Президент Росії Владімір Путін затвердив оновлену Стратегію національної безпеки країни, у якій міститься теза про «зміцнення братніх зв’язків між російським, білоруським та українським народами».
Також серед цілей зовнішньої політики Кремля вказані завдання зміцнення позицій російської мови як «мови міжнародного спілкування» і надання підтримки громадянам Росії, котрі проживають в інших країнах, у збереженні їх «загальноросійської культурної ідентичності».
Водночас у стратегії не прописані конкретні кроки, які Російська Федерація планує робити для цього.
Днями під час «прямої лінії» з президентом РФ Путін вкотре заявив, що вважає українців і росіян одним народом. Він також додав, що керівництво України, на відміну від народу, є недружнім Росії.
Тим часом у п’ятницю, 2 липня, Путін під час телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном поскаржився на Україну, зазначивши, що Київ нібито «деструктивно діє» у питанні врегулювання ситуації на Донбасі.
Путін та Макрон висловилися за активізацію переговорного прогресу, зокрема у нормандському форматі, для реалізації мінських домовленостей.
При цьому російська сторона хоче, щоб Україна встановила прямий діалог із терористичними формуваннями «ЛНР» та «ДНР», а також надала окупованим територіям Донбасу «особливий статус». У Москві вважають, що це є зобов’язаннями України.
Нагадаємо, що офіційний Київ наполягає: Російська Федерація, штовхаючи владу України до прямих переговорів із підтримуваними Росією бойовиками з окупованих територій, намагається зняти з себе відповідальність за війну на Донбасі. Таким чином Кремль хоче позиціонувати себе у світі не як сторону конфлікту, а виключно як посередника.
Богдан Марусяк