – ще не завершилась.

Впливове видання EUObserver, яке пише на тематику ЄС, розповсюдило інформацію про новий підхід до відносин із Росією, який начебто пропонує голова Зовнішньої служби ЄС Федеріка Могеріні. У статті «Могеріні помічена пропонуючи «Бізнес, як зазвичай» із Росією», видання повідомляє, що напередодні засідання міністрів закордонних справ ЄС (19 січня) Могеріні розповсюдила документ, у якому пропонує послабити санкції проти Росії та відновити співпрацю, якщо Москва припинить дестабілізувати ситуацію на сході України.

«Пропонується, що санкції ЄС мають розділити на два пакети: заходи пов’язані із анексією Криму та інші – пов’язані із «дестабілізацією на Сході України». Тобто Кримські санкції – а саме чорний список чиновників низького рівня та заборона на інвестиції ЄС – мають залишатися до тих пір, доки триватиме анексія. Але, там також зазначається, що економічні санкції накладені на російські банки та енергетичній фірми можуть бути послаблені, якщо Росія виконає Мінські угоди, припинить втручатися у відносини ЄС та України та збереже газові постачання до Європи» – пише видання.

Відповідні пропозиції мають обговорити міністри закордонних справ, але  це не буде відображене у формальних висновках – кажуть журналісти: «Ймовірно, що буде сильний тиск з боку войовничо налаштованих країн ЄС, таких як Польща, Велика Британія, країни Балтії та деякі Північні країни. Проте прихильні до Росії країни – включаючи Францію, рідну Могеріні Італію, Австрію, Кіпр, Чеську Республіку, Угорщину та Словаччину – вже заявили, що вони хочуть зупинити санкції. Зі свого боку канцлер Німеччини Ангела Меркель виключила таку можливість доки не будуть виконані Мінські угоди».

Також європейські видання не могли обійти скандальну заяви голови «Газпрома» Олексія Міллєра про наміри відмомитись від України у якості транзитера російського газу до Європи. Та віддати цю роль Туреччині. Для цього у «Газпромі» планують збудувати новий газопровід «Турецький потік» – пише видання у статті «Росія скоротить транзит газу через Україну».

«Міллер попередив Шевковича (євро комісар з питань енергетики) про необхідність будувати необхідну транспорту інфраструктуру від Грецького та Турецького кордонів» – пише журналіст.

І додає, що реакція Єврокомісара була «холодною»: «Я вірю, ми можемо знайти краще рішення. Ми так не працюємо…торгова система та торгові звичаї – як ми робимо це зарах – інші».


 

 

 

Огляд № 2 від 12.01.15                                             
                                                                                                     Русскую версию читайте здесь

Преса про Україну: Порошенко у Парижі, новий транш від ЄС та критика Нідерландського уряду через падіння «Боїнга»

Головна новина минулого тижня – теракти в Парижі домінувала практично у всіх засобах масової інформації. Не дивно, що Україна, а також багато інших питань, відійшли на другий план. Втім, усі світові ЗМІ у понеділок вийшли із статтями та фотографіями із Маршу єдності у Парижі. На них президент України Петро Порошенко у першому ряду колони політиків, поруч із президентом Франції Франсуа Олландом, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, прем’єром Великої Британії Девідом Кемероном та іншими.  Висловити свою солідарність приїхало з десяток світових лідерів, представники МЗС багатьох країн, Росію на заході представляв міністр закордонних справ Сергій Лавров, президент Путін від поїздки відмовився. Французька преса ніяк особливо не виділяла, ані представників України, ані Росії лише пригадуючи їх у переліку високих гостей, які приїхали на Марш.

Щоправда, потім із посиланням на прес-службу президента Франції з’явились повідомлення, що Порошенко, Олланд і Меркель обговорили ситуацію в Україні. Про деталі розмови відомо не багато…

Можна здогадатись, що окрім іншого йшлося і про переговори у Казахстані, заплановані на 15 січня. У них, окрім представників Росії та України, мають взяти участь  ще лідери Франції та Німеччини  Наразі найбільше питання – чи відбудуться вони у цей час – пише преса.

«Французький та Німецький уряди вже заявили, що саміт відбудеться тільки якщо з’явиться перспектива прогресу, у той же час український президент Петро Порошенко заявив, що саміт буде мати місце «якщо ми зможемо узгодити спільний документ» до його початку» – пише впливове європейське видання European Voice у статті “Саміт щодо української кризи”. 

При цьому Меркель має не багато оптимізму щодо можливостей зняття санкцій з Росії найближчим часом – передає французька Le Figaro за результатами зустрічі канцлера із українським прем’єром Арсенієм Яценюком.
«У мене мало надії на цьому фронті – наводить видання слова канцлера – Додаткові заходи були введені у відповідь на втручання у ситуацію на Сході України. Повне виконання Мінського протоколу – умова для того, щоб санкції були зняті».

Цікава деталь: напередодні зустрічі у Берліні стало відомо, що проросійські налаштовані хакери із України зламали сайти німецького уряду.

Водночас Європа продовжує активно підтримувати Україну фінансово – пише видання European Voice у статті «ЄС пропонує Україні 1, 81 млрд».  Це вже третій пакет допомоги від Брюсселя, кажуть журналісти, додаючи, що вимоги до України зростають пропорційно.

«Два попередні пакети, загальною вартістю 1, 61 млрд. євро були проведені без особливих труднощів, із останньою пропозицією – в 1 млрд. євро – яка була зроблена
незабаром після російської анексії Криму від України та вибухом сепаратистського конфлікту на Сході України. Нова пропозиція, втім, більша і Україна може очікувати, що члени ЄС будуть більш твердими у своїх вимогах глибоких реформ. Наразі ЄС чекає від України виконання раніше взятих на себе зобов’язань перед тим, як надати їй останні 250 млн. євро з останнього пакету» – пише видання.

Проте зазначає, що ця сума далеко не межа, і Україні потрібно набагато більше, на думку деяких експертів: «Американський фінансист Джордж Сорос, який понад 20 років активний в веденні бізнесу та філантропії у Східній Європі, вважає що Україні потрібний план фінансової підтримки на 50 млрд. доларів (42, 4 млрд. євро) і закликає ЄС прокинутись і зрозуміти, що він знаходиться під ударом з боку Росії”.

Інформаційна війна з Росією набирає обертів, це факт. Тож в ЄС все більше приділяють уваги питанням інформаційної безпеки – також пише EUObserver у статті «ЄС обмірковує відповідь російській інформаційній війні». Видання повідомляє, що за підтримки Нідерландського уряду Європейський фонд з підтримки демократії розпочав вивчати питання, як підтримати незалежні російськомовні ЗМІ. Обсяг гранту становить півмільйона євро, за словами джерел. Видання ілюструє російську пропаганду на прикладі трагедії із Боїнгом MH-17. «Докази свідчили, що підконтрольні Росії повстанці призвели до трагедії, використовуючи поставлені із Росії ракетні системи. Але російські державні медіа намагались посіяти підозри на те, що це зробили українські повітряні сили, щоб спровокувати втручання Заходу у конфлікт» – пише видання.

І додає, що Латвія, яка головує наразі в ЄС, буде намагатись реанімувати проект створення російськомовного телебачення, яке має протистояти російській пропаганді у колишніх Радянських республіках. Це питання хочуть внести до порядку денного на засіданні міністрів закордонних справ ЄС 19 січня в Брюсселі.

«Вони (російські медіа – прим.) підживлюють антієвропейські та антіамериканські настрої в Європі, зображуючи Росію, як захисника християнських цінностей усупереч просуванню прав геїв та мультикультуралізму ЄС. Добре фінансовані російські медійники, такі як RT наймають великі імена, включно колишнього ведучого CNN Ларі Кінга, і транслюють свої програми англійською, німецькою, французькою, іспанською і російською» – пише видання.

У Нідерландах набирає обертів питання можливостей запобігти катастрофі Боїнгу на території України (17 липня минулого року), воно суттєво б’є по іміджу уряду. Після того, як минулого тижня пролунала інформація про необхідність ще навесні закрити повітряний простір над Україною – на адресу прем’єр-міністра Марка Рютте посипалися закиди. Дві опозиційні партії CDA та D66 навіть ініціювали розгляд у парламенті, поставивши питання таким чином: чому Нідерландський уряд не попередив авіакомпанії про небезпеку? Увесь тиждень цю тему обговорювали як ТВ, так і газети та радіо.

«Кабінет не попередив авіакомпанії щодо небезпеки польотів над Україною. За інформацією, яка на той момент булавідомою, Кабінет не дійшов висновку про необхідність прийняття додаткових заходів. Українська влада зазначила, що повітряний простір на висоті більше, ніж 9, 75 кілометрів є безпечним» – пише нідерландське видання AD.nl в статті «Кабінет: згідно із українськими властями висота понад 10 кілометрів була безпечною»

Втім багато з експертів вважають, що уряд мав здогадатись про небезпеку, оскільки до цього терористи вже збивали українські військові літаки, хоч і на меншій висоті.

«На думку експерта в галузі авіації Йоріса Мелкерта із TU Delft, це очевидно, що уряд не виконав свій моральний обов’язок надання рекомендацій у повітряному просто
рі. «Україна була схильна применшувати ситуацію. Знаючи це, уряд мав робити більше. Очевидно, що система дала збій» – пише видання Volkskrant.


 

 

Огляд № 1 від 05.01.15                                                                     
                                                                                                                           РУССКУЮ версию читайте здесь

Преса про Україну: головний біль ЄС, закиди, щодо малайзійського Боїнгу та Олівер Стоун із ЦРУ на Майдані

Україна – одна з головних тем порядку денного ЕС на 2015-йНаступного року Україна залишатиметься однією із головних зовнішньополітичних тем,  якими буде обійматись ЄС в цьому році. Про це пише одне з провідних видань ЄС European Voice у статті під назвою «Порядок денний ЄС 2015». Та додає, що Росія та Україна стануть і найбільшим головним болем для «європейських політиків».  Завдання нового Верховного представника ЄС з зовнішніх справ та політики безпеки Федеріки Могеріні, «утримати рівень прихильності, який демонстрували європейські інститути в 2014-му, тоді як Україна проведе 2015-й намагаючись реалізувати глибокі та масштабні реформи у часи військового конфлікту та великої економічної кризи» – пише видання.

Новий голова Європейської Ради Дональд Туск заявив, що ЄС потребує нової стратегії щодо Росії. І це питання стає особливо актуальним, оскільки 1 січня на геополітичній карті з’явилося нове утворення – Євразійський економічний союз, який виник на теренах Митного союзу.  Звісно головну роль там виконує Росія. Отже провідні «уми» у Брюсселі мають знайти модель співпраці із новою організацією.

Тим часом в ЄЕС вже  запропонували ЄС співпрацюПредставники ЄАЕС закликають ЄС до переговорів, мовляв, навіть санкції щодо Росії до цього не перепона. В об’єднанні за участю Вірменії, Білорусі, Казахстану та Кіргістану (має приєднатись у травні) запровадять вільний обіг на ринку праці та у галузях будівництва, рітейлу та туризму. У планах – розширення спільного ринку на інші сектори економіки вже 2016-го. В РФ пропонують налагодити співробітництво із ЄАЕС, замість США, із якими Брюссель знаходиться у стані переговорів щодо зони вільної торгівлі – пише впливове європейське видання EUObserver у статті «Росія закликає ЄС до переговорів із ново родженим ЄАЕС» Мовляв, тамтешні стандарти для ЄС – ближчі.

«Ви вважаєте це розумно витрачати стільки політичної енергії на зону вільної торгівлі із США, коли ви маєте більш природних партнерів на вашому боці, ближче до дому» – наводить видання слова постпреда РФ при ЄС Володимира Чижова.

Це ж видання із посиланням на міністра закордонних справ Латвії Едгарса Ринкевичса повідомляє: в ЄС розмірковують про відкриття російськомовного ТВ каналу, який має протидіяти російській пропаганді у колишньому Радянському регіоні.

Вирішення українського питання, вражають одним із головних завдань і журналісти французького видання Le Mond. За ступенем важливості із ним порівнюють лише проблему Ісламської держави. Видання очікує переговорів у «нормандському форматі».

“ЄС не може вирішити проблем України” – із таким заголовком 4 січня вийшов бельгійський журнал  DeKnack. Журналісти взяли інтерв’ю у експерта з питань Росії Мартіна МакКоулі (Martin McCauley), який вважає, що лише через 5-10 років Україна зможе вибратись з економічних негараздів.  Більше того – він не розділяє оптимізму і щодо візових питань. «Проблема у тому, що якщо будуть скасовані візи між ЄС та Україною, то багато українців не забажають повертатись, а залишаться в ЄС. Такі країни, як Велика Британія пропонують високу соціальну допомогу, вищу за середню зарп?
?ату в Україні. Тому, я не думаю, що українці зможуть незабаром їздити у такі країни без віз» – наводить видання слова експерта.

Впливове Нідерландське видання De Volkskrant, яке дотримується активної проукраїнської позиції, розпочало рік із публікації (вірніше передруку із німецької Frankfurter Allgemeine Zeitung ) колонки українсько-німецкьої письменниці Каті Петровської. У дуже яскравих тонах вона закликає ЄС допомогти Україні, стаття так і називається: «Чому Європа не допомагає Україні». «Це чистий цинізм? Чи це тому, що Донецьк дуже далеко від кордону з ЄС? Шановні діячі, ви бажаєте виправдати своє власне безсилля або ваше невігластво?» – пише авторка – Хіба ви не помітили війну? Незліченних біженців? Злочинних угруповань? Пропаганду? Ви також не помітили Будапештського Меморандуму, який гарантує територіальну цілісність України?»…

На початку року Нідерландська преса знов заговорила про болючу для себе тему – падіння малайзійського Боїнга на території України (нагадаємо, трагедія сталася 17 липня минулого року). Причому у негативному для України контексті. «Україна ще у травні мала закрити повітряний простір» – передає сайт нідерландського ТВ каналу NOS, із подібними заголовками вийшли й інші ЗМІ Нідерландів, Бельгії та інших країн. Журналісти посилаються на слова українського військового експерта Дмитра Тимчука. Мовляв, ще у травні почались перші сигнали небезпеки: тоді терористи збили літак української армії Ан-30. «Із травня, коли ми побачили перші сигнали, що терористи мали цю зброю, уряд мав запитати себе, чи не потрібно закрити повітряний простір» – наводить видання слова Тимчука. Цю точку зору підтримують і деякі європейські експерти.

Інша новина – це плани скандального американського режисера відомого своїми антиурядовими поглядами, зняти документальний фільм про події річної давнини в Україні. У Майдані режисер побачив руку західних спецслужб та ЦРУ, головний мессідж кіно у тому, що Україна знов стала м’ячем, який США використовують, щоб «запустити Другу Холодну війну». Правда, у своїх висновках режисер базується на інтерв’ю із біглим в Росію Віктором Януковичем, та колишніми представниками спецслужб.