Експерт: ЄС повинен збільшити підтримку Східному сусідству для боротьби з COVID-19

«Надання Європейською Комісією негайної допомоги є хорошою новиною. Однак потрібно зробити набагато більше, щоб підтримати східних партнерів ЄС у боротьбі з коронавірусом і пом’якшити соціально-економічні наслідки цієї кризи», – написала доктор наук Крістіна Герасімов, наукова співробітниця Центру Роберта Боша з питань Центральної та Східної Європи, Росії та Центральної Азії при Німецькій раді з зовнішніх відносин (DGAP).

У статті “Коронавірус у східному сусідстві ЄС” Герасімов дає кілька рекомендацій, як підтримувати під час кризи з коронавірусом східних сусідів Євросоюзу – Україну, Грузію, Молдову, Білорусь, Вірменію та Азербайджан. Автор уважає, що цим країнам потрібна допомога в розробці та впровадженні узгоджених стратегій у боротьбі з пандемією. На її думку, Брюсселю необхідно контролювати уряди країн Східного партнерства, щоб вони не зловживали “розширеними повноваженнями для проведення антидемократичних заходів”. За словами дослідника, ЄС повинен використати саміт Східного партнерства у червні для внесення змін до своєї нової стратегії щодо цих країн, координації зусиль для подолання кризи в регіоні та посилення європейської солідарності з країнами Східного партнерства.

Крістіна Герасімов проаналізувала стан підготовленості всіх країн Східного партнерства до пандемії Ковід-19. Вона вказує на серйозну нестачу основних захисних засобів, а також вентиляторів та кисню; дефіцит медичного персоналу, невеликі зарплати та занадто важку роботу лікарів та медсестер за звичайних обставин. Лише один приклад: в Україні, де проживає понад 40 млн. жителів, лікарні з інфекційними відділеннями мають 620 вентиляторів, тоді як у Німеччині, чисельність населення якої майже вдвічі більша, ніж в Україні, нараховується 25 000 вентиляторів. Дослідниця написала, що з шести країн Східного партнерства “Україна є найбільш вразливою до виникнення спалахів, згідно з Глобальним індексом охорони безпеки здоров’я”.

Крім того, існують і політичні фактори. Експерт нагадує, що Україна під час нещодавньої зміни уряду за один місяць поміняла трьох міністрів охорони здоров’я і ​​що раніше президент Володимир Зеленський «ухвалив непопулярне рішення про звільнення міністра охорони здоров’я країни Уляни Супрун, в той час як вона проводила комплексні заходи щодо суттєвих змін у нефункціональній системі охорони здоров’я».

Авторка статті зазначила, що хоча Росія та Китай “голосно й наочно змагаються за роль міжнародного лідера в забезпеченні підтримки навколо пандемії, ЄС надає свою допомогу скромно, без фанфар”. ЄС виділив 140 мільйонів євро на найактуальніші потреби для боротьби з коронавірусом у регіоні Східного партнерства, але, за словами дослідниці, для відповіді Брюсселю знадобився час. Отже, вона рекомендує ЄС вдосконалити свою комунікаційну стратегію на місцях.

Експерт також радить Брюсселю координувати зусилля з ВООЗ, МВФ та Світовим банком – для підтримкимедичного сектора та фінансової допомоги своїм східним сусідам з метою пом’якшення економічних наслідків нинішніх обмежень. Крістіна Герасімов уважає, що ЄС повинен наставляти країни Східного партнерства “у розробці національних планів дій для економічного відновлення… коли пандемія закінчиться”.

Повний текст статті (англійською мовою) можна прочитати тут: https://dgap.org/sites/default/files/article_pdfs/dgap-policybrief-2020-07-en1.pdf