Із вступом у силу безвізового режиму із ЄС громадська організація «Promote Ukraine» зробила відео-сюжет про те, якої думки європейці про Україну та українців, а також провела дослідження, в якому опитала європейців із різних країн Європи та порівняла тези російської пропаганди та європейських ЗМІ, та їх вплив на європейців. Презентація дослідження відбудеться на круглому столі у Києві 1 червня, в якому візьмуть участь європейські та українські експерти у галузі.
Ми вирішили дізнатися, що знають жителі Старого Світу про Україну, як змінилося їхнє сприйняття нашої країни після початку конфлікту із Росією та анексією Криму.
Всупереч розповсюдженій думці про те, що нас знають за вишиванками, борщем та гарними жінками – ніхто не пригадав цих національних надбань України. Не багато, хто може пригадати навіть ім’я українського президента!
Із позитивних моментів, Україну більше не асоціюють із високим рівнем проституції, адже ще 5-10 років тому, в Європі панувала думка, про поставки жінок легкої поведінки до Європи (нагадаємо в Нідерландах до Евро-2012 навіть зняли відповідний соціальний ролік із закликами не їхати до України). Але ніхто із опитаних нами навіть не пригадав про це.
Водночас, стабільно лунає теза про українську корупцію та Чорнобиль.
Майже усі знають про анексію Криму та конфлікт із Росією. Багато із респондентів називає конфлікт війною, іноді «громадянською». Деякі європейці казали про те, що Крим вже не вважається українським, хоча й більшість стає на бік України у конфлікті із Росією. Переважно люди у Європі добре обізнані про події Оранжевої революції та Євромайдан адже про це «казали в усіх новинах». Але наразі ці новини вже стали другорядними, тож деякі європейці навіть вважають, що конфлікт стих.
Приємно, що європейці ігнорують нав’язувані російською пропагандою тези про те, що в Україні панують націоналістичні ідеї та майже неонацистська ідеологія – ніхто навіть не згадав про такі асоціації.
Натомість, знають про українські родючі землі, що Україна була «житницею Європи» за радянських часів та економічне співробітництво. Деякі іноземці також відзначають високий рівень освіти наших громадян, переваги спільної релігії, демократичні реформи та навіть український балет!
Але найголовніше, що змінилося по відношенню до попередніх часів: ніхто в Європі вже не вважає, що Україна – це частина Росії. Навіть громадяни, зовсім не обізнані у міжнародних новинах та зокрема новинах про Україну, знають про Розпад Радянського союзу. Хоча ще 10 років тому українським іміджмейкерам доводилось наголошувати на українській незалежності від Росії.
Серед джерел інформації про Україну переважають ТВ новини, преса та особисті контакти. Європейці, які хоча б раз були в Україні або мають українських друзів та знайомих (будь-які інші зв’язки) більш обізнані та більш проукраїнськи налаштовані, аніж ті, хто не має жодних контактів із країною. Переважно особисті контакти стають джерелом позитивної інформації про Україну.