Війна всіх проти всіх чи «молодий Лукашенко»: базові політичні сценарії на 2022 рік

У рамках третього форуму випускників Київської школи державного управління імені Сергія Нижного відбулася презентація доповіді «Прогнозу 2022» від Українського інституту майбутнього. У Прогнозі виокремлені чотири сценарії розвитку подій у внутрішній політиці України та зовнішні політичні загрози.

Перший сценарій – «Ідеальний шторм». Він передбачає домовленості ключових світових гравців про Україну, але, на жаль, без нашої участі, в результаті чого ми втрачаємо підтримку від ключових союзників. Паралельно відбувається зменшення цін на ключові товари, що ми традиційно експортуємо, внутрішні протести та протистояння влади із ключовими ФПГ, що контролюють основні медіаресурси. Ймовірність сценарію вкрай мала – не більше 10%.

Другий сценарій – «Війна проти всіх». Умови його настання схожі з попереднім. Зовнішньо-політична ситуація складається не на нашу користь, ми не отримуємо достатньо необхідних для економіки ресурсів, у тому числі фінансових, вимушені йти на компроміс по Донбасу і отримуємо внутрішнє протистояння в якому Зеленський йде на союз із однією із ФПГ, але вже як молодший партнер. Як результат отримуємо те, що на кінець 2022 року повторюємо цикл та виходимо на стан літа 2021-го, тільки зі слабим Зеленським.

Ймовірність такого розвитку процесів досить велика – до 50-55%.

Третій сценарій – «Перші кроки, щоб  стати Лукашенко». Умови настання сценарію аналогічні попередньому. Але всередині країни Зеленському доведеться піти на союз з однією чи декількома ФПГ, почати боротьбу проти «незгодних», захопивши повний контроль над силовим блоком. Обов’язковою умовою є проведення «популістських ініціатив» та початок риторики «всі хто проти нас – проти змін». У результаті отримавши перемогу, Зеленський почне переформатування влади.

Ймовірність настання сценарію (за умови його сильної привабливості для оточення Зеленського) не більше 30-40%.

І нарешті останній сценарій – «Батько нації». Ключовою умовою настання сценарію є подія, яка стане потрясінням для українського суспільства. Або подія, яку за допомогою ЗМІ, можна уявити такою. Це масштабне стихійне лихо, проблеми техногенного характеру чи відкрита агресія з боку Росії. Не йдеться про повноцінне вторгнення: досить різкого загострення на Донбасі.

Подія має бути досить масштабною для того, щоб викликати реакцію у зовнішніх партнерів та призвести до збільшення підтримки України. І надати гарантії (обіцянки) подальшого збільшення обсягів.

Вірогідність даного сценарію вкрай мала і не перевищує 5%.

Зовнішні політичні ризики

 Ризики розміщені у порядку зменшення за коефіцієнтом, розрахованим як значущість події для України помножена на ймовірність настання події

1. Випадіння України із логістичних проєктів

Україна не входить до регіональних логістичних проєктів, транспортних коридорів (наприклад, «Тримор’я», «Один пояс, один шлях», «Північ-Південь», транспортна мережа TEN-T тощо), не використовує можливість створення альтернативи транссибірській магістралі (через Чорне і Каспійське море), щоб перенести вантажні потоки з Китаю з російського напряму на український.

У результаті Україна буде виконувати роль буферної зони та знизить геостратегічну цінність, переміститься на периферію та перетвориться на острів, який обходять всі транспортні мережі.

2. Енергетична блокада з боку РФ

Спроби Росії влаштувати енергетичну блокаду для України – обмеження власних поставок (електроенергія, вугілля, нафтопродукти), а також схиляння до цього Білорусі (електроенергія та вугілля), блокування транзиту з Казахстану (вугілля та LPG), зокрема для формування до весни передумов для вирішення ключових запитань: Донбас, довгострокові контракти з газу, енергетики, зрив європейської енергетичної інтеграції тощо.

3. Домовленості Заходу та РФ щодо України

Ризик домовленостей між США, ЄС та РФ, зокрема щодо питань, пов’язаних з Україною.

4. Втрата підтримки Заходу

Втрата Україною фінансової, політичної, воєнної підтримки західних країн (США, Європа).

5. Наслідки політичної кризи в Білорусі

Ризик енергетичної безпеки України, воєнно-політичні ризики. РФ може розширити воєнну інфраструктуру на кордоні України з Білоруссю, впливати на поставки е/е та нафтопродуктів. Є 2 варіанти політичної кризи в Білорусі:

–          Лукашенко залишається і стає більш підконтрольним Росії;

–          У Білорусі з’являється новий слабкий президент, яким Росії керувати буде ще простіше.

6. Випадіння з тренду «зеленого переходу»

Україна не потрапляє до клубу країн, що здійснюють «зелений перехід», відстає технологічно та залишається об’єктом міжнародних відносин.

7. Фінляндизація України Росією

Росія зв’язує Україну економічними договорами. Україна залишається у ролі посередника між Росією і Заходом.

8. Втрата Китаю як торгового партнера

Оскільки в Україні немає концепції балансування між США та КНР, Україна має ризик потрапити у ситуацію жорсткого вибору між двома партнерами.

9. Погіршення стосунків з поляками та литовцями

Спроба України покращити стосунки з Білоруссю, що може призвести до погіршення стосунків з Польщею та Литвою.

10. Конфлікти з Польщею, Угорщиною

Правлячі партії у Польщі та Угорщині можуть йти на конфлікти з Україною в питаннях історії, національної пам’яті, прав меншин для рішення політичних задач з ЄС, мобілізації прибічників.

11. Політична дестабілізація/криза у Туреччині

Це несе політичні та гуманітарні ризики для Європи, що опосередковано вплинуть на Україну.

12. Нелегальні мігранти і біженці

Ризик напливу нелегальних мігрантів та біженців у Європу через Україну, яких зараз стримує Туреччина.

13. Прихід до влади в Європі націоналпопулістів і правоконсерваторів

Це несе ризик конфлікту України з ЄС.

14. Міграційна криза. Приплив мігрантів, зокрема пов’язаний з кліматичними змінами.

 

Джерело: Український інститут майбутнього