Нікарагуа – рівноцінний партнер Росії

Як кажуть в Росії: «Невозможное – возможно». Росія усіма силами намагається виправдати анексію Криму і «закрити тему» визнання Кримського півострова територією РФ назавжди. Після захоплення півострова Кремль випробував безліч варіантів легалізації викрадених земель: «колишні прем’єр-міністри» з Європи відвідували ці території та давали неоднозначні інтерв’ю. А партії, які живляться «з руки» російських спецслужб, зверталися з апеляціями до своїх парламентів, були задіяні вірні системі актори, спортсмени і співаки… Але нічого не допомогло: Крим за міжнародним правом був і є територією України.

Ці інформаційно-агітаційні потуги коштували бюджету Росії величезних грошей, яких, врешті-решт, стало не вистачати. Адже запрошувати Берлусконі або Депард’є – це дуже дороге задоволення і Москва вирішила піти іншим шляхом. Оскільки більш-менш зрозуміло, що черговий «крик» іноземця «Крим – це Росія» вже ніде не буде почутий, то Кремль вирішив використати безкоштовно деякі режими в світі, які до цього часу «люблять Леніна»…

Мабуть, саме такі міркування влади Кремля і призвели до появи у Криму екзотичних нікарагуанців. На відміну від багатьох інших «платних туристів», головне завдання яких – сказати в камеру «Крим – це Росія», майбутні «нікарагуанські партнери» не з чуток знають про півострів і навіть зберігають про нього теплі спогади. Деякі з них, ймовірно, в минулому навчалися в 165-му навчальному центрі підготовки іноземних військових. Цей тренувальний табір відомий як 165-й центр Міноборони СРСР в селі Перевальне під Сімферополем, де в 1965-1990 роках «тренували» учасників різних національно-визвольних рухів, а точніше міжнародних терористів. За 25 років існування «секретної бази» в Перевальному було підготовлено близько 18 тисяч бійців з Азії, Африки, Близького Сходу. Тому цілком вірогідно, що саме в цьому центрі проходили підготовку «партизани» з Нікарагуа.

Для вирішення проблеми «приналежності Криму» окупаційна влада планує розіграти комбінацію, що до болю нагадує радянські реалії: на територію Криму заплановано візит нікарагуанської делегації, що є порушенням українського законодавства. Мета цього візиту – відкриття «почесного консульства» Нікарагуа в Криму.

«Консулом» повинен стати відомий Олег Белавенцев, віце-адмірал, досвідчений працівник ГРУ, який в 1985 році був висланий з Великобританії за шпигунство. Також він був нагороджений секретним указом Путіна «зіркою героя Російської Федерації» 2014 «за Україну», як глава Північно-Кавказького федерального округу РФ. Українське правосуддя «не дрімало» і Белавенцев Олег Євгенович був заочно засуджений в нашій країні до 13 років позбавлення волі. За версією українського слідства, Белавенцев у 2014 році, організував захоплення російськими військовими і «козацькими організаціями» території Кримського півострова. А також намагався схилити до державної зради українських військових, які перебували в Криму.

Олег Белавенцев також прославився провокаційними висловлюваннями та неодноразово хвалився своїми злочинами проти нашої країни, зокрема, під час окупації Криму. Він з «найближчого оточення» Шойгу і брав участь у «тіньових схемах» російського міністра оборони, пов’язаних не тільки із захопленням земель в Криму, а й з постачанням зброї «дружнім режимам», включаючи Нікарагуа.

Брудні гроші

Злочинні угрупування, які зараз правлять в Росії, використовують будь-яку можливість для особистого збагачення. Цілком можливо, що Константинов, Белавенцев і «нікарагуанські друзі» – усього лише партнери в кримінальному бізнесі, нехай і за різними схемами, але все ж з однією локацією – Крим.

Судячи з усього, «довіреною особою» у виведенні «брудних» російських грошей в Нікарагуа з подальшою їх легалізацією та іншими незаконними схемами є Лауреано Ортега Мурільйо. Він син президента цієї країни Ортеги і віце-президента Мурільйо. Персонаж вже відомий: на нього діють персональні санкції відповідно до Виконавчого ордеру (E.O. 13851) з боку уряду США, оскільки Департамент з контролю за іноземними активами цієї країни довів його участь в масштабних фінансових махінаціях. До речі, в квітні 2019 року він вже був в Криму.

Початок спецоперації «Легалізація Криму», більше за все, був даний 29 січня 2020 року. Тоді Белавенцев і посол Нікарагуа в РФ Альба Асусена Торрес Мехилья зустрілися з так званим «віце-прем’єром Криму» заступником «Голови уряду Республіки Крим» і постпредом при президенті РФ Георгієм Мурадовим, і Дмитром Маловим, віце-президентом «Асоціації дружби РФ-Нікарагуа». До речі, Малов підозрюється у зв’язках з російськими спецслужбами. На цій зустрічі обговорювалися перспективи співпраці, і відомо, що під час неї Беловенцев «тиснув» на знайомство з Ортегою і, напевно, зробив пропозицію, від якої «неможливо було відмовитися». Саме на цій зустрічі і оголосили кандидатуру на посаду почесного консула – Олега Белавенцева.

Міністерство закордонних справ України розцінило відкриття почесного консульства Нікарагуа в Криму, як «пряме порушення законодавства України та недружній крок Нікарагуа» і направило ноту протесту. Київ попередив Нікарагуа, що якщо консульство в Криму не буде закрито, Україна буде вводити санкції щодо цієї країни. А якщо ці заходи не подіють, то Україна “готова вдатися до більш жорстких дій”. Нікарагуа мовчить у відповідь…

Україна повинна реагувати на такі прояви «примусової дипломатії» жорстко: якщо не звертати уваги, то слідом за Нікарагуа можуть підтягнутися інші країни – за гроші або інші подачки з «імперського столу». Такі дії Кремля необхідно припиняти максимально жорстко. Бо може стати занадто пізно.

Юрій Федоренко, аналітик, експерт з питань суспільної комунікації

Опінія автора не обов`язково відображає позицію редакції