«Чорний список»: РФ вводить санкції проти ЄС

Після США під «приціл» російських санкцій потрапив ЄС. У МЗС РФ пояснили свої обмеження відповіддю на дії Євросоюзу, який раніше ввів персональні санкції через переслідування російського опозиціонера Олексія Навального.

Загалом до «чорного списку» потрапили вісім чоловік, у тому числі голова Європейського парламенту Давид Марія Сассолі та керівник прокуратури Берліна Йорг Раупах. Цікаво те, що Девід Сассолі не розробляв санкцій ЄС проти Росії. І за час свого перебування на посаді президента Європарламенту жодного разу не був у Москві. Як висловився Сассолі, заборона просто стосувалася не його. «Це не особисте питання», – сказав він італійському щоденнику «La Stampa». «Один б’є президента, щоб вдарити по парламенту».

Також до російського санкційного списку потрапили:

• заступниця голови Європейської комісії з питань цінностей і транспарентності Віра Юрова;
• голова лабораторії хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної безпеки Дослідницького інституту тотальної оборони Швеції Оса Скотт;
• член французької делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Жак Мер;
• голова Національної ради Латвії по електронним ЗМІ Іварс Аболіньш;
• директор Центру державної мови Латвії Маріс Балтіньш;
• голова мовного департаменту Естонії Ільмар Томуск.

У повідомленні МЗС говориться, що їм буде заборонений в’їзд на територію Росії. І що введення санкцій проти цих осіб стало відповіддю на дії ЄС, який ввів обмежувальні заходи щодо шести росіян 2-го і 22 березня поточного року.

«Подібні дії Євросоюзу не залишають сумнівів, що їхня справжня мета – будь-якою ціною стримати розвиток нашої країни. Нав’язати свою однобоку концепцію «світопорядку, заснованого на правилах», що підриває міжнародне право. Кинути неприкритий виклик самостійності російської зовнішньої і внутрішньої політики», – вважають у російському МЗС.

На думку росіян, Євросоюз робить подібні кроки відкрито й навмисно з відома і при заохоченні США, які «не приховують зацікавленості в повторному перетворенні Європи на арену гострої геополітичної конфронтації».

Нагадаємо, що 16 квітня  2021 року Росія заборонила в’їзд вісьмом американським колишнім та нинішнім високопосадовцям. Ці обмеження ввели у відповідь на санкції, запроваджені адміністрацією США проти російських офіційних осіб 2 березня цього року.

Зокрема, до російського санкційного списку потрапили генеральний прокурор США Меррік Гарланд, міністр внутрішньої безпеки Алехандро Майоркас, директор Федерального бюро розслідувань Крістофер Рей, директорка національної розвідки США Евріл Хейнс, радниця президента США з внутрішньої політики С’юзан Райс, директор Федерального бюро в’язниць США Майкл Карвахаль.

Крім того, в’їзд до РФ було заборонено двом колишнім топ-чиновникам: ексраднику Дональда Трампа з питань національної безпеки Джону Болтону та колишньому директору Центрального розвідувального управління Роберту Вулсі.

 ЄС проти Росії

Після російського демаршу Європа не забарилася з відповіддю. Так, у МЗС Швеції викликали посла РФ. «Ми шкодуємо, що Росія вирішила і надалі погіршувати відносини з ЄС. Ми дуже серйозно ставимося до погіршення ситуації з демократією, правами людини і верховенством закону в Росії», – заявили в МЗС Швеції.

Латвійський МЗС так оцінив російські санкції: «Рішення Російської Федерації від 30 квітня є спробою тиску на Латвію через її національну, мовну та медіа-політику», – йдеться в заяві дипломатів.

Рішення РФ ввести санкції проти топ-чиновників Європейського союзу є доказом того, що в РФ продовжує дотримуватися шляху конфронтації. Про це йдеться в Декларації Високого представника з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозепа Борреля, оприлюдненому на сайті Єврокомісії.

«Це рішення, яке безпосередньо спрямоване на Європейський Союз та його держави-члени, є неприйнятним, позбавленим будь-якого юридичного обгрунтування і безпідставним. Це свідчить про те, що Російська Федерація досі вибирає шлях конфронтації замість того, щоб намагатися змінити негативну траєкторію відносин між ЄС і Росією», – зазначив Боррель.

 Справа Навального

На дипломатичному фронті сильне обурення росіян викликали не тільки санкції ЄС. Адже за останні роки євродепутати ухвалили незліченну кількість резолюцій, у яких засуджували незаконну анексію Криму Росією в 2014 році. Вони також відмовились визнати незаконну перемогу на перевиборах у 2020 році лідера Білорусі Олександра Лукашенко, близького союзника Путіна.

У свою чергу, у вересні 2020 року депутати Європарламенту прийняли першу з трьох резолюцій, у яких засуджували Москву за жорстоке поводження з російським опозиціонером. Резолюція закликала Росію «припинити переслідування, залякування, насильство та репресії щодо своїх політичних опонентів».

У січні минулого року 581 євродепутати схвалили резолюцію, в якій закликали країни-члени ЄС «взяти активну позицію» щодо арешту Навального та «значно посилити обмежувальні заходи ЄС щодо Росії».

У своїх виступах деякі члени Європарламенту вимагали штрафувати російських олігархів, пов’язаних з режимом Путіна, а також членів найближчого його оточення, відмовитися від будівництва трубопроводу «Північний потік-2».

У березні цього року ЄС ввів санкції проти декількох вищих російських чиновників. А минулого місяця 79 європейських політиків від 17 країн ЄС підписали спільну заяву з вимогою до російської влади негайно допустити незалежних лікарів до Навального, а також звільнити політика з в’язниці.

Нещодавно 569 депутатів Європарламенту прийняли текст, який вимагав «негайного і безумовного звільнення Олексія Навального», відміни вироку який є «політично мотивованим» і «суперечить міжнародним зобов’язанням Росії з прав людини».

До речі, ПАРЄ уповноважила представника делегації Франції Мера підготувати доповідь щодо справи російського опозиційного політика. Планується, що доповідь буде представлена Асамблеї у червні. Французький парламентарій у процесі підготовки документу планував відвідати Росію. Однак не судилося. Він вже під санкціями РФ. Хто буде наступним?

 

Наталя Толуб