Росія бунтує під прицілами зброї

Протести в РФ продовжилися. І знову вони мають ту ж саму відмінну рису – повсюдність. «Відкриті медіа» підрахували приблизну кількість протестуючих в містах Росії. Найбільш чисельні заходи пройшли в Санкт-Петербурзі – до 30 000 людей, Москві – до 15 000, Єкатеринбурзі – до 13 000, Новосибірську – до 10 000, Краснодарі – до 6 000, Челябінську – до 5 000. Першість і в чисельності, і в самих діях, безумовно, тримав Петербург. Що, загалом-то, логічно. Як вдало підмітили у соціальних мережах – саме з Петербургу на країну виповзла «нечисть», тому Пітеру і підчищати цей бруд і гидоту.

Жорстокі протистояння

Цілком очевидно зростає жорстокість у протистояннях з владою. Кремлівська пропаганда натякає на те, що «хтось» завозить «спеціально навчених» людей, що викликає тільки сміх – хто завозить і де саме навчають бойовиків-терористів, що все це пройшло повз грізну ФСБ? Зазвичай все навпаки – саме спецслужби Росії організовують тренування терористів.

Напруга зростає. На Сінний площі в Петербурзі протестуючим вже почали погрожувати табельною вогнепальною зброєю. А зброя – штука така: достатньо її витягнути і застосувати, як виникає ризик, що зброю відберуть і застосують вже у зворотній бік. Так що все вже дуже близько до критичних рівнів. І це при тому, що нічого особливого насправді не відбувається. Людей на вулицю виходить явно менше, ніж карателів, яких влада наганяє їм назустріч. Страх Кремля настільки високий, що в хід йдуть максимально можливі людські резерви.

31 січня на вулиці вийшли ті, хто готовий був йти на мирний протест, але концентрація радикально налаштованих людей у натовпі протестувальників зростає. Виходять ті, кого терор вже особливо й не лякає. Навіть застосування шокерів і кийків мало впливає на натовп. Якщо почнеться стрілянина – з’явиться додатковий фактор: після пролитої крові на вулицю підуть і ті, хто вважав за краще не виходити. Такий соціальний феномен незмінно повторюється всюди.

Що буде далі?

Коли наявного особового складу вже буде не вистачати для стримування, а це цілком можливо, якщо в регіонах почнуть виходити поки що «непротестуючі» міста, то Кремль буде змушений виводити на вулиці приватних карателів – різноманітних «байкерів-казаків» та інших чорносотенців.

Це відразу переведе ситуацію в закритичний рівень, оскільки рівень насильства різко зросте (найманці просто не навчені, а тому можуть діяти тільки за межею допустимого силового впливу).

Як тільки влада Кремля випустить на вулиці цю публіку, це буде означати початок ресурсної кризи, за якою залишиться тільки один шлях – збільшення рівня насильства аж до застосування зброї.

Путін та Ко бояться. Ні, не Навального, не зарубіжної реакції та санкцій, не Нюрнберга, не баз НАТО і навіть не арешту рахунків в Швейцарії. Вони нестерпно бояться власний народ. Тих самих людей, яким постійно щомиті брешуть, яких залякують то терором, то фізичною розправою, то кримінальними справами.

Колони росгвардії, зміна статей Кримінального Кодексу, всі ці Соловйови та Симоняни (представники російських ЗМІ – від ред.) – це кремлівський страх, породжений не тим, що звичайні люди можуть зробити з «ними», а тим, що «вони» роблять зі звичайними людьми весь цей час. Вони-то в курсі глибини та змісту тієї ями, яку вирили під країною, під майбутнім Росії. Критично деградоване керівництво країни з повністю розбалансованою системою управління та вкрадено-вичерпаними ресурсами достеменно розуміють, що Росію від прірви відділяє всього один крок. Та чи погодиться з таким станом речей народ Росії?

Юрій Федоренко, аналітик, експерт з питань суспільної комунікації

Опінія автора не завжди співпадає з думкою редакції