Як Росія порушує безпеку в Азовсько-Чорноморському регіоні?

Цій темі вперше була присвячена ціла сесія Форуму ОБСЄ з питань безпеки.

Незаконні дії окупаційної влади в Криму з 2014 року були головним фактором постійного погіршення ситуації з безпекою в Азовському та Чорноморському регіонах, що характеризується нестабільністю та тенденцією до погіршення.

Ось так розпочав свою промову на Форумі ОБСЄ Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим, пише Укрінформ.

Українська делегація та країни-партнери постійно піднімають питання про окупацію Криму на засіданнях органів, що формують політику Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Однак вперше окрема сесія була присвячена саме ситуації в Азово-Чорноморському регіоні. Це було досягнуто насамперед завдяки головуванню України у Форумі, який триває з квітня по серпень.

Ми вже писали, що російська делегація в ОБСЄ намагалася заблокувати «невідповідні» виступи двох головних спікерів на зустрічі – незалежного британського експерта Джеймса Шерра та постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича.

Пропонуємо вивчити основні тези виступу спікера з України під час віртуального засідання, яке було закрите для журналістів.

Загрози в  Азовсько-Чорноморському регіоні

 Виклики та загрози безпеці в Азово-Чорноморському регіоні можна узагальнити так:

• політична сфера характеризується спробою Росії подолати міжнародну ізоляцію після військового вторгнення в Крим. А саме розвиваючи відносини з окремими чорноморськими країнами та впливаючи на них у формі «м’якої сили». На відміну від прямої військової агресії проти України та Грузії з окупацією частин їхніх територій;
• військовий напрям характеризується всебічною мілітаризацією Криму від дошкільної освіти до розгортання ракетних комплексів С-400. А також збільшенням і вдосконаленням військово-морського складу Чорноморського флоту Російської Федерації, який оснащений крилатими ракетами «Калібр»;
• Російська Федерація використовує півострів як основну матеріально-технічну базу для військових операцій Росії в Сирії. І збільшення військово-морських навчань та закриття морських районів, включаючи морську економічну зону України навколо окупованого Криму. На півострові також є ознаки відтворення ядерних військових об’єктів;
• міжнародно-правова сфера: припинення визнання повноважень Міжнародної комісії з виявлення фактів відповідно Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій;
• просування Кремлем співробітників Криму закордоном та залучення до діяльності півострова проросійських іноземців;
• примусова натуралізація жителів Криму Російською Федерацією, позбавлення майнових прав громадян України та іноземців на півострові;
• економічний напрям характеризується створенням штучних перешкод для вільного комерційного судноплавства та загрозою морському транспорту в Керченській протоці і Азовському морі. Це відбувається внаслідок незаконного будівництва так званого «Кримського мосту»;
• залучення іноземних суден до незаконних морських комерційних перевезень до кримських портів;
• збільшення запасів газу через Чорне море. Це створює екологічну небезпеку на глибинах Чорного моря, насичених сірководнем.
• зростання напруженості через зусилля Російської Федерації узаконити спробу анексії півострова та утвердити його домінування в морських районах. Перспектива можливого перетворення Азовського та Чорного морів у «російські озера» є прямим наслідком окупації Криму.

Що відбулося з правами людини?

Питання безпеки в Азовському та Причорноморському регіоні не  обмежується тільки військовою складовою. Не менш важливими для розуміння та оцінки російської гібридної війни проти України є масштабні та серйозні порушення Російської Федерації міжнародного гуманітарного права. А саме на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Згідно з повідомленнями ряду міжнародних організацій (ОБСЄ, Рада Європи) ситуація з правами людини в окупованому Криму різко погіршилася. Звіти підтверджують наявність широкомасштабних викрадань, насильницьких зникнень, тортур, політично мотивованих переслідувань на етнічних та релігійних засадах та дискримінації. Порушуються основні права на свободу вираження поглядів, мирні збори, релігію та освіту. Відстежується переслідування та заборона засобів масової інформації, знищення ідентичності України та кримськотатарської ідентичності та незаконного призову до Збройних Сил РФ.

Багато з цих діянь окупаційної влади класифікуються як військові злочини та злочини проти людства. Вони підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

 Як Росія порушує угоди про конвенціональні збройні сили у Європі

Російська окупація Криму призвела до різкого збільшення кількості звичайної зброї та військової техніки в Чорноморському регіоні. Це перевищує обмеження, передбачені Договором про звичайні збройні сили в Європі (Договір CFE).

Ракетна зброя на півострові здатна вразити всю південну частину України та території сусідніх країн. Під питанням також порушена безпека причорноморських держав, дві з яких уже постраждали від іноземної агресії.

Окуповані території України та Грузії були перетворені на сірі зони, недоступні для проведення верифікаційних та інспекційних заходів відповідно до Договору про CFE, Договору про відкрите небо, Віденського документу про заходи довіри та безпеки та інших режимів контролю та нерозповсюдження озброєнь. Такий стан речей продовжує руйнувати військову прозорість, передбачуваність та довіру до регіону.

 Росія перетворює Крим на військову базу

Домінуючими для Російської Федерації є виключно військові та політичні інтереси перетворення захопленого Криму у військову базу. Разом із намірами Кремля поширити експансію за Чорне море.

Мілітаризація півострова була розв’язана майже відразу після незаконної окупації Криму.

Окупація та подальша мілітаризація Криму призвели до розширення зони використання військових кораблів та військових літаків у Чорноморському регіоні та далеко за межами усього Середземноморського басейну. Таким чином, така діяльність має далекосяжні наслідки для безпеки не тільки в Чорноморському регіоні, а й у всій Південній Європі, а також у Північній Африці та на Близькому Сході.

Кілька незаконних військових навчань, які проводяться в Криму та навколо нього, відображають агресивну військову позицію щодо України та інших причорноморських держав. Такі навчання також тягнуть за собою значні довгострокові негативні екологічні наслідки в регіоні.

Азовське море також інтенсивно воєнізовано. Кількість військових кораблів значно зросла. Прогресивна мілітаризація Азовського моря має наслідки не тільки для морської торгівлі та поставок в Україну, але також створює додаткову військову загрозу для України. І призводить до погіршення ситуації з безпекою в регіоні.

Незаконне будівництво мосту Керченської протоки суттєво сприяло цій загрозі.

Ядерні сили у Криму

Окупаційна влада вживає заходів для повторної ядерної діяльності. Зокрема, шляхом розміщення носіїв та інших засобів, здатних доставляти ядерну зброю. А також активно розвиває ядерну інфраструктуру на півострові.

Враховуючи стратегічне розташування Криму в регіоні, а також те, що Україна є частиною Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держави, яка не її має, розміщення ядерних сил у Криму є серйозним викликом.

 СИЛИ ООН та ОБСЄ у боротьбі з мілітарізацією Криму

З огляду на поточну нестабільну ситуацію з безпекою в Чорному та Азовському морі та можливі негативні наслідки, питання мілітаризації Криму повинно бути в порядку денному всіх зацікавлених міжнародних організацій, зокрема ООН та ОБСЄ.

Міжнародному співтовариству слід подвоїти свої узгоджені дії щодо відновлення безпеки та повного дотримання міжнародного права, основних норм та принципів ОБСЄ у Чорному та Азовському морі. Ці зусилля повинні ґрунтуватися на повному дотриманні суверенітету та територіальної цілісності держав, утриманні від загрози чи застосування сили, невтручанні у внутрішні справи, добросовісному виконанні зобов’язань за міжнародним правом.

Україна залишається однією з головних мішеней російської агресії, і Росія не зупиниться. Чим більше Москва говорить про прагнення до миру, тим більше Кремль готується до війни.

Що ОБСЄ впровадити у Кримі та на морі?

ОБСЄ може відігравати більшу роль у моніторингу та реагуванні на погіршення безпеки та соціально-економічної ситуації в Азовському морі та  Чорноморському регіоні.

Воно вже підтвердило негативний вплив на соціальне та економічне благополуччя українців, які проживають у районах, розташованих на узбережжі Азовського моря. Звіти підтверджують, що «затримки та скорочення суден, які бажають плавати через Керченську протоку, призвели до скорочення бізнесу, включаючи скасовані контракти та неможливість придбання нових контрактів через постійну невизначеність» та збільшення витрат на страхові поліси. Цей моніторинг є важливим і повинен тривати щодня.

ОБСЄ регулярно забороняє доступ до тимчасово окупованих районів на півдні Донецької області, що прилягає до Азовського моря. Це територія встановлених маршрутів постачання озброєння та робочої сили до зони конфлікту. Ми вважаємо, що потрібна більша пильність та звітність  щодо заходів, пов’язаних з мілітаризацією окупованого Криму та прилеглих територіальних вод Азовського та Чорного моря.

Наслідки такої деструктивної політики для місцевого населення, безпеки України та навколишнього середовища повинні бути відображені також у  звітах. При цьому інструмент дистанційного моніторингу має особливе значення для цієї мети.

 

Наталя Толуб