Україна на мінному полі

Заміновані території – серйозна небезпека як для військових, так  і для мирного населення. Від мін та вибухонебезпечних речовин, що залишилися у Донецькій та Луганській області, за період військового конфлікту загинуло та було поранено 2202 особи (за даними організації Halo trust). 953 жертви з цього числа є цивільними особами, що були вбиті або поранені при спробі  перетину лінії зіткнення, виконанні сільськогосподарських робіт в полях, при зборі грибів та ягід в лісах  або інших обставинах. Найбільш поширеним типом жертв в Україні, відповідно статистики, є чоловіки працездатного віку.

«Згідно звіту Landmine monitor 2019 року, Україна посіла 5 місце за кількістю жертв від мін та інших вибухонебезпечних предметів. І це дійсно сумна статистика, але я не можу не зазначити, що ситуація покращується з кожним роком. Якщо в 2016 році було в середньому порядку 60 постраждалих на місяць, то в цьому році це вже 8 людей згідно нашої статистики», – розповідає Марина Зозуляк, менеджер із зв’язків з громадськістю Halo trust Україна.

Протимінна діяльність  – це важливий крок до відновлення спільнот, ушкоджених війною. Україна серед лідерів за кількістю жертв від мін і вибухонебезпечних предметів – у нас 750 загиблих, разом з цивільними та військовими. «Основними причинами сумного лідерства України в світовому рейтингу є тривалість конфлікту (тобто його незакінченість), хаотичність його початку, вихідна нульова обізнаність місцевих цивільних людей про таку «мовчазну небезпеку» під ногами і незнання базових правил поводження з цією потенційною небезпекою. Тим не менш завдяки роботі всіх учасників сектору ПМД в Україні, зокрема про інформування і навчання мінним ризикам, а також завдяки постійному зменшенню військової активності кількість жертв зменшується з кожним роком. Збір грибів, ягід, хмизу і прогулянок в лісі також часто закінчується підривом. Це не означає, що всі наші ліси тепер несуть загрозу, але чим ближче до лінії розмежування місцевість – тим більша потенційна небезпека існує», – продовжує Зозуляк.

Вибухонебезпечні залишки війни запобігають безпечному поверненню населення до своїх будинків або повернення територій, на яких працюють фермери. Фермери досить серйозно страждають від мінного впливу, деякі з них втрачають доступ до 100% їхньої сільськогосподарської землі через забруднення вибухонебезпечними предметами.

Сьогодні 32 ділянки розмінування передано назад у користування власникам. Розмінування дозволяє тим, хто використовує землю як засіб існування, дохід або місце відпочинку, повернутися до попереднього життя.

Протимінна діяльність

Україна прийняла міжнародні стандарти з протимінної діяльності (International Mine Action Standards). Представники ООН зазначають, що прийняття вказаних стандартів є важливим кроком в консолідації зусиль Уряду щодо протидії вибуховим загрозам. Мова йде про пакет із 42 стандартів, які містять в собі детальний опис процедур і вимоги до проведення розмінування. Ці стандарти акумулюють багаторічний міжнародний досвід, що допоможе українським мінерам максимально зменшити професійні ризики.

Із запровадженням міжнародних стандартів Україна також отримала право безкоштовно надавати їх не тільки військовим, але й представникам МНС, МВС, іншим відомствам і організаціям, які того потребують.

Згадані стандарти були прийняті Національним органом стандартизації за ініціативи Міністерства оборони України в рамках гармонізації українських стандартів із міжнародними.

В 2019 році в  Україні  був прийнятий Закон «Про протимінну діяльність в Україні»  і закріплено поняття гуманітарного розмінування, яким є комплекс планових заходів, що проводяться з метою ліквідації небезпеки, пов’язаної з мінами і вибухонебезпечними предметами, та включають не технічне та технічне обстеження, маркування  і складання карт території, очищення забрудненої території, підготовку документації після розмінування, надання інформації щодо протимінної діяльності та передачу очищеної території.

На теперішній час в Україні над гуманітарним розмінуванням працюють міжнародні неурядові організації: координатор проектів ОБСЕ в Україні, HALO trust,  данська група з розмінування (DRC-DDG), швейцарський фонд з протимінної діяльності FSD.

«Після закінчення збройного конфлікту, розмінування, за попередньою оцінкою фахівців, може тривати до 10 років», – зазначив Олександр Чиж, начальник координаційної групи протимінної діяльності Штабу ООС. І тому, питання розмінування на шостий рік військового конфлікту і ще багато років після завершення війни буде залишатися актуальним.

Історія поранення Святослава та його дружини 

Війна на Донбасі не згасає, і мирні люди як і раніше продовжують страждати. Історія Святослава і його дружини – прямий доказ тому. Родина отримала мінно-вибухові травми вже після гострої фази збройного конфлікту на Сході України – у 2016 році.

«У липні 2016 року я, разом із дружиною прямував до Лисичанська. Коли ми йшли по залізничній колії між селищем Мар’євка  Луганської області та  селищем Родина, збоку міста Первомайська,  я перечепився через якийсь дріт. Це була граната РГД-5, після чого відбувся вибух, ми отримали чисельні уламкові поранення».

Святослав  був важко поранений , медики зафіксували відкриту проникаючу черепно-мозкову травму. Забій головного мозку легкого ступеня з наявністю чужорідного тіла в лівій лобовій долі. Численні рвані рани в області грудної клітини, лівого плеча, нижніх  кінцівок. Проникаюче поранення мошонки з наявністю стороннього тіла. Ангіопатію судин сітківки обох очей.

«У момент отримання тілесних ушкоджень, я переніс значний фізичний біль, емоційний стрес, який супроводжувався почуттям  розгубленості, образи, обурення, приниження гідності, тривоги за своє здоров’я та життя дружини», – каже постраждалий .

Важкі чотири операції  залишили наслідки на все життя.  Святослав розповідає, що й  досі в лобовій частині голови і тіла знаходяться уламки гранати.

Наталія Аляб’єва, адвокат, кандидат юридичних наук, позаштатний консультант проекту «ОБСЄ/БДІПЛ»