Окупанти викачують ресурси і нищать кар’єри у Криму

Російське господарювання в Криму призводить до викачування природних ресурсів із півострова і знищення кар’єрів та ландшафтів. Про це свідчить дослідження ГО Крим SOS “Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації”.

Українські геологи зазначають, що Крим дуже багатий на природні копалини. Від загальних запасів України на цій території зберігається близько 50% флюсового вапняку, 30% залізної руди та 25% соди. Півострів також має багато покладів брому та калійної солі.

До 2014 року, кримський гірський масив входив до природно-заповідного фонду України. З приходом Росії заповідники та заказники перетворилися на ресурс будматеріалів – щебеню та піску, який видобувають динамітом та екскаваторами.

За інформацією природоохоронної групи UNCG, на півострові зараз функціонує близько 260 кар’єрів. Справжній кар’єрний бум розпочався Із будівництвом Керченського мосту, а згодом і траси “Таврида”.

Український центр управління та випробувань космічних засобів зафіксував ряд екологічних порушень та новоутворених кар’єрів. Зокрема, в урочищі “Артезіан”, що поруч із населеними пунктами Бєлінське та Золоте, в 2018 році посеред поля почали видобувати пісок.

В село Холодівка з 2017 року Росія видобуває щебінь прямо в горах. Вже розробили більше ніж 20 гектарів.

За словами екологів, за російської влади в Криму з Бакальською косою сталось непоправне. Цілий географічний об’єкт – зник.

“Те, що Бакальську косу знищили рукотворно, визнають навіть підконтрольні Росії журналісти та чиновники. В травні 2017 року прямо з коси тут вичерпували пісок одночасно чотири судна”, – заявили екологи.

Поблизу Керчі екологи помітили, що спецтехніка видобуває пісок із накопичувача для промислових відходів, який потім використовують для будівництва траси “Таврида” та під’їзних шляхів до Керченського мосту.

За словами експертів, підконтрольні Кремлю кримські чиновники ще з 2015-го розглядали Крим як сировинну базу будматеріалів, тому такі порушення фактично не викликають реакції у місцевої влади.

“З колишнього хімічного могильника вивезли близько мільйона кубометрів токсичного піску. І хоча через розголос начебто шлам копати припинили, та видобуток все ж не зупинився, а лише змінив технологію. Отруйний пісок почали черпати з води, а не копати з валу, як було до цього”, – кажуть експерти.

До 2014 року Україна контролювала 137 тисяч квадратних кілометрів акваторії Чорного й Азовського морів. Цю територію називають виключною економічною зоною. І в цих межах саме Україна має право на дослідження та видобуток корисних копалин. Через анексію і російський контроль – ця площа зменшилася втричі.

“До 12 морських миль – це територіальне море, на територіальне море поширюється державний суверенітет. Потім від вихідних ліній і до 200 миль, в бік моря, відлічується виключна морська економічна зона”, – пояснив директор Українського інституту морського права і безпеки Богдан Устименко.

Надра українських акваторій дослідили на 4-5%. За цими даними, у виключній економічній зоні України вже зберігається близько двох трильйонів кубометрів газу. Приблизно стільки Україна використає лише за 50 років.

“Ті запаси і перспективні ресурси, які може принести нам шельф Чорного та Азовського морів, стовідсотково задовольняють наші потреби. І Україна з нетто імпортера може стати нетто експортером природного газу”, – заявив заступник голови Держслужби геології та надр України Роман Сарамага.

У 2013 році Україна для іноземних компаній видала дозвіл на видобуток нафти у Чорному морі. Угода передбачала роботи до 2063 року й інвестиції у $4 млрд.

“Якщо ми говоримо про родовище “Суботіна”, то угода була підписана про розподіл продукції з компанією ENI, італійська компанія. Також були й інші учасники. Угода якраз передбачала розробку першого нафтового родовища на шельфі Чорного моря. Але у зв’язку з відомими причинами, анексії Криму – цей проект зупинився”, – зазначив Сарамага.

У 2013-му році міністерство енергетики та компанії Exxon Mobil, Royal Dutch Shell, OMV Petrom підписали договір щодо укладення угоди про розподіл вуглеводнів на ділянці Скіфська. Через анексію – інвестиції теж заморозили.

Сарамага наголосив, що за загальними цифрами і офіційними даними, збитки від втрат щодо надр в Криму та на шельфі Чорного моря становить близько $50 млрд, проте ці цифри занижені.

Поза контролем України перебуває і викачку газу на свердловинах Чорноморнафтогазу, які захопила Росія.Це близько двох млрд кубометрів газу на рік. За словами експертів, через 5-10 років ці родовища можуть більше не підлягати подальшій експлуатації.

У липні цього року уряд України підписав меморандум з ЄС про стратегічне співробітництво у сировинній галузі. Зокрема, один із пунктів передбачає, що Україна за допомогою системи “Copernicus” має запровадити космічний моніторинг надрокористування. Систему планують застосувати для спостереження і над Кримом. Аби точно знати, які видобутки проводить і яких збитків завдає Росія на півострові. Проєкт мають реалізувати протягом двох-трьох років.

Джерело: Український соціологічний портал