Влада України взялася за антикорупціонерів

Головною новиною п’ятниці, 28 серпня, в Україні стало рішення Конституційного Суду, який визнав неконституційним Указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Як повідомила пресслужба суду, відповідне рішення ухвалила Велика палата КС.

У цьому рішенні вказано, що Основний закон України містить вичерпний перелік посад, призначення на які здійснюється главою держави. Зокрема, йдеться про затвердження глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; генерального прокурора; половини складу Ради Національного банку України, половини складу Нацради з питань телебачення і радіомовлення; вищого командування Збройних сил України та інших військових формувань; третини складу Конституційного суду України; персонального складу Ради національної безпеки і оборони; голів місцевих держадміністрацій; суддів; двох членів Вищої ради правосуддя.

На підставі цього Конституційний Суд вирішив, що у 2015 році, підписуючи указ про призначення Артема Ситника на посаду голови НАБУ, президент України Петро Порошенко перевищив свої повноваження.

Крім того, у КСУ вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».

Згідно з рішенням Конституційного Суду, призначати та звільняти директора НАБУ повинен Кабінет Міністрів України. Рішення є обов’язковим, остаточним і не може бути оскаржене.

Тим часом у Національному антикорупційному бюро України назвали постанову Конституційного суду України політично вмотивованою.

«Попри визнання КСУ указу президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ неконстутиційним, воно не передбачає його автоматичного звільнення. Закон України «Про НАБУ» містить вичерпний перелік підстав звільнення директора Національного бюро з посади, рішення Конституційного суду серед них немає», – ідеться в заяві.

Рішення КСУ в НАБУ пов’язали з розслідуванням справи суддів Окружного адміністративного суду Києва. Раніше антикорупціонери опублікували частину записів, на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».

Українські Телеграм-канали, посилаючись на інсайдерську інформацію з Офісу Президента, повідомляють, що посли західних країн уже буквально обривають телефон глави держави через рішення Конституційного суду України щодо очільника НАБУ. Начебто дипломати попереджають: якщо українська влада не припинить тиск на антикорупційні органи й не перестане втручатися в їхню роботу, то це може стати причиною призупинення співпраці з ЄС та США.

Як стверджують інформовані джерела, новий політичний сезон в Україні ознаменується серйозними кадровими ротаціями, зокрема у Службі безпеки України, Офісі генерального прокурора та антикорупційних органах. Підтвердженням цих чуток є нещодавнє звільнення Василя Бурби з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Хоча це кадрове рішення залишилося майже непоміченим. Водночас звільнення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького справді наробило галасу і змусило замислитися багатьох політиків та експертів. Очільник САП подав заяву про відставку з посади за власним бажанням, при цьому його в цілому звільнили з органів прокуратури.

Як зазначають експерти, кадрові ротації, очевидно, мають на меті посилити «вертикаль влади» в Україні й прибрати з посад тих людей, які не влаштовують Офіс Президента.

Богдан Марусяк