Екосистема брехні

Виробництво дезінформації Росією назовні поставлено на конвеєр

16 вересня Європейський парламент суттєвою більшістю голосів затвердив резолюцію щодо відносин ЄС з Росією. Це дуже жорсткий документ, у якому згадані буквально усі проблемні теми, хоча, здається, непроблемних тем у стосунках Євросоюзу та Росії не залишилось. Зокрема звертається увага на необхідність  протидіяти російській пропаганді тощо.

Робота кремлівських пропагандистів розгорнута з таким розмахом і працює вже такий довгий час, що, здається, перетворилась на звичний фон європейського інформаційного простору, так само як, наприклад, москіти є невідмінною частиною деяких природних ландшафтів.

Нещодавно експерти Центру дослідження злочинності та безпеки Кардіффського університету розповіли про результати власних спостережень за скоординованою роботою російських інтернет-тролів та російських ЗМІ. Технологія фальсифікації працює наступним чином: тролі розміщують власні коментарі провокаційного змісту на сайтах під статтями у провідних західних ЗМІ, а згодом на основі цих коментарів готуються матеріали для російських ЗМІ з твердженнями про суспільну реакцію західної публіки на ті чи інші події.

Зокрема, тролі коментують статті, що мають відношення до Росії, а згодом на російських ресурсах з’являються тексти з посиланням на провідні західні мас-медіа нібито за позитивними відгуками іноземців про політику Росії та її керівників. Таких матеріалів з 2018 року виявлено близько 240. Нещодавні події навколо Афганістану коментувалися з критикою НАТО та пророцтвами краху західної демократії, відповідно 18 текстів для російської публіки повідомляли про незадоволення громадян на Заході. Така практика застосовується щонайменше з 2018 року, і серед майданчиків, де пасуться російські тролі, 32 медіа з 16 країн: Mail Online, Express, Times, Fox News, Le Figaro, Der Spiegel, Die Welt, La Stampa та інші.

Складнішу картину виявили фахівці з Центру глобальної взаємодії при Держдепартаменті. Ця структура була спеціально створена для боротьби з іноземною дезінформацією та пропагандою з метою «вкриття та протидії загрозам з боку ворожих суб’єктів, що застосовують ці методи». Нещодавня доповідь цього Центру викриває цілу екосистему російської дезінформації та пропаганди, за визначенням американських експертів. Її складає «сукупність офіційних, проксі та анонімних комунікаційних каналів та платформ, які Росію використовує для створення та сприяння публікації хибних сюжетів та пропаганди».

Ця екосистема налічує п’ять основних елементів: офіційні державні комунікації, глобальне мовлення, що фінансується державою, культивування проксі-ресурсів, використання соціальних медіа у якості зброї та кібердезінформацію.

Системне використання інформаційної зброї дозволяє Росії «вкидати численні варіації тих самих хибних сюжетів та фабул». Різні елементи екосистеми підганяють власні дезінформаційні сюжети під різні цільові аудиторії. Це дозволяє при необхідності представникам російської влади заперечувати власну причетність, коли проксі-сайти розповсюджують небезпечну дезінформацію. Водночас різні елементи екосистеми підсилюють вплив один одного на засоби масової інформації, збільшують резонанс та охоплення аудиторії. Головна мета цієї практики, визначають експерти Держдепу, «поставити під сумнів цінність демократичних інститутів та послабити міжнародний авторитет США та їх союзників і партнерів».

У якості прикладу у доповіді наводиться низка проксі-сайтів. Зокрема це інтернет-сторінка Фонду стратегічної культури. Цей ресурс пов’язаний з Міністерством іноземних справ Росії та Службою зовнішньої розвідки і спеціалізується на публікації текстів західних конспірологів та маргінальних мислителів. Наприклад, ірландець  Фініан Каннінгем написав понад 550 матеріалів, де Путін подається як «справжній світовий лідер», а США – «беззаконна держава-ізгой». Австралієць Браян Клафлі автор 243 статей, у яких, приміром, вітається операція з анексії Криму. Тексти обох авторів регулярно з’являються у російських державних ЗМІ.

«Новое восточное обозрение» – сайт Інституту сходознавства Російської академії наук, де за респектабельною подачею ховається дезінформація.

Особливо місце в екосистемі займає сайт Global Research, заснований Мішелем Чоссудовським, колишнім канадським професором, який колись брався захищати Слободана Мілошевича на судовому процесі у Гаазі, або надсилав теплі вітання Фіделю Кастро. Він регулярно публікувався на сайті російського державного каналу RT, а матеріали з RT републікуються  на Global Research. На сайті розміщено більше 100 текстів семі псевдоавторів, вигаданих, за дослідженням Stanford Internet Observatory, Головним розвідуправлінням Генштабу збройних сил РФ: Софі Мангал, Анна Джонгер, Мілко Пежович, Адомас Абромайтіс, Маріам аль-Хіджаб, Саїд аль-Халакі та Мехмет Ерзой. Одна з ходових тем останнього часу – пандемія Covid-19 як змова західних еліт для встановлення контролю над світом.

News Front – кримський багатомовний сайт, який висвітлює події, пов’язані із діяльністю російської армії на сході України та у Сирії, у контексті кремлівської пропаганди. Вже те, що його кореспонденти мають можливість відряджень до армійських або воєнізованих формувань Росії, свідчить про пряму залежність від російської влади.

Геополитика.ру також розміщує тексти англійською, російською, іспанською, італійською, французькою, польською та арабською мовами, щоби донести до іноземної аудиторії антизахідні та антиліберальні погляди. Таким же чином працює й сайт Катехион, який видає себе за сторінку московського аналітичного центру.

Усі ці ресурси регулярно перепощують матеріали одне одного та посилання на них у соцмережах. Зв’язок між ними має регулярний, робочий характер.

«Кремль несе пряму відповідальність за культивування цієї тактики і платформ у рамках власного підходу до використання інформації у якості зброї, – пишуть автори доповіді Центру глобальної взаємодії. – Він вкладає суттєві кошти у свої пропагандистські канали, розвідслужби та в проксі-агентів задля здійснення шкідливої кібердіяльності на підтримку зусиль з дезінформації, а також використовує інтернет-ресурси, що маскуються під новинні сайти або дослідницькі організації, для розповсюдження хибних сюжетів та таких, що вводять в оману».

Росією створена ціла індустрія виробництва дезінформації, у неї вкладаються великі гроші, там задіяні тисячі виконавців. Годі сподіватись, що ця потужна машина брехні раптом зупинить свою роботу. Лише повсякденна профілактика інформаційного простору та викриття ворожих зусиль можуть нейтралізувати токсичний вплив кремлівських пропагандистів. На війні як на війні.

Леонід Швець