В Україні вже катастрофічно бракує місць у лікарнях для хворих на COVID-19, медичні заклади не забезпечені медикаментами та обладнанням належним чином. Тому лікарі змушені вибирати кому з хворих давати кисень та зберегти їхнє життя, а хто має померти. Хоча ще 3 квітня Верховна Рада прийняла зміни до Закону про держбюджет на 2020 рік, згідно з якими був створений спецфонд з боротьби з коронавірусом на 64,7 мільярди гривень.
Як повідомило Міністерство фінансів, станом на 6 листопада 2020 року з фонду боротьби з COVID-19 вже витрачено 39 мільярдів гривень, що становить 59% від загальної суми. При цьому більшу частину коштів цих коштів було направлено замість медицини на ремонт доріг.
Згідно з даними Мінфіну, кошти фонду були розподілені наступним чином:
- на стимулювання економіки – 32,6 млрд. грн, з них 31,5 млрд. грн – на ремонт і реконструкцію доріг;
- на охорону здоров’я – 16,3 млрд. грн;
- на соцзахист – 11,7 млрд. грн;
- на забезпечення правопорядку – 2,7 млрд. грн;
- на освіту – 0,1 млрд. грн.
На що вже витратили кошти:
- На будівництво доріг – 20,8 млрд. грн з 31,5 млрд.
- На охорону здоров’я – 6,6 млрд. грн з 16,3 млрд. грн передбачених коштів, або 40%.
- 100 млн. грн виділили на закупівлю апаратів ШВЛ, з яких використано 42 млн. грн.
- Майже 3 млрд. грн пішло на забезпечення лабораторій МОЗ та закупівлю засобів індивідуального захисту для працівників закладів охорони здоров’я, з яких сьогодні використано 709,7 млн. грн.
- На підвищення надбавок і доплат медичним працівникам витрачено 3,2 млрд. грн з передбачених 6 млрд. грн.
- На субвенцію місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем направлено 571 млн. грн.
- На соціальний захист – 9,3 млрд. грн.
У лікарнях катастрофа
Ситуація з лікуванням хворих на COVID-19 загострилась в Україні ще наприкінці серпня. Наприклад, вже у вересні в інфекційному відділені Мар’їнської міської районної філії Донецького обласного лабораторного Центру, розрахованому на 30 місць, лікувалось 90 пацієнтів. А захворілі змушені були по п’ять годин сидіти в черзі на прийом до лікаря.
За свідченнями працівників лікарні з соціальних мереж та приватних розмов, хворих з підозрою на коронавірус розміщували у хірургічному та кардіологічному відділенні, при цьому всіх приймали на загальному санпропускнику. А через нестачу кадрів, медсестер з інших відділень наполегливо просили писати заяви з проханням працювати на півставки в «інфекціонці». Не вистачало і засобів захисту – халатів, масок, щитків. Все це відбувалося в умовах жорсткого дефіциту кадрів. У жовтні був період, коли на все інфекційне відділення працював один лікар.
А позавчора у Київській області від COVID-19 помер чоловік, який віддав свій кисневий концентратор синові, який теж був інфікований коронавірусом. Про це повідомила відома українська волонтерка Дана Ярова.
«У районному центрі батько і син потрапили в лікарню. 15 хвилин на добу їм давали кисень. Батько відмовився від своїх 15 хвилин на користь сина. Батько помер, сина продовжують лікувати. Тільки от не знаю, за померлого батька йому дають ще 15 хвилин кисню, або вже ні», – каже Ярова.
За словами Ярової, в лікарні кисневі концентратори дають тільки на 15 хвилин на день, тому що їх не вистачає, і цього часу дуже мало.
«Хто не пережив ознаки задишки під час коронавірусу, не зрозуміє. У мене був концентратор, але на підкірці все одно цей моторошний страх, що наступного разу ти можеш не вдихнути. Я задихалася настільки, що не могла говорити. І ще раз, це я була з концентратором. А тепер уявіть людину, яка задихається добу і їй на 15 хвилин дають подихати киснем», – розповіла волонтер.
Не краща ситуація і в інших областях України. Зокрема, Генічеська районна лікарня на даний час зазнає великих труднощів із забезпеченням киснем. За інформацією районної ради, медустанові не вистачає кисневих балонів. Щоб частково зняти напругу, на останній сесії депутати Генічеської райради виділили кошти для придбання 50 ємностей. Але лікарні їх необхідно в три рази більше – 150. Адже протягом дня одному пацієнтові для підтримання дихання потрібно 3 балони, а для важких хворих може знадобитися і 4 кисневі балони.
У цей час у Ніжинській центральній міській лікарні теж дефіцит кисневих балонів – постачальник може забезпечити 70 балонів на місяць, а останнім часом заклад їх використовує по десять на добу.
У свою чергу, на Закарпатті і на Львівщині вільних місць у лікарнях майже немає: медики змушені обирати, кому з пацієнтів давати кисень. У профільному міністерстві кажуть, цього тижня виділили гроші на закупівлю кисню та направили їх до областей. Тому відповідальна за обладнання кисневих точок місцева влада.
Крім того, викликає багато запитань стан санітарних умов в українських лікарнях. Наприклад, працівниця головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області Наталія Лєвандовська зазначила: «Чому в відділенні травматології, де лежать стільки важко хворих на COVID-19 до сих пір не знайшлося коштів, щоб зробити нормальний туалет, а не один для всіх чоловіків та жінок, та й ще в такому стані?! Немає теплої води, люди миються у туалеті. Куди дивляться керівництво лікарні та місцева влада? Такий чуйний медперсонал і такі важкі умови».
Чому будують дороги замість купівлі кисню?
Президент України Володимир Зеленський пояснив, що COVID-фонд складається не з окремо наданих грошей, а з коштів державного бюджету, які раніше виділялися на різні програми, але їхня реалізація була припинена через епідемію.
«Коронавірусний фонд – це не надруковані окремі гроші, або гроші, які нам надали наші якісь партнери, ми їм вдячні завжди за підтримку, але ми повинні зрозуміти – це ті програми, які були в бюджеті, які були розписані на все: спорт, культуру, інфраструктуру, лікарні. Всі ці програми ми заблокували, там і був локдаун, але тимчасово. Треба відновлювати життя, відновлювати і будувати країну», – заявив глава держави.
Про цьому голова Верховної Ради Дмитро Разумков розповів, що окремого фонду з боротьби з корона вірусом у наступному році в Україні вже не буде: його не передбачає проект бюджету на 2021. За його словами, Парламент планує тільки окремо закласти кошти на вакцинацію населення від коронавірусу – 2,6 млрд. грн, а також 1 млрд. на підтримку шкіл в рамках боротьби з пандемією.
Зауважимо, що з Держказначейства тільки за перші чотири місяці боротьби з COVID-19 з місцевих бюджетів було проведено платежів на суму 2,3 млрд. грн, а з центрального бюджету – лише 911 млн. грн. Тобто, на 72% всіх витрат на боротьбу з коронавірусом пішли кошти тих же місцевих бюджетів. І проект держбюджету на наступний рік свідчить про те, що уряд планує зберігати практику перекладання частини витрат на боротьбу з епідемією на місцеві бюджети, нічого не компенсуючи муніципалітетам.
Зрозуміло, що сьогодні Україна не справляється з пандемією і взимку країну чекає хаос у медичній системі через величезну кількість хворих на COVID-19. То, можливо, сьогодні чиновникам не варто «закатувати в асфальт» мільярди, а, нарешті, витратити їх на медицину, щоб врятувати тисячі українців?
Наталя Толуб