У світі моди останнім часом відбувається справжня революція. За прогнозами експертів, вона триватиме ще декілька років, після чого ринок кардинально зміниться і вже ніколи не буде таким, як раніше. Передумови таких змін полягають, по-перше, в тому, що кардинально змінився попит, по-друге, надвиробництво та криза надмірного споживання дали себе знати на обсягах продажів готової продукції. По-третє, наразі вибудовуються інші ланцюжки постачання через «торговельну війну» між США та Китаєм та власне наслідками лок-дауну. До чого призведуть ці процеси поки складно спрогнозувати, але вже зараз ми спостерігаємо зацікавленість споживачів у нових, еко-френдлі модних товарах.
Щодо попиту, то Україна і світ рухаються і напрямку захисту екології. Адже фешн індустрія є другою в світі за рівнем забруднення після індустрій нафти й газу. Так само, змінюються бажання клієнтів у сторону загального зменшення споживання та інформованості про sustainable виробництво. А через карантин та закриті кордони, у таких країн як Україна, що наближена по ЄС, з’являється реальний шанс витіснити китайських підрядників і зайняти їхнє місце, збільшивши власний прибуток.
За цих сприятливих умов нам важливо швидко та вправно діяти. Радує, що модні бренди та дизайнери вже дають свою відповідь на забруднення екології. Так, все більше еко-френдлі брендів та напрямків ми спостерігаємо в українському фешені. Частіше за все мова йде про використання готових органічних та еко-тканин, отриманих сталим шляхом. А також інноваційних тканин, процес створення яких не шкодить довкіллю, а умови виробництва відповідають світовим нормам із захисту праці.
Значну частину посідає в цьому процесі сталий розвиток (sustainable development) самого підприємств та наявність комітентів (взятих на себе зобов’язань) і конкретних дій щодо переходу на нові еко технології та матеріали. А підтвердити відповідність еко стандартам можна визнаною у світі сертифікацією, як GOTS, OEKO-TEX та багато інших.
Апсайклінг та відповідальна мода
В основному, українські дизайнери працюють з еко-матеріалами та тканинами, менше з технологіями. Поговоримо про наші українські бренди, які, можливо, не такі всесвітньо відомі, як українка Ксенія Шнайдер (її бренд став адвокатом апсайклінгу у всьому світі), але мають свою постійну авдиторію прихильників.
Свій шлях до еко бренди починають із використання натуральних тканин, так COYS працює з такими матеріалами, а унікальність своєї марки шукає у кольорах. Багато креаторів занурюються у тему захисту екології глибоко і при виборі постачальників зважають не тільки на еко-френдлі матеріали, але й відмовляються від сезонних колекцій, щоб не спонукати клієнта до надмірного споживання. Крім того, дизайнери не використовують поліетилен у пакуванні. Скажімо, бренд Pure One.
Ще багато дизайнерів намагаються дати друге життя речам і вдаються до технологій апсайклінгу. Так, в ательє Gosha Artshuler використовують технології апсайклінгу шкіряних виробів.
А бренд Remade виробляє рюкзаки та сумки із старих шкіряних курток.
Йдемо далі: молода дизайнерка Яся Хоменко надихнулась одягом з секонд-хенду та дитячими казками, і створила власний бренд одягу Rcr Khomenko. Засновниця фокусується на апсайклінгу, створюючи зовсім нові моделі та прикрашаючи їх іронічними принтами з різних казок.
Харьковський фешн-дизайнер Nata Burlutska використовує тканину нового покоління Tencel, що виробляється за спеціальною технологією з волокон евкаліпту, а в процесі його створення побічним ефектом є фотосінтез. При тому, тканина має чудові експлуатаційні якості.
А для прихильників фольклорних мотивів український бренд одягу та аксесуарів ЗЕРНО робить акцент на етнічному дизайні. Тут використовують чисті природні матеріали: коноплі, бавовну, шовк, вовну, а також глину, скло та дерево. Натуральні матеріали гарантують довговічність речам, що дозволяє зберігати природні ресурси при надмірному споживанні.
Цікавим еко-брендом є Klaptyk Fashion, який розробляє одяг із частин «клаптиків» вже використаної продукції. Бренд заохочує комьюніті до sustsinable навчання та активно привертає увагу до теми відповідальної моди.
У свою чергу, бренд DEVOE створює шуби з коноплі, при цьому весь процес виробництва є локальним, українським. Так, коноплю вирощують у Полтавській області, сировину обробляють на власному заводі і звісно, експериментують з дизайном.
А під конопляний одяг підійде конопляне взуття від Hanftek. Він вручну виготовляє взуття з конопель теж вирощених в Україні. Бренд наполягає, що екологічне взуття з натуральної коноплі зберігає здоровий мікроклімат стопи. На сторінці Hanftek в Instagram можна навіть побачити поля, на яких зростає матеріал для майбутніх кросівок та чобіт.
До речі, українські бренди вже навіть стали виробляти аксесуари із переробленого пластику. Таким чином вирішуючи проблему recycling для цього матеріалу. Наприклад, цікава реалізація у бренда Anumo. А проект 3,14 BAN переробляє старі банери в модні аксесуари.
Потроху українські дизайнери починають працювати із pinatex, інноваційною тканиною створеною із відходів ананасового листя. Але, це поки що це здебільшого експерименти.
Замінити шкідливі поліетиленові пакети здатна модна Sumper – сумка-шопер з натуральних матеріалів багаторазового використання та зручного дизайну від молодого бренду By_sistetskolisnichenko.
Багато брендів працюють досить вправно із льоном. Такий одяг в нагоді в спекотне літо. Із молодих та амбітних, які вже сьогодні активно експортують свої товари, зверніть увагу на Feel and Fly.
Ще один популярний еко-матеріал – це повсть. Цікаві аксесуари: сумки, прикраси, домашні капці знайдете у Woolberry.
Без сумніву, еко-френдлі бренди і дизайнери переможуть в боротьбі за майбутнє у відповідальному світі. Ще багато питань треба вирішити із собівартістю та прибутковістю, що є нормою для усіх стартапів. А поки що, ми спостерігаємо і голосуємо за еко-тенденції в моді своїми грошима шляхом купування речей у сталих брендів та креаторів.
Марія Терехова, організатор Міжнародного Конкурсу молодих дизайнерів New Fashion Zone