Україна-НАТО: оборонна взаємосумісність

Офіс віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної

30 вересня Україна звернулася до Організації Північноатлантичного договору стосовно започаткування переговорного процесу щодо майбутнього членства в НАТО. До цього моменту українське суспільство готувалося багато років. Революція Гідності 2014 року остаточно визначила стратегічний курс України на вступ до НАТО, що пізніше, у лютому 2019 року, було зафіксовано в Конституції держави.

Усі ці роки в Україні відбувалися фундаментальні трансформації: ми змінювались із пострадянської країни на сталу демократію з міцними інституціями (стійкість яких стала очевидною в умовах повномасштабної війни Росії). Інтеграція України до Західного світу відбувалася і на глибоко ціннісному рівні, і на технічному за секторами. Паралельно зростала підтримка громадянами вступу України до Альянсу, а від початку повномасштабної війни Росії підтримка досягла історичного максимуму.

Одним із критеріїв сприйняття України Альянсом як «одного з нас» є оперативна сумісність національних військових формувань зі збройними силами союзників. Взаємосумісність з Альянсом у секторі безпеки й оборони досягається шляхом упровадження підходів, практик, принципів і стандартів, які використовують держави-члени НАТО.

Станом на кінець 2021 року 255 стандартів і керівних документів НАТО запроваджено в Україні. А з 24 лютого ЗСУ разом з іншими складовими сектора безпеки й оборони не просто досягають взаємосумісності в режимі реального часу, але й, можна сказати, винаходять і тестують нові практики на полі бою у протистоянні з силою, яка ще до 24 лютого вважалася «другою армією світу». Вони також отримують неоціненний бойовий досвід, який є важливим не лише для України, а й для союзників. Як уже висловився міністр оборони Великої Британії Бен Воллес в інтерв’ю Evening Standard 12 жовтня, Росія більше не наддержава, і на кожному кроці РФ переоцінювали, а Україну недооцінювали.

У цьому матеріалі – аргументи, чому Україна вже де-факто є частиною НАТО не тільки цивілізаційно й політично, але у військовому та безпековому плані на прикладах впровадження підходів, практик, принципів і стандартів НАТО у різних сферах діяльності Збройних сил України та інших складових сектора безпеки й оборони. Водночас слід вказати на стійку допомогу союзників у процесі реформування і тренування ЗСУ, а з початком повномасштабного вторгнення мобілізацію військової підтримки.

1. Оборонне планування та бюджетування

Міністерство оборони застосовує модель управління оборонними ресурсами відповідно до підходів і принципів НАТО. Регулярно проводиться комплексний огляд сектора безпеки й оборони, на основі якого розробляється Стратегічний оборонний бюлетень та інші концептуальні документи. На основі рекомендацій експертів НАТО розроблені Єдиний перелік спроможностей Міністерства оборони, Збройних сил України та інших складових сил оборони держави, а також Каталог типових носіїв спроможностей ЗСУ й інших складових сил оборони. Міністерство оборони розпочало черговий цикл оборонного планування на основі даних з Єдиного переліку і Каталогу типових носіїв, враховуючи реальні й потенційні воєнні загрози та фінансово-економічні можливості держави.

2. Об’єднане керівництво та військове управління

Система об’єднаного керівництва силами оборони й військового управління у Збройних силах України трансформована з пострадянської моделі до сучасної євроатлантичної. Повноваження між Міністерством оборони та Генеральним штабом розмежовані, посади начальника Генштабу і головнокомандувача ЗСУ відокремлені. Структура Генерального штабу Збройних сил України та штабів оперативно-стратегічного й оперативного рівня відповідає типовим структурам штабів стратегічно-оперативного рівня армій країн-членів НАТО: J-, G-, M-, A- структурам.

Органи військового управління поділені за функціональними напрямами: командування об’єднаних сил, сил підтримки, медичних сил, військ зв’язку й кіберзахисту тощо.

Вертикалі управління генеруванням військ (сил) та їх застосуванням чітко розподілені: функцію застосування військ (сил) виконує Командування об’єднаних сил Збройних сил України (Joint Forces Command) за аналогією з арміями держав-членів Альянсу.

У ЗСУ впроваджуються компоненти C4ISR – натовської системи оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження.

Головний ситуаційний центр України модернізовано відповідно до сучасних євроатлантичних практик. Там обробляють величезні масиви інформації з усіх державних і недержавних баз даних, зокрема із супутників та безпосередньо з місць подій. Функціонує мережа ситуаційних центрів у складових сектора безпеки й оборони.

3. Професіоналізація і кадровий менеджмент

Нові військові звання осіб вищого офіцерського, рядового й сержантського (старшинського) складу та їхня кодифікація відповідають стандарту НАТО STANAG 2116. Резерв кандидатів для просування по службі формується за рейтинговим принципом на основі результатів комплексного оцінювання.

Комплектування Збройних сил України військовослужбовцями за контрактом наближене до комплектування в арміях союзників. Зокрема, військові комісаріати переформовані в територіальні центри комплектування й соціальної підтримки. У кожному з них діє підрозділ рекрутингу та комплектування з інструкторами з відбору на військову службу за контрактом.

Програми професійної військової освіти сержантського й офіцерського складу ЗСУ L1-L4 сформовані відповідно до принципів та методології НАТО. До прикладу, курси передбачають вивчення процедур підготовки та прийняття оперативних (Joint Operational Planning Process) і тактичних (Military Decision Making Process) рішень за стандартами НАТО.

За допомогою держав-членів Альянсу створено сержантський корпус – кістяк сучасних ЗСУ й сил оборони, який уже зараз відіграє свою важливу роль в обороні України від кремлівської навали. Триває активна підготовка молодших командирів. У видах Збройних сил України створені центри підготовки сержантського і старшинського складу.

4. Підготовка військ (сил)

З 2021 року підготовка військ (сил) оборони відбувається за натовськими підходами, тобто за єдиним замислом і планом та під єдиним керівництвом. На основі керівних документів НАТО розроблено 13 доктрин і настанов із підготовки та застосування Збройних сил України та інших складових сил оборони, а також розроблено та введено в дію 50 нових бойових статутів видів, окремих родів військ (сил) із підготовки та застосування Збройних сил України й інших складових сил оборони. Підрозділи Збройних сил України оцінюють і сертифікують відповідно до натовських підходів: уже оцінені перші 11 військових частин (підрозділів) рівня рота – бригада.

5. Озброєння і військова техніка

За допомоги партнерів радянські зразки озброєння й військової техніки поступово замінюють на зразки іноземного виробництва. Російська агресія проти України надала новий, надзвичайно потужний імпульс цьому процесу.

Зараз Україна посідає друге місце у світі за кількістю сучасних протитанкових засобів іноземного виробництва. Артилерію замінюють на зразки НАТО калібрів 155 та 105 мм. В Україну вже надійшла перша німецька система ППО IRIS-T і найближчим часом очікується надходження американських NASAMS. Тривають перемовини щодо надання Україні сучасних літаків іноземного виробництва. Сили оборони використовують сучасні системи зв’язку й автоматизації управління військами, безпілотні літальні апарати, контрбатарейні радари, броньовану техніку тощо.

У середньостроковій перспективі очікується практично повна заміна основних старих радянських зразків озброєння та військової техніки на зразки НАТО. Таким чином відбудеться досягнення технологічної сумісності Збройних сил України та складових сил оборони з військовими формуваннями держав-членів Альянсу.

6. Об’єднана система логістики

В Україні зроблені перші кроки для функціонування об’єднаної системи логістики сил оборони відповідно до підходів і принципів НАТО. Функціонує вертикаль органів військового управління логістичним забезпеченням. Розроблена сучасна модель логістичного забезпечення за принципом централізованого постачання матеріальних ресурсів. Вона передбачає створення об’єднаних центрів забезпечення МТЗ за територіальним принципом.

Упроваджені типові організаційно-штатні структури логістики тактичного рівня. Також упроваджено Концепцію підтримки з боку країни, що приймає (Host Nation Support). Це є необхідною передумовою для проведення потенційних операцій (місій) НАТО на території України.

На «шостому Рамштайні», який проходив 12 жовтня, Україна представила результати щодо забезпечення контролю над одержаною від міжнародних партнерів зброєю. За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, натовська інформаційна програма LOGFAS, разом з іншими інструментами, уже працює. LOGFAS дозволяє збирати, обробляти, аналізувати й поширювати інформацію для підтримки логістичних операцій.

7. Медичне забезпечення

У ЗСУ створено єдиний орган управління – Командування медичних сил, якому підпорядковані медичні установи й заклади сектора безпеки та оборони.

У системі медичного забезпечення Збройних сил України запроваджено чотирирівневу систему лікувально-евакуаційних заходів за передовим досвідом аналогічних систем держав-членів НАТО.

У сфері медичної реабілітації в Україні останніми роками стали доступними послуги з якісного протезування, зокрема завдяки допомозі Трастового фонду НАТО з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в антитерористичній операції. Українські протезисти пройшли навчання від закордонних спеціалістів відповідно до міжнародно визнаних стандартів ISPO Категорії ІІ. Створено навчальну програму з фізичної та реабілітаційної медицини для українських лікарів на основі навчальної програми Європейської ради з фізичної та реабілітаційної медицини Європейської спілки медичних спеціалістів. Низку закладів із лікування (реабілітації) ветеранів оснащено необхідним медичним обладнанням.