Євродепутат Сандра Калнієте: «Події в Білорусі нагадують мені про Помаранчеву революцію»

Білорусі необхідно провести нові – чесні й справедливі – вибори під наглядом міжнародних спостерігачів, і ЄС готовий надати фінансову допомогу білоруському громадянському суспільству, заявила Сандра Калнієте, депутат Європарламенту від Латвії, віцеголова фракції Європейської народної партії та член делегації Україна-ЄС у Європарламенті. В ексклюзивному інтерв’ю “Промоут Юкрейн” пані Калнієте розповіла про майбутні санкції проти чинного білоруського режиму та порівняла поточні події в Білорусі з боротьбою за свободу в країнах Балтії та Україні.

Пані Калнієте, як Ви оцінюєте ситуацію в Білорусі?

Я спостерігаю за білоруською революцією з великим захопленням, вона також викликає у мене багато спогадів. Тому що нинішні події дуже нагадують мені національний рух у Латвії, у країнах Балтії. 30 років тому я мала мандат на участь в установчому з’їзді Білоруського народного фронту, який відбувся у Вільнюсі, в екзилі. Бо в той час його заборонили провести в Білорусі.

І зараз, 30 років по тому Світлана Тихановська перебуває в екзилі у Вільнюсі. Історія повторюється. Але чому я це згадую? Тому що 30 років тому, я думаю, ми всі в країнах Балтії мали відчуття, що ми всі разом  – білоруси, українці, росіяни – підемо у напрямку свободи. Я б сказала, що трапилося інакше. Для Білорусі було дуже трагічно, що її відсторонили від боротьби за демократію впродовж майже 30 років.

Чи нагадують Вам події в Білорусі український сценарій – Помаранчеву революцію 2004 року?

Так, нагадують. У той час я дуже уважно стежила за подіями навколо Ющенка, Помаранчевої революції. Це був дуже неспокійний час, але все намагалися зам’яти, звести нанівець, щоб не псувати плани тих, хто не потребує демократії у своїх владних іграх. Але урок, який ми можемо зробити з подій у Білорусі – чим сильніше тиск авторитарної диктатури, тим миттєвішим стає пробудження.

І ми це бачили – події сталися за кілька днів. Якщо я порівняю це з Майданом, то він розгортався протягом кількох тижнів. І тоді він справді став масовим рухом. У Білорусі минув один тиждень, і в неділю 16 серпня ми побачили півмільйона людей по всій Білорусі, які вийшли на вулиці з квітами, наполягаючи на своєму праві для себе та своїх дітей жити в нормальній країні та мати нормальне демократичне майбутнє.

Що може зробити ЄС для підтримки Білорусі?

Незабаром, 10 вересня, закінчується мандат Лукашенка. Європейський Союз не визнає його законно обраним президентом. Це означає, що 10 вересня він стає громадянином Лукашенком. І це справжня проблема. Нам потрібна особа, з якою ми можемо вести діалог. Адже важливо реструктуризувати адміністрацію, щоб там були ті, хто має ініціативу та владу, хто може доручити організацію нових президентських виборів.

Світлана Тихановська також сказала, що є необхідність у нових, вільних виборах. Навіть якщо ми знаємо, що Тихановську обрали – більшість виборців її обрала  – це дуже важко довести формально, бо я можу собі уявити, що під рукою Єрмошиної (голова ЦВК Білорусі – ред.) у виборчому процесі все було влаштовано, і сьогодні важко відновити, якою ж насправді була кількість відданих голосів. І тому перше, що потрібно зробити Білорусі  – це провести нові вибори.

За ними мають спостерігати міжнародні спостерігачі від ОБСЄ, за підтримки українців та Європейського Союзу. Лише тоді – коли білоруси матимуть нового президента – ми можемо подумати про те, з ким краще встановити відносини та які вони можуть бути. Для нас у Євросоюзі є важливим той факт, що ми негайно припиняємо всі програми фінансової допомоги та співпраці, що мали досі з адміністрацією Лукашенки.

Це близько 100 мільйонів євро. Ці гроші слід переорієнтувати на підтримку громадянського суспільства, а також на допомогу тим родинам, члени яких страждають від тюремного ув’язнення й катувань та яким потрібна фінансова допомога. Ми повинні наполягати, щоб було негайно звільнено всіх заарештованих, а також політичних в’язнів, у першу чергу Сергія Тихановського. Він на це заслуговує.

А санкції також? ЄС запроваджує санкції проти білоруських високопосадовців?

Це вже вирішено – ЄС запровадить санкції проти багатьох осіб за насильство, репресії та фальсифікацію виборів. Тепер питання в тому, скільки людей буде у санкційному списку. Наприклад, Конгрес США має право складати список тих, хто підлягає санкціонуванню. Ми в Європарламенті вважаємо, що нам також потрібно підготувати такий список. Ми говоримо не лише про верхівку, а й про тих, хто, скажімо, регулярно здійснював порушення в різних виборчих комісіях, хто є винним у фальсифікації виборів і, певним чином, спричинив цю величезну політичну кризу в Білорусі. Виборчий процес має дослідити міжнародна комісія. І ми в Європарламенті пропонуємо створити таку комісію.

Які ще ідеї щодо Білорусі мають євродепутати?

У Європарламенті є неформальна група «Друзі Білорусі». Я належу до тієї групи, і ми справді дуже рішучі та віддані люди. Першим кроком, який ми можемо зробити після розв’язання нинішнього питання, яке я б назвала також конституційною кризою – адже 10 вересня Лукашенко вже не буде президентом  – ми можемо відкрити політику «Східне партнерство» для Білорусі у той самий спосіб, як і для інших країн Східного партнерства. Тобто, відкрити всі програми, від яких можуть отримати користь різні організації громадянського суспільства.

Це дуже неспокійний час не тільки для білорусів, але і для Європейського Союзу. Для нас найважливішим було зосередитись на політичному та дипломатичному тиску, щоб припинити непропорційне та неприйнятне насильство в Білорусі. На щастя, скидається на те, що жорстокості перших днів уже не видно. Так, люди все ще зникають, проходять арешти, але принаймні на людей не полюють на вулицях, як це було протягом перших чотирьох днів після виборів.

У середу президент Європейської Ради скликав надзвичайне засідання, присвячене Білорусі. Європейська Рада засудила вибори, які не були ані справедливими, ані вільними, і наголосила, що ЄС не визнає їхніх результатів. Євросоюз повністю підтримує пропозиції ОБСЄ щодо діалогу та готовий надати допомогу в їхньому просуванні. Нагадаю, що свого часу було ухвалено рішення виділити Україні 40 мільярдів євро для негайної підтримки різних програм, які мали допомогти уряду стабілізувати ситуацію після Майдану.

Наталія Річардсон