EN
FR
DEБоротьба України проти агресії Росії продовжується за всіма напрямками, однак останнім часом стали очевидними серйозні зміни з українського боку. Передовсім це стосується посилення дипломатичного тиску та роботи на зовнішньополітичних майданчиках.
Одним із перших «дзвіночків» таких змін стали певні ротації в НАК «Нафтогаз Україна». 14 травня у компанії повідомили, що організацію роботи й супровід міжнародних арбітражів та іноземних судових і виконавчих проваджень «Нафтогазу» у спорах з ПАТ «Газпром» та у справах проти Російської Федерації доручено раднику голови правління НАК Олені Зеркаль.
Коментуючи своє призначення, вона наголосила: «Напрям, за який я відповідаю в «Нафтогазі», є вкрай важливим і для компанії, і для України, оскільки йдеться про довгострокові цілі інтеграції нашої держави у світовий ринок задля кращих бізнес-умов і задля захисту енергетичної безпеки. Тому робота над розпочатими процесами та арбітражами не лише не зупиниться, але й посилиться».
Раніше Зеркаль як заступник міністра закордонних справ України успішно представляла позицію Києва у справі «Україна проти Росії» в Міжнародному суді ООН та в Арбітражному трибуналі з морського права. Багато хто стверджує, що саме завдяки принциповій і фаховій позиції Зеркаль Україні вдалося здобути декілька перемог у міжнародних судах.
Тепер же «Нафтогаз» готується до чергового витка протистояння з Росією, при цьому одним із головних питань є компенсація збитків, завданих незаконною експропріацією кримських активів у 2014 році. Тут розмір відшкодувань із відсотками оцінюється приблизно у 8 млрд доларів.
Мінський напрям
14 травня представник Російської Федерації на переговорах у Тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що відеоконференція ТКГ опинилася на межі зриву через відмову Києва від діалогу з представниками так званих ЛНР та ДНР. На думку Гризлова, ситуація загострилася через оновлений склад української делегації.
Однак представник Росії промовчав про причини конфлікту. Як виявилося, українська делегація наголосила, що ті люди, які називають себе представниками Донбасу, насправді його інтереси не відстоюють. На підтвердження цих слів були продемонстровані копії закордонних та внутрішніх паспортів РФ, які належать Владиславу Дейнего та Наталії Ніканоровій – так званим «міністрам закордонних справ ЛНР та ДНР».
Увагу присутніх іноземних делегацій звернули на спроби Росії не лише зняти з себе відповідальність як з учасника конфлікту на сході України, а й нав’язати переговори зі своїми громадянами, видаючи їх за представників окупованих територій.
Наразі переговори в Мінську зайшли у глухий кут і з боку «ДНР» та «ЛНР» звично лунають погрози щодо наступу та загострення протистояння.
Тим часом Президент України Володимир Зеленський під час своєї пресконференції наголосив: «Будемо боротися до кінця за «Мінськ». Тому що з «Мінськом» пов’язані санкції проти Російської Федерації. І ви знаєте прекрасно, що їх усі хочуть зняти – не тільки Росія, і багато європейських країн, я розумію, що і вони економічно страждають через ці санкції. Але, як я вам і казав, ми будемо боротися. Рік я даю на те, що ми будемо боротися». Водночас глава держави зауважив, що існують плани “В” і “С”, але він не хотів би їх застосовувати.
На фоні спаду активності в Мінську цікавою виглядає заява віцепрем’єра, міністра реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, який заявив, що українська влада чекає допомоги Великої Британії і США, підписи лідерів яких стоять під Будапештським меморандумом. І в цьому контексті для активізації питання повернення Криму «потрібно працювати для того, щоб створити такий кримський майданчик, що був би не мінським, а, наприклад, кишинівським або брюссельським».
Наступ на «морському» напрямку
22 травня заступник міністра закордонних справ України, агент України в справі про захоплення українських моряків і кораблів у Чорному морі в листопаді 2018 року Євгеній Єнін підписав Меморандум України, який передано до Міжнародного трибуналу з морського права.
Справа стосується захоплення Росією 24 українських військовослужбовців і трьох суден («Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу»).
У Меморандумі йдеться зокрема про обґрунтування компенсації матеріальної та моральної шкоди нашим морякам, які незаконно були ув’язнені на території Російської Федерації протягом дев’яти місяців, про компенсацію Військово-Морським силам України за пошкодження, завдані кораблям, а також компенсацію за втрати, які понесла українська сторона через те, що певний час ВМС України не могли використовувати ці кораблі.
За словами Єніна, йдеться про «декілька мільйонів доларів». Крім того, Україна вимагає припинення кримінальних справ стосовно українських моряків та надання запевнень, що в майбутньому Росія не порушуватиме імунітет військових кораблів.
25 травня 2019 року Міжнародний трибунал із морського права в Гамбурзі виніс однозначно на користь України рішення щодо справи 24 українських моряків і трьох кораблів, обстріляних та захоплених РФ. Цим рішенням Росію зобов’язали «невідкладно звільнити українські військові судна… та повернути їх під юрисдикцію України… Невідкладно звільнити 24 військових і спецслужбовців та дозволити їм повернутися в Україну».
Відповідно, українська сторона розраховує, що і наступний позов буде вирішений на її користь, а РФ доведеться заплатити за свою агресію та блокування Керченської протоки.
В ООН усе більше невдоволених діями Росії
22 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на Раді безпеки ООН закликав Росію припинити кібератаки з метою дестабілізації інших країн. Під час онлайн-засідання Радбезу ООН за формулою Арріа «Кіберстабільність, запобігання конфліктам та зміцнення спроможностей» високопосадовець заявив, що з 2014 року кібератаки є одним із вимірів російської агресії проти України, і це змусило нашу державу переосмислити стратегію національної безпеки.
Протягом 2019 року в Україні були зафіксовані понад 1500 кіберінцидентів на об’єктах критичної інфраструктури. За словами міністра, інші держави також потерпають від такої ворожої поведінки Росії та вважають Москву відповідальною за кібератаки з використанням шкідливого програмного забезпечення.
«Ми знаємо, що Росія відповідальна за низку кібероперацій, які використовувалися як політичний інструмент. Коли за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій проводилися кампанії з дезінформації, втручання у виборчий процес, кібершпіонаж, кібератаки на критичну інфраструктуру у низці країн у Європі та поза нею», – заявив Кулеба.
Очевидно, що до слів українського міністра прислухаються. Особливо на фоні масштабного скандалу з витоком електронного листування канцлера Німеччини Ангели Меркель. Слідчі органи впевнені, що за цією хакерською атакою, яка була здійснена у 2015 році, стоїть російська військова розвідка.
Зрештою, на міжнародній арені невдоволення діями Росії висловлюють й інші держави. Як повідомляють Twitter-канали, представник Лівії під час засідання Радбезу ООН продемонстрував фотографії захопленого російського зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1». Його, а також інші новітні російські установки, велику кількість зброї та боєприпасів, урядові війська знайшли на базі «Аль Ватія», яку раніше контролювали підтримувані Росією угруповання. Фактично, Кремль вчергове звинуватили у провокуванні нестабільності, підтримці тероризму та наявності «іхтамнєтов» на території інших держав.
Інформовані джерела стверджують, що в Лівії діють підрозділи російської приватної військової компанії Вагнера, найманці якої неодноразово були зафіксовані у боях на Донбасі.
Україна не забуває і про політв’язнів
Міністерство закордонних справ України оголосило про запуск Платформи, яка координуватиме міжнародні дії зі звільнення Росією українських політв’язнів.
У заяві МЗС зазначено, що «на тлі нових затримань і вироків, а також спроб Росії зловживати інструментарієм і форматами інститутів ООН для легітимізації спроби анексії Криму, МЗС України бачить своїм завданням надання нового імпульсу міжнародним зусиллям, спрямованим на звільнення незаконно утримуваних Росією за політичними мотивами громадян України».
Учасниками платформи повинні стати представники органів державної влади, до компетенції яких входить діяльність із надання допомоги, захисту прав і звільнення незаконно утримуваних громадян України, неурядових правозахисних організацій та об’єднань родичів політв’язнів, Меджлісу кримськотатарського народу.
Очевидно, що Україна докладає серйозних зусиль для того, щоб її проблемні питання не забулися на фоні глобальної боротьби з пандемією та світовою економічною кризою. Адже без підтримки світової спільноти протистояти такому сильному ворогу як Росія практично неможливо. Тож наразі важливо, щоб і світ підставив своє плече й допоміг Україні відновити мир у державі та покарати агресора.
