Україна у тривожному очікуванні перемир’я на Донбасі

Однією з головних подій тижня, що минув, стало узгодження в межах засідання Тристоронньої контактної групи «повного та всеосяжного припинення вогню» на Донбасі з 00:00 годин 27 липня.

В Офісі Президента України цю подію назвали «проривом у Мінському процесі» й висловили сподівання, що вона стане передумовою реалізації раніше досягнутих домовленостей, а також відкриє шлях до виконання інших положень угод.

Спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі посол Гайді Ґрау уточнила, що заходами з припинення вогню є:

• заборона на наступальні й розвідувально-диверсійні дії, на використання будь-яких видів летального озброєння;
• заборона на застосування вогню, включно зі снайперським;
• заборона на розміщення важкого озброєння в населених пунктах та околицях;
• ефективне застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню і повідомлення про них координатора ТКГ;
• створення і залучення координаційного механізму з реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння СЦКК;
• вогонь у відповідь (у разі наступальних дій) допускається, якщо він відкритий «за наказом відповідного керівництва Збройних сил України та керівництва збройних формувань ОРДЛО після безуспішної спроби використовувати вищезгаданий координаційний механізм».

Сторони готуються до виконання

Як зауважили у штабі ООС, за масштабами підготовки до припинення вогню таких заходів не було за весь період проведення операції. Там поінформували, що на кожній українській позиції додатковий контроль за дотриманням перемир’я будуть здійснювати спеціально відряджені військовослужбовці, більшість із яких мають чималий бойовий досвід та брали участь у миротворчих місіях під егідою ООН.

«Такий крок дозволить не відволікати особовий склад підрозділів Об’єднаних сил від виконання бойових завдань та попередити ймовірні провокації. Водночас, не позбавить українських воїнів можливості для самозахисту, як це гарантує 51 стаття Статуту ООН», – наголосили у пресцентрі ООС.

У повідомленні також ідеться про те, що за понад шість років бойових дій на Донбасі зменшення обстрілів відбувалося тільки на певний час, після чого домовленості «зривалися з вини збройних формувань РФ». Режим тиші, який запроваджувався вже неодноразово, найдовше тривав протягом доби.

Тим часом російські ЗМІ повідомляють, що контрольовані окупаційними адміністраціями бойовики «ДНР» та «ЛНР» також отримали наказ про повне припинення вогню з 27 липня.

Розпорядження незаконним збройним формуванням у Донецьку й Луганську надійшло від так званих «управлінь народної міліції». Вони також пригрозили відкрити вогонь «у разі агресії» з боку Збройних сил України.

Провокації напередодні перемир’я

Не додають оптимізму й віри у «повне та всеосяжне припинення вогню» події останніх кількох днів. Як повідомив штаб української Операції об’єднаних сил, наразі повної тиші на лінії зіткнення немає.

У неділю, 26 липня, у пресцентрі заявили, що протягом доби на Донбасі зафіксовано 15 обстрілів із використанням стрілецького озброєння, гранатометів та заборонених мінометів калібру 82 мм.

При цьому українські військові запевняють, що вогонь у відповідь не відкривали.

Напередодні контрольовані Росією бойовики декілька разів застосували заборонені Мінськими домовленостями міномети (120 мм і 82 мм). Обстріли з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї – це буденна річ.

Напружене очікування

Кілька днів тому речник Міністерства оборони України Дмитро Гуцуляк під час брифінгу повідомив, що через неконтрольовані Україною ділянки кордону Російська Федерація продовжує завозити на окуповані території Донецької та Луганської областей зброю, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали та інше військове майно.

«З 16 липня до з’єднань і частин 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) оперативного угруповання російсько-окупаційних військ доставлено понад 20 одиниць 120-мм мінометів і близько 1,5 тис. тонн пального», – повідомив Гуцуляк.

Він також додав, що триває постачання окупаційним підрозділам відремонтованих та модернізованих на підприємствах російського військово-промислового комплексу бойових машин піхоти, бронетранспортерів та іншого озброєння.

Тим часом спостережна місія ОБСЄ за допомогою безпілотників виявила будівництво проросійськими бойовиками нових позицій на межі ділянки розведення Богданівка-Петрівське. Інформація про це наявна у звіті місії від 20 липня цього року.

Критика перемир’я

Багато хто в Україні не вірить у те, що домовленості ТКГ будуть виконані. Ба більше, активісти та колишні бійці наполягають: довіряти бойовикам не можна. Як приклади наводять Іловайську трагедію, події під Дебальцевим і нещодавній розстріл евакуаційної групи військових у білих шоломах.

Деякі лідери громадської думки та громадські організації впевнені, що українська влада погодилася на фактичну капітуляцію. Обмеження, які наклали на військових, не дають можливості вчасно й ефективно відповідати на ворожі атаки, відповідно, втрати можуть бути в рази вищими, ніж раніше.

Зокрема, ініціатива «Рух Опору Капітуляції» у понеділок, 27 липня, запланувала проведення біля Офісу президента України акції протесту. Організатори заходу вважають, що, «оголошуючи «перемир’я», влада знезброїла нашу армію», а українські військові на лінії зіткнення перетворюються на мішені.

Не випромінюють оптимізму стосовно оголошення перемир’я й деякі українські політики. Так, приміром, перший президент України Леонід Кравчук зауважив, що від початку війни на Донбасі проросійські бойовики жодного разу не дотримувалися умов перемир’я.

«Це люди, які поза законом, поза міжнародними нормами відносин між країнами. Вони можуть діяти як завгодно і за будь-яких умов», – зауважив колишній глава держави. Він також додав, що готовий аплодувати і святкуватиме, якщо цього разу повне припинення вогню таки відбудеться.

Богдан Марусяк