Посол України в Австрії: Рупори Кремля говорять про колективну провину українського народу перед Росією

День 13 квітня 2014 року (тоді велике християнське свято – Вербна неділя) зусиллями групи російських спецназівців під керівництвом полковника Ігоря Гіркіна став передвісником війни. Сьогодні ж кров продовжує литися, а Путін і компанія загрожують ще більшою кров’ю, розміщуючи на кордоні України кількість військ, не бачену тут з часів Другої світової війни.

Про це у статті для видання Die Presse написав надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Австрія Олександр Щерба.

«Весь світ задається питанням, чи нападе Путін цього разу відкрито та у повну силу. Сподіваюся, це не так. Сподіваюся, він розуміє: в Україні його чекає все що завгодно, але не бліцкриг. А тим часом близький до Кремля політтехнолог Тимофій Сергейцев надрукував статтю, де говорить про колективну провину українського народу перед Росією та закликає після окупації проводити каральні акції проти українського населення у рамках військових трибуналів. Біси цієї війни не сплять. Їм знову хочеться «свята», – наголосив дипломат.

Він також нагадав, як у 2014 році на околицях українського міста Слов’янськ Гіркін та його бойовики напали на групу українських офіцерів, внаслідок чого загинув Геннадій Біліченко, який став першою жертвою військових дій на Донбасі.

«Через лічені години вся Україна слухала перехоплену СБУ розмову Гіркіна з його куратором із Москви Александром Бородаєм. Обидва не стримували свого захвату. Гіркін повідомляв, що «покрошив» когось крупного. Він так і сказав – «покрошив», ніби Геннадій був не людиною, а шматком м’яса. У відповідь Бородай привітав його, мовляв, добре відзначив свято! А потім додав: «Ти ж маєш когось, хто говорить з українським акцентом? Нехай дасть журналістам коментар і вимагатиме федералізації України!»

Так і стали Гіркін та Бородай, два офіцери ФСБ Росії, москвичі, не здатні навіть імітувати український акцент, засновниками так званої Донецької народної республіки. Бородай став прем’єр-міністром. Гіркін приєднався трошки пізніше як міністр оборони. Так почалася війна, яку ще й досі дехто називає «громадянською», – написав Щерба.

На його думку, уже в тій демонічній розмові Бородая та Гіркіна «можна було побачити найважливіші риси цієї війни: брехливість, жорстокість та підлість».

Богдан Марусяк