Дива України – фантастичні «марсіанські» рожеві озера

А чи знали ви, що Україна, як і Танзанія, Австралія та Болівія може зачарувати своїми екзотичними озерами з рожевою водою? Таке надзвичайне природне явище можна побачити у різних куточках нашої країни. Рожевий колір водоймищ створюють одноклітинні водорості Дуналіелла солоноводна, які під дією сонця виробляють бета каротин (той самий, що і у моркві). Це чи не єдиний живий організм, здатний вижити в такому концентрованому розчині солі. І чим спекотніше літо, тим насиченішого кольору вони набувають.

Під час спеки вода з рожевих озер випаровується і «присипає» свій  берег білою соляною «пудрою». З часом соляні кристали збиваються і  утворюють «каміння» найрізноманітніших форм. Тому білосніжний, виблискуючий на сонці,  кристалічний берег та незвичайна «марсіанська» рожева вода, залишать у вашій скарбничці спогадів  незабутні враження.

Лемурійське озеро  

Рожеве озеро в Херсонській області України, знаходиться неподалік від сіл Григорівка та Нововолодимирівка, на східній частині затоки Сиваш. За цілющі властивості озеро називають українським Мертвим морем. Адже тут теж можна просто полежати на воді. Це і не дивно: вміст солі в його воді становить приблизно 300 грам на літр – стільки ж, скільки і в Мертвому морі.

Цікавий факт: озеро утворилось на місці аварії радянського бомбардувальника 26 серпня 1969 року на березі Сивашу. Рятувальники під час робіт зі збору залишків бомбардувальника поглибили вирву до 18 метрів, зачепивши при цьому водоносні горизонти. Згодом вирва наповнилась водою, яка була набагато солонішою, ніж у Сиваші.

Мешканці навколишніх сіл назвали озеро «Яма» і часто заради розваги ходили купатись на нього. З часом в Україні почали поширюватись розповіді про лікувальні властивості солоної води озера і навколо нього почала розвиватись індустрія зеленого туризму.

Озеро Солонець-Тузли

Солонець-Тузли — грязево-сольове озеро  ви знайдете біля узбережжя Чорного моря, в зоні відпочинку села Рибаківка Миколаївській області. Воно незвичайне: тут у воді зверху є біла сіль, а під нею сховалася рожева.

Грязь і сіль озера мають лікувальні властивості. Тутешня ропа насичена мінералами, солями хлористого магнію і калію, йодистого натрію, бромистого магнію та кислотами.

Площа водяної гладі постійно змінюється, іноді повністю пересихає. Разом з Тилігульським і Березанським лиманами, територія озера Солонець-Тузли визначена як важлива для збереження кількісного різноманіття та видового багатства птахів. Тож тут можна помилуватися не тільки рожевою водою, а й насиченим пташиним життям.

Генічеське озеро

Знаходиться на півострові Семенівський Кут в межах Арабатської стрілки (Херсонська область).

Улоговина озера займає колишню затоку Сиваша і лежить нижче його рівня. Довжина озера — 4,5 км, ширина — до 2,9 км. Генічеське озеро живиться за рахунок вод Сиваша, з яким сполучено каналом.

Озеро є сировинною базою соляної промисловості. До речі,  у середині XIX століття тут знаходився єдиний в Україні сольовий промисел, де займалися видобутком  бета-каротинової солі. І таких копалень усього чотири в світі. Не менш цікаве те, що у давні часи, саме звідси починався знаменитий Чумацький шлях, по якому чумаки возили сіль в Україну.

Озера на Кінбурнській косі

На Кінбурнській косі, неподалік села Геройського також можна побачити великі рожеві озера. Це діючі соляні промисли, сіль тут видобувають відкритим способом, переганяючи солону воду, доки вона не перетвориться в рожеву рапу. Це теж одне з місць, де колись добували сіль чумаки.

До речі, Кінбурн – справжній рай для орнітологів та любителів птахів. Під час сезонних міграцій на півострові скупчується неймовірна кількість пернатих. Тут вони роблять зупинку, щоб відпочити після важкої подорожі весною, та набираються сил перед перельотом через море восени.

Зяблівське озеро

Озеро має довгасту форму витягнуту з півночі на південь. Розташоване на півночі коси Арабатська стрілка та відокремлено від Азовського моря перешийком.

Рівень води в озері на 1-1,5 м нижче рівня затоки Сиваш, з яким воно з’єднано каналом для поповнення води. Глибина навесні усього 0,3-0,7 м, а влітку ще менше – 0,1-0,3 м.

Солоність води в літній час 22-26%, а в розчинених солях переважає кухонна сіль.

Куяльницький лиман

Куяльницький лиман на півдні від Одеси  не є рожевим озером, проте в спекотну пору року через високий вміст солі набуває рожевого відтінку. Колись на місці Куяльницького лиману розташовувалося гирло річки Великий Куяльник. З часом воно перетворилося на затоку Чорного моря, а потім через відкладення річкового й морського піску сформувався пересип, і, таким чином, затока перетворилася на лиман.

Рівень води в лимані і його солоність регулярно зазнають зміни. Багаторічні спостереження показали, що в період з 1878 по 1968 роки солоність в лимані коливалася від 29 до 269%. У роки з високою солоністю на дно лиману випадала в осад сіль. А у посушливі роки, коли пересихала річка Великий Куяльник, площа водоймища зменшувалася майже удвічі.

Наталя Толуб