Один із мастодонтів Європейського парламенту (ЄП) та відомий прибічник України в ЄС Елмар Брок був європарламентарем протягом 40 років. Тепер завдякиглибокимзнанням української специфіки ексголову комітету закордонних справ ЄП тимчасово призначили радником із питань України голови Європейської комісії (ЄК)Жан-Клода Юнкера на останні місяці його перебування на посаді. Що чекати від нової європейської кон’юнктури та якою має бути стратегія України у протидії російській агресії він розповів в ексклюзивному інтерв’ю Brussels Ukraїna Review.
Пане Брок, чи це нова посада – радник з питань України? Чи буде вона збережена за нового складу Єврокомісії?
Ця посада була запроваджена за пропозицією пана Юнкера, чинного президента Єврокомісії, щоб принести користь обом сторонам протягом перехідного періоду. Ця посада безоплатна. Мене попросили допомогти протягом перехідного періоду, оскільки у мене значний досвід співпраці з Україною. Тобто моя допомога може сприяти встановленню продуктивних відносин між сторонами у перехідний період.
Як, на Вашу думку, ЄС має ставитися до України за президентства Зеленського?
Ми бачимо, що в президента Зеленського дуже конструктивні цілі, і ми маємо допомогти йому. Ми також повинні бути корисними у всьому, що стосується законодавства, необхідного для повної імплементації Угоди про асоціацію, або інших моментів, які можуть стати перешкодою для подальших інтеграційних процесів в Україні. Ми говоримо про Уряд, реформу правосуддя, незалежність судової системи від політики, публічне адміністрування та повне дотримання Регламенту Верховної Ради та контроль за цим тощо.
Яким має бути підхід ЄС до України? І до Росії? Чого ми можемо очікувати від нової європейської влади?
Гадаю, що ЄС завжди підтримував незалежність України та її право повернути території.
Як Ви оцінюєте факт підписання Володимиром Зеленським угоди щодо «формули Штайнмаєра»?
Це питання виконання і контролю за виконанням. Питання в тому, на яких умовах будуть проведені вибори на окупованих територіях. Ключовим для України є утримання контролю на кордоні з Росією, з урахуванням інтересів України.
Тобто Мінська угода – це найкраще, що є на сьогодні?
Дотепер це – єдиний чинний документ. І ми бачимо, що крок за кроком ми можемо виконати її умови угоди. Але така покрокова стратегія також потребує балансу інтересів, ми не можемо надавати переваги тій чи тій стороні.
Чи будуть Німеччина та Франція дотримуватися жорсткої позиції щодо Росії у наступному раунді переговорів у «нормандському форматі»?
Так, звичайно. Росія порушила норми міжнародного права. І крок за кроком ми повинні підходити до ситуації, коли міжнародне право в Україні відновиться. І, відповідно, покращиться ставлення до Росії.
Як Ви вважаєте, чи підтримає Україну нова європейська влада?
Новий президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримувала ініціативи Ангели Меркель щодо України, коли була міністром оборони Німеччини. Тому я вважаю, що немає підстав очікувати радикальних змін у політиці ЄС.
Але, наприклад, новий голова Європейської ради, Шарль Мішель, висловлювався за відміну санкцій проти Росії…
Він – голова Європейської ради, а ця посада не передбачає оперативних функцій. Санкції – компетенція Єврокомісії. Однак, щодо поглядів Шарля Мішеля, то я не думаю, що він на боці Росії. Мені здається, що неправильно так трактувати його позицію. Як прем’єр-міністр та член Європейської ради він підтримував уведення та розширення санкцій.
Вам також варто написати про те, що ЄС робить для України безпосередньо або через свої фінансові інституції. З 2014 року ЄС та країни-члени надали Україні підтримки приблизно 18 мільярдів євро у формі кредитів, грантів та гарантій. Ми також відкрили наші кордони, ніхто такого ще не робив, навіть американці. Ми підписали Угоду про вільну торгівлю, а це – значне збільшення обсягу експорту українських товарів до ЄС. Жодна з країн світу, навіть США, не зробила для України стільки, скільки зробив Європейський Союз. І ми повинні брати до уваги факти тацифри, а не телефонні розмови Дональда Трампа!
То Ви вважаєте, що санкції будуть продовжені?
Насьогодні ціна санкцій для ЄС значно більша, ніж для США. До того ж обсяги торгівлі між Росією та США збільшилися за останні п’ять років. Погляньте на цифри.
Незважаючи на це, США та інші країни висловлюють багато критики з приводу того, що ЄС не так багато робить для України…
Це – пропаганда! Вони нічого не роблять! Що стосується фінансів, ми робимо у 20 – 25 разів більше, ніж США.Одного дня Україна це усвідомить.
Що може вплинути на безвіз зі сторони України?
Чи надали США безвізовий режим Україні? Чи погодилися вони на зону вільної торгівлі? Чи є Угода про асоціацію між Україною та США?
Тобто Ви вважаєте, що політика ЄС щодо України за останні п’ять років була достатньо сприятливою?
Хто зробив більше?
Як Ви вважаєте, ЄС одноголосний у питаннях щодо України?
У різних країн-членів ЄС – різні підходи до питань, пов’язаних з Україною. Попри це, санкції продовжуються і продовжуються. Одноголосно. Що насправді важко, це те, що нам постійно дорікають, що ми нічого не робимо. І нам стає складно пояснювати це нашим громадянам.
Отже, Ви очікуєте, що така політика триватиме…
Чи є підстави думати інакше?
Що Ви думаєте з приводу Криму? Чи є у нас шанс повернути його? Новообраний президент України вірить у це, однак багато хто налаштований скептично…
Спочатку треба розв’язати питання сходу України.
«Формулою Штайнмаєра»?
Чим завгодно… Крок за кроком, зважаючи на інтереси України. Усі можливі варіанти обговорюватимуться в українському Уряді.
Та все ж таки, чи є у нас шанс повернути Крим? Через десять років чи двадцять?
Єдине, що я знаю, що Німеччині знадобилося 45 років, щоб об’єднатися знову. Тобто у нас є вже певний досвід.
Отже, шанс є…
Зробіть Україну успішною, демократичною державою з високим рівнем життя, і люди у Криму побачать, що вони можуть бути успішнішими у вільній Україні, ніж у Росії. Тоді це стане можливим. Реформуйте вашу державу! І ви стане сильнішими. І з цим ми, Євросоюз, можемо допомогти. Зі стратегією, лібералізацією візового режиму, інвестуванням в Україну, з впливовими та незалежними інституціями, які діють у площині верховенства права. Ми ніколи не визнаємо анексії Криму, і Київ не повинен її визнавати. Але на сьогодні варто зосередитися на тому, як закінчити цю нищівну війну.
Інтерв’ю з 1го номеру журналу Огляд Україна Брюссель