EN
FR
DEУкраїна живе у стані гібридної війни з Росією, яка великою мірою ведеться на інформаційному полі. Як виникають фейки, яку мету переслідують пропагандисти, як змінювалась ситуація впродовж останнього року і чи реально протистояти маніпуляторам, обговорили під час LIVE-дискусії фахівці у сфері протидії дезінформації, пишуть Texty.org.ua.
Про ігри з правдою, вплив на емоції та удар по західним цінностям
Володимир Єрмоленко, директор з аналітики Інтерньюз-Україна та головний редактор UkraineWorld.org
Російський інформаційний вплив – не тільки зовнішній, а й внутрішній – відчутно посилюється. Сьогодні ми стикаємось зі значно ширшою проблемою, ніж фейки та дезінформація: йдеться про інформаційну війну як елемент гібридної війни.
Інколи це гра з правдивою інформацією. Ми це бачимо на прикладі висвітлення подій в Америці. Більшість протестувальників у США діє мирно, але є агресивна частина. Російська пропаганда показує тільки агресію.
Щоб викликати хвилю хейтерства, факти загортаються в дуже агресивні, стьобні чи будь-які інші емоційні обгортки. Ще один приклад про події в США: є мем «чорний Майдан», який поширюється і в Росії, і в українських проросійських джерелах. «Чорний Майдан» нібито відсилає до захисту прав чорношкірих, але насправді це і спосіб подання негативної емоції щодо українського Майдану.
Щодо цінностей: ми входимо в епоху антизахідних наративів, спроб нівелювати демократичні цінності, сказати, що вони хибні. Тривожний і загрозливий момент: цінності, які озвучують проросійські, антизахідні спікери, часто мімікрують під західні.
Про «коронавірусні фейки» та прийоми дезінформаторів
Альона Романюк, головна редакторка фейсбук-кампанії «По той бік новин»
Такого шквалу фейків, як цієї весни, я не бачила у нас навіть під час виборів. Були дні, коли ми отримували більше двохсот повідомлень з проханням перевірити інформацію. Пандемія коронавірусу в світі сприяла розповсюдженню нової величезної хвилі дезінформації. Шаленим інтересом аудиторії скористались і дезінформатори. При цьому були медіа, які дотримувалися стандартів у висвітленні інформації, а були й ті, що поширювали фейки і маніпуляції, щоб привести аудиторію на свій сайт та підвищити трафік.
Коронавірусна істерія ще раз підтвердила, що дезінформатори застосовують безліч маніпулятивних інструментів. Серед них:
- Фейкові екперти – лікарі, науковці, які коментують якісь дослідження (молодий лікар з РФ Юра Клімов радить затримувати дихання на 10 секунд, щоб перевірити, чи хвора людина на коронавірус). Сюди ж додамо приписування реальним людям слів, які вони не говорили.
- Підміна понять. Наприклад, коли фотографії з російських лікарень видавалися за українські реалії. Promote Ukraine писав про це окрему статтю.
- Маніпуляції цифрами та даними, виривання їх з контексту задля досягнення власної мети.
- Вміло поєднані напівправдиві або перекручені факти.
За тематикою Романюк розділяє пандемічні фейки на декілька груп. Одна з них про те, що коронавірус створений штучно і походить із Китаю. Цей фейк поширили саме російські журналісти ще в січні. З часом він видозмінювався, і вже два місяці потому називалися різні країни, в лабораторіях яких буцімто з’явився вірус. Ще одна група стосується ліків і лікування. Всі, мабуть, пам’ятають про «цілющі», лимони, часник або імбир. Нагадаємо також, що після розповсюдження фейку про їхню дивовижну користь у боротьбі з коронавірусом, ціни на ці продукти в українських магазинах злетіли в рази.
Хто продукує фейки? Альона Романюк вважає, що єдиного джерела немає. Є фейки, які породжуються із джерела «одна баба сказала, баба бабі сказала». Є люди, які умисно хочуть хайпанути, наростити собі експертність, залучити підписників. Є як спонтанні фейки, які виникають через нерозуміння, спотворення, так і цілеспрямовані кампанії. В Росії було помічене поширення фейків навіть на державному рівні, незавуальовано.
Про психологію та інструменти російської пропаганди
Аля Шандра, головна редакторка Euromaidan Press
Я згодна, що поняття «фейки» сьогодні вже занадто вузьке, пропоную говорити про керування сприйняттям. Проти нас розв’язана гібридна війна. Фейки – інструмент цієї війни, а її мета – вплинути на наше сприйняття, щоб Україна змінила свій політичний вибір. Нам надзвичайно важливо прийти до розуміння, куди саме нас підштовхують.
Боротьба України за свою незалежність від російської сфери впливу триває вже шостий рік, але про перемогу говорили ще дуже зарано. Нам може зараз здаватися, що у Росії нічого не вийде, що ми ніколи не повернемось назад. Але я хочу звернути увагу на опитування, які показують стрімкий ріст популярності ОПЗЖ, Шарія, зростання апатії серед українців. Але те, що так раптово змінюється вперед, може так же раптово змінитися і назад. І треба поставитися серйозно до того, що відбувається. Тому що крапля по краплі російська пропаганда намагається підірвати нашу віру в те, що ми можемо жити в державі, незалежній від Росії.
У фейках та маніпуляціях, що поширювалися протягом минулого року, задіяна психологія із військової пропаганди – і вона працює. Серед таких прийомів – зображення агресора як сильного і доброго, якому можна здатися без бою. Працює пропаганда і на посилення зневіри серед українців, поширюючи наративи «ЄС нам не допоможе», «Європі ми не потрібні» та інші. Українські ж проблеми намагаються виставляти гіпертрофовано. Натомість протиставляється Росія, «братський народ», який готовий допомагати. В цей напрямок можна додати і розгорнуту останнім часом атаку на пам’ять Майдану, і атаку на МВФ.
Про річні тренди в наративах, що просуває Росія в Україні
Керівниця проекту «Свіжа деза з Росії» (Texty.org.ua) Надія Романенко, спираючись на моніторинг та дослідження, вважає, що наративи лише трохи модифікувалися під впливом епідемії коронавірусу.
Ми помітили, що насправді всі наративи, які були раніше («пропаща держава», «тотальне зубожіння», «недолуга, корумпована влада» тощо), перенеслися на тему коронавірусу.
Недодержава – тому що коронавірус. Недолуга вада – значить, з коронавірусом вона не впорається. Коронавірус, як листок подорожника, прикладали до будь-якого наративу, який потрібно просунути.
Серед загрозливих тенденцій – «оживання старих мумій»: наприклад, повернення наративу про федералізацію на фоні коронавірусу та майбутніх місцевих виборів в Україні.
Що ж робити?
Розповідати свої історії , якісно комунікувати. Усі фахівці єдині в думці, що самим розвінчанням фейків силами громадськості і волонтерів гібридну війну виграти неможливо. Якою ж «зброєю» ми можемо підсилитися?
- Превентивні заходи та якісна комунікація, і в першу чергу – з боку держави. Адже фейки виникають, коли утворюється інформаційний вакуум: є гаряча тема, попит на інформацію, але чиновники її не надають.
- Підтримка демократичних наративів.
- Підвищення рівня медіаграмотності громадян та емоційної гігієни.
- Для протидії зневірі потрібен розвиток «журналістики натхнення» (inspiration journalism): на позитивних прикладах, історіях показувати людям, де може бути надія.
Наталя Толуб
