Євродепутат Андрюс Кубілюс: 10 пунктів для відповіді на погрози Путіна

Оскільки В.Путін продовжує погрожувати, шантажувати або ж тролити Україну та Захід, існує нагальна потреба в більш комплексному розумінні причин такої поведінки Кремля, а також належних відповідей на виклики, зумовлені такою поведінкою. Я вирішив долучитися до дискусії у форматі «10 пунктів для відповіді»:

1. Росія за правління Путіна – це новий «хворий Європи»: внутрішнє авторитарне нездужання і зовнішнє постімперське нездужання є основними ознаками хвороби. Їхня комбінація штовхає Путіна на відчайдушні вчинки. Що стосується внутрішньої ситуації, Путін боїться Навального, зовнішньої – боїться успіху демократичної України. Громадянам Білорусі, Казахстану та Росії набридли авторитарні режими, клептократія, переслідування демократії та відсутність верховенства права. Нездужання і хвороба Росії за правління Путіна зумовлені авторитарною структурою кремлівської влади, оскільки Путін не в змозі модернізувати себе і модернізувати країну.
2. «Хворий Європи» як «військовий жандарм» на пострадянському авторитарному просторі – за іронією долі, таким чином Путін «зрощує» прозахідні суспільства навколо Росії. Підтримка «жандармами» токсичних авторитарних режимів у Білорусі та Казахстані не робить Росію більш популярною в цих країнах. Зовсім навпаки. Війна, яку Кремль розпочав проти України в 2014 році і яку зараз Путін погрожує посилити, закріпила прозахідний курс України та легітимізує боротьбу України за зміцнення своєї обороноздатності. Ірраціональна поведінка «хворого Європи» підштовхує ближче до НАТО навіть нейтральні Швецію та Фінляндію.
3. Майбутнє демократії в Росії, а не діалог з автократичним Путіним, є довгостроковою метою нової архітектури безпеки в Європі. Демократичні країни не воюють одна з одною. «Європа – ціла, вільна і мирна» можлива лише в тому випадку, якщо Росія перетвориться на Демократичну Росію. Інвестиції Заходу в діалог з Путіним не зроблять його мирним ліберальним демократом. Лише наш діалог з російським громадянським суспільством може сприяти трансформації Росії на демократичну державу.
4. Авторитарна Росія за правління Путіна є найбільшою загрозою геополітичній безпеці європейського континенту. НАТО було створено в 1949 році як відповідь на військові погрози Сталіна Західній Європі. Військові погрози Путіна Україні та Заходу у 2022 році є єдиною причиною, чому НАТО необхідно розширювати та зміцнювати. Тільки коли в Росії запанує демократія, з’явиться реальна можливість обговорювати нову архітектуру безпеки на європейському континенті.
5. Сильна і здатна до самозахисту Україна стримуватиме агресію Кремля. Політична, економічна або ж військова слабкість України чи Заходу заохочуватиме Путіна до подальших погроз та агресії. Якщо Захід хоче посилити стримування Кремля, він повинен здійснювати політичні, військові та економічні інвестиції в Україну. Якщо план дій щодо членства в НАТО все ще не прийнято, поставки оборонної зброї в Україну мають стати першочерговим пріоритетом для всіх держав-членів НАТО та ЄС.
6. Інтеграція України в ЄС є настільки ж важливою, як і інтеграція України в НАТО. Перевага ЄС не у «твердій силі», а у «м’якій силі» інтеграції. Інтеграція в ЄС – це єдиний шлях до економічного та політичного успіху демократичної України. Як відповідь на погрози Путіна, ЄС має забезпечити більш амбітний і практичний інтеграційний порядок денний для України (і всього Асоційованого Тріо), з першим проміжним етапом за формулою «все, крім інституцій»: повна інтеграція у внутрішній ринок (https://www.ui.se//centrum-for-osteuropastudier/guest-commentary/the-future-of-the-eus-eastern-partnership-policy-everything-but-institutions/).

7. Військове вторгнення Путіна в Україну буде розглядатися як міжнародний злочин на спеціальному міжнародному трибуналі. Путін має усвідомлювати наперед, що він зазнає не лише дуже болючих санкцій, які Захід запровадить проти російської економіки та керівництва Кремля, якщо вони почнуть військове вторгнення в Україну. Путін також повинен знати, що таке вторгнення буде розглядатися як серйозний міжнародний злочин і що його особиста юридична відповідальність буде розслідуватися спеціальним міжнародним трибуналом.

1. Погрози розпочати війну також є міжнародним злочином. Захід повинен дуже чітко дати зрозуміти, що погрози розпочати військове вторгнення не є прийнятним способом розпочати «діалог» з питань безпеки. Відповідно до західних національних кримінальних кодексів, погроза вбивством є злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Погрозу розпочати військове вторгнення та вбити велику кількість людей слід визначити як міжнародний злочин.
2. «Зелений курс» як ахіллесова п’ята автократії в Росії. За даними Європейської Комісії, реалізація «зеленого курсу» ЄС знизить імпорт російського газу на 60-70% після 2030 року. Така перспектива підштовхне Росію до серйозних структурних змін в економіці. Їх можна досягти лише за глибоких змін політичної архітектури російського управління. Якщо перетворення держави на демократичну не відбудеться раніше, то Росія доведе формулу вірну для пострадянського простору: немає газу – немає автократії.
3. План Маршалла для демократичної Росії: ЄС разом з експертами з демократичного суспільства Росії мають почати розробляти чітку стратегію своїх майбутніх відносин з Демократичною Росією, як тільки відбудеться демократична трансформація Росії. Такі відносини охоплюватимуть широкий спектр питань і реформ – починаючи від реальної співпраці з питань геополітичної безпеки і закінчуючи конкретними інструментами вільної торгівлі, безвізового режиму та допомоги в модернізації. Така стратегія ЄС буде дуже потрібна для того, щоб допомогти молодій російській демократії ствердитися і не потрапити назад до пастки ностальгії за імперським минулим, націоналізмом, радикалізмом чи популізмом, що сталося наприкінці 1990-х років і призвело до автократії Путіна.

Андрюс Кубілюс, депутат Європейського парламенту, колишній прем’єр-міністр Литви

Джерело – https://lithuaniatribune.com/10-points-for-an-answer-to-putin-threats/