EN
FR
DEМіжнародний центр протидії російській пропаганді дослідив загострення пристрастей у сусідній республіці у зв’язку з президентськими виборами на тлі конфлікту заклятих «друзів» Лукашенко і Путіна. Тут теж знайшли «український слід».
Делігітімація режиму Лукашенка
Суть російсько-білоруського конфлікту лежить в обмеженні економічних можливостей Росії і далі датувати білоруську економіку. Ключова вимога Кремля – це велика приватизація і «акціонування» корпорації Білорусь, перетворення її з «закритого» на «відкрите» товариство з обмеженою відповідальністю.
Однак Лукашенко прекрасно розуміє, що як тільки він на це погодиться, впродовж одного терміну його зроблять міноритарним учасником без права голосу.
Якби не хотіли росіяни, але активно втручатися в білоруський виборчий процес і в відкриту підтримати альтернативного кандидата, як це було в Україні, вони не в змозі.
«Білоруський балкон» занадто цінний актив для росіян з точки зору безпеки.
Та й для Лукашенко відкритий конфлікт з союзником і стрижневим іміджевим активом (в рамках кампанії) справі не допоможе. Адже він завжди позиціонувався як «кращий друг Росії» і «найнадійніший партнер». Особливо враховуючи, що західні країни фактично відмовили в підтримці Лукашенко, і після перших репресивних дій ввели санкції відносно постачань зброї і товарів подвійного призначення до Республіки Білорусь (РБ). До них приєдналася і Україна.
Сьогодні вже можна говорити з упевненістю понад 50%, що ОБСЄ і західні демократії не визнають вибори в РБ (9 серпня – ред.) демократичними. І з великою часткою ймовірності РФ так само не визнає ці вибори.
Делігітімація режиму Лукашенка на міжнародному рівні, відкриває для Кремля можливість не виконувати свої фінансові зобов’язання перед РБ, що з кожним днем буде знецінювати всі існуючі активи Білорусі.
А якщо росіяни ще й приєднаються до європейських санкцій проти РБ, то отримають ще й бонус на зовнішньополітичному треку у вигляді створення поля спільних інтересів з європейською спільнотою.
За інформацією експертів, доходи бюджету РБ в травні впали на 40%, в умовах посткарантінної кризи і санкційного тиску вирівняти ситуацію вже практично неможливо. Тому Кремль буде ввічливий і коректний з Лукашенком, але грошей давати не буде, а якщо ще й приєднається до європейських санкцій, то Білорусь може опинитися на межі колапсу.
Приклад, як це працює – історія з білоруською вертолітної програмою. Коли росіяни зрозуміли, що Лукашенко за рахунок доходів від ремонтів російських вертольотів, збирається створювати бізнес, причому, разом з українською Мотор Січчю, тоді підряди для білоруських підприємств закінчилися. В результаті Мотор Січ втратила свої багатомільйонні інвестиції у виробничу базу, Оршанський завод практично зупинився, а Білорусь продемонструвала ненадійність, як діловий партнер.
Таким чином, сьогодні Кремль чудово розуміє, чим би не закінчилися вибори, Лукашенко прийде до них торгуватися. Але для мотивації Олександра Григоровича їм потрібно внутрішнє соціальне напруження і актуалізована зовнішня загроза.
Україна, як головний «розсадник екстремізму»
Для Кремля розкрутка українського питання в РБ дозволяє не тільки заховати за діяльністю «укрофашистів» власні інтереси в кампанії, а й обнулити всі досягнення на західному напрямку, через спровоковані репресії щодо білоруської опозиції та учасників можливих протестів.
Поява такого гравця – для Лукашенка єдина можливість зберегти «гарне обличчя, при поганій грі». За рахунок репутаційних втрат України, Лукашенко може зберегти не тільки видимість відносин з РФ, але і розігрувати карту спільних загроз і активної спільної участі РБ і РФ у боротьбі з ними.
Україна, як головний «розсадник екстремізму в регіоні» за версією Кремля і «багаторічний генератор загроз для Білорусі» за версією Мінська, ідеально підходить для ролі лаштунків, у цій виборчій білорусько-російській трагікомедії.
За розповідями білоруських колег, на першому етапі, десь з березня 2020 року почалося накачування білоруських активістів на масові протести. Практично у всіх телеграм чатах пройшли «мозкові штурми» як висловити свій «мирний протест». Усі придумані форми все одно закінчувалися затриманнями активістів, що тільки розохочувало опозиціонерів і вони радикалізувалися. В результаті як і на попередніх виборах Лукашенко не зміг стриматися і головних конкурентів пересаджав. Отримавши протестну, психологічно збуджену і при цьому не контрольовану масу людей. Якщо ми порахуємо всі зібрані опозиціонерами підписи, ми побачимо число приблизно мільйон людей. З яких нехай 1% радикалів, в абсолютних цифрах це десь 10 тис. осіб, «надія» яких нудиться в «застінках режиму».
На другому етапі почалося накачування знаннями – як протистояти силовикам і дати цим людям успішні приклади. Ну а про кого вони найбільше чули і знають природно – про Майдан і його героїв. Переглянувши в одному з чатів (https://t.me/narod97) статистику за згадуванням «Україна» і «Майдану» виявилося, що з 1600 повідомлень 400 були присвячені саме українському досвіду протестів.
На другому етапі «до виборів» наративи змінилися, тут мова вже йде про радикалізацію протесту і порятунку «надії» з в’язниці і готовності захищати свій вибір. Ось деякі пости з цього чату:
«Дорогі співвітчизники! Виділю основну мету, а шлях до неї кожен вибере сам. До 9 серпня наша задача максимально поінформувати населення нашої країни про те, що відбувається, показати всім хто боїться вийти з дому, що тепер в Білорусі змінилася влада, тепер тут править народ, а не божевільний старий. Як це робити вирішити повинен кожен сам… Всі ми прекрасно розуміємо, що до 9 серпня Лукашенко офіційно президент… Що буде після 9 серпня ще не відомо, але якщо узурпатор не погодиться піти по-хорошому, будемо брати силою. Якщо до цього дійде напишу багато корисної інформації для більш радикальних заходів, яку я отримав від батька (80-90 ходив на кожну акцію), діда партизана і друзів батька з колишнього УНА-УНСО».
«Канал організації анархістів «Революційна дія»
Образ людей в масках і чорному одязі став пізнаваний в Білорусі після протестів проти декрету №3 у 2017 році. Тоді люди в чорному з банером «Чиновник – головний дармоїд» очолили марш у Бресті.
Також анархісти запустили базу «Банда Луки» з докладною інформацією на силовиків, суддів, пропагандистів і інших бандитів, причетних до політичних репресій.
Анархісти виступають проти диктатури, за пряму демократію, проти партійних структур і за низову самоорганізацію. Найстарша організація анархістів Білорусі, яка діє й в Україні, веде боротьбу вже 15 років.
Тема включення в цю кампанію фракції ЄС в українському парламенті і створення групи «Демократизаторів Білорусі» вимагає окремого розгляду. Але можу сказати точно, що наслідки цього для Європейської солідарності ще будуть. А поки це рішення активно розкручується в російському телеграмі і вже формуються групи білоруських «ходоків» за грошима на «революцію». А ще цікавіше буде, коли цим «героям революції» і головним «антипутінцям» в Україні доведеться захищати російських агентів від «звірств» білоруського режиму.
Але найцікавіше, що буквально через кілька днів після появи депутатської групи в РБ, розповідали про автобуси з бійцями «Нацкорпуса» і «Правого сектора», які їдуть в Мінськ для організації заворушень. А відправляють їх представники «порошенківської» команди в СБУ. У телеграм-чатах ця інформація вже відпрацьовувалася з психологічної складової.
По суті, росіяни сформували пул українських акторів-жертв своїх інформаційних операцій. І ціла парламентська група тепер буде позиціонуватися «екстремістами» для всіх західних партнерів. Адже білоруський Президент, нехай навіть і ізгой, «надійне джерело інформації» для будь-яких ЗМІ, яке перевірятися не буде. Петро Порошенко відмінно знає, що Олександр Григорович не буде складно думати, а просто почне звинувачувати Україну і депутатів його фракції в екстремізмі, трафіку зброї, втручання у внутрішні справи тощо.
Але найжахливіше, що тут відкрили вікно можливостей для росіян розгойдувати внутрішню ситуацію в Україні. Адже якщо завтра хтось із «патріотів» виявиться за гратами в Білорусі, під офісом Володимира Зеленського швидко намалюються намети з вимогами посилення санкцій проти Лукашенка і білоруського бізнесу. І як тільки офіс погодиться в це грати, Київ стане фігурою в путінській грі проти Білорусі.
В якості демонстрації використання російськими спецслужбами українських «корисних ідіотів», які втекли з країни, можна привести приклад знеособлення учасників майбутнього протесту і психологічної накачування білоруських силовиків із застосуванням технологій НЛП, на одному з «аналітичних» ресурсів РБ.
«Серед безлічі теорій змови є одна особливо моторошна. Її прихильники стверджують, що світові еліти, для омолодження і довголіття, вживають якийсь чудодійний наркотик – адренохром, що є продуктом окислення адреналіну вільними радикалами при окислювальному стресі. Його нібито отримують з шишкоподібної залози маленьких дітей, і, щоб отримати речовину з організму, дітей піддають жорстоким тортурам і насильству, щоб вони відчули смертельне почуття страху. Саме в цей момент рівень адреналіну досягає свого піку, і в цей же момент дітей вбивають, а адренохром висмоктують шприцем для подальшого вживання. Потім дитячу кров з великою концентрацією адреналіну продають бажаючим за 1,5 мільярда доларів за літр, щоб згодом її пили спраглі вічної молодості вампіри».
«Хіпстери, креативний клас, менеджери і піхота великих ІТ-структур – ядерні, не закаламучені бійці будь-якого майдану, вони зовсім не потребують якісного шоу. Це для тих, хто сумнівається, для бухгалтерів, підприємців і безробітних, що загубилися, потрібен спектакль, а для цих бійців потрібна лише можливість. Вони йдуть за покликом серця, і нібито раціональні гасла – лише прикриття, яке покликане не дати побачити, наскільки огидний цей поклик. Коли почнуть падати бомби і вибухати снаряди, запалають коктейлі і шини, злетять руки в нацистському салюті над рядами смолоскипів і вогнищами з книг – його вже не сховаєш, але тоді і не потрібно буде. Бо перешкодити буде просто нікому».
Тож ми бачимо, що український кейс стає ключовим елементом в білоруському експерименті Кремля щодо застосування технологій «кольорових революцій».
А відсутність цілісної картини того, що відбувається у парламентаріїв і координації їхніх дій зі спецслужбами, призводить до маніпуляцій, які матимуть наслідки на рівні країни і всього регіону, а не тільки окремої групи депутатів.
Спецслужбам і України і Білорусі є що протиставити активності росіян в регіоні. Але хотілося б звернутися до українців з проханням утриматися від поїздок до Білорусі до закінчення виборчого циклу, що б не стати жертвою чиїхось провокацій або маніпуляцій.
Окремо хочу звернутися до лідерів «Нацкорпусу» і «Правого сектору»: потрібно зробити офіційні заяви з приводу провокаційного інформаційного вкидання і закликати своїх активістів утриматися від участі у будь-яких заходах у Білорусі. Ми повинні чітко розуміти, що туди поїдуть виключно російські «закладки» і «консерви».
Дмитро Громаков, керівник проектів Центру соціального інжинірингу «Розпізнавання та аналіз несистемних дій» (RAND)
