Чи зможе новий Верховний представник активізувати боротьбу з російською пропагандистською машиною?
Правдоподібно, Верховний представник Європейського Союзу (ЄС) з питань закордонних справ та безпеки Федеріка Могеріні не запам’ятається своєю ефективною політикою та рішучою відданістю боротьбі з російською дезінформацією. Федеріка Могеріні передає пост своєму наступникові Жозепу Боррелю Фонтельєсові, міністру закордонних справ Іспанії, який візьме на себе повноваження і цілу купу незавершених справ з цього питання. Чи буде новий Верховний представник більш безкомпромісним і чи зробить він боротьбу з російською дезінформацією одним зісвоїх пріоритетів протягом наступних п’яти років?
Досягнення Могеріні щодо дезінформації
Федеріку Могеріні за час її перебування на посаді критикували за те, що вона не вділяла достатньої уваги боротьбі з російською дезінформацією. Одним об’єктом критики є Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій, ОРГСК (East StratCom Task Force, ESTF), перша ініціатива щодо дезінформації, яку розпочав Верховний представник ЄС у 2015 році. Завданням ОРГСК є аналіз тенденцій дезінформації, а також пояснення політики ЄС країнам «Східного партнерства» (Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна). Команда ОРГСК постійно отримує недостатнє фінансування та потребує нового персоналу, і їй доводиться покладатися на волонтерів під час заходів щодо збору інформації. У відкритому листі аналітичного центру «Європейські цінності», що спеціалізується на російській дезінформації, експерти та аналітики країн ЄС та країн-сусідів закликали Верховного представника «почати серйозно сприймати загрозу російської дезінформації» та посилити фінансування ОРГСК.
Загальний результат роботи Верховного представника у боротьбі з дезінформацією дещо покращився з прийняттям у 2018 році Плану дій ЄС проти дезінформації (комплексу дій та заходів, спрямованих на створення нових можливостей та зміцнення співробітництва між державами-членами та інституціями ЄС з метою активної боротьби проти дезінформації), загальноєвропейського Кодексу дій щодо дезінформації (який встановлює стандарти саморегулювання онлайн-платформ від прозорости політичної реклами до закриття фейкових акаунтів) і нарешті створення системи швидкого реагування, щоб полегшити процес обміну інформацією з приводу дезінформаційних кампаній та координувати реакції держав-членів ЄС. Безсумнівно, це були важливі та необхідні кроки у боротьбі з російською дезінформацією.
Однак Верховному представникові знадобилося несподівано багато часу, щоб запустити ці ініціативи, особливо враховуючи, що між прийняттям Плану дій та європейськими парламентськими виборами минуло лише п’ять місяців. Крім того, існує занепокоєння щодо загальної ефективності запропонованих саморегуляторних заходів замість жорстких дій, а останній звіт Комісії про виконання зобов’язань згідно з Кодексом дій стосовнодезінформації, здається, підтверджує ці побоювання. Facebook слугує конкретним прикладом. Платформа ввела низку змін для вдосконалення прозорости політичної реклами, зокрема шляхом створення рекламної бібліотеки Facebook. Попри це, медіаорганізація Politico повідомляє, що «ефективно відстежувати, як купуються та рекламуються політичні оголошення у Facebook, майже неможливо».
Система швидкого реагування також не виправдовує очікувань, оскільки у ЄC немає ні належної стратегії щодо того, які матеріали слід розповсюджувати через систему, ні плану, як ці матеріали потрібно аналізувати.
І нарешті, деякі критики кажуть, що політика ЄС має дві сторони медалі. Існують побоювання, що Європа заходить занадто далеко, бо обмеження способів спілкуватися в Інтернеті неминуче вплине на обмеження свободи слова.
Що буде далі під керівництвом Жозепа Борреля?
Чи зможе новий Верховний представник активізувати боротьбу з російською дезінформацією та запропонувати нові ідеї?
Жозеп Боррель багато років присвятив діяльності у внутрішній політиці Іспанії та раніше обіймав посаду Президента Європарламенту з 2004 по 2007 рік. Він був міністром закордонних справ, справ ЄС та міжнародного співробітництва уряду Іспанії з 2018 року. Майбутнього Верховного представника поважають колеги не лише в Брюсселі, а й в столицях країн-членів ЄС. Це, безумовно, зіграло важливу роль у висуванні його кандидатури на посаду, оскільки вона не викликала багато запитань і була швидко підтримана державами-членами.
На відміну від своєї попередниці, цей високопоставлений іспанський політик є дуже відвертим у своїх висловлюваннях, що може означати створення нової комунікаційної стратегії та більшу настирливість у діях Європейської служби зовнішніх справ. Звичайно, пріоритети Жозепа Борреля в офісі ґрунтуватимуться на новій стратегічній програмі ЄС та на очікуваннях його шефа Урсули фон дер Ляєн.
Публічно Боррель висловлював дещо суперечливі погляди на Росію. Раніше цього року в інтерв’ю для Європейської ради з міжнародних відносин він заявив, що не надто переймається російською загрозою, оскільки країна є «економічно і соціально слабкою», і вважає її лише «незручним сусідом». Водночас під час слухань у Європарламенті 6 жовтня, Жозеп Боррель висловлювався досить жорстко, назвавши Росію ще одним викликом для ЄС на рівні з Китаєм, неспокійним Близьким Сходом і тероризмом. Він також висловив непопулярну серед багатьох країн-членів ЄС думку про те, що санкції проти Росії слід затверджувати шляхом голосування кваліфікованою більшістю, а не одноголосно.
Що стосується російської дезінформації, то поки не ясно, чи буде прийнятий новий підхід до цього питання. Під час слухання, коли були поставлені конкретні питання про дезінформацію, він відповідав, що «це не тільки те, що надходить з самої Росії». Його попередня діяльність з приводу вказаної проблеми також суперечлива. Після повідомлень про те, що Росія втручалася у каталонський референдум про незалежність 2017 року, Боррель погодився створити спільну групу кібербезпеки Росії та Іспанії, щоб припинити поширення дезінформації. Здається, майбутній Верховний представник дотримується прислів’я «Тримайте своїх друзів поруч, а ворогів – ще ближче», але дуже сумнівно, чи може цей підхід принести якісь плоди.
Федеріка Могеріні відмовилася визнати важливість проблеми російської дезінформації. У Плані дій, що окреслює цілі ОРГСК, немає жодних згадок про Росію. Отже, не дивно, що проблема не вирішується належним чином, і, згідно з останніми повідомленнями, вона ще більше посилилася, оскільки кількість випадків дезінформації, пов’язаних з російськими джерелами, подвоїлася за останній рік. Уже незабаром стане ясно, чи продовжить Боррель політику своєї попередниці, чи запропонує нове бачення. Однак зрозуміло одне: якщо він прагне успіху, то повинен серйозно поставитися до загрози російської дезінформації та зробити боротьбу з нею одним зі своїх пріоритетів.
Яна Бровдій, академасистент Коледжу Європи, Брюгге
Ця стаття написана від власного імені
Стаття з 1го номеру журналу Огляд Україна Брюссель