EN
FR
DEРосія раптом почала готуватися до повномасштабної війни проти України, але чого насправді хоче її президент Владімір Путін?
«Станеться це чи ні? Поживемо – побачимо. Захід не знає, що з цим робити», — так прокоментував ситуацію російський військовий експерт Павло Фельгенгауер у п’ятницю 2 квітня.
Коли російська газета «Росбалт» запитала його, чому Кремль може захотіти розпочати війну, він відповів: «Поставте це питання психоаналітику».
«Ми бачимо факти, все вже відбувається», — додав він.
«Війна через місяць … на початку травня все буде готово», — сказав Фельгенгауер.
Таку заяву він зробив після того, як минулого тижня Путін раптово розпочав збір військ на українському кордоні.
А також відправив чотири військові кораблі з російського Балтійського флоту через Ла-Манш для посилення підрозділів у Чорному морі.
Фельгенгауер додав, що Росія має «ударну танкову бригаду, готову прорватися» з окупованого Росією Криму на південь України.
І вона таємно контролює два підрозділи — «Народну міліцію Донбасу» та «Народну міліцію Луганська» — на окупованій Росією східній Україні.
Маневри відбуваються на тлі збільшення військових втрат у боях на лінії зіткнення в східній Україні, створюючи привід для втручання.
І це викликає занепокоєння в Брюсселі.
«За оцінками нашої розвідки, Росія [готує] … розгортання регулярних підрозділів збройних сил Російської Федерації [на сході України], посилаючись на необхідність захисту російських громадян [на цій території]», — сказав представник України при ЄС Микола Точицький у коментарі EUobserver.
«Не виключена спроба просування російських окупаційних військ вглиб України», — додав він.
«ЄС повинен зберігати пильність, бути готовим діяти та допомагати своїм партнерам [Україні]», — сказав виданню міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс.
«Я хвилююся, що от-от станеться щось погане», — додав європейський дипломат.
«Провокація з боку Росії та подальше звинувачення України в агресії: грузинський сценарій», — сказав дипломат, згадуючи війну в Грузії в 2008 році, коли російські танки ледь не вторглися у Тбілісі.
Кремль практично ніяк не коментує свою мобілізацію.
«Ми робимо це, тому що можемо», — резюмував короткі заяви Росії Фельгенгауер.
«Їхнє [російське] мовчання … видається мені досить лякаючим і красномовним», — сказав EUobserver співробітник спецслужб з країни-партнера НАТО.
На думку Точицького, Путіну в кінцевому підсумку хочеться відвоювати Україну.
«Відновлення Російської імперії неможливе без України. Путін мріє про це», — сказав Точицький.
Фельгенгауер вважає, що військові плани Путіна передбачають взяття таких українських портів як Бердянськ, Маріуполь та Одеса, відрізавши місто від моря.
Він навіть може прокласти коридор аж до Придністров’я, окупованого Росією регіону в Молдові.
«А, може, цього й не відбудеться і Путін [натомість] розпочне переговори із Заходом, як робить зазвичай», — сказав Фельгенгауер газеті «Росбалт».
Тіньове управління маріонетковим режимом?
Якщо не розглядати найстрашніші сценарії розвитку подій, існує ймовірність, що Путін просто намагається налякати Європу та Україну, змусивши їх піти на невеликі поступки.
Або ж перевіряє на міцність адміністрацію президента США Джо Байдена.
На думку Джеймі Ши, колишнього високопосадовця в структурі НАТО, таким «брязканням зброєю» Путін хоче змусити Київ надати проросійському маріонетковому режиму на окупованому сході України «особливий статус» з конституційними повноваженнями.
Кремль хотів, щоб «Франція та Німеччина чинили тиск на [президента України Володимира] Зеленського … створюючи враження, що альтернатива — війна — є цілком реальною», — сказав Ши.
Путін також прагне «перевірити рішучість адміністрації Байдена в питанні України», — додав Ши.
«Чи готова вона [Америка] до ескалації, чи буде дотримуватися статусу-кво? Як загроза конфлікту вплине на військову допомогу США Києву: посилить її чи зменшить?» — зазначив він.
«Росіяни хотіли б отримати відповіді на ці питання», — сказав Ши.
І навіть якби Путін цього захотів, йому було б дуже важко розділити Україну силою, зазначив Ши.
«Опір буде сильнішим, а довгострокові наслідки для Росії будуть ще серйознішими. Стан української армії набагато покращився та загартувався» за 7 років не надто інтенсивних бойових дій на сході України, сказав Ши.
Тим часом, що б не сталося далі, існує додатковий побічний ефект санкцій ЄС.
І розвиток подій може послабити увагу до становища російських опозиційних активістів, таких як ув’язнений Олексій Навальний, стан здоров’я якого погіршується.
Європейський Союз запровадив санкції проти десятків російських чиновників через війну в Україні, порушення прав людини, застосування хімічної зброї та кібератак.
ЄС також обмежив бізнес з російськими банками та енергетичними фірмами.
Укуси комара
Але нещодавно введені санкції ЄС через ув’язнення Навального виглядали як «укуси комара» на фоні загрози Росії розпочати війну в Європі, заявив EUobserver Костянтин Єлісєєв, колишній помічник президента України та представник при ЄС.
«Якщо б Путін боявся, що Німеччина може зупинити будівництво газопроводу «Північний потік-2» або ЄС відключить Росію від міжнародної платіжної системи Swift, цей страх міг б змусити його задуматися», — сказав Єлісієєв.
«Але найсильнішим контрзаходом було б запропонувати українському народу перспективу членства в ЄС та План дій щодо членства в НАТО», —додав Єлісєєв, який зараз керує аналітичною організацією «Центр нових рішень» в Києві.
«Це було б великою поразкою для Путіна, як автокефалія, що стала провалом століття для Росії», — сказав Єлісєєв, маючи на увазі відокремлення Української Православної Церкви від російської в 2018 році.
Залишається з’ясувати, чи знають лідери ЄС та Байден, що робити з Путіним.
Але в будь-якому випадку, «про надання ПДЧ говорити поки зарано», — зазначив Ши, колишній посадовець НАТО.
«Союзники прагнуть побачити більший прогрес в українських реформах судової системи та боротьби з корупцією, а також стабільнішу регіональну ситуацію», — сказав він.
Наразі посли країн НАТО висловили Росії «серйозне» усне попередження, зазначив Ши.
«Альянс демонструє свою прихильність до України, закликаючи до стриманості і не бажаючи ескалації», — сказав він.
Ендрю Реттман, Euobserver
