Вбивство ідеологічних супротивників – звичайна практика РФ

Вбивство ідеологічних супротивників, а також тих, хто відверто намагається протистояти інформаційній агресії Кремля – звичайна практика РФ, вважає Валентина Бикова з «Міжнародного центру протидії російській пропаганді» та еспертка з інформаційного спротиву. Ексклюзивно для «Promote Ukraine» вона проаналізувала замахи російських спец служб у Європі.

«На жаль, останнім часом російські спецслужби під прикриттям дипломатичних представництв та «Росспівробітництва» вільно почуваються у більшості європейських країн. Плани ФСБ отруїти трьох чеських високопосадовців – ще один приклад тому», – каже експертка.

Валентина Бикова вважає, що жертви було обрано не випадково. «Староста району Прага-6 Ондржей Коларж «завинив» перед Кремлем через демонтаж та перенесення пам’ятника радянському маршалу Конєву, лідер муніципалітету Ржєпориє Павел Новотний – через схвалення будівництва пам’ятника бійцям РВА, а мер Праги Зденек Гриб «образив» РФ своєю ініціативою перейменування площі, на якій знаходиться російське посольство, на честь Бориса Нємцова, – каже представниця інформаційного супротиву. – Тобто, всі празькі чиновники мали мужність протистояти ідеологічній машині РФ і так би мовити, дали міцного «ляпаса» Кремлю. Звісно, з точки зору російських спецслужб, це не мало б залишитись без відповіді».

Валентина Бикова пояснює: невипадково, що смертельну отруту привіз до Чехії російський дипломат Андрій Кончаков, який також є в.о. очільника представництва «Росспівробітництва» у Чехії. Адже саме ця організація є «дахом» для роботи спецслужб РФ за кордоном. Так звані «Російські центри науки та культури», які працюють у 62 країнах світу – це фактично філіали російської розвідки. Не дарма у березні 2018, після отруєння Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, США вислали з країни дипломатів РФ, у тому числі, голову Російського центру науки та культури (РЦНК), який входить до складу «Росспівробітництва».

«Зведення рахунків» з празькими можновладцями, які відстоювали право Чехії на власну, а не нав’язану РФ історію – далеко не перший замах Кремля на тих, хто намагається протистояти машині пропаганди РФ. Наприклад, у Латвії, у 2012 році було скоєно замах на журналіста Леонідаса Якобсона та його сина. Представник ЗМІ жорстко критикував Москву та місцевих прокремлівських політиків. Зокрема, журналіст опублікував розмову між міським головою Риги Нілсом Ушаковим та радником у посольстві Росії Олександром Хапіловим, якого підозрювали у причетності до російської військової розвідки. Через це Якобсона та його сина було жорстоко побито, а його обличчя скалічили ножем.

Зараз російські спецслужби стали діяти агресивніше, і вже не обмежуються залякуванням, а одразу вбивають. Всі пам’ятають спробу отруїти колишнього співробітника російської військової розвідки, а нині громадянина Великобританії Сергія Скрипаля та його доньки у Солсбері співробітниками ГРУ ГШ РФ Олександром Петровим та Русланом Бошировим.

Раніше, у 2006 році, також на території Великобританії, ексспівробітника КДБ та ФСБ Олександра Литвиненка було вбито за допомогою радіоактивного полонія-210.

Такі агресивні дії РФ, яку не зупиняють кордони суверенних держав – ще одне підтвердження тому, що для України, а відтак і країн ЄС, ідеологічний фронт протистояння з РФ є не менш важливим, ніж «гаряча» фаза російсько-української війни.


Наталя Толуб