Кому пандемія пішла на користь?

COVID-19 змінив увесь світ. І не завжди у негативному аспекті. Наприклад, екологи розповідають, що під час ізоляції середня кількість «повітряних днів гарної якості» у Китаї зросла на 21,5%. А європейські супутники побачили зменшення забруднення повітря дрібнодисперсними частинками на 20-30% від типових рівнів.

У той же час світові компанії переглянули та оптимізували свої бізнес-процеси. З`явилося багато стартапів, які започаткували новий бізнес у різних сферах та напрямках.

А що в Україні? Перш за все, українці   активізувалися у боротьбі проти пандемії: волонтерський рух склався з тисяч звичайних людей. Вони допомагали доставляти медиків на роботу, купували продукти літнім людям, збирали кошти на медичне обладнання для лікарень тощо. Корисних прикладів чимало. Отже, що карантин позитивно змінив у діловій активності та суспільстві Promote Ukraine запитав у експертів.

Юлія Дрожжина, керівниця експертно-аналітичного центру міжнародного кадрового порталу Grc.ua 

2020 рік надзвичайно актуалізував для бізнесу необхідність займати активну соціальну позицію і брати участь у вирішенні найгостріших соціальних проблем.

Якщо до всесвітньої пандемії КСВ-проєкти були частиною загальної комунікації компаній та брендів, то в останні декілька місяців вони стали ледь не єдиним доступним і можливим інструментом для того, щоб лишатись у інформаційному полі та просто вижити.

Йдеться про події, пов’язані з коронавірусом та карантином, які підкреслили справедливість висловлювання про те, що ми всі в одному човні. Бізнес, який мислить стратегічно, розуміє: без підтримки, яку потрібно надавати партнерам та суспільству загалом, майбутнього не буде.

Тому в якомусь плані коронавірус став тригером і позитивних змін: компанії активно включились в боротьбу як з самим вірусом, так і з його наслідками для економіки.

Олександр Сторожук, засновник платформи PRNEWS.IO

Незважаючи на чималу кількість негативу в ЗМІ щодо СOVID-2019, пандемія стала не лише причиною величезних збитків та безробіття, але й радикально змінила ландшафт українського бізнесу. «Завдяки» кризі підприємці максимально швидко переформатували робочі алгоритми, прискорили процес прийняття рішень, а взаємодію і діалог з партнерами, клієнтами і власними співробітниками поставили на ключове місце.

Тож, завдяки яким рішенням і інструментам компаніям вдалося подолати «першу хвилю» карантину та працювати далі?

Перше. Економія, перерозподіл видатків і вимірювальність результатів. Знову ми переконалися в тому, що витрачати все протягом короткого періоду, не інвестувати в команду і сервіси – пряма дорога до забуття.

Друге. Довгострокове планування вимушено поступилося місцем оперативному реагуванню на ситуацію. Більшість компаній відмовилися від довгострокових стратегій з горизонтом планування  у 3-5 і, тим більше, 10 років – і тепер будують свою роботу з урахуванням ситуації.

Третє. Ситуативний і омніканальний маркетинг стали головними трендами поточного року. Запровадження нестандартних ідей, робота з новими (і незвичними) каналами комунікації, суцільні експерименти і запуск несподіваних проектів для багатьох компаній стали успішним наслідком пандемії.

Четверте. Інтенсивний розвиток цифровізації та внутрішніх комунікацій в компаніях. Нарешті ті, хто давно рухався до формату роботи в «цифрі», на хвилі карантину швиденько завершили всі процеси, а ті бізнеси, що відтягували «осучаснення» своїх робочих алгоритмів, переконалися в тому, що «оффлайн» помирає і необхідно прискоритися.

П’яте. Бізнес-колаборація та крос маркетинг. Будь-яка компанія знаходиться в пошуку нових джерел прибутку, і в кризовий період нові можливості залучення клієнтів стають безцінними. Колаборація (або крос-маркетинг) до цього року не були популярним явищем у вітчизняній бізнес-сфері – але в останні місяці стали незамінними інструментами для просування бренду та послуг.

Валерій Куліч, власник аграрної групи компаній «ТОВ Інтер»       

Під час запровадження карантину багато експертів та бізнесменів розповідали, про доцільність та успішність роботи офісних співробітників вдома. Однак наразі змінили свою думку. Адже, відчули значне зниження ефективності та результативність роботи працівників. Спочатку був якийсь стартовий ефект, однак з часом він зник. Це я  знаю з досвіду багатьох компаній. Нічого позитивного з точки зору перегляду бізнес-процесів на карантині я не бачу,  він не несе загального росту економіки і бізнес вимушено проводить оптимізацію.

У цей час перевагою може бути специфіка нашого бізнесу. Адже, у сільському господарстві не зупинялися роботи, відтак, ми не знижували зарплатню своїм працівникам. Тому більш сильних та компетентних вільних спеціалістів на ринку праці не з`явилося. Гарні фахівці як і раніше дорого коштують.

Аліна Мельник, науковий співробітник лабораторії психології спілкування Інституту соціальної та політичної Психології НАПН України

На мій погляд, пандемія позитивно вплинула на суспільство. Я б відзначила основними три пункти. Перше, що я побачила під час консультацій – це об’єднання родин. Люди почали більше спілкуватись. Звісно, що не буває все ідеально, але люди прагнули знайти розуміння в родині та на роботі. Всі впорались з щоденним та почали підбадьорюватися, дізнаватись нове, ділитися, щось планувати та робити разом.

Ще однією зміною можна назвати прояв людяності, емпатії та взагалі допомоги не тільки близьким чи знайомим людям, а і загальне волонтерство за потребою. Хтось заявив про потребу. Дехто зрозумів, що в нього є час, ресурси і можливість допомогти, і люди почали це робити. Це дуже гарний психологічний вплив і на ту людину, що допомагає, і на тих хто цю допомогу отримує. Бо відчуття надії, підтримки надихають на подальші, як правило, позитивні зміни в життях обох учасників. Такий собі своєрідний шлях до життєстійкості.

І третя зміна відбулася щодо турботи про здоров’я. По-перше, кожен почав з себе та близьких і, по-друге, інформація почала доходити до дітей. У великому масштабі та з поясненням навіщо турбуватись про здоров’я, як це робити і описом можливих наслідків.

Я бачу і вірю в те, що той стрес, який отримали Українці, та і взагалі світ –  позитивно вплинув і вплине на розвиток суспільства та загальнодержавних стандартів кожної країни світу.

Анастасія Березюк, HR компанії Artweb.ua

З плюсів: багато компаній змогли побудувати віддалену роботу для свого персоналу і це величезний плюс у багатьох аспектах:

• суттєва економія на офісі;
• суттєва економія часу на проїзд у транспорті для людей;
• підвищена працездатність і відповідно швидкий результат.

З психологічної точки зору багато хто стверджує, що вдома бути 24 години це важко, але в реаліях ніхто не сидів. Люди гуляли, ходили до магазину, виходили з дітьми. Тому це був хороший час розібратись у відносинах в родині і, якщо людина одинока, почути себе.

Персонал, що втратив роботу, обов’язково знайде своє місце, але ця ситуація має бути поштовхом для їхнього навчання та розвитку. Варто завжди мати план Б у роботі, щоб подібні ситуації були просто частиною трансформації світу.

Наталя Толуб