Чергове серйозне загострення протистояння на Донбасі стало предметом обговорення не лише всередині України, а й далеко за її межами. Хитка рівновага, яка тільки-тільки почала встановлюватися на лінії зіткнення, знову була порушена 18 лютого потужною атакою на українські позиції з боку російсько-окупаційних військ.
Офіційний Київ повідомив, що велика штурмова група представників незаконних збройних формувань під прикриттям масованого артилерійського вогню перейшла лінію розмежування й захопила одну з передових українських позицій, а масштаб обстрілів виявився безпрецедентним за останні роки.
Як уточнили в Оперативно-тактичному угрупованні «Північ», позиції українських військових на Донбасі були обстріляні поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Попасна та Хутір Вільний, при цьому активно використовували озброєння, заборонене Мінськими угодами.
Ворог застосовував ствольну артилерію калібру 152 мм (6 снарядів), калібру 122 мм (18 снарядів), міномети калібру 120 мм (понад 160 мін!), міномети калібру 82-мм (близько 50 пострілів). Обстріли велися з озброєння БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Біля Новотошківського проти українських воїнів діяли танки, з яких випустили 56 снарядів. Під час атаки загинув 1 український військовослужбовець, ще 6 отримали поранення. Проте атака російських найманців провалилася, поставлені цілі не були досягнуті, командування ООС оперативно відреагувало, українські воїни дали відсіч і зупинили агресію, а Україна заявила про навмисний зрив мирного процесу на Донбасі. Ось що з даного приводу кажуть фахівці:
«Це провокація, яка має довготривалий характер: спершу заяви Лаврова, що будь-які євроінтеграційні процеси в Україні розглядаються як торпедування мінських домовленостей, потім заява Пєскова, що Києву треба домовлятись з Луганськом і Донецьком, а наприкінці військовий тиск у вигляді ескалації збройного протистояння…Те, що відбувається поблизу Бахмутської траси – це… місце, де будуть відбуватись й подальші збройні ескалації з метою зриву Мінських процесів і Нормандських домовленостей»
Дмитро Снєгірьов, військовий експерт
«Ескалація… біля Золотого, без керування з Москви на 100 % неможлива. І час не випадковий: одразу після Мюнхенської конференції, перед подіями в рамках ООН, у роковини початку кривавих подій на Майдані та на річницю відводу військ з Дебальцевого – символіка російських дій очевидна. Мета теж очевидна – далі розхитувати емоції в українському суспільстві і привести всіх нас до тотальної внутрішньої сварки і дестабілізації»
Павло Клімкін, ексміністр закордонних справ України
Засідання РБ – сором РФ
Зрозуміло, що на міжнародній арені мав хтось відповідати за кричуще порушення Мінських угод і домовленостей, досягнутих лідерами держав «нормандського формату» в Парижі у грудні минулого року. Оскільки маріонеткові уряди «ЛНР» та «ДНР» нічого не вирішують, то згладжувати наслідки взялися куратори з Москви. І Російська Федерація, як завжди, залучила свої ресурси відразу на кількох напрямках.
Увечері 18 лютого у Нью-Йорку за ініціативи Росії пройшло засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з річницею укладання Мінських угод. Зрозуміло, що головним питанням стала активізація протистояння на лінії зіткнення й атака на українські позиції.
У своєму виступі постпред РФ Василь Небензня, намагаючись спрямувати обговорення теми у вигідне для себе русло, відразу ж заявив, що Україна саботує Мінські угоди, і звинуватив українську сторону в новому загостренні на Донбасі. Однак спроби Росії зняти із себе відповідальність і звинуватити владу України за ескалацію конфлікту зазнали фіаско.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця у відповідь звинуватив Росію в порушенні Мінських домовленостей і нагадав, що від початку цього року на Донбасі загинули 13 українських військових, ще 60 були поранені. «Йде війна. Єдина війна в Європі. Повномасштабна війна, яку ведуть російська армія та її найманці, ведуть за допомогою зброї та боєприпасів, які постачає РФ», – резюмував дипломат.
Представник США Шеріт Норман Шале, постпреди Великобританії Карен Пірс та Німеччини Крістоф Хойсген у своїх виступах були солідарні в тому, що Президент України Володимир Зеленський виконує нормандські домовленості, а от Російська Федерація “не продемонструвала того ж духу”. І ця бездіяльність порушує російські зобов’язання щодо Мінських угод, зокрема і в напрямку встановлення негайного та всеосяжного режиму припинення вогню.
Після засідання Ради безпеки ООН представники Бельгії, Естонії, Франції, Німеччини та Польщі зробили спільну заяву, підтримавши України. Вони засудили анексію РФ Криму, дестабілізацію на Донбасі та зазначили, що Росія здійснює фінансову й військову підтримку так званих «ДНР» та «ЛНР», порушуючи фундаментальні принципи міжнародного права. Таким чином світова спільнота знову вказала РФ на кричущу брехню, яку Кремль поширює не лише в інформаційному просторі, а й на ключових міжнародних майданчиках.
Контекст і тактика Кремля
Показово, що атака на позиції українських воїнів відбулася саме в той день, коли стало відомо про звільнення з посади помічника президента РФ Владислава Суркова, якого вважали куратором невизнаних «ДНР» та «ЛНР». Деякі інформовані джерела стверджують, що незаконні збройні формування на Донбасі влаштували Суркову «гучні проводи». Символічно й те, що масовані обстріли провели напередодні роковин трагічних подій на Майдані в Києві та річниці відступу українських військ із Дебальцевого.
Про спланованість атаки з боку незаконних збройних формувань свідчать і дописи у соцмережах самих бойовиків. Вони висловили невдоволення результатами бою, а також обурилися, що їх вчергове використало керівництво, яке спочатку оголосило про наступ, а потім заявило, що це українська сторона влаштувала провокацію.
Зауважимо, що напередодні обстрілів Кремль застосував тактику з розсіювання уваги, запустивши новий виток інформаційного шуму на тему збитого лайнера рейсу МН17. Пропагандистські медіа Російської Федерації масово поширили фейк від нідерландського псевдожурналіста Макса ван дер Верффа. Він опублікував у мережі «документи» невідомого походження, у яких ідеться про те, що в районі авіакатастрофи «Боїнга» на Донбасі в липні 2014 року, за даними, буцімто, нідерландської розвідки, не виявили жодного ЗРК «Бук».
Російські ЗМІ абсолютно необґрунтовано представили ці записи як висновок розвідки чи позицію офіційних Нідерландів, а пізніше фейк підхопив речник президента РФ Дмітрій Пєсков. І це при тому, що слідство у справі рейсу МН17 має незаперечні факти знищення літака саме ракетою з установки «Бук». Крім того, було встановлено, що до створення і поширення дезінформації причетна колишня журналістка каналу «Russia Today» Яна Єрлашова. Саме вона разом із Максом ван дер Верффом заснувала організацію, яка опублікувала фейкові дані.
20 лютого Генеральна асамблея ООН провела пленарне засідання, присвячене питанню непідконтрольних територій України. Під час свого виступу міністр закордонних справ України Вадим Пристайко нагадав, що під окупацією зараз перебуває близько 44 тис. кв. км території України. Понад 14 тис. осіб загинули і 27 тис. отримали поранення. Близько двох млн жителів Криму та Донбасу покинули свої домівки й отримали статус внутрішньо переміщених осіб чи біженців. «Окуповані райони стали територією страху й терору, окупаційна влада – будь-то Крим чи частина Донбасу – застосовує репресії, вдаючись до систематичних і масштабних порушень прав людини та основних свобод», – зауважив очільник українського МЗС. Він також наголосив, що в постраждалих від конфлікту районах Донеччини та Луганщини гуманітарна ситуація далі погіршується.
На засіданні також була оприлюднена спільна заява Естонії, Данії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції. Її озвучив політичний директор МЗС Естонії Лембіт Уібо, який зазначив: «Вшановуючи шості роковини трагічних подій на Майдані та початку російської агресії проти України, північно-балтійські країни підтверджують свою міцну підтримку суверенітету Україну, її незалежності та територіальної цілісності у межах міжнародно визнаних кордонів, у тому числі територіальних вод».
Російська Федерація хрестоматійно відкинула всі звинувачення і дала зрозуміти світові, що мир на Донбасі можливий тільки на російських умовах.
Однак беззаперечним успіхом можна вважати той факт, що маніпуляції Росії в питанні Донбасу та намагання перекласти відповідальність за ескалацію конфлікту на Україну зазнали повного краху. Водночас усе більш очевидними стають спроби РФ використовувати міжнародні майданчики для пропаганди, а не для розв’язання ключових питань життя світової спільноти.
Крім того, показовим є те, як Російська Федерація, будучи постійним членом Ради безпеки ООН, продовжує зловживати своїм статусом, нехтує міжнародним правом, провокує напруженість на Донбасі та створює вогнища турбулентності в різних частинах нашої планети. Тож, світова спільнота має вжити заходи, щоб такі члени ООН не мали право «вето» в організації.