14 липня Верховна Рада прийняла Закон «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який санкціонує гральний бізнес в державі. Легалізація азартних ігор досі була гострою суспільною проблемою, адже як супротивники так і прихильники висловлювали доволі вагомі аргументи на свою користь. Нарешті маємо профільний законодавчий акт, однак чи задовільнить він суспільство?
Автори законопроекту обґрунтовують свою ініціативу кількома основними факторами. По-перше, ми відстаємо від світового досвіду, який свідчить, що гральний бізнес – непогане джерело прибутку для держави та передбачає нову кількість робочих місць. На шляху до Євросоюзу, Україна повинна враховувати такий досвід та наближати власне законодавство до міжнародних стандартів.
По-друге, це спосіб вивести гральний бізнес з тіні, а значить – захистити не тільки інтереси держави, а й гравців, які до сьогодні були позбавлені прав. По-третє, правоохоронці повинні мати достовірну інформацію як про суб’єктів грального бізнесу, так і про самих гравців, особливо тих, які страждають на ігрову залежність. Закон спрямований на те, щоб в державі сформувався цивілізований ринок азартних ігор, який буде контрольованим та прозорим.
Тож, відтепер до сфери азартних ігор віднесені казино, букмекерські контори, гральні автомати та азартні ігри в мережі Інтернет. Статутний фонд організаторів грального бізнесу повинен бути не менше 30 мільйонів гривень, що забезпечує гарантованість виграшів гравців. Гральне обладнання повинно бути не старше за 2019 рік випуску. Окрім цього, заборонено використовувати обладнання, яке передбачає механічне встановлення відсотку виграшу.
Доступ до азартних ігор матимуть громадяни від 18 років, а тих, хто страждає на залежність від азартних ігор (лудоманію) внесуть до спеціального реєстру. Цікаво, що ініціатива може йти від родичів, яким варто буде звернутися із відповідним позовом до суду. При цьому казино можуть розміщуватися лише у будівлях та території п’ятизіркових готелів з відповідним номерним фондом.
З переваг – комплексні заходи контролю за ринком азартних ігор, адже в цій сфері існують великі корупційні ризики. Прогресивним є запровадження системи онлайн-моніторингу. Це означає, що влада зможе контролювати організаторів азартних ігор у мережі Інтернет. Раніше відсутність такої системи призводила до безконтрольності онлайн-простору та системних порушень прав гравців. До того ж ніхто не сплачував податки. Тепер адресатом отримання коштів від азартних ігор буде Фонд підтримки медицини, спорту та культури. Дуже ретельно в новому законі прописаний і порядок ліцензування та розмір плати за ліцензію, який є диференційованим, в залежності від виду азартних ігор.
Підводні камені
Проте, Закон містить і ряд недоліків. Зокрема, ліцензія на проведення азартних ігор видається на 5 років, а власникам грального бізнесу дають державні гарантії, що зменшення строку дії ліцензії не відбудеться. На нашу думку, це поспішне рішення, адже невідомо, як буде формуватися ринок азартних ігор і чи не виникнуть додаткові непередбачувані ризики. Доцільніше було б передбачити строк дії першої ліцензії на один рік, а потім – запровадити практику видачі дозволів на наступні роки.
Підозрілим видається те, що законом передбачено створення аж цілих семи нових державних реєстрів, шість з яких є публічними та один закритим. Виникає питання: навіщо, і скільки коштів з бюджету буде виділятися на ведення таких реєстрів? Автори зазначили, що прийняття закону не потребуватиме додаткових витрат з бюджету, але це не так: реєстри будуть створені та вестися за наші з вами податки.
Ще одне, в законі вказано, що гравцем може бути особа, яка досягла 18-ти років. Але, сумніваюсь, що у такому віці людина має стабільні доходи та стійкий психологічний опір до ігрової залежності. Це створить чимало ризиків для молоді. Було б доцільно збільшити віковий поріг до 21-го року.
І останнє, що викликає побоювання правозахисників: відсутність громадського контролю за ринком азартних ігор. Цей «контроль», якщо проаналізувати Закон, полягає тільки у праві громадян повідомляти про порушення, чого явно не достатньо. Така позиція законодавця може свідчити про бажання обмежити інститути громадянського суспільства у повноцінному моніторингу ринку грального бізнесу, що створить елітну закритість цього сектору економіки. Така модель може посилити корупцію та зловживання з боку власників азартного бізнесу, а значить – виникне високий ризик порушень прав людини.
Віктор Філатов, аналітик ГО «Правозахисна Група «СІЧ»