Нещодавно міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що доходи сфери культури та готельного бізнесу внаслідок карантину вихідного дня скоротяться на 50%. Мова йде про сотні тисяч людей, які залишаться без роботи та підтримки з боку держави. Який бізнес найбільше постраждає від нововведення держави? Якими можуть бути збитки і чи витримає українська економіка черговий локдаун Promote Ukraine запитав експертів.
Олег Гороховський, засновник Monobank
Ще у березні стало зрозуміло, що Україну не пронесе з коронавірусом. Але «не проносить» нас, як завжди, по максимуму. Нас не пронесло з іпотечною кризою і якщо весь світ відновився за рік, то ми до цього часу і через 12 років не вийшли на докризовий рівень. Так і вийшло із коронавірусом. Система охорони здоров’я не готова, тестів на всіх не вистачає, масковий режим не контролюється і не виконується. Ну, коротше, нас знову накриває «як належить».
Локдаун вже не потрібен. Він нічого не змінить, окрім як остаточно доб`є малий і середній бізнес. Сьогодні малому бізнесу нікуди діватися. І нам вже мало йому не заважати, хоча це у нас ніколи не виходило. Сьогодні йому екстрено потрібна допомога! А допомогти є чим.
Що можна і потрібно робити:
– припинити спекуляції з приводу локдауна, кожен повинен вирішити сам закривати свою маленьку кафешку чи ні;
– прибрати податкове навантаження з маленьких підприємств, їм і так нічим платити податки;
– знайти кошти, нехай навіть через секвестр, на надання орендних і процентних канікул для малого і середнього бізнесу;
– почати робити держзакупівлі у малого і середнього бізнесу і допомагати їм з оформленням заявок на участь в торгах, де покупцями є розпорядники державних бюджетів всіх рівнів;
– включити їхні бізнес-приміщення до переліку одержувачів комунальних субсидій;
– продотувати рекламні інструменти для бізнесу в регіональних і центральних ЗМІ (тут, до речі, при правильному підході і грошей особливо не потрібно – порожні рекламні площі і вільні/дешеві слоти на ТБ є завжди);
– зрештою, всім нам купувати більше і частіше у «малюків», а не у великих корпораціях.
Загине малий бізнес – загнеться країна і навіть не стільки економічно, скільки ментально – кожна невдача відсікає велику кількість тих, хто не захоче спробувати знову. І ми ризикуємо отримати величезну кількість тих людей, хто поставить хрест на бажанні робити тут бізнес і, в кінцевому рахунку, прийде по допомогу до держави або просто поїде з неї.
Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
Запровадження карантину завдасть величезних збитків українській економіці. Багато людей, які працюють, не мають часу, щоб придбати товари у будні дні й роблять це на вихідні. Також саме на вихідних найбільшу виручку отримують ресторани, театри, кінотеатри, розважальні заклади. Тому очікується, що запровадження карантину вихідного дня призведе до скорочення виручки підприємств торгівлі та обслуговування від 30 % до 70 %, в залежності від галузі та місця розташування закладу.
Деякі підприємства в результаті цього збанкрутують, люди втратять роботу, а держава недоотримає надходження до держбюджету. Уряд планує певну компенсацію підприємцям та працівникам, які не зможуть через карантин, працювати повний тиждень. Подібні виплати здійснювалися і під час першої хвилі коронавірусу, проте показали свою неефективність. Адже виплати здійснюються безпосередньо підприємствам, щоб ті, в свою чергу, доплачували своїм працівникам. Проте, такі виплати часто до працівників не доходять, а реальну допомогу отримав досить незначний відсоток підприємців.
Крім того, влада запропонувала Торгово-промисловій палаті України визнати карантин форс мажором, щоб дозволити підприємцям, які орендують торговельні площі, не платити за оренду. Але в такому разі постраждають орендодавці. Також Уряд планує встановити нульову ставку за кредитами, отриманими в рамках програми 5-7-9%. Тобто, підтримка бізнесу, яку пропонує Уряд, є неспівставною з втратами, які зазнає економіка через карантин.
Владі слід спрямувати всі зусилля на створення додаткових місць в лікарнях для хворих, забезпечити їх необхідним обладнанням та ліками. Також потрібно платити лікарям та іншому медперсоналу гідну заробітну плату. Зараз багато медиків звільняються з роботу, а це в умовах епідемії призведе до зростання смертності. Додаткові витрати на медицину будуть значно меншими, ніж втрати, яких зазнає економіка від локдауна.
Родіон Єрошек, співзасновник компанії з автоматизації закладів Poster
Під час карантину вихідного дня бари і ресторани можуть не дорахуватися понад 40% виручки. Адже, за даними дослідженням нашої компанії, на суботу та неділю припадає основна частина виручки закладів громадського харчування. У вихідні дні ресторани заробляють в середньому 41% від свого тижневого обороту, бари — 40%, піцерії і кальянні — 35%, фастфуд — 31%, кондитерські — 30%.
Найменше залежать від вихідних днів кав’ярні та пекарні, а й для них виручка в суботу та неділю становить відчутну частку в тижневому обороті — 27% і 25% відповідно.
Карантин вихідного дня призведе до різкого спаду виручки закладів, а постійні витрати при цьому залишаться тими ж. Для ресторанного бізнесу, маржинальність якого не перевищує 20%, це робота в збиток.
Релігійна організація «Братство лисих» замість ресторану
У Тернополі власник ресторану і хостелу Тарас Ковальчук вирішив оригінально обійти рішення уряду. Він оперативно подав документи на реєстрацію власної релігійної організації «Братство лисих» для того, щоб його бізнес зміг працювати під час «карантину вихідного дня».
За словами підприємця, на вихідних хостел буде функціонувати в форматі монастиря, ресторан – як трапезна і клуб – як храм. При цьому українець посилається на статтю 35 Конституції України, яка гарантує свободу «безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди та вести релігійну діяльність».
Наталя Толуб