Перші під час кризи – це тисячі українських волонтерів

Країну визначають люди. Тисячі українців, в незалежності від соціального статусу, взяли на себе забезпечення  армії бронежилетами, медичними засобами та продуктами під час нападу Росії на Україну. І продовжують допомагати українській армії дотепер. Ще раніше на Майдані українці об`єдналися проти режиму Януковича. І сьогодні під час карантину суспільство теж активізувалося у боротьбі проти пандемії коронавірусу.

На сьогодні волонтерські організації існують у 80-ти країнах світу. Близько 110 мільйонів людей щорічно беруть участь у добровільних програмах, де допомагають у сферах освіти, охорони здоров’я, екології, соціального захисту та багатьох інших. «Promote Ukraine» запитав у експертів чому в Україні перші під час кризи волонтери, активісти та недержавні організації? І вони оперативніші за державу?

Ганна Маляр

Ганна Маляр, Голова «Центру правових і кримінологічних досліджень»

 Волонтери ефективніше держави, тому що у них немає бюрократичних перепон.  Я стикалася з такою проблемою: наші відомі співаки скинулися великими грошима і були готові завезти  в Україну бронежилети для українських військових на Донбасі у 2015 році. Вони знайшли через друзів у Німеччині найкращі бронежилети. Однак не змогли ввезти їх в Україну. Тому що бюрократичні процедури ввезення такого вантажу затягували процес на місяці, а справа тоді була термінова – ці бронежилети чекали на фронті. Тож чиновники почали виставляти умови за прискорення і полегшення процесу ввозу волонтерського вантажу. Дехто з чиновників того часу, взагалі сказали, що це руйнує їхній бізнес, бо вони закуповували ці бронежилети з величезними відкатами.

Оце бюрократична система, з якою стикаються волонтери. Але там, де можна вирішити питання, вони все роблять дуже швидко і ефективно.  І волонтери практично замінили функції держави. До речі, футуристи-науковці, які прогнозують майбутнє науковим шляхом, говорять, що  ми ще застанемо зникнення держави, як юридичної інституції. Тому що волонтерські рухи і горизонтальні соціальні мережі здатні замінити будь-які функції держави. По суті, крім правоохоронної. Тому війна з Росією та Революція гідності це чітко показали.

Леся Литвинова

Леся Литвинова, співзасновниця благодійного фонду «Свої»

 В Україні волонтерами називають увесь прошарок соціально активних людей і це неправильно. Наприклад, у мене знайома має бізнес, але одночасно випускає речі для спинальників. Чи є знайомий лікар, який працює у стаціонарі, а у вільний час допомагає розбирати посилки з медикаментами  благодійному фонду. Це волонтерство у чистому вигляді. Посадити квіти біля лікарні, повозити медиків на роботу, поки не ходить  транспорт чи погуляти з дітьми  інтернату – це все волонтерство.

Величезна кількість людей в Україні зайнята такими речами цілодобово. Проте у деяких з них є гранти на таку діяльність чи спонсори. І це, на мій погляд, вже не є волонтерством.

Чому недержавні волонтерські організації ефективніші, ніж держава? Ми маємо більше «маневрів». Щоб вирішити якесь завдання, нам не потрібно проводити наради, змінювати закони чи переписувати підзаконні акти, проводити тендери тощо. Ставиться завдання, швидко з`ясовуються шляхи його вирішення і втілюються у життя. Як правило, до вечора маленька задача вирішена. Звичайно глобальні проблеми вимагають більшого часу.

Ми можемо вирішити задачі, але не потрібно змушувати нас виконувати завдання держави. Волонтери повинні бути лише для того, щоб дати можливість «розігнатися» державі.

Юрій Трачук

Юрій Трачук, президент фонду «Юрій Трачук та партнери»

Волонтерство, в першу чергу, поклик серця. Я б описав основу цієї інституції, як невичерпне бажання у служінні. Люди, які фізично і морально готові до того, щоб змінити країну чи, принаймні, свою громаду. А як писав Марк Аврелій: «Що добре для громади, файно і для громадянина».

Якщо до цього додати успішні соціальні зв’язки, персональну репутацію, матеріальну можливість та кризову ситуацію – от і маємо ефект стрибка стиснутої пружини. Адже такі люди, які соціально відповідальні перед громадою, якій нині погано, просто не мають морального права (перед собою у першу чергу), бути звичайними спостерігачами. Бо тоді стає погано і їм.

Саме тому такі добровольці – основа суспільства. Хоча іноді самі цього не розуміють, чи не визнають, чи їх просто не допускають до управління у цих громадах. Найчастіше через їхні високі моральні цінності. Бо волонтери не приживаються та не прогинаються під систему. Система чинить опір, але потроху піддається, а тому і змінюється.

Юлія Конотопцева

Юлія Конотопцева, спізасновниця волонтерського проекту «Станція Харків»

Волонтерській «Станції Харків» (СХ) вже 6 років. Вперше в житті настав такий період, коли я кілька років поспіль без зупинки кожен день розумію, що роблю щось важливе. І навіть якщо просто відбираю фото для публікації на сторінці в ФБ, знаю який у підсумку буде результат – як мінімум, пакет продуктів для сім’ї, якій вони потрібні. А як максимум – великий проект, який дасть справедливу розв’язку важливих завдань СХ, життєдіяльність організації, роботу людям тощо. Я пишаюся тим, що роблю. І це саме по собі мега-мотиватор.

Команда

Я називаю їх «мої люди», не в тому сенсі, що власні, а в тому, що «свої». Кожен/кожна з них – унікальний/на, володіє вміннями або здібностями, яких більше ні в кого немає. Головне слово, яке характеризує кожного члена команди – «спроможність». Є проблема, придумали рішення, беремо і робимо.

 Донори. Благодійники.

Спасибі, що вони нам довіряють. Без них, звичайно ж, нічого не вийшло б. Ми – провідник між тими, хто має ресурси для допомоги і тими, хто її потребує.

Волонтери

Коли людина пише, що хоче допомогти, що хоче бути причетною, бере завдання і виконує його – що може бути прекрасніше взагалі? Тобто проходив чоловік повз, побачив, що потрібна допомога і підключився. Або коли пишеш пост – є проблема, потрібно ось те і це, а волонтери взяли і зробили все, що потрібно. Ну круто ж. Я вдячна кожному, хто підключається. Постійно або один раз – не важливо, головне, що ви є і ви з нами.

Марта Пивоваренко

Марта Пивоваренко, громадська організація  «Девелопмент Фаундейшн»

За результатами усіх психологічних досліджень, першими під час кризи є люди, що мають високий рівень резильєнтності – це показник психологічної гнучкості і опірності до стресу. З цим показником людина не народжується, а набуває його в процесі успішного подолання високоризикових ситуацій.

Волонтерською перевагою є ефект прямої дії, відсутність у активістів необхідності узгодження і процедур підписання багатьох паперів. Досвід, як це робилось раніше – дає швидкодію, а відсутність бюрократичності – дає оперативність впровадження. Натомість державні структури (на прикладі Майдану, війни та карантину) потребують більшої кількості зустрічей, дискусій і тоді зможуть забезпечити вищі темпи реалізації програм.

Наталя Толуб