Інтеграція українських тимчасово переміщених осіб у Бельгії: виклики та шлях уперед

1. Вступ

Вторгнення Росії в Україну призвело до великомасштабного потоку біженців з України, найбільшого з часів Другої світової війни.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), кількість українських тимчасово переміщених осіб, які переїхали в інші європейські держави, з початку вторгнення перевищила 6,5 мільйона, 90% із них – жінки та діти. Хоча є надія, що війна в Україні закінчиться незабаром, історія свідчить, що більшість біженців не зможе повернутися на батьківщину найближчим часом.

Тому інтеграція цих людей у країнах, які надають притулок, є дуже важливою як для біженців, так і для тих, хто приймає. Здебільшого позитивне й тепле ставлення приймаючих країн до українських біженців могло б сприяти їхній інтеграції з точки зору освіти, охорони здоров’я, житла, праці та мови. Але велика кількість біженців, які прибувають до Бельгії, насправді є викликом як для місцевих органів влади, так і для суспільства в цілому.

2. Виклики тимчасово переміщених осіб з України

Перелякані, з однією чи двома невеликими валізами, більшість українських біженців прибувають до приймаючих країн у нестабільному емоційному стані. Навіть якщо їх зустрічають знайомі на вокзалі чи в аеропорту, мовний бар’єр створює серйозну проблему. Нова країна, нова культура, невідома мова, і без друзів чи сім’ї, щоб їх підтримувати.

За підтримки громадянського суспільства та асоціацій української громади УВКБ ООН 15 травня 2022 року організувало свою першу консультацію з громадою щодо питань інтеграції біженців у столичному регіоні Брюсселя. Під час зустрічі учасники торкнулися найпоширеніших проблем, з якими стикаються українські біженці в Бельгії.

Соціальна інтеграція

Однією з ключових проблем, визначених з точки зору соціальної інтеграції, було незнання місцевих мов. Не розмовляючи французькою, голландською чи навіть базовою англійською, тимчасово переміщені особи з України часто не дізнаються важливої інформації, навіть якщо вона є легкодоступною. Вони не знають про послуги та підтримку, на які вони мають право. До того ж вони не розуміють обов’язки кожного урядового агентства чи як працює бельгійська система.

Процес реєстрації для отримання документів, що посвідчують особу, подання запиту на соціальні виплати або відкриття банківського рахунку може тривати до трьох місяців залежно від муніципалітету, часто залишаючи українців без необхідних засобів для повноцінного життя в бельгійському суспільстві. Бельгійська влада й населення роблять усе можливе, щоб підтримати та змінити застарілі процеси, але це також тривалий процес.

Житло

Незважаючи на те, що багато людей, які проживають у Бельгії, люб’язно відкрили після подій 24 лютого свої будинки для тимчасово переміщених людей з України, тривале розміщення сімей на добровільних засадах не є доцільним довгостроковим рішенням. По-перше, це додаткове навантаження в матеріальному плані (наприклад, підвищення вартості комунальних послуг), і по-друге, це впливає  на психосоціальний стан сімей, які надають притулок (втома господаря та культурні відмінності).

Багато українських біженців у Бельгії не можуть самостійно орендувати житло, оскільки їхні дозволи на тимчасове перебування («картка А») закінчуються 4 березня 2023 року, а орендодавці в Бельгії зазвичай хочуть укласти контракти на один-три роки. Крім того, юридичний термін повідомлення про розірвання таких контрактів становить три місяці. Більшість біженців не погоджуються на цю умову, бажаючи повернутися додому якомога швидше після закінчення війни.

Колективного житла, яке пропонує уряд, недостатньо, і, як правило, є дуже мало інформації щодо того, коли та як воно буде пропонуватися.

Здоров’я

Бельгійська система соціального забезпечення та обов’язкове медичне страхування, яке спочатку пропонувалося українцям безкоштовно, безумовно, корисні, коли потрібна медична допомога. Проте незвична для українців система соціального забезпечення й місцева система охорони здоров’я ускладнюють своєчасне отримання допомоги в разі надзвичайної ситуації та відшкодування будь-яких медичних витрат.

Освіта

Від самого початку бельгійські школи й університети забезпечили українським біженцям швидкий доступ до своїх курсів. Що стосується проблем, то було виявлено відсутність чіткого розуміння процесу зарахування, а також труднощі з негайним зануренням у місцевий навчальний процес у дітей, які не розмовляють місцевими мовами. Тільки деякі школи пропонують інтеграційні класи, які дозволяють українським дітям поступово адаптуватися до своїх навчальних програм, а також вивчати місцеві мови. Крім того, багато батьків сподіваються якнайшвидше повернутися в Україну і тому не бачать необхідності віддавати своїх дітей у місцеві школи. Натомість вони вважають за краще відвідувати онлайн-навчання, яке пропонують школи в Україні.

Робота

Не володіючи місцевими мовами, тимчасово переміщені з України в Бельгії вже мають дуже обмежену кількість робочих місць, на які можна претендувати. Крім того, трудомістка процедура підтвердження еквівалентності українських дипломів робить майже неможливим для великої кількості українців одразу працевлаштування в Бельгії. Щоб подолати цю перешкоду, деякі українські біженці претендують на посади з нижчою кваліфікацією чи не за фахом, оплата яких значно нижча, ніж в Україні (порівняно з середнім рівнем життя).

3. Реакція Бельгії на інтеграцію українських біженців

У відповідь на ситуацію Європейський Союз вперше активував свою Директиву про тимчасовий захист. Держави-члени ЄС тепер зобов’язані забезпечити негайний тимчасовий захист біженцям з України, надати їм негайний доступ до освіти, житла та послуг охорони здоров’я, а також до ринків праці ЄС. Бельгійські адміністрації зараз стикаються з величезною проблемою, щоб зробити такий доступ реальністю.

Спираючись на свої досвідчені інституції та активне громадянське суспільство, Бельгія швидко відреагувала на поточну ситуацію, проте гуманітарна криза такого масштабу не обходиться без викликів. За оцінками чиновників, Бельгія може прийняти до 200 тисяч українських біженців. У період із 24 лютого по 24 травня 2022 року 42 979 українців, із яких 80% становили жінки й діти, отримали так званий статус тимчасового захисту. З самого початку бельгійська влада створила окремі канали для допомоги українським біженцям. І коли це було потрібно, вони нарощували потужність.

Найскладнішим завданням є негайний притулок для цих людей, відповідальність, поділена між усіма верствами держави та громадянами.

• Фламандський уряд разом із місцевою владою мали на меті створити 18 000 так званих «приймальних місць» до кінця березня. Наразі уряд розглядає можливість побудувати 15 «аварійних сіл», щоб дозволити потенційно прийняти ще 120 000 українських біженців. Такі села вже відкрилися в Антверпені та Мехелені.
• Парламент тимчасово пом’якшив стандарти якості в режимі оренди, виділив вільні соціальні площі, придатні для колективного житла (наприклад, монастирі та лікарні), і доручив Товариству соціального житла підготувати мобільні будинки.
• Уряд Фландрії надав 1000 євро на місце прийому для міст і муніципалітетів та ще 400 євро на місце прийому від приватних осіб (понад 6000 жителів зголосилися стати приймаючими сім’ями).
• Також розроблено процедуру перевірки для сімей, які хочуть прийняти українських біженців.

У тандемі з основним зусиллям (житлом) одночасно вживаються кілька інших заходів:

• Влада забезпечила для біженців профілактичні медичні заходи, такі як скринінг/вакцинація проти туберкульозу, COVID-19, кору, епідемічного паротиту, краснухи (MBR) та дифтерії, правця і кашлюку.
• Give a Day, найбільша організація із залучення волонтерів у Бельгії, запустила онлайн-платформу для людей, які хочуть допомогти українцям.
• Запроваджено 45% податкову знижку для пожертв, що перевищують 40 євро для окремих організацій допомоги (Консорціум 12 12, у партнерстві із Фламандським Червоним Хрестом, серед інших), які допомагають українським біженцям.
• Надбавка, яка надавалася б при реєстрації, зараз обговорюється на федеральному рівні.

Заходи щодо соціальної орієнтації:

• Агенція громадянської інтеграції («Agentschap Integratie en Inburgering») зібрала необхідну інформацію та організувала онлайн інформаційні сесії українською мовою про життя у Фландрії.
• Міністерство освіти Фландрії розглядає можливість відкриття шкіл у надзвичайних селах, поряд із нинішніми школами, щоб навчати біженців нідерландської мови та підтримувати дітей без перерв за освітою.

Заходи щодо інтеграції на ринку праці:

• Фламандська служба зайнятості та професійного навчання (VDAB) відповідає за інтеграцію українських біженців на ринок праці. Основна увага приділяється додатковому мовному навчанню та наставництву. Станом на 2 червня 2022 року на порталі VDAB було доступно 3306 посад.
• Хоча наявні на цей час робочі місця, як правило, є тимчасовими, вони все ще є варіантом для українських біженців. Але міністр економіки, інновацій, праці, соціальної економіки та сільського господарства Хільде Кревіц зазначила, що українські біженці не компенсують дефіцит кадрів на фламандському ринку праці.

4. Шлях уперед

Невизначеність ситуації створює виклик як для біженців, так і для місцевої влади. Беручи до уваги невідкладність, бельгійська влада повинна бути більш адаптивною і гнучкою, знаходити нові швидкі розв’язання проблем у сфері інтеграції українських біженців. Організації громадянського суспільства також могли б зіграти більшу роль у матеріалізації таких рішень. З іншого боку, приватний сектор також міг би зробити більше, координуючи різні зусилля для досягнення синергії, спрямованої на кращу підтримку інтеграції українських тимчасово переміщених осіб у Бельгії.

Фатіх Їлмаз – директор із проєктів та партнерства Beyond the Horizon ISSG

Любов Карпачова – керівник відділу у справах біженців “Промоут Юкрейн”