Росія і Білорусь готують військові маневри поблизу українського кордону

З 18 січня до Білорусі почала прибувати російська військова техніка. Так старутвав підготовчий етап спільних військових навчань “Союзна рішучість 2022”, які триватимуть з 10 до 20 лютого. Це вже другий подібний захід за останні півроку, – у вересні минулого року  так само на території Республіки Білорусь відбулися маневри “Захід 2021”. За офіційною інформацією, російські та білоруські військові відпрацьовуватимуть відбиття зовнішньої агресії та запобігання терористичним загрозам. Перевірка бойової майстерності відбуватиметься одразу на двох напрямках: західному та південному, себто поблизу українського кордону. Станціями розвантаження для техніки РФ стали залізничні вузли у Гомельській області, розташовані на відстані кількох десятків кілометрів від меж Чернігівської та Житомирської областей.

Росія в останні роки намагається інтегрувати свою систему протиповітряної оборони з білоруською. Для участі у “Союзній рішучості” Москва направляє до “дружньої країни” два дивізіони ППО С-400, один дивізіон комплексів “Панцир-С” та дванадцять бойових літаків Су-35. Практичним наслідком маневрів може стати створення російської авіаційної чи протиповітряної бази у Білорусі: такі плани Москва виношує вже давно, Мінськ висловлює свою готовність.

Посол Росії у Білорусі Борис Гризлов запевняє, що всі війська після проведення навчань будуть повернені до пунктів постійно дислокації, хоча при цьому додає, що країни одразу ж починають підготовку до інших маневрів – “Щит Союза”, які планують провести на російській території. Для України це означає, що скупчення військ і техніки біля наших кордонів Москва не збирається скорочувати, а навпаки розгортатиме їх надалі під приводом проведення навчань.

В Державному департаменті США відзначають, що Білорусь може стати територією, з якої РФ може завдати удару по Україні. У цього сценарію є кілька “за” і “проти”. Під час навчань “Союзна рішучість” 100-тисячне російське угруповання буде розтягнуте на величезному фронті від Азовського моря до Полісся, що ускладнює логістику і управління військами. Водночас удар з Білорусі відкриває короткий шлях до української столиці. З іншого боку лісисто-болотиста місцевість північних українських регіонів значно обмежує маневреність військових з’єднань, степова України в цьому сенсі є зручнішою для наступу. Російських сил, які братимуть участь у “Союзній рішучості” вочевидь недостатньо для того, щоб атакувати Україну. Однак їх теоретично може посилити 50-тисячне білоруське військо. У його використанні Москва має кілька резонів: прив’язати Білорусь до себе кров’ю, фактично інтегрувати до своїх лав армію союзної держави і завершити військове поглинання цієї території. Втім варто розуміти, що білоруські збройні сили за роки незалежності не мали жодного бойового досвіду і їм буде важко воювати проти ЗСУ.

Як і кожні великі маневри, “Союзна рішучість” має свою інформаційно-психологічну складову. Борис Гризлов говорить, що маневри є відповіддю на “нарощування сил і засобів НАТО біля наших воріт”. Олександр Лукашенко прямо говорить про українську загрозу: у своїй різдвяній промові він закликав повернути Україну в “лоно нашої справжньої віри”, а 17 січня звинуватив Київ у стягуванні до білоруських кордонів “підрозділів Нацгвардії, які складаються з націоналістів-радикалів”. Подібні заяви можуть бути підготовкою для можливих антиукраїнських прикордонних провокацій під час навчань “Союзна рішучість”.

Степан Назаренко