Поки європейські чиновники думають, як вибратися з коронавірусної кризи, на повну потужність працюють російські інструменти пропаганди, аби вплинути на свідомість громадян Старого Світу. Їхня мета – використати незлагодженість у відносинах між Брюсселем і країнами-членами ЄС, щоб довести нікчемність організації. Також кремлівські медіа просувають тезу, що лише «сильна рука» може протистояти серйозним викликам, яким є COVID-19.
Наступ на євроатлантичну спільноту
Основні тези, які просуває підконтрольний російському уряду інформаційний простір – крах західної системи цінностей, відстороненість ЄС і НАТО від проблем держав-членів організацій, ефективність диктатур у боротьбі з пандемією та їхній більший рівень милосердя до постраждалих країн Старого Світу, ніж у євро чиновників.
Кремлівські медіа пророкують неминучу загибель європейської та євроатлантичної спільнот, які начебто не витримали перевірки на міцність коронавірусом. Власне російські «свідки роз’єднаної Європи» були активні й раніше. Досить згадати їхні коментарі щодо міграційної кризи 2015 року, терактів та Брекзиту – з тих часів нічого не змінилося. Хіба що ці «пророцтва» стали дедалі нав’язливішими. Та попри труднощі, з якими стикалися європейські країни в цілому, до яких додалося (як наслідок просування в медійному просторі євро скептичної риторики) ще й зростання популістично-ізоляціоністських настроїв у різних країнах, говорити про занепад континентальних демократичних інституцій рано.
Ідея-фікс росіян – довести відсутність реальної європейської солідарності, а отже викинути ЄС на «звалище історії». Популяризатор цієї фрази, Лев Троцький, так само 100 років тому мріяв про експорт «жовтневої революції» в буржуазні країни. Нинішні мрії про світове панування Кремля підкріплюються значними обсягами російсько-кубинсько-китайської медичної допомоги, яку Росія відправляє у ці країни. Проте згодом виявляється, що вона має характер показової акції. А владу в Росії критикують за те, що та вивозить за кордон медичне обладнання й засоби захисту, які більше потрібні самим росіянам, особливо у віддалених регіонах. Адже сьогодні у Росії за офіційними даними, коронавірусом заражені 467 тисячі людей.
Про ефективність «сильної руки» окрема історія. Авторитарні правителі використовують усі важелі свого необмеженого впливу, щоб запровадити ще суворіші обмеження прав і свобод людей. У Росії ми спостерігаємо масові порушення прав людини. Так сталося, що на період карантину припало ще й голосування за поправки до конституції РФ, які дозволяють президенту Путіну «обнулити» свої терміни перебування на посаді та протриматись у кріслі очільника держави щонайменше до 2036 року. Тож до мітингів проти самоізоляції додалося ще й невдоволення з приводу узурпації влади однією людиною – Володимиром Путіним. Зокрема, найгучніший мітинг був у столиці Північної Осетії Владикавказі – через те, що багато людей втратило роботу й не отримало обіцяної державної підтримки. Зрештою, силовики розігнали мітингарів, а деяких ще й затримали.
У свою чергу, сотні пікетувальників, що виходять на одиночні акції в Москві, дотримуючись при цьому соціальної дистанції, – як проти «обнулення» термінів, так і проти жорсткої системи «цифрових перепусток» із відеонаглядом, яку запровадив мер Москви Сергій Собянін, опиняються під арештом. Не легшою є й ситуація з політв’язнями в окупованому Криму та Росії, зокрема українцями: там щонайменше 70 кримських татар сидять за ґратами в умовах антисанітарії, нестачі води та без медичної допомоги.
Ще одна больова точка антиєвропейських наративів – звинувачення в русофобії. Наприклад, в оприлюдненій інформації італійським виданням La Stampa: про непотрібність 80% усієї російської так званої допомоги, звинуваченнях людей, що приїхали з РФ, у зв’язках із ГРУ.
МЗС Росії одразу ж почало цькувати італійських журналістів за поширення нібито недостовірної інформації та розпалювання ненависті до росіян. Речниця МЗС РФ Марія Захарова назвала публікації «чистим наклепом» і «черговою фальшивкою». «Ми будемо купірувати цю дезінформацію, робити це жорстко й на регулярній основі», – підкреслила вона.
Коронавірус придумали Сорос і Білл Гейтс
Окремий блок російських маніпуляцій становлять численні конспірологічні та подекуди взаємовиключні теорії щодо походження та поширення коронавірусу. Одна частина повідомлень в російських ЗМІ поширює твердження про «фейковість» коронавірусу (або перебільшення загрози від нього), інша, цілком протилежна за змістом, – про штучне походження вірусу.
На певних ресурсах, як RT, Sputnik, «Звезда», «Царьград», подейкують про те, що до створення коронавірусу причетні Білл Гейтс і Джордж Сорос. У першому випадку чутки були пов’язані з тим, що фонд засновника Microsoft спонсорував наукові дослідження Пірбрайтського інституту, присвячені, зокрема, вірусам, що передаються від тварин до людей.
Проте організація спростувала ці твердження. «Інститут поінформований, що дезінформація стосовно його діяльності та досліджень тиражується в соціальних мережах із початком спалаху нового коронавірусу в Ухані (Китай)», – написалі в інституті. А також зауважили: «Наразі (станом на кінець січня 2020 року, коли було опубліковано спростування – ред.) Пірбрайтський інститут не працює з коронавірусами, що вражають людей».
Щодо Сороса то в Росії інформують, що він нібито є винуватцем поширення коронавірусу, адже фінансує діяльність китайської лабораторії в Ухані, розташованої за адресою з «трьома шістками». І це нібито продукує вірус, який вражає суто представників монголоїдної раси. Хоча в Ухані справді є лабораторія за адресою 666 Gaoxin Road East Lake, на сайті написано, що вона займається «пошуком та дослідженням низькомолекулярних ліків». Також немає жодного підтвердження зв’язку Сороса з коронавірусом.
Також поширюють версії про те, що коронавірус – це біологічна зброя США, Великої Британії чи НАТО, який вражає суто людей китайського походження. Мета «творців» вірусу, як припускають російські ЗМІ, може бути різною: стримання зростання чисельності населення світу, економічна вигода фармацевтичних компаній, які посіяли паніку, чи все робиться заради послаблення Росії та Китаю в економічній війні.
«Хаосом у демократичному світі може скористатися лише той, хто знає, як ним користуватися», – переконана медіаекспертка Діана Дуцик. На її погляд, твердження, що Кремль володіє якимось сакральним знанням, є хибним. Адже ніхто не може гарантувати, що все піде за планом. «І тоді замість брехні справді залишиться чорна діра, яка поглине всіх. Сьогодні ситуація зайшла так далеко, що Росія не може просто зупинити пропагандистську машину, яких тем це б не стосувалося. Інакше російська влада втратить грунт, на якому будується сьогодні все», – каже Дуцик.
За її словами, немає навіть сенсу шукати, що в потоці такої дезінформації є ближчим до істини, а що ні. Адже суть пропаганди – дискредитувати реального чи уявного зовнішнього ворога – від цього не змінюється.
Євген Лузан